Ухвала

від 21.12.2020 по справі 924/954/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

"21" грудня 2020 р. Справа № 924/954/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Дужич С.П.

судді Миханюк М.В.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на рішення Господарського суду Вінницької області від 31 березня 2020 року (повний текст складено 09.04.2020) у справі № 924/954/19 (суддя Тварковський А.А.)

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будзалізобетон"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях

про визнання недійсним пункту 14.4. договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу від 02.07.2019 та стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 330539,36 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 31.03.2020 у справі № 924/954/19 позов Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будзалізобетон" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про визнання недійсним пункту 14.4. договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу від 02.07.2019 та стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 330 539,36 грн - задоволено повністю.

Визнано недійсним пункт 14.4. Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу, що є структурним підрозділом ДП "Хмельницький завод залізобетонних конструкцій та виробів" та знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с-ще Богданівці, вул. Заводська, під №1/2Б, який обліковувався на балансі та перебував в оренді ТОВ "Будіндустрія" від 02.07.2019 за реєстровим номером №3739.

Присуджено до стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будзалізобетон" 330 539,36 грн - безпідставно отриманих коштів та 6879,10 грн - витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 31.03.2020 у справі №924/954/19 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №924/954/19 поновлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на рішення Господарського суду Вінницької області від 31 березня 2020 року у справі №924/954/19. Призначено справу №924/954/19 до розгляду на 21 грудня 2020 р. об 11:00 год.

В судове засідання представники сторін не з`явились. При цьому, від представника апелянта на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, апелянтом подані письмові пояснення, в яких останній звертає увагу суду на те, що Регіональне відділення не має можливості відповідно до нормативно-правового регулювання акумулювати на своїх рахунках у державному казначействі державні кошти на суму 330539,36 грн, що унеможливить виконання судового рішення в даній справі.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд визнати недійсним пункт 14.4. Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу, що є структурним підрозділом ДП "Хмельницький завод залізобетонних конструкцій та виробів" та знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с-ще Богданівці, вул. Заводська, під №1/2Б, а також стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства "Будзалізобетон" 330 539,36 грн безпідставно отриманих коштів.

При цьому, апеляційним судом враховуються особливості спеціального статусу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.

За змістом ст.1 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державно власності.

У сфері приватизації державного майна Фонд державного майна України, зокрема, сприяє залученню недержавних інвестицій в об`єкти державного сектора економіки, зокрема шляхом реалізації інвестиційних проектів на засадах спільної чи інвестиційної діяльності; змінює у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності; приймає рішення про припинення юридичної особи у процесі приватизації; здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації ; приймає рішення про приватизацію; бере та передає функції управління майном державних підприємств; укладає угоди щодо проведення підготовки об`єктів до приватизації та їх продажу; здійснює контроль щодо своєчасного та повного надходження коштів від продажу об`єктів приватизації (стаття 5 Закону).

За змістом статей 5, 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" вбачається, що функції держави при продажі державного майна в процесі його приватизації здійснює Фонд державного майна України безпосередньо або через його регіональні відділення в областях.

Таким чином, ФДМУ, здійснюючи продаж державного майна в процесі його приватизації реалізує державну політику у сфері приватизації державного майна, тобто діє від імені Держави в цивільних правовідносинах в силу законодавчих приписів.

Відповідно до ст.174 ЦК України, держава відповідає за своїми зобов`язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.

Цивільно-правова відповідальність держави може мати дві основні форми: а) безпосередньо за своїми зобов`язаннями; б) опосередкована, субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями державних установ і казенних підприємств.

У випадках, коли відповідний компетентний орган державної влади діє від імені держави в цивільних правовідносинах, інша особа-кредитор має право висувати відповідні вимоги безпосередньо до держави як казни й одержувати задоволення від неї, а не від представників, що виступають від імені держави в цивільному обороті, і казна повинна нести безпосередню відповідальність за власними зобов`язаннями держави (як казни), коштами і майном державної скарбниці.

Залежно від підстав виникнення держава несе відповідальність з договірних та позадоговірних зобов`язань. Підставою для відповідальності держави може бути, зокрема, невиконання або неналежне виконання зобов`язань, які виникають з договорів, укладених державою через компетентні органи державної влади. Тобто, відшкодування у такому випадку здійснюється за рахунок держави органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не за рахунок коштів на утримання органу державної влади.

Згідно п.2 ч.1 ст. 15 Бюджетного кодексу України джерелами фінансування бюджету є: кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов`язані з процесом приватизації) - щодо державного бюджету.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

У відповідності до ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - органи Казначейства України), бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Відповідно до ч. 1 ст.14 Закону України "Про Фонд державного майна України", фінансування та матеріально-технічне забезпечення Фонду державного майна України здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено, що Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації.

Частиною 1 та 2 статті 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" передбачено, Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Представництва підпорядковуються регіональним відділенням. Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації. Регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Порядок перерахування до бюджетів коштів, одержаних від приватизації майна затверджений Наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України 30.12.2015 № 1271/2065. Цей Порядок регулює питання перерахування до бюджетів коштів, одержаних від приватизації майна (п.1). Надходження від приватизації державного майна належать до джерел фінансування державного бюджету (п.2). Перерахування до державного бюджету коштів, одержаних від приватизації державного майна, здійснюється згідно з вимогами закону про Державний бюджет України на відповідний рік, Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та інших законодавчих актів (п.3). Фонду державного майна України (далі - Фонд) та органам приватизації в Державній казначейській службі України (далі - Казначейство) згідно з вимогами Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 червня 2012 року № 758, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2012 року за № 1206/21518, відкриваються небюджетні рахунки за такими балансовими рахунками:

3718 "Рахунки для обліку коштів від приватизації майна" (далі - рахунки 3718) для обліку коштів, одержаних від приватизації державного майна, від відчуження комунального майна та інших надходжень, безпосередньо пов`язаних з процесом приватизації, окремо для кожного бюджету;

3731 "Депозитні рахунки розпорядників коштів державного бюджету" (далі - рахунки 3731) для обліку надходжень конкурсних гарантій (гарантій) від покупців для участі в конкурсі (аукціоні) з приватизації державного майна (п.4).

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (п.1).

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (п.3).

Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках) (п.26).

Пунктами 2.2., 2.3., 3.2 Порядку перерахування до державного бюджету коштів, одержаних від приватизації державного майна (затверджений Наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України 30.12.2015 № 1271/2065), передбачено, що протягом трьох робочих днів після отримання виписки з рахунків 3718 , кошти, одержані від приватизації державного майна, та інші надходження, безпосередньо пов`язані з процесом приватизації, за вирахуванням податку на додану вартість перераховуються відповідно до закону про Державний бюджет України на відповідний рік на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовими рахунками 3231 "Інші кошти, залучені до загального фонду державного бюджету" (далі - рахунок 3231) та/або 3232 "Інші кошти, залучені до спеціального фонду державного бюджету".

Аналіз статей 2, 15, 45 БК України дозволяє зробити висновок про те, що дохідну частину Державного бюджету України становлять кошти, виручені від приватизації державного майна, включаючи інші надходження, безпосередньо пов`язані з процесом приватизації, які зараховуються на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках інших органів.

Положеннями частини 2 статті 45 БК України визначено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Відповідно до пунктів 3, 26 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ 03.08.2011 №845, рішення про стягнення коштів державного бюджету або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів; безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Отже, територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ), на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, на виконання судових рішень про повернення коштів, перерахованих до Державного бюджету України як оплати за державне майно під час його приватизації.

Враховуючи вищевикладені норми, можна зробити висновок, що відповідач - РВ ФДМУ по Вінницькій та Хмельницькій областях є контролюючим органом за надходженнями до бюджету коштів від продажу об`єктів приватизації, а територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ), на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, на виконання судових рішень про повернення коштів, перерахованих до Державного бюджету України як оплати за державне майно під час його приватизації.

Оскільки, відповідно до наведених вище норм, набувачем коштів в розмірі 330 539,36 грн (штрафні санкції, тобто надходження, безпосередньо пов`язані з процесом приватизації) є Державний бюджет України, стягнення даних коштів підлягає саме з Державного бюджету України.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, з урахуванням положень ч.2 ст.2, ст.170 ЦК України, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин, яка через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, набуває та здійснює свої цивільні права та обов`язки.

При цьому, в господарському процесі відповідно до ч.4 ст.56 ГПК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з пп.1 п.9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Таким чином, територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів державного бюджету на виконання судових рішень про стягнення надходжень бюджету.

Отже, у цій справі відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Такими органами у цій справі є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (яке здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації та здійснює контроль щодо своєчасного та повного надходження коштів від продажу об`єктів приватизації) та Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (яка відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету), оскільки повернення коштів в такому випадку здійснюється за рахунок держави органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не за рахунок коштів на утримання органу державної влади.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вбачає за необхідне виправити допущене місцевим господарським судом процесуальне порушення, залучивши до участі у справі Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (вулиця Пирогова, 29, Вінниця, Вінницька область, 21018, Код ЄДРПОУ 37979858) як співвідповідача у даній справі.

Крім того слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини вбачається, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок. Водночас ухиленням від виконання цього обов`язку є перекладення державою відповідальності за фінансове забезпечення організації виконавчого провадження на особу, на користь якої ухвалене судове рішення; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (§ 43 рішення у справі "Shmalko v. Ukraine" від 20 липня 2004 року, § 84 рішення у справі "Fuklev v. Ukraine" від 7 червня 2005 року, § 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, §§ 46, 51, 54 рішення у справі "Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine" від 15 жовтня 2009 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Згідно частини 3 статті 216 ГПК України про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

У зв`язку з залученням до участі у справі співвідповідача, зважаючи на неможливість вирішення спору в даному судовому засіданні, судова колегія вважає за необхідне з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, відкласти розгляд апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 48, 216, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залучити до участі у справі №924/954/19 Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (вулиця Пирогова, 29, Вінниця, Вінницька область, 21018, Код ЄДРПОУ 37979858) в якості співвідповідача.

2. Розгляд справи №924/954/19 відкласти "11" січня 2021 р. о 12:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 4.

3. Зобов`язати позивача надіслати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області копію позовної заяви, докази надіслання надати суду.

4. Зобов`язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях надіслати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області копію апеляційної скарги та доданих до неї документів, докази надіслання надати суду.

5. Встановити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області строк для подання до суду відзиву на апеляційні скарги та доказів надсилання (надання) апелянтам копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

6. Явка повноважних представників сторін в судове засідання - на розсуд сторін.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Миханюк М.В.