Ухвала

від 21.01.2021 по справі 913/463/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"21" січня 2021 р. Справа №913/463/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям" (вх. №3542 Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 02.11.2020, ухвалене у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Фоновою О.С., час проголошення рішення - не зазначено, дата складання повного тексту рішення - 23.11.2020, у справі № 913/463/20

за позовом Приватного підприємства "Люксавто-СДК", м. Лисичанськ, Луганська обл.,

до Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям", м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Люксавто-СДК" звернулось з позовною заявою до Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям" про стягнення боргу сумі 46 531, 23грн, що виник за договором оренди нежитлового приміщення №6 від 02.01.2019 та договором про надання послуг №3 від 02.01.2019.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 02.11.2020 позов задоволено частково; стягнуто з Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям" на користь Приватного підприємства "Люксавто-СДК" заборгованість з орендної плати в сумі 44 000, 00грн, 681, 64грн 3% річних, 527, 05грн інфляційних, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 042, 26грн; у решті позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що заборгованість з орендної плати у сумі 44 000, 00грн підтверджується належними доказами, є обґрунтованою, такою, що не спростована відповідачем, а тому підлягає до стягнення в повному обсязі.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він не правильно визначив початок періоду їх нарахування, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню у сумі 681, 64грн, у задоволенні решти вимог в сумі 23, 56грн судом відмовлено.

Суд також здійснив перерахунок інфляційних, згідно з яким інфляційні втрати за період з лютого по липень 2020 року складають 527, 05грн, у зв`язку із чим, у задоволенні решти вимог в сумі 264, 95грн судом відмовлено.

Враховуючи недоведеність позивачем настання строку виконання боржником обов`язку щодо оплати за надані послуги за договором №3, суд дійшов висновку про відмову у стягненні заборгованості за надані послуги за цим договором у сумі 1 000, 00грн.

У зв`язку з відмовою у стягненні основного боргу за договором №3, судом відмовлено у похідних від нього вимогах, а саме у стягненні 3% річних в сумі 16, 03грн та інфляційних в сумі 18, 00грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Луганської області від 02.11.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Одночасно апелянт просив відстрочити сплату судового збору на 30 днів, посилаючись на те, що заблокований банківський рахунок Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям", що створює неможливість сплати судового збору.

До заяви про відстрочення сплати судового збору апелянтом додані копії постанов ВП №61807797 від 05.06.2020, ВП №63640261 від 19.11.2020 про арешт коштів боржника.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 було залишено апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям" без руху, виходячи з такого.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у відповідності до положень Закону України "Про судовий збір" сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 102, 00грн (тобто, ставку, яка не може бути меншою в силу закону).

Відтак, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 3 153, 00грн (2 102, 00грн * 150%).

Згідно матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до апеляційної скарги не були додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом розмірі і порядку.

Судом апеляційної інстанції ухвалою від 24.12.2020 було відмовлено апелянту у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору з тих підстав, що суд може відстрочити апелянту сплату судового збору лише за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір"; апелянт не відноситься до жодних з перелічених осіб, кому Закон дозволяє відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, і предметом даного позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У зв`язку з цим, сама лише обставина накладення арешту на певні рахунки апелянта не може вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, судом апеляційної інстанції в ухвалі від 24.12.2020 зазначено, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно зі статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення .

Згідно матеріалів апеляційної скарги, апелянтом до апеляційної скарги не були додані докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу.

Отже, дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 24.12.2020 встановив, що додані до апеляційної скарги документи не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки апелянтом до апеляційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом розмірі і порядку, а також не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційну скаргу було залишено без руху.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 було постановлено апелянту усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, апелянт мав надати суду: докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у встановленому законом порядку і розмірі; належні докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу.

Згідно матеріалів справи, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була вручена апелянту 05.01.2021.

Відтак, строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 15.01.2021.

18.01.2021 (17.01.2021 надіслано засобами електронного зв`язку) від апелянта надішли докази сплати судового збору, а також скрін-шот електронної пошти на підтвердження надсилання позивачу копії апеляційної скарги з додатками на електронну пошту lyuksavto@ukr.net.

Розглянувши отримані від представника апелянта документи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Східним апеляційним господарським судом в ухвалі від 24.12.2020 було встановлено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху; враховуючи, що згідно матеріалів справи, копію ухвали було вручено апелянту 05.01.2021, строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 15.01.2021.

Однак, у встановлений судом строк від апелянта не надійшла заява про усунення недоліків.

Згідно наданих апелянтом документів, ним у системі "Елекронний суд" 16.01.2021 була сформована ідентична вже поданій апеляційна скарга, до якої додані, зокрема докази сплати судового збору і скрін-шот електронної пошти на підтвердження надсилання позивачу копії апеляційної скарги з додатками на електронну пошту lyuksavto@ukr.net.

17.01.2021 апеляційна скарга була надіслана до Східного апеляційного господарського суду засобами електронного зв`язку.

Зазначене свідчить, що апелянт з пропуском встановленого судом строку звернувся до Східного апеляційного господарського суду з доказами на підтвердження усунення недоліків апеляційної скарги.

Поряд з цим, судова колегія не визнає належним доказом надсилання апелянтом копії апеляційної скарги з додатками позивачу наданий апелянтом скрін-шот електронної пошти на підтвердження надсилання позивачу копії апеляційної скарги з додатками на електронну пошту lyuksavto@ukr.net, виходячи з такого.

Стаття 259 Господарського процесуального кодексу України чітко визначає, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення .

І в ухвалі від 24.12.2020 судом було про це зазначено.

Однак, апелянт на власний розсуд надав суду не опис вкладення у цінний лист на підтвердження надсилання позивачу апеляційної скарги з додатками, як це передбачено статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, а скрін-шот електронної пошти.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 96 Господарського процесуального кодексу України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Натомість, роздруківка електронного листування, чим по суті є наданий апелянтом скрін-шот електронної пошти, не може вважатись електронним документом (копією електронного документу) в розумінні частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №904/2882/18, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 28.12.2019 у справі №922/788/19.

У даному випадку апелянт електронним цифровим підписом підписав надіслану Східному апеляційному господарському суду сформовану в системі "Електронний суд" апеляційну скаргу, до якої додав в тому числі здійснений скрін-шот.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що наданий скаржником в якості доказу надсилання копії апеляційної скарги позивачу скріншот електронної пошти не відповідає вимогам статті 259 Господарського процесуального кодексу України, та не підтверджує обставин дійсного надсилання апелянтом копії апеляційної скарги позивачу, у тому числі на зареєстровану позивачем у системі "Електронний суд" офіційну електронну адресу.

Таким чином, скрін-шот, наданий апелянтом на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги позивачу у справі є неналежним у розумінні статей 76, 77, 259 Господарського процесуального кодексу України доказом.

Апелянт не був позбавлений права і можливості усунути недоліки апеляційної скарги відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, чого апелянтом здійснено не було.

Натомість, надання апелянту переваги щодо подання суду доказів поза межами чітко встановлених Господарським процесуальним кодексом України строку і порядку усунення недоліків апеляційної скарги буде свідчити про порушення принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, що є неприпустимим.

Враховуючи, що апелянтом встановлені в ухвалі суду від 24.12.2020 недоліки щодо надсилання копії апеляційної скарги позивачу у встановленому статтею 259 Господарського процесуального кодексу України порядку не усунуті, наведене відповідно до частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення апеляційної скарги апелянту як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо доданих до апеляційної скарги документів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 258-259, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Повернути апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства "Регіональне агентство сприяння інвестиціям" на рішення Господарського суду Луганської області від 02.11.2020 у справі №913/463/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Додаток апелянту: апеляційна скарга з додатками на 50 аркушах.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза