Постанова

від 22.12.2020 по справі 638/4701/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року

м. Харків

справа № 638/4701/20

провадження № 22-ц/818/6042/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

сторони справи:

позивач : Харківська міська рада,

відповідач : ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Міхно Лілії Олегівни, яка діє в інтересах Харківської міської ради, на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2020 року, постановлену у складі судді Шестак О. І.,

У С Т А Н О В И В :

Двадцять шостого березня 2020 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах Харківської міської ради, звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради (надалі ХМР) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 78908, 01 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102, 01 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 2 листопада 2020 року справа передана на розгляд Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Суд першої інстанції керувався ч.1 ст.27, ч.6 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) та виходив з того, що відповідач - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що територіального належить до юрисдикції Комінтернівського районного суду м. Харкова. Правила виключної підсудності не поширюються на спір щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування нерухомим майном.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , діючи в інтересах ХМР, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до Дзержинського районного суду міста Харкова для розгляду по суті. Посилається на порушення судом норм процесуального права. А саме, на те, що за правилами ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Дійсний спір стосується стягнення орендної плати за використання земельної ділянки, на якій розташована належна ОСОБА_1 нежитлова будівля, без укладення договору оренди. Тобто спір стосується нерухомого майна і до нього підлягають застосуванню правила виключної підсудності.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Як установлено судовим розглядом і вбачається з матеріалів справи, представник ХМР у березні 2020 року звернулася до ОСОБА_1 з позовом, у якому просила стягнути з відповідача 78908 грн 1 коп. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати (а.с. 2-7).

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 і ТОВ ПОСТУМ належать нежитлові приміщення в нежитлових будівлях літ. Д-2 (раніше літ. А-2 ), літ. Г-1 , літ. Б-1 за адресою: АДРЕСА_2 . Набувши право власності на нежитлові приміщення, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, ОСОБА_1 речові права на зазначену земельну ділянку не оформила, але використовує її. Відповідач безпідставно зберегла у себе кошти, які мала сплатити за користування нею, тому з неї на підставі ст. 1212 ЦК України належить стягнути заборгованість зі сплати орендної плати за землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (ч.1 ст. 30 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи, що ХМР просить стягнути з відповідача несплачену орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спір виник не з приводу нерухомого майна. Визначальним тут виступає використання ОСОБА_1 об`єкту нерухомого майна, а саме, земельної ділянки та не сплата коштів за таке використання.

Отже, апеляційну скаргу представника ХМР належить задовольнити, ухвалу суду першої інстанції від 02.11.2020 - скасувати, справу направити до Дзержинського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міхно Лілії Олегівни, яка діє в інтересах Харківської міської ради, задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 2 листопада 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук