Ухвала

від 21.12.2020 по справі 937/10009/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 грудня 2020 року

м. Київ

справа №937/10009/19

провадження №61-18465ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І.,

Литвиненко І. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 , третя особа: ОСОБА_2 , з позовом, у якому просила скасувати рішення Загальних Зборів членів обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 від 01 жовтня 2017 року в частині затвердження Положення про користування електричною енергією для членів кооперативу на території обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 ; визнати протиправними дії Обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 в особі голови правління Сафронової О. М. щодо зобов`язання позивача встановити прилад обліку електричної енергії на фасад будівлі; визнати протиправними дії обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 в особі голови правління Сафронової О. М. щодо відключення садового будинку, розташованого на земельній ділянці НОМЕР_1 , від загальних вуличних електромереж обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 ; зобов`язати обслуговуючий кооператив Холодмаш-4 за власний рахунок відновити електропостачання до садового будинку на земельній ділянці № НОМЕР_1 , який знаходиться на території обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, що перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; стягнути з обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 на користь позивача спричинену моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області

від 10 червня 2020 року позов задоволено частково. Скасовано рішення Загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 від 01 жовтня 2017 року в частині затвердження Положення про користування електричною енергією для членів кооперативу на території обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 . Визнано протиправними дії обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 в особі голови правління Сафронової О. М. щодо зобов`язання ОСОБА_1 встановити прилад обліку електричної енергії на фасад будівлі. Визнано протиправними дії обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 в особі голови правління Сафронової О. М. щодо відключення садового будинку, розташованого на земельній ділянці № НОМЕР_1 , від загальних вуличних електромереж обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 . Зобов`язано обслуговуючий кооператив Холодмаш-4 за власний рахунок відновити електропостачання до садового будинку на земельній ділянці № НОМЕР_1 , який знаходиться на території Обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, що перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . У задоволенні решти вимог відмовлено.

Стягнуто з обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені за сплату судового збору у розмірі 2 305,2 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн, а всього 6 305,20 грн.

Постановою у Запорізького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 задоволено частково.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 червня 2020 року в частині скасування рішення Загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 від 01 жовтня 2017 року скасовано, провадження у справі в цій частині закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд її справи в частині позовних вимог до обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 про рішення Загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 від 01 жовтня

2017 року віднесений до юрисдикції господарського суду.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 червня 2020 року в частині визнання дій протиправними скасовано, прийнято в цій частині нову постанову, за якою: Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 , третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними залишено без задоволення.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 червня 2020 року в частині визнання дій обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 щодо відключення садового будинку, розташованого на земельній ділянці № НОМЕР_1 , від загальних вуличних електромереж обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 та зобов`язання обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 за власний рахунок відновити електропостачання до садового будинку на земельній ділянці № НОМЕР_1 , який знаходиться на території обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, що перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 судовий збір у розмірі 96,05 грн. Стягнути з обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 800 грн.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2020 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі та в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 800 грн в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання дій протиправними та скасування рішення.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Вказівка в резолютивній частині постанови Запорізького апеляційного суду

від 03 листопада 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 03 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу Холодмаш-4 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та скасування рішення .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко