Рішення

від 02.12.2020 по справі 160/4203/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4203/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Олефіренко Н.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД НАДТВЕРДИХ ПОКРИТТІВ ФАСТ ЕНЕРДЖ» про ухвалення додаткового рішення у справі №160/4203/20 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАВОД НАДТВЕРДИХ ПОКРИТТІВ ФАСТ ЕНЕРДЖ» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ДН17613/1968/АВ/ТД-ФС/88 від 25.03.2020 року, винесену Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД НАДТВЕРДИХ ПОКРИТТІВ ФАСТ ЕНЕРДЖ» накладено штраф у розмірі 47230 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 р. у справі №160/4203/20 адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД НАДТВЕРДИХ ПОКРИТТІВ ФАСТ ЕНЕРДЖ» до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено.

23 вересня 2020 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 р. у справі № 160/4203/20 залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 р. у справі № 160/4203/20 залишено без змін.

В подальшому до Третього апеляційного адміністративного суду позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00грн., які позивач поніс у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, в матеріалах справи міститься договір між позивачем та адвокатським об`єднанням БІЛІ КОМІРЦІ від 09.04.2020 року, в якому, зокрема, зазначено, що вартість послуг формується у розмірі 500 грн. за годину роботи адвоката виходячи з фактичного витраченого часу на надання тієї чи іншої послуги.

Також було надано розрахунок, з якого слідує, що представником позивача було витрачено 6 годин на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, а відтак сума витрат складає 3000,00грн. (500 грн. * 6 год.).

Факт сплати позивачем суми у розмірі 3000,00грн. підтверджується платіжним дорученням №672 від 28.08.2020 року.

Колегія суддів вважає витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00грн. співмірними. При цьому, суд наголошує, що відповідач не подав заперечення щодо не згоди з вказаною сумою витрат.

Так, відповідно до статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення , якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відтак, додаткове судове рішення, яке є невід`ємною частиною основного судового рішення, в тому числі щодо вирішення питання про судові витрати, має вирішувати суд, що ухвалив судове рішення.

Судом апеляційної інстанції прийнята постанова, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції у даній справі. Проте, питання розподілу судових витрат у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, судом першої інстанції не вирішувалося.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення та задоволення заяви позивача про стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, яка підтверджена наданими до суду апеляційної інстанції документами, в розмірі 3000,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.134, 139, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД НАДТВЕРДИХ ПОКРИТТІВ ФАСТ ЕНЕРДЖ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/4203/20 - задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД НАДТВЕРДИХ ПОКРИТТІВ ФАСТ ЕНЕРДЖ» (код ЄДРПОУ 40863500) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00грн. (три тисячі грн. нуль коп.).

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва

суддя Н.А. Олефіренко