ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" грудня 2020 р. справа № 300/1839/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап`юк С.В.,
за участю секретаря Баточенко О.-А.А.,
представника позивача Булавинця М.М.,
представника відповідача Шпитального Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Калуської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення "Про об`єкти оренди комунальної власності для розміщення тимчасових споруд" №1021 від 31.08.2017, -
ВСТАНОВИВ:
28.07.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Калуської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення "Про об`єкти оренди комунальної власності для розміщення тимчасових споруд" №1021 від 31.08.2017.
03.08.2020 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
25.08.2020 відповідача надав суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити, з наведених ним у відзиві підстав (а. с. 27 - 29).
04.09.2020 позивач надав суду відповідь на відзив, а відповідач, 25.09.2020, заперечення.
01.10.2020 за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач заявлені позовні вимоги щодо предмета спору обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення відповідача "Про об`єкти оренди комунальної власності для розміщення тимчасових споруд" №1021 від 31.08.2017 є регуляторним актом, прийнятим з порушенням процедури його підготовки, подальшого оприлюднення, та прав позивача, як суб`єкта господарювання, визначених статтею 6 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві та у відповіді на відзив. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд робить висновок, що адміністративний позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
28.01.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Калуської міської ради із заявою про продовження договору оренди земельної ділянки площею 0, 0060 га для розміщення торгівельного павільйону АДРЕСА_1 .
Листом за № 173/02-15/38 від 14.02.2020, отриманим позивачем у червні 2020 року, повідомлено позивача про те, що 31.08.2017 Калуською міською радою прийнято рішення "Про об`єкти оренди комунальної власності для розміщення тимчасових споруд" №1021, відповідно до якого власниками тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, розміщених на об`єктах комунальної власності, щодо яких закінчився строк договорів оренди земельних ділянок, за умови відповідності тимчасових споруд затвердженим архетипам, в місячний строк звернутися до Фонду комунальної власності територіальної громади міста Калуша для укладення договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою міста.
Також, вказаним листом повідомлено, що Калуська міська рада немає наміру продовжувати договір оренди на земельну ділянку площею 0, 0060 га, кадастровий номер 2610400000:10:001:0021, яка знаходиться на АДРЕСА_1 для розміщення торгівельного павільйону № НОМЕР_1 . Рекомендовано позивачу звернутися в Управління комунальної власності Калуської міської ради для укладення договору оренди окремого конструктивного елементу благоустрою міста, за умови відповідності місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення та затвердженим архетипам.
Позивач, вважаючи рішення Калуської міської ради "Про об`єкти оренди комунальної власності для розміщення тимчасових споруд" №1021 від 31.08.2017 регуляторним актом, прийнятим з порушенням процедури його підготовки, без належного його оприлюднення, та який до нього застосовано, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Частинами 3, 4 статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина 1 статті 144 Конституції України).
Стаття 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначає акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, частиною першою якої встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (частина 2 статті 59 Закону).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (частина 5 статті 59 Закону).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (частина 11 статті 59 Закону).
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (частина 12 статті 59 Закону).
Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначає Закон України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .
Відповідно до статті 2 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності законодавство України про державну регуляторну політику складається із цього Закону, а також законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері державної регуляторної політики.
Дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності (стаття 3 Закону).
Згідно з статтю 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб`єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.
Стаття 6 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності встановлює права громадян, суб`єктів господарювання, їх об`єднань, наукових установ та консультативно-дорадчих органів у здійсненні державної регуляторної політики, та згідно якої громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати до регуляторних органів пропозиції про необхідність підготовки проектів регуляторних актів, а також про необхідність їх перегляду; у випадках, передбачених законодавством, брати участь у розробці проектів регуляторних актів; подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу, експертних висновків щодо регуляторного впливу та виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів; самостійно готувати аналіз регуляторного впливу проектів регуляторних актів, розроблених регуляторними органами, відстежувати результативність регуляторних актів, подавати за наслідками цієї діяльності зауваження та пропозиції регуляторним органам або органам, які відповідно до цього Закону на підставі аналізу звітів про відстеження результативності регуляторних актів приймають рішення про необхідність їх перегляду; одержувати від регуляторних органів у відповідь на звернення, подані у встановленому законом порядку, інформацію щодо їх регуляторної діяльності.
Відповідно до статті 9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.
Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.
У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.
Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.
Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.
Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.
Відповідно до статті 13 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.
Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.
При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.
Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
Згідно з статтею 12 даного Закону регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Статтею 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності встановлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.
У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.
Враховуючи аналіз вказаних норм права, суд зазначає, що оскаржуване рішення в розумінні статті 1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності є регуляторним актом, спрямоване на правове регулювання господарських відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, розраховане на неодноразове застосування і щодо невизначеного кола осіб.
Як встановив суд, проект оскаржуваного рішення не був оприлюднений у порядку, встановленому статтею 13 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .
Таким чином, при прийняті оскаржуваного рішення були порушені права громадян на участь у самоврядуванні, оскільки всупереч частини третьої статті 13 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні пропозиції за результатами громадських слухань не розглядалися відповідачем. Відсутня інформація щодо проведення громадських слухань стосовно проекту вказаного рішення.
У порушення вимог 13 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не була вказана інформація про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформація про спосіб надання зауважень та пропозицій, відповідачем не дотримано визначена законом процедура, що перешкоджало прийняттю оскаржуваних рішень та призвело до прийняття рішень з порушенням встановленої процедури. Вказаний проект не містить оприлюднення аналізу його регуляторного впливу, що унеможливило реалізацію законних прав на подання зауважень та пропозицій до оприлюдненого проекту регуляторного акта.
Як наслідок, суд зазначає, що відповідачем порушено принципи та базові засади державної регуляторної політики України, які встановлюють прозорість та врахування громадської думки, відкритість дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.
В силу приписів статті 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності орган місцевого самоврядування повинен скасувати або зупинити дію регуляторного акту, якщо він прийнятий без аналізу регуляторного впливу, або проект регуляторного акту не був оприлюднений.
Оскільки, в даному випадку, відповідач самостійно не скасував і не зупинив дію регуляторного акту, позивач, як суб`єктами господарювання, якого фактично з боку відповідача було позбавлено можливості реалізувати право, передбачене статтею 6 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , правомірно звернувся до суду з цим позовом.
За таких обставин, суд вважає протиправним та нечинним рішення Калуської міської ради "Про об`єкти оренди комунальної власності для розміщення тимчасових споруд" №1021 від 31.08.2017.
Враховуючи вище викладене, суд робить висновок, що даний адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, квитанцією за №0.0.1783411948.1 від 27.07.2018, підтвердив сплату судового збору в розмірі 2 102 гривні, за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 2 102 гривні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили. Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), задовольнити повністю.
Визнати протиправним та нечинним рішення Калуської міської ради (індекс 77300, вулиця І. Франка, будинок 1, місто Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 33578261) "Про об`єкти оренди комунальної власності для розміщення тимчасових споруд" №1021 від 31.08.2017.
Зобов`язати Калуську міську раду (індекс 77300, вулиця І. Франка, будинок 1, місто Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 33578261) невідкладно, після набрання рішенням законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним у виданні, в якому він підлягає офіційному оприлюдненню.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Калуської міської ради (індекс 77300, вулиця І. Франка, будинок 1, місто Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 33578261) сплачений судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисяч сто дві) гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап`юк С.В.
Рішення складене в повному обсязі 18 грудня 2020 р.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2020 |
Оприлюднено | 24.12.2020 |
Номер документу | 93744178 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Обрізко Ігор Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні