Ухвала

від 22.12.2020 по справі 910/18388/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/18388/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРНАД ГРУП"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя Удалова О.Г.)

від 06.08.2020

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий -Владимиренко С.В., судді - Ходаківська І.П., Корсак В.А.)

від 17.11.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРНАД ГРУП"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 у справі № 910/18388/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020, у задоволені позову відмовлено повністю.

07.12.2020 ТОВ "АРНАД ГРУП" звернулося із касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 910/18388/19, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

11.12.2020 касаційну скаргу зареєстровано та передано судді-доповідачці Кондратовій І.Д., визначеній в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону від 15.01.2020 № 460 - ІХ, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Таким чином, у касаційній скарзі на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції мають зазначатися підстава (підстави) касаційного оскарження судових рішень, а саме:

1) насамперед, вказується, яка норма матеріального та процесуального права неправильно застосована чи порушена судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

2) також має міститися посилання на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що підставою для оскарження судового рішення в касаційному порядку заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах. Разом з тим, в тексті касаційної скарги заявник вказує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права розглянувши справу без участі позивача та не витребував докази які мають значення для справи, не залучив до участі третіх осіб, про що позивачем подавалися клопотання, при цьому скаржник не зазначає підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Таке обґрунтування скарги не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, пункту 5 частини 2 статті 290, частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРНАД ГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 910/18388/19 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), з доказами надіслання копій відповідних уточнень (змін) до касаційної скарги іншим учасникам справи;

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова