Рішення

від 25.01.2021 по справі 922/2401/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2401/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1 (09635, Київська обл., с. Ольшаниця) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімберхаус" (61030, м. Харків, вул. Староверещаківська, буд. 35) про стягнення 41983,29 грн. за участю представників:

позивача - Гузік М.І., довіреність №3612 від 03.12.2019,

відповідача - Зуйков В.І., наказ (розпорядження) №11 від 04.10.2018

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Військової частини НОМЕР_1 (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімберхаус" (відповідач) про стягнення 27117,42 грн. В обґрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов`язань за Договорами поставки: № 51/16/30 від 02.08.2019; № 59/16/30 від 14.08.2019 та № 67/16/30 від 05.09.2019 в частині своєчасного здійснення відповідачем постачання товару у встановлені договором строки, з урахуванням чого, позивачем заявлено до стягнення з відповідача неустойку за невчасну поставку товару, що становить: за договором поставки № 51/16/30 від 02.08.2019 неустойка у розмірі 16211,84 грн, за договором поставки 59/16/30 від 14.08.2019 неустойка у розмірі 9106,30 грн. та за договором № 67/16/30 від 05.09.2019 неустойка у розмірі 1799,28 грн, всього 27117,42 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.09.2020 у справі №922/2401/20 повернуто позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ТОВ "Тімберхаус" про стягнення 27117,42 грн.; повідомлено Військову частину НОМЕР_1 , що відповідно до ч.8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Військова частина НОМЕР_1 з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 01.09.2020 року у справі та направити справу для продовження розгляду до господарського суду Харківської області.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 01.09.2020 у справі №922/2401/20 скасовано, справу № 922/2401/20 передано на розгляд господарському суду Харківської області.

01.12.2020 матеріали справи № 922/2401/20 надійшли до господарського суду Харківської області за вх. № 1850.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.12.2020 у справі № 922/2401/20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та розгляд справи по суті призначено на 22.12.2020 об 11:15.

21.12.2020 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання Військової частини НОМЕР_1 про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 5254), відповідно до якого, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 41893,29 грн, що складається із суми штрафу у розмірі 20957,35 грн та суми пені у розмірі 21025,94 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2020 прийнято клопотання Військової частини НОМЕР_1 про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 5254 від 21.12.2020).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2020 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та в судовому засіданні оголошено перерву до 26.01.2021 до 11:00.

13.01.2021 у системі документообігу суду зареєстровано відзив (заперечення) ТОВ "Тімберхаус" на клопотання про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 696 від 13.01.2021) з додатковими документами, який досліджено та приєднано до матеріалів справи.

21.01.2021 у системі документообігу суду зареєстровано відповідь на відзив Військової частини НОМЕР_1 (вх. № 307) з додатковими документами, який досліджено та приєднано до матеріалів справи.

25.01.2021 у системі документообігу суду зареєстровано заперечення ТОВ "Тімберхаус" (вх. № 1767) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 26.01.2021 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 41893,29 грн, що складається із суми штрафу у розмірі 20957,35 грн та суми пені у розмірі 21025,94 грн за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договорами поставки: № 51/16/30 від 02.08.2019; № 59/16/30 від 14.08.2019 та № 67/16/30 від 05.09.2019 в частині своєчасного здійснення відповідачем постачання товару у встановлені договором строки.

Представник відповідача в судове засідання 26.01.2021 з`явився, позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення, просить суд у позові відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 26.01.2021 на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

02.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тімберхаус" (постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) було укладено Договір поставки № 51/16/30 (надалі - Договір №51/16/20) (т.с. 1 а.с. 126-129), відповідно до умов якого, постачальник зобов`язався поставити замовнику товар згідно специфікації, а саме круглі лісоматеріали PinS C D1b L2 та PinS C D2a L2.

Термін поставки продукції по договору №51/16/30 від 02.08.2019 (згідно додаткової угоди № 1 від 02.08.2019) був поділений на три партії, а саме: перша партія повинна бути поставлена до 19.08.2019; друга партія повинна бути поставлена до 26.08.2019; третя партія повинна бути поставлена до 31.08.2019.

Позивачем у позові вказано про те, що загальний обсяг поставки по договору становив 360 м продукції. Станом на 03.10.2019 було поставлено 224,68 м3 продукції за вищевказаним договором № 51/16/30.

Відповідно до п. 2.5 договору поставки №51/16/30 від 02.08.2019 товар мав бути поставлений до 31.08.2019.

Проте відповідач у встановлений договором термін не поставив відповідний товар, у зв`язку з чим відповідачем була нарахована пеня за порушення поставки товару відповідно п.6.2. Договору та рахунку-фактури №211 від 31.10.2019, де зазначені дати фактичного отримання лісоматеріалів та прострочена кількість днів за кожну партію.

Термін поставки продукції по договору № 59/16/30 від 14.08.2019 (згідно додаткової угоди № 1 від 14.08.2019) також був поділений на три партії, а саме:

- перша партія повинна бути поставлена до 26.08.2019;

- друга партія повинна бути поставлена до 29.08.2019;

- третя партія повинна бути поставлена до 31.08.2019.

Загальний обсяг поставки по договору становив 360 м3 продукції.

Позивачем у позові вказано, що станом на 03.09.2019 відповідачем було поставлено лише 224,68 м3 продукції, відтак кількість недопоставленої продукції становила 135,32 м3.

Відповідно до пункту 6.2 договору № 51/16/30 сторони передбачили, що у випадку порушення встановлених строків поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотків від вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення, а у випадку прострочення більше 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Також, 14.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тімберхаус" (постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) було укладено Договір поставки № 59/16/30 (надалі - Договір №59/16/20) (т.с. 1 а.с. 132-136), відповідно до умов якого, постачальник зобов`язався поставити замовнику товар згідно специфікації, а саме круглі лісоматеріали PinS C D1b L2 та PinS C D2a L2.

Термін поставки продукції за договором №59/16/30 від 14.08.2019 (згідно додаткової угоди № 1 від 14.08.2019, т.с. 1 а.с. 137) був поділений на три партії, а саме:

- перша партія повинна бути поставлена до 26.08.2019;

- друга партія повинна бути поставлена до 29.08.2019;

- третя партія повинна бути поставлена до 31.08.2019.

Загальний обсяг поставки по договору становив 360 м3 продукції.

Позивачем у позові вказано, що зобов`язання з постачання продукції за договором №59/16/30 від 14.08.2019 відповідачем здійснено із порушенням встановлених строків поставки товару.

Окрім того, 05.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тімберхаус" (постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) було укладено Договір поставки № 67/16/30 (надалі - Договір №67/16/20) (т.с. 1 а.с. 138-141), відповідно до умов якого, постачальник зобов`язався поставити замовнику товар згідно специфікації, а саме круглі лісоматеріали PinS C D1b L2 до 20.09.2019.

Загальний обсяг поставки за договором №67/16/20 становив 141 м3 продукції.

Позивачем у позові наголошено про те, що станом на 05.11.2019 відповідачем було поставлено лише продукцію у кількості 134,2974 м3, відтак недопоставлена кількість продукції становила 6,7026 м .

Умовами пункту 6.7 договорів сторони передбачили та встановили що сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків не звільняє сторони від виконання зобов`язань за договором в натурі.

Відповідно до договорів поставки № 51/16/30 від 02.08.2019, №59/16/30 від 14.08.2019 та №67/16/30 від 05.09.2019 відповідач зобов`язався поставити позивачу товар у строки та розмірі, встановлений у специфікації. Втім свої зобов`язання відповідач виконав неналежним чином, із порушенням встановлених договорами строків.

Позивачем у позові вказано, що відповідачем, у порушення положень вищевказаних договорів поставки та вимог законодавства не виконано своєчасно та належним чином своїх зобов`язань щодо постачання товару у строк, встановлений договором, в зв`язку з чим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 20957,35 грн штрафу та 21025,94 грн пені.

Так, із обставин справи слідує, що у зв`язку із порушенням відповідачем встановлених строків поставки товару, позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача Претензії (т.с. 1 а.с. 143, 145-149), в яких позивач вимагав вжити відповідачем заходів щодо якомога швидшої поставки товару за договорами поставки № 51/16/30 від 02.08.2019, №59/16/30 від 14.08.2019 та №67/16/30 від 05.09.2019.

У відповідь на претензію №2637 від 03.09.2019, відповідач своїм листом повідомив позивача про те, що залізничні вагони, які містять залишок товару, вже майже надійшли до станції Маріуполь-порт та остаточно прибудуть в найближчі дні (т.с. 1 а.с. 144).

З метою досудового врегулювання спору позивачем була надіслана на адресу відповідача претензія з вимогою про сплату неустойки за несвоєчасну поставку товарів за договорами поставки № 51/16/30 від 02.08.2019, №59/16/30 від 14.08.2019 та №67/16/30 від 05.09.2019 (т.с. 1 а.с. 147-148).

Проте відповідач відповіді не надав та неустойку в добровільному порядку позивачу не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Відповідач заявлений позов не визнає та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень зазначає про те, що він не міг вплинути на зміст договорів, які вкрай не вигідні для відповідача. Також, зазначає, що враховуючи "Правила перевезень вантажів" і те, що якби залізниця не порушувала строк визначений в пункті 1.1.1 розділу 5 правил перевезень вантажів, товар був би поставлений відповідачем вчасно. Відповідачем також вказано, що приймання деяких вагонів здійснювалося позивачем більше ніж протягом доби з моменту прибуття на станцію. Окремо відповідачем зауважено, що у рахунку - фактурі № 142 від 25.08.2020 до договору № 59/16/30 в стовпці № 7 рядки які посилаються на акти № 13/6, 14/6 та 19/6 містять більш пізню дату ніж зазначено в графі "Дата закінчення приймання" відповідних актів. Позивач повинен звертатися з претензіями про невчасну поставку товару до залізниці.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами договори № 51/16/30 від 02.08.2019, №59/16/30 від 14.08.2019 та №67/16/30 від 05.09.2019за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з вимогами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Вимогами статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Також, вимогами статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормами ч.1 ст.202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, з огляду на погоджені сторонами умови договорів поставки, де сторони чітко погодили та встановили порядок постачання та строк, протягом якого має бути здійснена поставка продукції по кожному договору окремо, тому у відповідача існує обов`язок зі своєчасного постачання товару у встановленому розмірі та строки.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем виконання передбаченого умовами договорів зобов`язання зі своєчасного постачання товару у встановлені строки.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до пункту 6.2 договорів № 51/16/30 від 02.08.2019, №59/16/30 від 14.08.2019 та №67/16/30 від 05.09.2019 сторони передбачили, що у випадку порушення встановлених строків поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотків від вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення, а у випадку прострочення більше 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок щодо періодів та сум нарахування пені та штрафу. Так, за розрахунком позивача, заявлений до стягнення штраф становить 20957,35 грн та пеня 21025,94 грн. А саме:

За договором №51/16/30 від 02.08.2019:

- зобов`язання з постачання круглих лісоматеріалів PinS C D1b L2:

- термін поставки товару до 19.08.2019, поставлено 23.08.2019 3,0481 м3, період нарахування пені з 20.08.2019 по 22.08.2019 (3 дні);

- термін поставки товару до 26.08.2019, поставлено 27.08.2019 37,3661 м3, період нарахування пені 27.08.2019 (1 день);

- термін поставки товару до 31.08.2019, поставлено 10.10.2019 20,1851 м3, період нарахування пені з 01.09.2019 по 09.10.2019 (39 днів).

- зобов`язання з постачання круглих лісоматеріалів PinS C D2a L2:

- термін поставки товару до 26.08.2019, поставлено 27.08.2019 6,0103 м3, період нарахування пені 27.08.2019 (1 день);

- термін поставки товару до 31.08.2019, поставлено 10.10.2019 41,889 м3, період нарахування пені з 01.09.2019 по 09.10.2019 (39 днів);

- штраф термін поставки товару до 31.08.2019, поставлено 10.10.2019, прострочення поставки товару 39 днів (штраф 7% від суми невчасно поставленого товару понад 30 днів, сума рядка 7 та 14 колонки 6 розрахунку по договору).

За договором № 59/16/30 від 14.08.2019:

- зобов`язання з постачання круглих лісоматеріалів PinS C D1b L2:

- термін поставки товару до 26.08.2019 поставлено 27.08.2019 43,644 м3,період нарахування пені 27.08.2019 (1 день);

- термін поставки товару до 26.08.2019 поставлено 04.09.2019 4,49 м3,період нарахування пені з 27.08.2019 по 03.09.2019 (8 днів);

- термін поставки товару до29.08.2019 поставлено 04.09.2019 46,2116 м3, період нарахування пені з 30.08.2019 по 03.09.2019 (5 днів);

- термін поставки товару до 29.08.2019 поставлено 09.09.2019 8,8427 м3, період нарахування пені з 30.08.2019 по 08.09.2019 (10 днів);

- термін поставки товару до 29.08.2019 поставлено 10.10.2019 4,065 м3, період нарахування пені з 30.08.2019 по 09.10.2019 (41 день);

- термін поставки товару до 29.08.2019 поставлено 07.11.2019 0,881 м3, період нарахування пені з 30.08.2019 по 06.11.2019 (69 днів);

- термін поставки товару до 31.08.2019 поставлено 07.11.2019 60 м3, період нарахування пені з 01.09.2019 по 06.11.2019 (67 днів).

- зобов`язання з постачання круглих лісоматеріалів PinS C D2a L2:

- термін поставки товару до 26.08.2019 поставлено 04.09.2019 27,4183 м3, період нарахування пені з 27.08.2019 по 03.09.2019 (8 днів);

- термін поставки товару до 29.08.2019 поставлено 04.09.2019 19,4817 м3, період нарахування пені з 30.08.2019 по 03.09.2019 (5 днів);

- термін поставки товару до 29.08.2019 поставлено 04.09.2019 39,166 м3, період нарахування пені з 30.08.2019 по 03.09.2019 (5 днів);

- термін поставки товару до 29.08.2019 поставлено 09.09.2019 1,3514 м3, період нарахування пені з 30.08.2019 по 08.09.2019 (10 днів);

- термін поставки товару до 31.08.2019 поставлено 09.09.2019 60 м3, період нарахування пені з 01.09.2019 по 08.09.2019 (8 днів);

- штраф термін поставки товару до 31.08.2019, товар поставлено 10.10.2019, прострочення поставки товару 39 днів (штраф 7% від суми невчасно поставленого товару понад 30 днів, сума рядків6, 7, 8колонки 6 розрахунку по договору).

За договором № 67/16/30 від 05.09.2019:

- зобов`язання з постачання круглих лісоматеріалів PinS C D2a L2:

- термін поставки товару до 20.09.2019 поставлено 01.10.2019 76,496 м3, період нарахування пені з 21.09.2019 по 30.09.2019 (10 днів);

- термін поставки товару до 20.09.2019 поставлено 18.12.2019 6,7026 м3, період нарахування пені з 21.09.2019 по 17.12.2019 (88 днів);

- штраф термін поставки товару до 20.09.2019 поставлено 18.12.2019 прострочення поставки товару 88 днів (штраф 7% від суми невчасно поставленого товару понад 30 днів, рядок 3 колонки 6 розрахунку по договору).

Перевіривши розрахунок штрафу в сумі 20957,35 грн та пені в сумі 21025,94 грн, суд встановив, що дані нарахування відповідають умовам п. 6.2. договорів № 51/16/30 від 02.08.2019, №59/16/30 від 14.08.2019 та №67/16/30 від 05.09.2019 та вимогам чинного законодавства, нараховані вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 20957,35 грн та пені в сумі 21025,94 грн підлягають задоволенню.

При цьому, суд не приймає доводів відповідача про те, що ТОВ "Тімберхаус" не міг вплинути на зміст договорів, які вкрай не вигідні для відповідача та звертає увагу останнього на зміст статей 42, 44 Господарського кодексу України, згідно яких, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відповідно до цих правових норм, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду (Постанова ВС від 06.03.2019 по справі № 905/1851/17).

Щодо посилання відповідача на "Правила перевезень вантажів" та зазначення про те, що якби залізниця не порушувала строк визначений в пункті 1.1.1 розділу 5 правил перевезень вантажів, товар був би поставлений відповідачем вчасно, суд звертає увагу відповідача на те, що укладаючи із позивачем договори поставки № 51/16/30 від 02.08.2019, №59/16/30 від 14.08.2019 та №67/16/30 від 05.09.2019, з огляду на зміст цих договорів відповідач мав бути обізнаний та усвідомлювати необхідність поставки товару залізничним транспортом, а тому мав враховувати можливі ризики враховуючи на обмежені строки поставки.

Щодо тверджень відповідача про те, що приймання деяких вагонів здійснювалося позивачем більше ніж протягом доби з моменту прибуття на станцію, суд звертає увагу останнього на положення п. 2.6 договорів поставки № 51/16/30 від 02.08.2019, №59/16/30 від 14.08.2019 та №67/16/30 від 05.09.2019, згідно яких лісоматеріали вважаються прийнятими після розвантаження та фактичного його одержання представником військової частини на станції призначення, тільки тоді підписується накладна та акт приймання.

При цьому, умовами п. 3.5 договорів поставки № 51/16/30 від 02.08.2019, №59/16/30 від 14.08.2019 та №67/16/30 від 05.09.2019 сторонами було визначено, що приймання товару буде здійснено замовником в присутності представника постачальника відразу після прибуття товару до місця поставки.

Доказів забезпечення відповідачем присутності свого представника під час приймання товару відповідачем до суду не надано, а проте вказане підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі, де підписи представника відповідача - відсутні.

Вказане свідчить про те, що відповідач не контролював надходження товару до місця поставки та його приймання позивачем, а тому посилання відповідача на порушення строку прийняття товару саме позивачем не відповідає умовам договорів, тому є необґрунтованими.

Щодо посилання відповідача на те, що в рахунку-фактурі № 142 від 25.08.2020 до договору № 59/16/30 в стовпці № 7 рядки які посилаються на акти № 13/6, 14/6 та 19/6 містять більш пізню дату ніж зазначено в графі "Дата закінчення приймання" відповідних актів, суд зазначає, що вказані помилки у подальшому були виправлені позивачем, та їх наявність жодним чином не спростовують позовні вимоги.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач мав звертатися з претензіями про невчасну поставку товару до залізниці, зазначаючи про таке.

Згідно з ст. 267 ГК України, у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем.

Як зазначалося судом вище, приписами ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

При цьому, умовами пункту 2.4 договорів № 51/16/30 від 02.08.2019, №59/16/30 від 14.08.2019 та №67/16/30 від 05.09.2019 визначено, що товар повинен бути доставлений до станції Маріуполь-Порт, Донецька область.

Умовами пункту 2.6 договорів сторонами визначено обов`язок продавця доставити товар до місця приймання, і що товар вважається прийнятим після розвантаження та фактичного його одержання представником військової частини на станції одержання, тільки тоді підписується накладна, акт приймання та передається на оплату.

Також, умовами пункту 3.5 договорів визначено, що прийняття товару за кількістю та якістю буде здійснено замовником в присутності представника постачальника відразу після прибуття товару до місця поставки.

Як зазначалося судом вище, доказів забезпечення відповідачем присутності свого представника під час приймання товару відповідачем до суду не надано, тоді, як в наявних у матеріалах справи належним чином засвідчених копіях актів приймання-передачі підписи представника відповідача відсутні.

Вказане дає підстави дійти до переконливого висновку про те, що відповідач, не забезпечивши явку свого представника для здійснення приймання товару, перекладає відповідальність за приймання товару як на самого позивача, такі і та залізницю.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, позивач подав суду належні докази, які об`єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію щодо позовних вимог, з урахуванням чого, заявлені позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи і відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає на відповідача: витрати по сплаті судового збору за подання позову до господарського суду у розмірі 2102,00 грн. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімберхаус" (61030, м. Харків, вул. Староверещаківська, буд. 35, код ЄДРПОУ 41125903) на користь Військової частини НОМЕР_1 (09635, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Ольшаниця, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - 20957,35 грн штрафу; 21025,94 грн пені; 2102,00 грн судового збору за подання позову до суду та 2102,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "01" лютого 2021 р.

СуддяГ.І. Сальнікова