Ухвала

від 21.12.2020 по справі 158/3065/20

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 158/3065/20 Провадження №2-о/167/55/20

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

21.12.2020 року Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Шептицька Н.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи - ОСОБА_2 недієздатною, заінтересована особа - Орган опіки і пікування - виконавчий комітет Підгайцівської сільської ради,

встановив:

15 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся у Ківерцівський районний суд Волинської області зі заявою про визнання фізичною особи недієздатною.

Розпорядженням Голови Ківерцівського районного суду Волинської області Корецької В.В. від 16.12.2020 року, заява передана на розгляд Рожищенському районному суду Волинської області у зв`язку з неможливістю утворити склад суду (неможливо призначити присяжних). Справа надійшла в Рожищенський районний суд 17.12.2020 року.

Вивчивши заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та ознайомившись з доданими до неї матеріалами, вважаю, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 299 ЦПК України, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 27 березня 2008 року у справі Штукатуров проти Росії (заява № 44009/05) зазначив, що, вирішуючи справу про визнання особи недієздатною виключно на підставі письмових доказів, не побачивши і не почувши особу, суд порушив її право на справедливий судовий розгляд, передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Про необхідність надання доступу до суду навіть особам, які вже визнані недієздатними, відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції, наголошується у рішенні ЄСПЛ від 30 травня 2013 року у справі Наталія Михайленко проти України (заява № 49069/11).

Конституційний Суд України у Рішенні від 1 червня 2016 року у справі № 2-рп/2016 зазначив, що недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод; хоча за станом здоров`я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов`язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.

Відповідно до ч.3 ст.25 Закону України Про психіатричну допомогу особи, яким надається психіатрична допомога, мають право на особисту участь у судових засіданнях, висловлення своєї думки щодо висновків лікарів-психіатрів у судовому засіданні при вирішенні питань, пов`язаних із наданням їм психіатричної допомоги та обмеженням у зв`язку з цим їх прав.

Таким чином, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на особисту участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд справи, їй має бути роз`яснено її права, вона повинна мати можливість за бажання скористатися безоплатною правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях. Навіть у разі наявності реальних, доведених застережень щодо небезпеки безпосередньої участі цієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої суд повинен, принаймні, мати візуальний контакт із такою особою, а краще опитати її (за необхідності - дистанційно, у режимі відеоконференції). Якщо на момент розгляду справи особа позбавлена волі як психічно хвора, суд має перевірити законність підстав позбавлення волі такої особи, щоб гарантувати права людини на свободу та справедливий суд.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України , справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно п.п.2, 10 ч.3, ч.4 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається за змісту заяви ОСОБА_1 , заявник не зазначив місце проживання чи перебування фізичної особи. Яку просить визнати недієздатною, поштовий індекс, її реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості заявнику відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти та не надав копії заяви з додатками для ознайомлення особи, яку просить визнати недієздатною.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України , до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з поданої заяви та доданих до неї документів, заявником не зазначені підстави звільнення його від сплати судового збору, а також не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, в розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

Поряд з цим, необхідно зазначити, що з 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" , відповідно до якого виключено п.9 ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" , згідно якого судовий збір не справлявся за подання до суду заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно із ч.2 ст.299 ЦПК судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч.2 ст.299 ЦПК України на рахунок держави у справах про визнання фізичної особи недієздатною відносяться саме витрати, пов'язані із розглядом справи.

Натомість, Законом України Про судовий збір не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна.

Відповідно із п.4 ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір розмір судового збору за заявою у справах окремого провадження, поданою фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 420,40 гривень.

За вказаних обставин, заявнику слід сплатити судовий збір у розмірі 420,40 гривень.

Платiжнi реквізити для перерахування судового збору: отримувач УК у Рожищен.рн/Рожищенськ.рн/22030101, код отримувача ЄДРПОУ 37986509, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) в м.Київ, рахунок UA888999980313141206000003345, (судовий збір).

Оригінал платіжного документа необхідно представити в суд.

Крім того, у поданих до суду матеріалах заяви відсутнє подання органу опіки та піклування щодо доцільності встановлення над ОСОБА_2 опіки і призначення ОСОБА_1 опікуном саме ОСОБА_2 , оскільки, відповідно до ч.1 ст.300 ЦПК України , суд ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Крім того, згідно ч.3 ст.296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Заявник у своїй заяві вказує, що ОСОБА_2 , яку він просить визнати недієздатною, є його мамою. Проте, до матеріалів справи не додано жодних письмових доказів на підтвердження даної обставини.

Враховуючи ті обставини, що заявник у своїй заяві про визнання фізичної особи недієздатною:

- не зазначив місце проживання чи перебування фізичної особи, яку просить визнати недієздатною, поштовий індекс, її реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості заявнику відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- не надав копії заяви з додатками для ознайомлення особи, яку просить визнати недієздатною;

- не зазначив підстави звільнення його від судового збору, відповідно до закону, і не надав оригінал платіжного документа про сплату судового збору;

- не надав письмових доказів того, що він є членом сім`ї або близьким родичем особи, яку просить визнати недієздатною;

- не долучив до матеріалів справи подання органу опіки та піклування щодо доцільності встановлення над ОСОБА_2 опіки і призначення ОСОБА_1 опікуном саме ОСОБА_2 ;

- не підтвердив у своїй заяві, що ним не подано іншої заяви з тими самими вимогами та з тих самих підстав,

вважаю, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, оскільки, відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву (в даному випадку заяву) подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 , 177 ЦПК України , постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника) та надає йому строк на усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175 , 177 , 185 , 293 , 294 , 295, 296 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною - залишити без руху, надавши йому строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня вручення заявнику копії даної ухвали.

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 , 177 , 296 ЦПК України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику, що не позбавляє його права повторно звернутися до суду із такими ж вимогами.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Рожищенського районного суду

Волинської області Н.В. Шептицька