УХВАЛА
22 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 908/3069/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління (далі - ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління )
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2020, ухвалену колегією у складі: Березкіної О.В. - головуючого, суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна виробнича фірма Нежданна (далі - ТОВ БВФ Нежданна )
до ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління
про витребування оплаченого товару та стягнення 935 082,32 грн,
В С Т А Н О В И В:
05.12.2020 ТОВ БВФ Нежданна звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2020.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), згідно з якою до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.05.2020 повністю відмовлено у позові ТОВ БВФ Нежданна до ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління про витребування оплаченого товару (вартість якого складає 797 962,35 грн) та стягнення пені у сумі 935 082,32 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2020 скасовано вищевказане рішення місцевого господарського суду; позов задоволено частково; зобов`язано ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління здійснити поставку ТОВ БВФ Нежданна щебеню гранитного фракції 5-20 мм в кількості 6397,9 т та відсіву фракції 0-5 мм в кількості 1778,6 т; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2020, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Тобто фактично відповідач оскаржує постанову суду апеляційної інстанції лише у частині задоволених позовних вимог про його зобов`язання поставити позивачу товар на суму 797 962,35 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .
Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а при поданні позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зробила висновок про те, що позовні вимоги про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України Про судовий збір виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов.
Тобто, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, вимоги касаційної скарги ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління та предмет спору у цій справі, скаржник при подачі касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у сумі 23 938,88 грн (200 % від (797 962,35 грн х 1,5 : 100% = 11 969,44 грн) як за вимогу майнового характеру, тоді як ним сплачено судовий збір лише у розмірі 3 842 грн.
Отже, до касаційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 цього Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційної скарги, то у зв`язку з неповною сплатою судового збору, заявнику необхідно усунути її недоліки та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 20 096,88 грн.
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Крім того, в обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, у тій частині, що вимога поставити товар є вимогою майнового характеру, тому за неї має бути сплачений судовий збір як за вимогу майнового характеру.
Утім, оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції по суті, скаржником у касаційній скарзі в частині обґрунтування підстав для оскарження викладені лише фактичні обставини справи та обставини, які були відхилені судом, із зазначенням про порушення норми матеріального і процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення.
Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.
У касаційній скарзі ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління , крім посилання останнього на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 щодо обчислення ставок судового збору, не зазначено будь-якої іншої конкретної підстави (підстав), передбаченої статтею 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 908/3069/19, оскаржуючи при цьому цю постанову суду апеляційної інстанції також у частині зобов`язання відповідача поставити позивачу товар на суму 797 962,35 грн.
З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання ПрАТ Запорізьке кар`єроуправління про поновлення строку на касаційне оскарження та про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції залишається без розгляду до усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Запорізьке кар`єроуправління на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 908/3069/19 залишити без руху.
2. Надати Приватному акціонерному товариству Запорізьке кар`єроуправління строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Приватному акціонерному товариству Запорізьке кар`єроуправління , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О. Кібенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2020 |
Оприлюднено | 23.12.2020 |
Номер документу | 93701455 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кібенко О. Р.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні