Постанова

від 29.08.2007 по справі 9/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "29" серпня 2007 р.                                                                   Справа № 9/90

Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович

розглядаючи справу

за позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Слава"

до відповідачів  Державна податкова інспекція у м.Чернівці

Відділення державного казначейства у м.Чернівці

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість -491528грн.

за участю представників:

позивача:  Черненко В.В. директор; Єфтемій Р.Ф, довіреність від 12.06.2007р.

І відповідача:  Ткач Д.Б. довіреність №28569/10-008 від 12.12.2006р.         Чикановська Н.Д. №18702/10-012 від 27.08.2007р.

                         Іскрун В.П. довіреність №12598/10-012 від 21.06.2007р.

                         Гливка О.Л.  №18667/10-012 від 23.08.2007р

                        Нягу І.Г.. №18703/10-004 від 27.08.2007р

ІІ відповідача:  Шпак М.І. довіреність №13-09/297 від 22.01.2007 року

СУТЬ СПОРУ:

ТзОВ ВКФ «Слава» звернулося з позовною заявою до ДПІ у м.Чернівці та Відділення державного казначейства у м.Чернівці про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі – 491528 грн.

В судовому засіданні 29 серпня 2007 року за клопотання сторін відповідно до п. 2 ст. 150 КАС України була оголошена перерва до 29 серпня 2007 року.

В судовому засіданні 29 серпня 2007  року, представник позивача позовні вимоги підтримав. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено надходження сум ПДВ до бюджету від всіх учасників починаючи заявником і закінчуючи безпосередньо виробником продукції або імпортером в якості умови відшкодування заявнику фактично сплаченого в ціні товару ПДВ.

Відповідач у запереченні на позовну заяву та його представники в судовому засіданні заперечують проти позову, посилаючись на те, що під час проведення перевірок, встановлено, що ТОВ „Алькес” є посередником відвантаженої продукції, проте надати відомості про постачальників реалізованої продукції посадові особи не надали. Причиною невідшкодованих по ТОВ ВКФ „Слава” сум бюджетного відшкодування ПДВ є не отримання підтверджень сплати ПДВ невідомим виробником або імпортером в бюджет.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.

ТзОВ ВКФ «Слава» є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 33042808 про реєстрацію від 11.05.2005р. ( а.с. 7)

Позивачем подано податкові декларації з податку на додану вартість згідно яких підлягає бюджетному відшкодуванню задекларована за жовтень 2006р. сума, що в розмірі 100000 грн., за листопад 2006р. - 147430 грн., за грудень 2006р. - 100000 грн., за січень 2007р. - 100000 грн. та за лютий 2007р. - 65000 грн. ( а.с. 8-28)

ДПІ у м. Чернівці по вказаних періодах були проведені позапланові документальні перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ, результати яких оформлені відповідними довідками.

Довідкою ДПІ у м. Чернівці від 29.12.2006р. №5352/23-1/33522198 підтверджено правильність визначення суми ПДВ 100000 грн., належної до відшкодування з бюджету згідно податкової декларації за жовтень 2006р. Перевіркою також встановлено, що позивачем фактично оплачено податкового кредиту попереднього податкового періоду (у вересні 2006р.) ПДВ за придбані товари (роботи, послуги) в сумі 107575 грн. ( стор. 16 довідки) / а.с. 46/

Актом ДПІ у м. Чернівці від 06.02.2007р. №386/23-2/33522198 з зазначеної в податковій декларації за листопад 2006р. суми ПДВ 147430 грн., належної до відшкодування з бюджету, підтверджено правильність заявленої суми ПДВ лише в розмірі 126595 грн. Перевіркою також встановлено, що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (жовтня 2006р.) фактично оплачена позивачем у попередньому податковому періоді (у жовтні 2006р.) постачальникам за придбані товари (роботи, послуги) в сумі 126595 грн. ( стор. акту 22) / а.с. 71/

Довідкою ДПІ у м. Чернівці від 16.03.2007р. №1288/23-2/33522198 підтверджено правильність визначення суми ПДВ 100000 грн., належної до відшкодування з бюджету згідно податкової декларації за грудень 2006р. Перевіркою також встановлено, що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (листопад_2006р.) фактично оплачена позивачем у попередньому податковому періоді (у листопаді 2006р.) постачальникам за придбані товари (роботи, послуги) в сумі 132002,99 грн. ( стор. довідки 21).

Довідкою ДПІ у м. Чернівці від 20.04.2007р. №1882/23-2/33522198 підтверджено правильність визначення суми ПДВ 100000 грн., належної до відшкодування з бюджету згідно податкової декларації за січень 2007р. Перевіркою також встановлено, що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (грудень 2006р.) фактично оплачена позивачем у попередньому податковому періоді (у грудні 2006р.) постачальникам за придбані товари (роботи, послуги) в сумі 118330 грн. ( стор. 20 довідки) /а.с. 93/

Актом ДПІ у м. Чернівці від 03.05.2007р. №1959/23-2/33522198 з зазначеної в податковій декларації за лютий 2007р. суми ПДВ 65822 грн., належної до відшкодування з бюджету, підтверджено правильність заявленої суми ПДВ лише в розмірі 64933 грн. Перевіркою також встановлено, що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (січня 2007р.) фактично оплачена позивачем у попередньому податковому періоді (у січні 2007р.) постачальникам за придбані товари (роботи, послуги) в сумі 64933 грн. (стор. 18 акту) / а.с. 133/

Виходячи із припису пункту 1.8 статті 1 Закону, бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом, визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Сутність механізму відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від'ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від'ємного значення у цьому періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону).

Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від'ємне значення податку на додану вартість залишається. Відшкодуванню підлягає  та частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Виходячи із системного аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону можна дійти висновку, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом.

Посилання ДПІ у м. Чернівці на те, що не отримано підтверджень сплати ПДВ невідомим виробником або імпортером в бюджет є безпідставним. Обов'язковість підтвердження таких сум по ланцюгу до виробника передбачена Наказом ДПА України № 375 від 01.08,98 р. “Про затвердження Методичних вказівок по організації порядку адміністрування відшкодування податку на додану вартість” та Наказом ДПА України №350 від 18.08.2005 року „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведені перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку неї додану вартість”. Зміст цих документів зводиться до того, рекомендується не надавати довідок органам державного казначейства для проведення відшкодування без проведення зустрічних перевірок платників податків, з якими вступав у взаємовідносини суб'єкт, що вимагає відшкодування. Такі посилання є необґрунтованими, суд застосовує безпосередньо норми Закону і виходить з того , що податковим органам надано право здійснювати зустрічні перевірки, але непроведення їх та відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановленого Законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України “Про податок на додану вартість”.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”).

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Факт надмірної фактичної сплати податку підтверджується довідками ДПІ у м. Чернівці  від 29.12.2006р. №5352/23-1/33522198,  від 16.03.2007р. №1288/23-2/33522198, від 20.04.2007р. №1882/23-2/33522198, та актами №1959/23-2/33522198  від 03.05.2007р. і №386/23-2/33522198  від 06.02.2007р. / а.с. 31- 134/

Таким чином, з врахуванням результатів проведених ДПІ у м. Чернівці перевірок,ТзОВ ВКФ «Слава» фактично оплачено і підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку за період з жовтня 2006 року по лютий 2007 року, 491528 грн. (100000грн. + 126595 грн. + 100000 грн. + 100000 грн. + 64933 грн.).

За клопотанням ДПІ у м. Чернівці 22 червня 2007 року було зупинено провадження у справі до 27 серпня 2007 року ( більше двох місяців) для надання відповідачем додаткових доказів /а.с. 146/. ДПІ у м. Чернівці не надано документальних доказів щодо характеру дій продавців, як утримувачів податку та відповідальних за його внесення до бюджету і ненадходження грошових коштів до бюджету.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 160-163, 254, 258, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити .

2.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Слава» ( 58000, м. Чернівці, вул. Переяславська, 4/16 код 33522198)  бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 491528 грн. та відшкодування державного мита сплаченого платіжним дорученням №40 від 01.06.07,  в сумі 1700 грн.

3.          Після набрання постановою законної сили за зверненням сторони із заявою, видати виконавчі листи.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             М.Г. Чорногуз