Ухвала

від 22.12.2020 по справі 922/2401/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/2401/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий, Губенко Н. М., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімберхаус"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16 листопада 2020 року (головуючий суддя Терещенко О. І., судді Сіверін В. І., Гетьман Р. А.)

у справі № 922/2401/20

за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімберхаус"

про стягнення 27117,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тімберхаус" надіслало безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16 листопада 2020 року у справі № 922/2401/20.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Тімберхаус", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року 2102 гривні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів у сумі 27117,42 грн. Отже, ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року (210200,00 грн), а тому відповідно до положень ГПК України ця справа є малозначною.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що Господарський суд Харківської області ухвалою від 4 серпня 2020 року у справі № 922/2401/20 залишив без руху позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 , надав позивачу строк у п`ять днів на усунення виявлених недоліків. Залишаючи без руху позовну заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 ГПК України, а саме: всупереч частині першої цієї статті Кодексу позивач неналежним чином виклав вимоги щодо предмета спору; всупереч пункту 3 частини третьої цієї статті Кодексу позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення неустойки (штрафу, пені).

У подальшому Господарський суд Харківської області ухвалою від 1 вересня 2020 року у справі № 922/2401/20 повернув позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом.

За наслідком апеляційного перегляду Східний апеляційний господарський суд постановою від 16 листопада 2020 року скасував ухвалу Господарського суду Харківської області 1 вересня 2020 року, справу № 922/2401/20 передав на розгляд Господарського суду Харківської області.

У касаційній скарзі заявник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому скаржник вказує, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України, пункту 3 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України кожна позовна заява, подана до суду цивільної та господарської юрисдикції, повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, чи оспорюються. А згідно з пунктом 3 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтований розрахунок суми, що стягується, має зазначатись у позовній заяві з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. На думку скаржника ні законодавством, ні Верховним Судом не визначено конкретної вимоги до цієї складової частини позовної заяви.

Проте, непогодження скаржника із правовою оцінкою судом апеляційної інстанції дотримання процесуальних норм судом першої інстанції на стадії відкриття провадження у цій справі, а також посилання на відсутність в чинному процесуальному законодавстві конкретних вимог до такої складової частини позовної заяви як "обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються", не доводить того, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

З огляду на відсутність у касаційній скарзі переконливих обґрунтувань, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімберхаус" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16 листопада 2020 року у справі № 922/2401/20, оскільки скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 12, 15, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімберхаус" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16 листопада 2020 року у справі № 922/2401/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. В. Бакуліна

СуддіН. М. Губенко

О. А. Кролевець