Ухвала

від 24.12.2020 по справі 913/463/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"24" грудня 2020 р. Справа №913/463/20

Суддя-доповідач Здоровко Л.М.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям" (вх. №3542 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 02.11.2020, ухвалене у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Фоновою О.С., час проголошення рішення - не зазначено, дата складання повного тексту рішення - 23.11.2020, у справі № 913/463/20

за позовом Приватного підприємства "Люксавто-СДК", м. Лисичанськ, Луганська обл.,

до Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям", м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Люксавто-СДК" звернулось з позовною заявою до Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям" про стягнення боргу сумі 46 531, 23грн, що виник за договором оренди нежитлового приміщення №6 від 02.01.2019 та договором про надання послуг №3 від 02.01.2019.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 02.11.2020 позов задоволено частково; стягнуто з Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям" на користь Приватного підприємства "Люксавто-СДК" заборгованість з орендної плати в сумі 44 000, 00грн, 681, 64грн 3 % річних, 527, 05грн інфляційних, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 042, 26грн; у решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що заборгованість з орендної плати у сумі 44 000, 00грн підтверджується належними доказами, є обґрунтованою, такою, що не спростована відповідачем, а тому підлягає до стягнення в повному обсязі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він не правильно визначив початок періоду їх нарахування, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню у сумі 681, 64грн, у задоволенні решти вимог в сумі 23, 56грн судом відмовлено.

Суд також здійснив перерахунок інфляційних, згідно з яким інфляційні втрати за період з лютого по липень 2020 року складають 527, 05грн, у зв`язку із чим, у задоволенні решти вимог в сумі 264, 95грн судом відмовлено.

Враховуючи недоведеність позивачем настання строку виконання боржником обов`язку щодо оплати за надані послуги за договором №3, суд дійшов висновку про відмову у стягненні заборгованості за надані послуги за цим договором у сумі 1 000, 00грн.

У зв`язку з відмовою у стягненні основного боргу за договором №3, судом відмовлено у похідних від нього вимогах, а саме у стягненні 3% річних в сумі 16, 03грн та інфляційних в сумі 18, 00грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Луганської області від 02.11.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Одночасно апелянт просить відстрочити сплату судового збору на 30 днів, посилаючись на те, що заблокований банківський рахунок Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям", що створює неможливість сплати судового збору.

До заяви про відстрочення сплати судового збору апелянтом додані копії постанов ВП №61807797 від 05.06.2020, ВП №63640261 від 19.11.2020 про арешт коштів боржника.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшла висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у відповідності до положень Закону України "Про судовий збір" сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 102, 00грн (тобто, ставку, яка не може бути меншою в силу закону).

Відтак, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 3 153, 00грн (2 102, 00грн * 150%).

Згідно матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом розмірі і порядку.

Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Реалізується право особи на захист у суді шляхом подачі позову, скарги до суду, яка підлягає оплаті судовим збором.

У пункті 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), було зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Суд звернув увагу на те, що вимога щодо сплати зборів у зв`язку з поданням позовів, які суди мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства", "Ейрі проти Ірландії").

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, лише за таких умов :

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити апелянту сплату судового збору лише за умов, передбачених законодавством.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Апелянт не відноситься до жодних з перелічених осіб, кому Закон дозволяє відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, і предметом даного позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У зв`язку з цим, сама лише обставина накладення арешту на певні рахунки апелянта не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Зважаючи на те, що відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, які у даному випадку відсутні, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям" про відстрочення сплати судового збору на 30 днів.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно зі статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Згідно матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до апеляційної скарги не додані докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу.

Отже, дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач доходить висновку, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом розмірі і порядку, а також не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційну скаргу слід залишити без руху.

Враховуючи встановлені судом недоліки подання апеляційної скарги на рішення суду, суддя-доповідач дійшла висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме, апелянт має надати суду:

- докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку і розмірі;

- належні докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 234, 256, 258-259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям" на рішення Господарського суду Луганської області від 02.11.2020 у справі №913/463/20 залишити без руху.

2. Апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху; докази усунення недоліків мають надійти до Східного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням строків поштового перебігу.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

4. Ухвалу надіслати Обласному комунальному підприємству "Регіональне агентство сприяння інвестиціям" (93405, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, площа Перемоги, будинок 2).

Суддя - доповідач Л.М. Здоровко