Постанова

від 10.12.2020 по справі 761/35082/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/9685/2020

справа № 761/35082/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2020 року Київський апеляційний суд в складі:

Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

Поліщук Н.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва, постановлене суддею Катющенко В.П. 12 травня 2020 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГОДІМ до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням,

У С Т А Н О В И Л А :

У березні 2019 року позивач ТОВ ЛОГОДІМ звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 44 709,58 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди та суму судового збору у розмірі 1 921,00 грн., мотивуючи тим, що 22 грудня 2018 року о 08 годині 40 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Toyota , державний номер НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Грінченка, 7, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду - вхід до будівлі закладу та сезонного майданчику, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушив п. 12.1 ПДР України. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва № 761/2313/19 від 10.07.2019 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі було закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності. Позивач є власником закладу, вхід до якого був пошкоджений неправомірними діями відповідача, відповідно до Договору оперативної оренди нежитлових приміщень № А 806 від 17.10.2018. Пошкоджений сезонний майданчик належить позивачу на підставі Паспорту прив`язки тимчасової споруди № ШЧ .10388.04880-17 від 13.01.2017. Згідно зі Звітом про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, нанесених нерухомому майну внаслідок ДТП, що підготовлений ТОВ ЛЮКС-ЕКСПЕТ , вартість нанесених збитків складає 40 209,58 грн. Позивач поніс витрати на оплату проведення незалежної оцінки в сумі 4 500,00 грн., що підтверджується рахунками № 10/01 від 01.01.2019 та № 19/03 від 19.03.2019 та платіжними дорученнями № 2808 від 11.01.2019 та № 2927 від 25.03.2019.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГОДІМ до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням задоволено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГОДІМ в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 44 709 грн. 58 коп. та судовий збір в сумі 1 921 грн., а всього 46 630 грн. 58 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, 16.06.2020 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити, мотивуючи тим, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема вважає, що звернення відбулося до неналежного відповідача, оскільки відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність в страховій компанії, тому вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди, що не перевищує суму встановленого полісом страхового ліміту, задоволенню не підлягають.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, що викладені в ній.

Представник позивача просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що вина відповідача щодо завдання шкоди позивачу встановлена, а тому він повинен нести цивільно-правову відповідальність і відшкодувати шкоду, яка була завдана потерпілій особі з її вини.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитися не можна, так як суд не повністю з'ясував всі обставини справи та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи , порушивши норми матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 22 грудня 2018 року о 08 год. 40 хв., керуючи автомобілем марки Toyota , д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Б. Грінченка, 7 в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду - вхід до будівлі закладу, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків, чим порушив п.12.1 ПДР України, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2019 року, яка набрала законної сили (а.с.4-7).

За нормою частини четвертої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вбачається, що внаслідок неправомірних дій відповідача було пошкоджено вхід до будівлі закладу по вул. Грінченка, 7 в м. Києві.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована АТ СК ІНГО у філії м.Львів № договору АК \7624818 у період з 26.04.2018 року по 25.04.2019 року.

Відповідно до Договору оперативної оренди № А 806 нежитлових приміщень від 17 жовтня 2018 року, що був укладений між Національною спілкою архітекторів України, орендодавцем, та ТОВ ЛОГОДІМ , орендарем, орендодавець передає нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 396 кв.м, балансовою вартістю 52 035 000,00 грн., що складає 29/100 частин нежилого приміщення корисною площею 1 361,50 кв.м, а орендар приймає нежилі приміщення строкове платне користування на правах оренди (а.с. 39-42).

Сезонний майданчик належить ТОВ ЛОГОДІМ на підставі Паспорту прив`язки тимчасової споруди № ШЧ.10388.04880-17 від 13.01.2017 (а.с. 55-58).

13 січня 2017 року між ТОВ ЛОГОДІМ та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладено Договір № 04880-17/2 щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою, за умовами якого позивач зобов`язується оплатити пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою (місце розташування: АДРЕСА_1 ), на території якого розташована тимчасова споруда (сезонний майданчик, площею 186 кв.м), функціональне використання якої майданчики для харчування біля закладів ресторанного господарства, власником якої є ТОВ ЛОГОДІМ (а.с. 59-60).

На замовлення позивача 19 лютого 2019 року ТОВ ЛЮКС-ЕКСПЕТ підготовлено Звіт про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, нанесених нерухомому майну внаслідок ДТП; нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (заг. пл. 396,00 кв.м), знаходиться в оренді ТОВ ЛОГОДІМ . Згідно із Звітом вартість ремонтно-будівельних робіт по відновленню оздоблювальних робіт, які були пошкоджені внаслідок зіткнення транспортного засобу Toyota Camry з нерухомим майном, а саме - скляним тамбуром, станом на 31 грудня 2018 року становить 40 209,58 грн., з врахуванням ДТП (а.с.8-66).

За проведення незалежної оцінки позивачем було сплачено 4 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2808 від 11.01.2019, № 2927 від 25.03.2019 (а.с. 37, 38).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1187 ЦК України визначено, що Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.. 1194 ЦК України Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до ст. 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Судом встановлено, що протягом року після ДТП позивач не звернувся до страхової компанії АТ СК ІНГО за отриманням страхового відшкодування , яке не перевищує ліміт відповідальності страховика.

Причину, з якої позивач не звернувся за отриманням страхового відшкодування представник позивача зазначить не змогла. Доводи про те, що їм не було відомо, в якій саме страховій компанії була застрахована цивільна відповідальність винної особи, колегія суддів не бере до уваги, так як ця інформація є у вільному доступі і при бажанні може бути встановлена потерпілою особою.

Відповідач та його представник заперечують проти задоволення позовних вимог, мотивуючи саме тим, що відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність на підставі договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, сума завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, а тому просили скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі. Відносини між завдавачем шкоди та страховиком, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність, є договірними; так само є договірними відносини між страховиком завдавача шкоди та потерпілою особою, оскільки право вимоги потерпілого до страховика завдавача шкоди ґрунтуються на договорі, укладеному між її завдавачем та страховиком завдавача шкоди.

Таку ж позицію висловив Верховний суд у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц . Відповідно до статті 3 Закону України Про обов`язкове страхування… обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (п. 36 Постанови), а тому покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, так як позивач не скористався своїм правом та не заявив вимоги до страховика.

Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГОДІМ до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням , відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2020 року.

Суддя - доповідач:

Судді: