Постанова

від 30.08.2007 по справі 2/495-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/495-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "30" серпня 2007 р.                                                           Справа № 2/495-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Сусленко О.В., довіреність №39-355 від 01.08.2007 року,

від відповідача: Загребельний П.А., доручення №070830.1 від 30.08.2007р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Мрія", м. Вінниця

на рішення господарського суду Вінницької області

від "19" лютого 2007 р. у справі № 2/495-06 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС", м. Славутич Київської області  

до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Мрія", м. Вінниця

про стягнення 5430,24 грн.  

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.02.2007р. (підписано 21.02.2007р.) у справі №2/495-06 позов Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС", м. Славутич Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Мрія", м. Вінниця  про стягнення 5430,24 грн.  задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ТзОВ "Мрія" звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення господарського суду від 19.02.2007р., як таке, що прийняте без врахування фактичних обставин справи. При цьому, відповідач визнає, що ним були порушені строки поставки, внаслідок чого у позивача виникло право на стягнення штрафних санкцій на загальну суму 5430,24 грн. Разом з тим, судом при прийнятті рішення не взято до уваги, що відповідачем для участі у тендерах на поставку товарів для потреб позивача (в тому числі і на закупівлю робочих рукавиць), за результатами якого між сторонами було укладено договір, на рахунок позивача, в якості тендерного забезпечення, було внесено грошові кошти на загальну суму 66300,00 грн. (43800,00 грн. - згідно платіжного доручення №1 від 22.02.2005р. та 22500,00 грн. - згідно платіжного доручення №10 від 05.04.2005р.). За результатами тендерів між позивачем та відповідачем було укладено низку договорів поставки, в тому числі і договір поставки товару №05-0130-2 від 09.03.2005р. В зв'язку з цим зазначені кошти було спрямовано на гарантування укладених договорів. 08.08.2005р. позивачем було частково повернуті кошти, сплачені як забезпечення виконання договорів у розмірі 46125,00 грн. Різниця у сумі 201 75,00грн., яка була сплачена позивачу в якості забезпечення виконання умов договорів поставки, станом на час розгляду справи, відповідачу повернута не була.

Представник скаржника в засіданні апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач письмового відзиві на апеляційну скаргу не подав, його представник в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на те, що згідно змін до тендерної документації, затверджених 09.08.2005р. Головою тендерного комітету Гончаровим Б.І., тендерне забезпечення стосувалось,  зокрема, закупівлі взуття захисного, а не трикотажних рукавиць. Представник позивача просив рішення господарського суду від 19.02.2007р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Мрія” – без задоволення.

Вислухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

09.03.2005р. між Державним спеціалізованим підприємством „Чорнобильська АЕС” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мрія” (постачальник) був укладений договір поставки товару №05-0130-2 (а.с. 12-14). Відповідно до п. 1.1 даного договору постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця одяг різний та доповнення до одягу (рукавички в'язані, трикотажні, бавовняні) код ДК 016-97: 18.24.1, згідно специфікації, зазначеній у п. 1.2 договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору за рахунок коштів державного бюджету.

Пунктом 1.2 договору поставки від 09.03.2005р. визначена специфікація товару: рукавички трикотажні, в'язані, бавовняні у кількості 120000 пар, за ціною 1,20 грн. за пару, а пунктом 3.1 передбачений графік поставки даного товару. Загальна сума договору, згідно з п. 2.1 договору від 09.03.2005р., становить 144000,00 грн.

Умови договору від 09.03.2005р. можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим укладенням  письмового документа (п. 12.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами укладались додаткові угоди до договору №05-0133-2 від 09.03.2005р. Так, 15.03.2005р. укладено додаткову угоду №1, якою внесено зміни до п. 14.2 договору (змінено банківські реквізити постачальника –ТОВ „Мрія”). 03.08.2005р.  та 09.08.2005р. сторонами укладено додаткові угоди №2 та №3, згідно з якими сторонами погоджувались графіки поставки товару.

Зокрема, пунктом 3.1 додаткової угоди №3 до договору від 09.03.2005р. передбачено, що товар (рукавички трикотажні, в'язані, бавовняні)  в кількості 15400 пар мав бути поставлений  в строк до 31 березня 2005року, в кількості 15000 пар - до 15 травня 2005 року, в кількості 8400 пар - до 25 липня 2005року, 18000 пар - до 05 серпня 2005 року, а в кількості 63200 пар – в строк до 30 вересня 2005 року.

Пунктом  п. 8.1 договору від 09.03.2005р. передбачено порядок проведення розрахунків – банківським платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника після постачання товару у термін п'ять банківських днів з моменту надходження коштів на реєстраційний рахунок покупця у Відділенні  Державного казначейства м. Славутич.

Позивач, в своїй позовній заяві посилається на те, що товар поставлено відповідачем із затримкою на 38 календарних днів, в зв'язку з чим, просить стягнути з відповідача суму штрафних санкцій в розмірі 5430,24 грн. Натомість, позивач за отриманий товар перерахував грошові кошти в повному обсязі, згідно з платіжним дорученням №3219 від 11.11.2005р.

Відповідач, свої зобов'язання в строк, визначений додатковою угодою № 3 до договору від 09.03.2005р., не виконав. Товар  в кількості 41900 пар на суму 50280,00 грн. було поставлено позивачу лише 07.11.2005р., про що свідчить  накладна №21 (а.с. 21).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 10.2 договору поставки від 09.03.2005р. передбачено, що з постачальника за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0.1% вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у  разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з розрахунком позивача, сума пені за порушення строків виконання зобов'язання складає 1910,64 грн., а сума штрафу – 3519,60 грн., що загалом становить 5430,24 грн. (а.с. 11).

Позивач 27.01.2006р. направив відповідачу претензію з вимогою сплати штрафних санкцій в розмірі 5430,24 грн. (а.с. 10). Проте, вказана претензія залишена без задоволення.

Відповідач не заперечує факт порушення ним строків поставки позивачу товару, внаслідок чого у позивача виникло право на стягнення штрафних санкцій на загальну суму 5430,24грн.

Таким чином, місцевий господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь Державного спеціалізованого підприємства „Чорнобильська АЕС” штрафних санкцій в розмірі 5430,24 грн.

Згідно пояснень позивача, наданої ним тендерної документації код ДК 016-97 18.24.1, шифр закупівлі: 02-022-2005 (п.6) на закупівлю одягу різного та доповнення до одягу трикотажні (рукавички трикотажні, в'язані, бавовняні) тендерне забезпечення не вимагалось.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, відповідач не довів того, що тендерне забезпечення, яке ним сплачено, безпосередньо пов'язане з забезпеченням виконання договору поставки №05-0130-2 від 09.03.2005р.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія", м.Вінниця не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Вінницької області від 19.02.2007р. має бути залишене без змін.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 19 лютого 2007 року у справі №2/495-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Мрія", м. Вінниця - без задоволення.

2. Справу №2/495-06 повернути до господарського суду Вінницької області.  

Головуючий суддя                                                                  

судді:

віддрук.

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - в наряд