Постанова

від 21.12.2020 по справі 910/18360/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/18360/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк - Фурманчук О.І., адвокат (дов. від 09.06.2020),

товариства з обмеженою відповідальністю Софа ЛТД - не з`явився,

товариства з обмеженою відповідальністю Олімп Оіл - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Софа ЛТД

на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.08.2020 (суддя Усатенко І.В.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 (колегія суддів: Демидова А.М. (головуючий), Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.)

зі справи № 910/18360/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Софа ЛТД (далі - ТОВ Софа ЛТД )

до акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (далі - Банк),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю Олімп Оіл (далі - ТОВ Олімп Оіл ),

про визнання договору поруки недійсним.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ Софа ЛТД звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Банка про визнання недійсним договору поруки від 25.10.2016 № 4О15080И/П.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що оспорюваний правочин укладений під впливом обману щодо обставин, які мають істотне значення, у зв`язку з чим останній підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2020 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ТОВ Олімп Оіл .

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2020, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020, позов ТОВ Софа ЛТД залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що позивачем не забезпечено явку його уповноваженого представника у судові засідання (систематична неявка чотири рази поспіль), не повідомлено суд про причини такої неявки, як і не подано заяви про розгляд справи за його відсутності, не виконані вимоги ухвали суду про витребування доказів, які необхідні для вирішення спору, що в сукупності є підставою для залишення позову без розгляду на підставі приписів статті 226 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із висновками судів попередніх судових інстанцій, ТОВ Софа ЛТД звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

За доводами скаржника, судові акти попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 8, 129 Конституції України, статей 81, 177, 194, 202, 226, 236 ГПК України, оскільки, залишаючи позов ТОВ Софа ЛТД без розгляду, місцевий господарський суд ухилився від розгляду справи по суті, внаслідок чого позбавив позивача можливості реалізувати своє право на отримання судового захисту.

Доводи інших учасників справи

Від Банка надійшли письмові пояснення, які останній просив врахувати при розгляді касаційної скарги у справі.

ТОВ Олімп Оіл не скористалося своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду (яка залишена без змін судом апеляційної інстанції), у зв`язку з неявкою позивача (чотири рази поспіль) у судові засідання, неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності та неподанням позивачем витребуваних судом доказів.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.

За змістом частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 2 частини першої та пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою .

Водночас згідно з частиною першою статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Як унормовано приписами статті 46 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Статтею 181 цього Кодексу передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 зі справи № 916/3616/15.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим згідно з частиною четвертою статті 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 цього Кодексу суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського, що викладена у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.

Так, з матеріалів справи вбачається та не заперечується самим ТОВ Софа ЛТД , що ухвали суду першої інстанції завчасно направлялися йому за адресою місцезнаходження, яка вказана, зокрема, в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджує факт належного повідомлення останнього про день, час та місце судових засідань у даній справі.

20.02.2020 у підготовчому засіданні за участю представників сторін судом першої інстанції було оголошено перерву до 10.03.2020; 10.03.2020 у підготовчому засіданні за участю представників сторін судом оголошено перерву до 02.04.2020; 02.04.2020 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Усатенко І.В. у щорічній відпустці. В подальшому ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2020 призначено підготовче засідання у справі № 910/18360/19 на 28.05.2020.

У підготовче засідання, призначене на 28.05.2020, представник позивача не з`явився, при цьому, від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з чим судом було оголошено перерву до 25.06.2020.

У призначене на 25.06.2020 підготовче засідання представник позивача не з`явився, у зв`язку з чим ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 23.07.2020, а також залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ Олімп Оіл ; зобов`язано позивача та відповідача направити третій особі копію позовної заяви з доданими до неї документами та відповідь на відзив, докази чого надати суду.

23.07.2020 представник позивача у підготовче засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, доказів направлення копії позовної заяви з додатками третій особі суду не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.07.2020 відкладено підготовче засідання у справі № 910/18360/19 на 27.08.2020; зобов`язано позивача виконати вимоги ухвали суду від 25.06.2020 про відкладення підготовчого засідання; доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в підготовче засідання не є обов`язковою.

27.08.2020 у підготовче засідання позивач явку свого представника не забезпечив, витребувані судом докази не подав , хоча про дату, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв. Крім того, позивач не звертався до суду першої інстанції із заявою про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини десятої статті 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 176 ГПК України, якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, обов`язок позивача направити копію позовної заяви залученій третій особі визначений як законом, так і судом у відповідних ухвалах; неподання витребуваних судом доказів перешкоджає розгляду даної справи.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, дійшли заснованого на законі висновку про наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України для залишення позову без розгляду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.11.2017 у справі Sukhanov and Others v. Russia (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого приписами статей 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Доводи скаржника, викладені у касаційної скарги про те, що, залишаючи позов у справі без розгляду, суд порушив право позивача на судовий захист, є безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина четверта статті 226 ГПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12.07.2007).

Отже, Верховний Суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання, у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, оскільки позивач не з`являвся в попередні засідання у справі (чотири рази поспіль), не повідомляв суд про причини неявки, не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, як і заяв/клопотань про відкладення судового засідання/оголошення перерви, а також не подав витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про наявність визначених законом підстав для залишення позову ТОВ Софа ЛТД без розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ Софа ЛТД не спростувало наведених висновків судів попередніх судових інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих судових актів зі справи.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ Софа ЛТД залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати

Понесені ТОВ Софа ЛТД у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на назване Товариство, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 зі справи № 910/18360/19 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Софа ЛТД - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова