Постанова

від 10.12.2020 по справі 466/8600/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/8600/18 Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М.

Провадження № 22-ц/811/1658/20 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 32

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

за участі секретаря: Сеньків Х.І.,

з участю ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представників Фермерського господарства Орсан - Могінської Т.А., Шумелди Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 17 березня 2020 року, постановлене в складі головуючого - судді Карбовнік І.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, треті особи Фермерське господарство Орсан , Товариство з обмеженою відповідальністю Медовий Блюз , ОСОБА_3 про визнання права оренди, визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовомдо Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, треті особи Фермерське господарство Орсан , Товариство з обмеженою відповідальністю Медовий Блюз , ОСОБА_3 про визнання права оренди, визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити дії, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04 липня 2019 року просив:

визнати за ним право оренди (користування) на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Луб`яна в периметрі земельної ділянки площею 20,64 га згідно Державного Акту І-ЛВ №002904 від 12 квітня 2001 року;

визнати за ним право на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться за адресою: Львівська область, Миколаївський район, с. Луб`яна в периметрі земельної ділянки площею 20,64 га згідно Державного Акту І-ЛВ №002904 від 12 квітня 2001 року;

визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо не надання дозволу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на розробку технічної документації про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , в частині земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту в периметрі земельної ділянки площею 20,64 га згідно Державного Акту І-ЛВ №002904 від 12 квітня 2001 року, згідно листа/відмови від 19 липня 2018 року протиправними;

Зобов`язати повторно Головне управління Держгеокадастру у Львівській області ЄДРПОУ - 39769942, адреса: 79058, м. Львів, вул. Чорновола, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14 червня 2018 року та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (ЄДРПОУ - 39769942, адреса: 79058, м. Львів, вул. Чорновола, надати дозвіл ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер -' НОМЕР_1 ) на розробку технічної документації про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , в частині земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту в периметрі земельної ділянки площею 20,64 га згідно Державного Акту І-ЛВ №002904 від 12 квітня 2001 року, що позначена на картографічних матеріалах червоним чотирикутником;

визнати дії Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області щодо не надання дозволу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на розробку технічної документації про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , в частині земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту в периметрі земельної ділянки площею 20,64 га згідно Державного Акту І-ЛВ №002904 від 12 квітня 2001 року, згідно листа/клопотання від 14 червня 2018 року протиправними;

зобов`язати повторно Тростянецьку сільську раду Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області (Львівська обл., Миколаївський район, с. Тростянець, вул. Зелена, буд. 2, ЄДРПОУ -40178802) розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14 червня 2018 року та зобов`язати Тростянецьку сільську раду Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області (Львівська обл., Миколаївський район, с. Тростянець, вул. Зелена, буд. 2, ЄДРПОУ - 40178802) надати дозвіл ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на розробку технічної документації про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , в частині земельної ділянки, що знаходиться в межах населеного пункту в периметрі земельної ділянки площею 20,64 га згідно Державного Акту І-ЛВ №002904 від 12 квітня 2001 року, що позначена на картографічних матеріалах червоним чотирикутником (т.1 а.с.1-7; т.2 а.с.17-21).

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 17 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на те, що у справі відсутній повний перелік аудіозаписів судових засідань, що є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Стверджує, що зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

Посилається на те, що суд з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх позовних вимог або заперечень послався не на ті норми права, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Стверджує, що суд не перевірив його доводів та не взяв до уваги те, його позов був спрямований на необхідність оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлею, а також не врахував висновки Верховного Суду з аналогічних правовідносин.

Просить рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 17 березня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, представників Фермерського господарства Орсан - Могінської Т.А. та ОСОБА_4 на її заперечення , перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції за Договором купівлі-продажу №3 від 29 березня 2000 року ПСП Агрофірма Орсан придбала у КСП Луб`яна телятник по вул. Нова 17 в с. Луб`яна, Миколаївського району, Львівської області.

Рішенням Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області №58 від 28 грудня 2000 року, ПСП Агрофірма Орсан отримала дозвіл на реконструкцію купленого у КСП Луб`яна телятника під зерновий склад.

В подальшому, 13 березня 2001 року, на підставі Свідоцтва про право власності Серія НОМЕР_2 ПСП Агрофірма Орсан реєструє право власності на куплений та в подальшому реконструйований телятник, але вже як на зерновий склад А-1 по АДРЕСА_1 .

Рішенням Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області за № 67 від 12 квітня 2001 року, ПСП Агрофірма Орсан передано у користування земельну ділянку площею 20,64 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що в подальшому ПСП Агрофірма Орсан було видано Державний акт І-ЛВ №002904 від 12 квітня 2001 року (т.1 а.с.9-11).

Відповідно до свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів від 05 травня 2011 року, виданого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області Лалак А.М. 27 квітня 2011 року придбав з прилюдних торгів будівлі зернового складу А-1, загальною площею 1629,7 кв.м., що складає 92/100 ідеальної частини будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , які належали ТОВ СП Агрофрма Орсан .

Відповідно до витягу №29949222 про державну реєстрацію від 13 травня 2011 року, виданого Стрийським МБТІ за ОСОБА_1 зареєстровано будівлі та споруди по АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Миколаївської районної державної адміністрації №300 від 06 ервня 2012 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га в АДРЕСА_2 , за межами населеного пункту з метою надання в оренду для обслуговування будівель та споруд.

За договором поділу будівель і споруд та припинення спільної часткової власності, укладеного 13 квітня 2014 року між СТОВ Луб`яна та ОСОБА_1 , проведено розподіл спільної часткової власності, зокрема, будівлі зернового складу присвоєно нову адресу - АДРЕСА_1 .

Реєстраціною службою Миколаївського районного управління юстиції Львівської області 18 червня 2014 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_3 на об`єкт - зерновий склад за адресою - АДРЕСА_1 , форма власності - приватна, розмір частки -1.

Питання про припинення права постійного користування ФГ Орсан земельною ділянкою площею 20,64 га на території Бродівської сільської ради Миколаївського району Львівської області були предметом інших судових спорів.

Згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 травня 2015 року у справі №447/919/15 задоволено позов ОСОБА_1 до ФГ Орсан , третіх осіб: Сільськогосподарського підприємства з обмеженою відповідальністю Луб`яна , Управління Держземагентва у Миколаївському районі Львівської області, Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області про припинення права постійного користування ФГ Орсан земельною ділянкою площею 20,64 га на території Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області (т.1 а.с.109-111).

Згідно рішення ХVІІ сесії VІІ - го скликання Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області було припинено право постійного користування ФГ Орсан земельною ділянкою площею 20,64 га в с. Луб`яне Тростянецької сільської ради на підставі пункту е частини 1 статті 141 ЗК України.

Державний акт на право постійного користування виданий приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірма Орсан серія 1-ЛВ №002904 від 12 квітня 2001 року вважати таким, що втратив чинність

Зобов`язано голову ФГ Орсан ОСОБА_5 повернути державний акт на право постійного користування серія 1-ЛВ №002904 від 12 квітня 2001 року у Відділ Держгеокадастру у Миколаївському районі Львівської області.

Запропоновано ФГ Орсан у зв`язку із зміною площі земельної ділянки, що була у постійному користування, та необхідністю формування нової земельної ділянки -переоформити право користування (оренду) на решту площі земельної ділянки яка знаходиться в межах населеного пункту, виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та укласти договір оренди землі в порядку встановленому законодавством.

Зобов`язано ОСОБА_1 виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та укласти договір оренди землі, до укладення договору оренди земельної ділянки сплачувати плату за землю (земельний податок) за площу земельної ділянки 5,1 га, що необхідна для обслуговування будівлі зерноскладу, відповідно до розробленого та затвердженого детального плану території ФГ Медовий блюз (т.1 а.с.112-113).

Однак, 16 лютого 2016 року Апеляційним судом Львівської області було скасовано рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 травня 2015 року у справі №447/919/15 та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Як зазначено у мотивувальній частині рішення Апеляційного суду Львівської області від 16 лютого 2016 року, спірна земельна ділянка (площею 20,64 га), на якій знаходиться будівля зернового складу, призначена для сільськогосподарських потреб і передана в постійне користування відповідачу, основною метою діяльності якого відповідно до ст.2.1 Статуту є господарська діяльність, спрямована на виробництво сільськогосподарської продукції з використанням земельної ділянки, наданої для цих цілей, а також переробка, зберігання, транспортування і реалізація виробленої сільськогосподарської продукції.

Фермерське господарство Орсан на підставі Державного акру на право постійного користування сері І-ЛВ №002904 від 12 квітня 2001 року користується земельною ділянкою площею 20,64 га, з них 17,5 га - рілля, 2,64 га- господарський двір.

Позивач набув у власність будівлю зернового складу, що розташована на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні ФГ Орсан`знаходиться на площі земель господарського двору, що становить 2,64 га.

Тому відсутні підстави для припинення права постійного користування земельною ділянкою ФГ Орсан на території Бродківської сільської ради Миколаївського району площею 20,64 га (т.1а.с.114-115).

Залишаючи без змін рішення Апеляційного суду Львівської області від 16 лютого 2016 року колегія ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 21 вересня 2016 року зазначила, що позивач не позбавлений права звернутись до органів місцевого самоврядування в порядку передбаченому положеннями ст.149 ЗК України щодо вилучення земельної ділянки, необхідної для обслуговування будівель та споруд (зерноскладу), які належить йому на праві власності (т.1 а.с.116-118).

Також Фермерське господарство Орсан звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Тростянецької сільської ради, Тростянецької об`єднаної територіальної громади , Львівська обл., Миколаївський район, с. Тростянець треті особа: ОСОБА_1 , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним рішення Тростянецької сільської ради, Тростянецької об`єднаної територіальної громади №1372 від 31 серпня 2017 року (справа №914/2211/17).

Згідно рішення Господарського суду Львівської області від 23 січня 2018 року залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07 травня 2018 року та постановою Верховного Суду від 19 липня 2018 року визнано недійсним рішення Тростянецької сільської ради, Тростянецької об`єднаної територіальної громади №1372 від 31 серпня 2017 року.

Судами встановлено, що частина спірної земельної ділянки розташована за межами населеного пункту, а дана земельна ділянка є єдиним цілісним об`єктом, право розпорядження якою, відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України, належить центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що право ФГ Орсан на земельну ділянку припинилося внаслідок його реорганізації та не пероформлення ним прав на землю, у зв`язку з чим право користування перейшло до ОСОБА_1 , є безпідставними.

Разом з тим виходячи із наведених вище положень земельного законодавства ОСОБА_1 не позбавлений права звертатися у встановленому порядку до компетентного органу з приводу набуття ним земельної ділянки, необхідної для обслуговування нерухомого майна, належного йому на праві власності (т.1 а.с.119-135).

Однак з такими вимогами позивач, як встановлено в суді апеляційної інстанції, не звертався, оскільки вважає, що у зв`язку із набуттям право власності на нерухоме майно - зерновий склад за адресою - АДРЕСА_1 , він має право на користування земельною ділянкою площею 20,64 га. згідно Державного акту І-ЛВ №002904 від 12 квітня 2001 року.

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 20,64 га на території Бродківської сільської ради Миколаївського району.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 18 липня 2018 року такий дозвіл неможливо надати, оскільки зазначена вище земельна ділянка перебуває у постійному користування АСГП Агрофірма Орсан на підставі Державного акту серії І-ЛВ №002904 від 12 квітня 2001 року, реєстраційний номер 1.

Відомості про припинення права постійного користування земельною ділянкою та про скасування Державного акта відсутні (т.1 а.с.14).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1, частини 1 статті 6 Про оренду землі та частини 1 статті 93 ЗКУ, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для ведення підприємницької та інших видів діяльності; орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними у порядку, визначеному законом.

За змістом ч. 2 ст.120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, до набувача будівель та споруд переходить право користування земельною ділянкою або її частиною, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, без зміни її цільового призначення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування норм статей 377 ЦКУ та 120 ЗКУ є неможливе, адже ці норми можуть бути застосовані лише для земель з іншим цільовим призначенням, відмінних від земель, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб врегульовано статтею 412 ЦКУ, відповідно до якої, право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача; 2) спливу строку, на який було надано право користування; 3) викупу земельної ділянки у зв`язку із суспільною необхідністю, або ж, - право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом. Таких підстав для припинення права користування земельною ділянкою матеріали справи не містять.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про відсутність повного фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного запису є необґрунтованими, позивачем не подавалось відповідних зауважень щодо технічного запису судового засідання, протоколу судового засідання, відповідно до ст.249 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 17 березня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2020 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.