Рішення

від 22.12.2020 по справі 327/130/20

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 327/130/20

Провадження № 2/327/74/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2020 року смт. Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Завіновської А.П.,

при секретарі судового засідання - Захаренко А.В.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

в с т а н о в и в:

15.04.2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк (далі - АТ КБ (ПриватБанк ) звернулося до суду із наведеним вище позовом, в обґрунтування якого зазначало наступне.

01.10.2012 року АТ КБ ПриватБанк (раніше - ПАТ КБ ПриватБанк ) та ОСОБА_2 шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, уклали договір № б/н (далі - Договір), згідно з яким остання отримала кредит у розмірі 300, 00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (в подальшому кредитний ліміт та відсоткова ставка змінювалися) з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (02/16).

АТ КБ ПриватБанк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредит, водночас остання порушила умови Договору, внаслідок чого утворилася заборгованість за вказаним договором на загальну суму 5 556, 56 грн., яка склалася із заборгованості за кредитом - 5 515, 31 грн., та відсотків за користування кредитом - 41, 25 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальниця ОСОБА_2 померла.

Спадкоємцем позичальниці є ОСОБА_1 , оскільки останній на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем.

Отже, виходячи з положень ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, ОСОБА_1 повинен відповідати за зобов`язаннями спадкодавця за вказаним кредитним договором, як спадкоємець останнього.

21.02.2019 року, згідно до вимог ст. 1281 ЦК України, позивачем була направлена претензія кредитора до Розівської державної нотаріальної контори, а 30.09.2019 року відповідачу у справі, - ОСОБА_1 .

Водночас, всупереч положень ч. ч. 1, 2 ст. 1282 ЦК України, відповідачем не були задоволені вимоги кредитора, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

З огляду на вказане, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 01.10.2012 року в розмірі 5 556, 56 грн., яка склалася із заборгованості за кредитом - 5 515, 31 грн., та відсотків за користування кредитом - 41, 25 грн., а також суму понесених судових витрат у виді судового збору в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Ухвалою Розівського районного суду Запорізької області від 25.06.2020 року у вказаній справі було відкрито провадження та її призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 08 год. 00 хв. 15.07.2020 року (а.с. 83 т. 1).

Крім того, вказаною ухвалою за клопотанням представника позивача було витребувано докази, а саме з Розівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а з Розівської селищної ради Розівського району Запорізької області інформацію про осіб, що були зареєстровані та проживали на момент смерті разом з ОСОБА_2 (а.с. 83 т. 1).

В подальшому розгляд справи було відкладено на 08 год. 00 хв. 31.07.2020 року, 09 год. 00 хв. 13.08.2020 року, 09 год. 30 хв. 04.09.2020 року, 08 год. 00 хв. 25.09.2020 року, 08 год. 00 хв. 09.10.2020 року, 08 год. 00 хв. 28.10.2020 року, 10 год. 30 хв. 12.11.2020 року, 15 год. 00 хв. 07.12.2020 року, 14 год. 00 хв. 22.12.2020 року (а.с. 170, 176, 181, 192, 224, 236, 242 т. 1, а.с. 1, 6 т. 2).

Ухвалою суду від 07.12.2020 року за клопотанням відповідача ОСОБА_1 , з АТ КБ ПриватБанк було витребувано докази, а саме: відомості про те, коли позивачу стало відомо про смерть позичальниці ОСОБА_2 (а.с. 6 т. 2).

Представник позивача АТ КБ ПриватБанк в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Крім того, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у його відсутність, зокрема повідомивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 51 т. 1, а.с. 9, 10 т. 2 ).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Окрім цього, подав до канцелярії суду заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, а у задоволенні позову Банку відмовити (а.с. 4, 12 т. 2).

Виходячи з наведеного, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів, згідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи.

Перевіривши матеріали цивільної справи, матеріали спадкової справи № 14/2015, дослідивши наявні в них докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

01.10.2012 року АТ КБ ПриватБанк (раніше - ПАТ КБ ПриватБанк ) та ОСОБА_2 шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, уклали договір № б/н (далі - Договір), згідно з яким остання отримала кредит у розмірі 300 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (в подальшому кредитний ліміт та відсоткова ставка змінювалися) з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (02/16) (а.с. 10, 61, 62 т. 1).

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором утворилась заборгованість на загальну суму 5 556, 56 грн., яка склалася із заборгованості за кредитом - 5 515, 31 грн., та відсотків за користування кредитом - 41, 25 грн. (а.с. 7-9, 63-77, 201-203 т. 1).

Згідно до свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла у с. Кузнецівка Розівського району Запорізької області у віці 55 років (а.с. 37 т. 1).

13.03.2015 року ОСОБА_1 (відповідач у справі) звернувся до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим до Спадкового реєстру було внесено дані про реєстрацію спадкової справи (а.с. 95, 97, 99 т. 1).

10.08.2015 року згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 успадкував після померлої матері - ОСОБА_2 земельну ділянку, розташовану на території Кузнецівської сільської ради Розівського району Запорізької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,7192 гектарів, кадастровий номер 2324982000:01:004:0042, вид угіддя - рілля (а.с. 153 т. 1).

А також, 10.08.2015 року згідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 успадкував після померлої матері - ОСОБА_2 1/2 частку земельної ділянки, розташовану на території Кузнецівської сільської ради Розівського району Запорізької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,7300 гектарів, кадастровий номер 2324982000:01:004:0041, вид угіддя - рілля (а.с. 154 т. 1)

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Водночас згідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно до ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з них. Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом (ст. 1221 ЦК України).

Частиною першою статті 1222 ЦК України, визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 , як син померлої ОСОБА_2 , прийняв спадщину, яка належала йому за законом.

Оскільки зобов`язання боржника з повернення кредиту входять до складу спадщини, то застосуванню підлягають норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора.

Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України позивач заявив вимоги до спадкоємця.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України (в редакції на час спірних правовідносин) спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором нормстатті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Статтею 1281 ЦК України (в редакції на час спірних правовідносин) передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Строки пред`явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.

Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення кредитором вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі № 495/1933/15-ц).

Виходячи з листа представника позивача від 08.12.2020 року за № 2003001-ВБ, про смерть позичальниці ОСОБА_2 , Банку стало відомо 13.03.2015 року (а.с. 13 т. 2).

21.02.2019 року АТ КБ ПриватБанк до Розівської державної нотаріальної контори направив претензію кредитора за вих. № SAMDN50000068642151 від 18.01.2019 року (а.с. 38, 39 т. 1).

26.02.2019 року до Розівської державної нотаріальної контори від АТ КБ ПриватБанк надійшла вказана претензія кредитора разом із копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 (а.с. 158, 159 т. 1).

27.02.2019 року Розівською державної нотаріальною контору на адресу АТ КБ ПриватБанк було направлено лист за № 110/02-14 про реєстрацію претензії останнього (а.с. 40, 165 т. 1).

30.09.2019 року аналогічна претензія кредитора від 16.09.2019 року була направлена відповідачу ОСОБА_1 (а.с. 41, 42-44 т. 1).

Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що позивач дізнався про відкриття спадщини, - смерть позичальника ОСОБА_2 , ще 13.03.2015 року.

А тому, виходячи з приписів ч. 2 ст. 1281 ЦК України (в редакції на час спірних правовідносин, тобто до внесення змін в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018 року), позивач мав право пред`явити вимоги до спадкоємців боржника ОСОБА_2 , протягом шести місяців починаючи з 13.03.2015 року, тобто з часу коли він дізнався про відкриття спадщини.

Водночас, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся із вимогою до спадкоємців боржника лише 21.02.2019 року, тобто коли уперше направив до нотаріальної контори претензію кредитора, а тому пропустив визначений ч. 2 ст. 1281 ЦК України (в редакції на час спірних правовідносин) шестимісячний строк для пред`явлення вимоги спадкоємцям боржника.

Наслідком пропуску кредитором вказаного строку звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення права вимоги, згідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України, а тому і відповідно відмовою у задоволенні позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним у задоволенні позову АТ КБ ПриватБанк відмовити.

Керуючись ст. ст. 608, 1216, 1218, 1219-1222, 1258, 1261, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 211, 247, 259, 263-265, 273, 274 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позову АТ КБ ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення кредитором боргу спадкодавця, відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції, - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.П. Завіновська