Постанова

від 27.04.2021 по справі 158/3065/20

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/3065/20 Головуючий у 1 інстанції: Шептицька Н. В. Провадження № 22-ц/802/613/21 Категорія: 68 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Галицька І. П.,

з участю:

завника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи - ОСОБА_2 недієздатною, заінтересовані особи - орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Підгайцівської сільської ради, ОСОБА_2 , за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 25 лютого 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про визнання фізичної особи ОСОБА_2 недієздатною, заінтересована особа - орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Підгайцівської сільської ради. Заяву мотивує тим, що ОСОБА_2 є його мамою і проживає разом з ним. ОСОБА_2 у зв`язку з тяжким психічним захворюванням та потребою постійного стороннього догляду встановлена 1-ша група інвалідності довічно. В повсякденному житті вона вчиняє дії, які потім ніяк не може пояснити. Його мама є тяжко психічно хворою, не в повній мірі усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, а тому її необхідно визнати недієздатною та призначити опікуна. Просив визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 21.01.2021 до участі у справі залучено як заінтересовану особу ОСОБА_2 .

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 25 лютого 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання фізичної особи ОСОБА_2 недієздатною, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Підгайцівської сільської ради, ОСОБА_2 , відмовлено.

Заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Покликається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Вказує, що до першої групи інвалідності включено підгрупи А і Б. До підгрупи Б першої групи інвалідності належать особи з високою мірою втрати здоров`я, значно залежні від інших осіб у забезпеченні важливих соціально-побутових функцій і які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування. Група встановлюється медико-соціальною експертною комісією (МСЕК). ОСОБА_2 02.04.2019 МСЕК встановлено 1-шу Б группу інвалідності. Факт наявності у ОСОБА_2 психічного розладу підтверджено в суді Довідкою до Акту огляду МСЕК від 02.04.2019, Витягом № 2-2964 від 11.10.2019. Просив у суді першої інстанції витребувати медичну картку ОСОБА_2 , у якій зазначено діагноз ОСОБА_2 - виражений когнітивний розлад судинного ґенезу для дослідження в суді. Висновок МСЕК зроблено лікарями експертами в галузі психіатрії за результатами багаторічних спроб лікування і висновок про встановлення довічно групи інвалідності вказує на те, що подальше лікування не призведе до одужання чи зміни групи інвалідності. Вважає, що підстав для призначення судово-психіатричної експертизи немає. Суд мав би керуватись ст.298 ЦПК України та призначити експертизу психічного стану особи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвали нове судове рішення, яким задовольнити його заяву.

Відзиви на апеляційну скаргу в цій справі не подавались.

Заявник ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Виконавчий комітет Підгайцівської сільської ради подав заяву про розгляд справи судом апеляційної інстанції за відсутності їхнього представника.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши заявника ОСОБА_1 , приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Частиною третьою статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 є мамою ОСОБА_1 .

На підтвердження своїх доводів заявником ОСОБА_1 надано наступні письмові докази: довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 02.04.2019 відповідно до якої ОСОБА_2 встановлено довічно першу Б групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання, і вказано, що вона потребує постійного стороннього догляду; довідку ВОПЛ № 1 м. Луцька від 19.02.2019 відповідно до якої ОСОБА_2 з 28.11.2014 по 06.04.2015 перебувала на лікуванні у Волинській обласній психіатричній лікарня № 1 м. Луцька з приводу психічного розладу; витяг із заключення амбулаторної ЛКК від 04.03.2019 відповідно до якого ОСОБА_2 встановлений діагноз виражений виражений когнітивний розлад судинного ґенезу та вказано, що вона за своїм психічним станом неспроможна до самообслуговування, потребує постійного стороннього догляду; висновок № 2-2964 лікарської комісії медичного закладу від 11.04.2020 відповідно до якого ОСОБА_2 є інвалідом І Б групи внаслідок психічного розладу, за рівнем обмеження життєдіяльності: обмеження самообслуговування, обмеження здатності до орієнтації, обмеження здатності до спілкування, обмеження здатності контролювати свою поведінку, хвора ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про психіатричну допомогу кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

За п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: психічний стан особи.

Згідно ч. 1 ст. 298 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 299 ЦПК України, для визначення фактичної можливості такої особи з`явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу.

Частиною першою статті 294 ЦПК України встановлено обов`язок суду під час розгляду справ окремого провадження роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

У судовому засіданні в суді першої інстанції заявник відмовився заявляти клопотання про призначення і проведення судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану особи, яку він просить визнати недієздатною, ОСОБА_2 , зокрема щодо того: чи хворіє ОСОБА_2 на психічну хворобу? чи розуміє ОСОБА_2 значення своїх дій та чи може керувати ними внаслідок наявної психічної хвороби? чи може ОСОБА_2 , в силу свого психічного стану здоров`я, брати особисто участь у розгляді цивільної справи, оскільки на його думку, в матеріалах справи достатньо доказів для визнання ОСОБА_2 недієздатною. Крім того, він вказав, що ОСОБА_2 не погодиться на проведення щодо неї судово-психіатричної експертизи.

За п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. Розгляд таких справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-384цс16 зроблено висновок, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При цьому зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39 ЦК України встановлено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України. Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними. Висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність особи розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях. Отже, при проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відтак, з зазначених питань висновок експерта повинен бути повним та категоричним, та не має допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений .

Подані до суду медичні документи не свідчать, що у ОСОБА_2 виникає абсолютна неспроможність розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

В суді апеляційної інстанції заявник не заявив клопотання про призначення експертизи для визначення психічного стану особи, а у апеляційній скарзі зазначив, що підстав для призначення судової психіатричної експертизи відносно ОСОБА_2 немає.

Виходячи з вищенаведеного, висновок суду першої інстанції про те, що матеріали справи не дають підстав для достовірного встановлення тієї обставини, що ОСОБА_2 хворіє на психічну хворобу і внаслідок цього вона не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними, що є підставою для визнання особи недієздатною, є правильним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 25 лютого 2021 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді