Постанова

від 12.11.2020 по справі 911/207/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2020 р. Справа№ 911/207/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Козир Т.П.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Майданевич Г.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 12.11.2020 року у справі №911/207/20 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд"

на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020, повний текст якого складено та підписано 10.07.2020

у справі №911/207/20 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд"

до Вишгородської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородміськреконструкція-1"

про визнання незаконним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа №911/207/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" (далі-позивач) до Вишгородської міської ради (далі-відповідач), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вишгородміськреконструкція-1" (далі-третя особа), про визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради 59 сесії VII скликання від 24.12.2019 №59/34 Про заперечення у поновленні дії договору оренди земельної ділянки .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наступне.

20.01.2006 між позивачем, як орендарем, та відповідачем, як орендодавцем, був укладений Договір оренди земельної ділянки від 20.01.2006. Строк дії вказаного Договору до 20.01.2020.

Протягом дії даного Договору позивачем на орендованій земельній ділянці частково забезпечено реалізацію будівельного проекту - будівництво житлового комплексу Вишгород Сіті Парк , відповідно до Договору про співробітництво від 20.08.2012, укладеного між позивачем та третьою особою.

У зв`язку з завершенням строку Договору оренди, відповідно до положень ст. 33 Закону України Про оренду землі позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням №445х/19 від 16.12.2019 щодо продовження Договору оренди.

Проте, 24.12.2019 рішенням №29/34 відповідач відмовив позивачу у поновленні дії Договору оренди, без жодної мотивації власного рішення, а також вирішив вчинити організаційно-правові дії щодо припинення державної реєстрації права оренди за Договором та передачі земельної ділянки в оренду третій особі.

Позивач стверджував, що вказане рішення Вишгородської міської ради прийняте з порушенням ст.33 Закону України Про оренду землі щодо переважного права позивача на укладення договору оренди землі на новий строк.

Крім того, позивач зазначав, що оспорюване рішення прийняте з порушенням Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про доступ до публічної інформації , а також з порушенням Регламенту Вишгородської міської ради, оскільки проект рішення було внесено з голосу під час пленарного засідання Ради 24.12.2019 без попереднього оприлюднення.

З огляду на що, за твердженнями позивача оспорюване рішення має бути визнане незаконним та скасоване в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено обґрунтованості підстав на які він посилається заявляючи позовні вимоги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права.

Крім того, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази та обґрунтовані пояснення відповідача, на користь висловленої в оскаржуваному судовому рішенні позиції щодо того, що не включення з голосу та не розгляд на засіданні сесії міської ради, що відбулося 24.12.2019 року, порушеного ним питання, могло б призвести до порушення встановленого законом строку надання відповідної адміністративної послуги. До того ж, скаржник зазначає, що матеріали справи не містять ані доказів, ані пояснень відповідача яким саме пунктом Регламенту було обумовлено випадки термінового розгляду та чим саме неможливість виконати вимоги закону щодо належного оприлюднення проекту рішення з дотриманням строку передбаченого ст.24 Регламенту.

Також скаржник зазначає, що питання щодо наявності або відсутності належних (або неналежних) позивачу або будь-якій іншій юридичні особі об`єктів на спірній земельній ділянці, на засіданні сесії міської ради 24.12.2019 не озвучувались та не розглядалися. Крім того, всі об`єкти будівництва на спірній земельній ділянці, право власності на які зареєстровано за третьою особою, збудовані та зареєстровані виключно на підставі та в межах Договору про співробітництво від 20.08.2012, укладеного між позивачем та третьою особою. За таких обставин, позивач стверджує, що продовження Договору оренди земельної ділянки від 20.01.2006 призвело б до подальшої плідної співпраці між позивачем та третьою особою на підставі продовженого терміну дії Договору про співробітництво від 20.08.2012.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2020, справу №910/207/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Шаптала Є.Ю., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20, а також розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20 призначено на 29.09.2020 об 15:00 год.

14.09.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

29.09.2020 у судовому засіданні суддею Шапталою Є.Ю. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Шаптали Є.Ю. про самовідвід від розгляду справи №911/207/20 задоволено, матеріали справи №911/207/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/3578/20 від 05.10.20 призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/207/20.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №911/207/20 відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 05.10.20 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Зубець Л.П., Куксов В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Зубець Л.П., Куксов В.В., а також розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20 призначено на 10.11.2020 о 14:20 год.

13.10.2020 через відділ документообігу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" надійшла заява про відвід судді Куксова В.В. від розгляду даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 15.10.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" про відвід судді Куксова В.В. від розгляду справи №911/207/20 задоволено та матеріали справи №911/207/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3882/20 від 19.10.20 призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/207/20.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №911/207/20 відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Зубець Л.П., Тищенко А.І.

20.10.2020 суддею Тищенко А.І. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Тищенко А.І. про самовідвід від розгляду справи №911/207/20 задоволено, матеріали справи №911/207/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3989/20 від 22.10.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/207/20.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №911/207/20 відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Зубець Л.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Зубець Л.П., Мальченко А.О., а також розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20 призначено на 12.11.2020.

У зв`язку з перебуванням суддів Зубець Л.П. та Мальченко А.О. у відпустці 12.11.2020, які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4328/20 від 09.11.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/207/20.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №911/207/20, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 09.11.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А., а також розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20 ухвалено здійснювати у раніше призначеному судовому засіданні 12.11.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці 12.11.2020, який входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/4561/20 від 12.11.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/207/20.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №911/207/20, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 09.11.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Козир Т.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20 прийняти до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Козир Т.П., Тищенко О.В., а також розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20 ухвалено здійснювати у раніше призначеному судовому засіданні 12.11.2020.

Відповідач та третя особа наданим їм процесуальним правом не скористалися та у судове засідання, яке відбулося 12.11.2020, не з`явились, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні її про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення їх не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності зазначених учасників справи.

Також третя особа не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надала суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.ст.1, 2, 13, Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом за матеріалами справи, 10.01.2006 між відповідачем, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає в оренду, а орендар приймає на підставі рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області від 07.07.2004 № 384 в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,4 га, яка знаходиться в межах Вишгородської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., м. Вишгород, пров. Прожекторний, під розміщення масиву житлових будинків.

Договір укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шістдесят днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.7 Договору).

20.01.2006 Договір посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстровано в реєстрі за номером 223.

В подальшому, 29.01.2009 та 28.12.2012 сторонами вносились зміни до Договору, зокрема, додатковою угодою від 28.12.2012 до Договору внесено зміни в частині строку дії Договору та викладено пункт 7 Договору в наступній редакції: Договір укладено до 20.01.2020. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Орендар має привілейоване право викупу орендованої земельної ділянки згідно з законодавством України. .

Договір про внесення змін до Договору 28.12.2012 посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстровано в реєстрі за номером 3093.

Таким чином, дію Договору було продовжено до 20.01.2020.

17.12.2019 позивач звернувся до Вишгородського міського голови з листом-повідомленням від 16.12.2019 №445х/19, в якому наведене прохання продовжити термін дії Договору оренди земельної ділянки площею 2,4 га, кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, під розміщення масиву житлових будинків по пров. Прожекторному у м. Вишгороді. Також, до листа-повідомлення було додано проект додаткового угоди до Договору оренди.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи рішення Вишгородської міської ради Київської області 59 сесії VІІ скликання від 24.12.2019 №59/34 міська рада заперечила ТОВ Дніпрожилбуд у поновленні дії Договору оренди земельної ділянки, укладеного із Вишгородською міською радою 20.01.2006 із змінами, внесеними договорами про внесення змін та доповнень від 29.01.2009 та від 28.12.2012, площею 2,4 га, кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, під розміщення масиву житлових будинків по пров. Прожекторному у м. Вишгороді (далі - Рішення міської ради).

Предметом даного спору є вимога про визнання незаконним та скасування Рішення міської ради про відмову позивачу в поновленні дії Договору.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер спірного правовідношення.

Так, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

З огляду на положення статті 4 ГПК України, і статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача права або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19).

Частиною 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За приписами статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням зазначеного при розгляді заявленого позову позивача перш за все є необхідним з`ясувати наявність у нього матеріального права на земельну ділянку, яке, як вказує останній, порушено прийнятим Рішенням міської ради.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що строк дії Договору сплив 20.01.2020.

Як встановлено вище, 17.12.2019 позивач звернувся до Вишгородського міського голови з листом-повідомленням від 16.12.2019 №445х/19, в якому наведене прохання продовжити термін дії Договору оренди земельної ділянки площею 2,4 га, кадастровий номер 3221810100:01:257:0003, під розміщення масиву житлових будинків по пров. Прожекторному у м. Вишгороді. Також, до листа-повідомлення було додано проект додаткового угоди до Договору оренди.

Тобто, позивача скористався своїм правом на поновлення дії Договору та направив вказаний лист-повідомлення у строк визначений Договором та з дотриманням положень ст.33 Закону України "Про оренду землі".

В свою чергу, відповідач також у строк визначений положеннями ст.33 Закону України Про оренду землі заперечив щодо поновлення Договору та про прийняте рішення повідомив позивача листами від 14.01.2020 №2-29/71, від 05.02.2020 №2-29/196 (повторно).

У відповідності до ст.33 Закону України "Про оренду землі" додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

А отже, належним способом захисту порушеного права позивача як орендаря земельної ділянки буде позов про визнання укладеною відповідною додаткової угоди в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про зобов`язання укласти додаткову угоду чи вимога про визнання поновленим договору оренди не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

Відповідна правова позиція відображена у постановах КГС ВС: від 06.12.2018 у справі №922/3963/17; від 06.12.2018 у справі № 911/3144/17; від 18.04.2019 у справі № 917/848/18; від 06.03.2019 у справі № 916/600/18; від 25.04.2019 у справі № 908/913/18; від 04.04.2019 у справі № 905/659/18; від 04.04.2019 у справі № 905/174/18; від 13.02.2019 у справі № 911/3225/17; від 19.03.2019 у справі № 908/1805/17; від 19.03.2019 у справі №908/2484/17.

Матеріали справи не містять та учасниками справи не надано доказів укладання додаткової угоди про поновлення Договору або наявності судового рішення, яким визнано укладеною відповідну додаткову угоду із викладенням її змісту.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 № 6-55цс15 наведено правовий висновок про те, що в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі", на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі пункту 2 частини другої статті 16 ЦК України. Обраний позивачем спосіб захисту права щодо поновлення договору оренди на той же строк і на тих же умовах за обставин надання спірної земельної ділянки в оренду іншій особі за договором оренди не забезпечує ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №902/582/17, від 04.04.2018 у справі №902/568/17, від 11.12.2018 у справі № 902/570/17, від 06.12.2018 у справі № 902/575/17.

Відповідно до інформації, розміщеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, складовою частиною спірної земельній ділянки площею 2,3718 га з кадастровим номером 3221810100:01:257:0003, яка розташована по пров. Прожекторному у м. Вишгороді Київської області, є об`єкти житлової нерухомості, а саме:

- багатоквартирний житловий будинок - А в стадії будівництва 11%, І черга будівництва;

- багатоквартирний житловий будинок - Б в стадії будівництва 11%, ІІ черга будівництва;

- багатоквартирний житловий будинок - В в стадії будівництва 11%, ІІІ черга будівництва;

- багатоквартирний житловий будинок - Г в стадії будівництва 34%, V черга будівництва;

- багатоквартирний житловий будинок - Д в стадії будівництва 11,5%, VІ черга будівництва;

- багатоквартирний житловий будинок в стадії будівництва 31%, ІV черга будівництва; форма власності: приватна; розмір частки: 1/1; власник: ТОВ Вишгородміськреконструкція-1 ; номер запису про право власності 14695187 від 23.05.2016; підстава виникнення права власності: договір суборенди земельної ділянки, 28.12.2012 посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Голуб Л.А. та зареєстровано в реєстрі за номером 3097.

Статтею 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка площею 2,3718 га з кадастровим номером 3221810100:01:257:0003, передана Вишгородською міською радою в оренду ТОВ Вишгородміськреконструкція-1 (третій особі) 17.03.2020.

За договором оренди земельної ділянки від 17.03.2020 спірна земельна ділянка була надана третій особі в користування саме для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, оскільки останнім 23.05.2016 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29786401 ввід 27.05.2016) було здійснено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - багатоквартирні житлові будинки, розташовані на спірній земельній ділянці.

Отже, внаслідок набуття у встановленому порядку права власності на нерухоме майно - об`єкти житлової нерухомості та незавершеного будівництва (багатоквартирні житлові будинки), що розташоване за адресою: Київська обл., м. Вишгород, пров. Прожекторний, третя особа в силу ч.2 ст.120 Земельного кодексу України отримала право користування земельною ділянкою, на якій це майно розташоване, в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача - позивача, а саме земельною ділянкою площею 2,3718 га з кадастровим номером 3221810100:01:257:0003, яка розташована по пров. Прожекторному у м. Вишгороді Київської області.

Доказів визнання вказаного договору недійним матеріали справи не містять.

Таким чином, з огляду на наявність укладеного між відповідачем та третьою особою договору оренди стосовно спірної земельної ділянки та згідно з наведеною постановою Верховного Суду України від 15.04.2015 №6-55цс15, заявлена позивачем вимога про визнання незаконним та скасування Рішення міської ради не вирішує спору про право оренди на земельну ділянку та не забезпечує захисту чи відновлення порушеного права позивача за таких обставин.

Відтак, враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та положення ст.ст.75-79, 86 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволені позовних вимог, оскільки, у даному випадку, визнання незаконним і скасування Рішення міської ради не відновить права позивача та не призведе до реального й ефективного захисту його прав, а також такий обраний позивачем спосіб захисту не розв`яже спір щодо користування земельною ділянкою, яку, як встановлено вище, передано в оренду іншій особі (третій особі). Тобто, позивачем, у даному випадку, обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав.

Порушень судом першої інстанції норм процесуального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Посилання скаржника на те, що продовження дії Договору призвело б до подальшої плідної співпраці між позивачем та третьою особою на підставі продовженого терміну дії Договору про співробітництво від 20.08.2012, не спростовують вищевикладене. До того ж, судом апеляційної інстанції встановлено, що Договір про співробітництво від 20.08.2012 закінчив свою дію 20.08.2019 та матеріали справи не містять доказів його пролонгації. Більше того, як вірно встановлено судом першої інстанції, замовником будівництва є саме третя особа, а не позивач.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрожилбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 08.07.2020 у справі №911/207/20 залишити без змін.

3.Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

4.Матеріали справи №911/207/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено та підписано 21.12.2020, у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. на лікарняному з 16.11.2020.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.П. Козир

О.В. Тищенко