Рішення

від 14.12.2020 по справі 902/1138/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2020 р. Cправа № 902/1138/19

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А. ,

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,

позивача - Слащук К.Є.,

представників:

позивача - Хоменчук К.Л.,

відповідача 1 - Стороженка С.С.,

третьої особи - ОСОБА_1

у відсутності відповідача 2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )

до: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )

до: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 )

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" (вул. Чехова, буд.6, м. Вінниця, 21034)

про переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі та витребування з володіння частки у статутному капіталі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 подано позов до ОСОБА_3 про переведення на позивача прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд".

Ухвалою суду від 20.01.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1138/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.02.2020. Також вказаною ухвалою залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.

Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою суду від 05.03.2020 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, вчинено такі процесуальні дії: залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (на стороні позивача), а також ОСОБА_4 (на стороні відповідача); витребувано у ОСОБА_3 договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд", яка складає 60%, що становить 9240 грн, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 14.11.2018; витребувано у Вінницької міської ради матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд"; учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору. Так, матеріали справи містять відзив відповідача 1 на позовну заяву (а.с. 220-237, том 1) та пояснення третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд") (а.с. 2-12, том 2).

Згодом, суд ухвалив виключити зі складу третіх осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки за встановлених у справі обставин рішення у даній справі не вплинуло б на права та інтереси вказаних осіб (протокольна ухвала від 15.10.2020). При цьому ухвалою суду від 22.09.2020 залучено до участі у справі ОСОБА_4 в якості співвідповідача, виключивши вказану особу зі складу третіх осіб у справі №902/1138/19.

Підготовче засідання неодноразово з об`єктивних причин відкладалося у зв`язку із запровадженими у державі карантинними заходами. При цьому в межах підготовчого провадження ухвалою суду від 22.09.2020 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про зміну предмету позову.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 05.11.2020, та згодом в межах розгляду справи по суті двічі оголошувалася перерва - до 20.11.2020 та до 14.12.2020, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

20.11.2020 до суду представником відповідача 1 подано заяву про приєднання до матеріалів справи заяв свідків та третьою особою - пояснення в обґрунтування пропуску позивачем строку позовної давності.

Щодо поданих документів суд враховує таке.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. При цьому частинами другою, четвертою, п`ятою статті 80 ГПК України встановлено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 зауважив, що правила, які встановлені у статті 80 ГПК України щодо своєчасності подання доказів кореспондуються з принципом диспозитивності як основної рушійної сили судового провадження, у силу якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Як слідує з матеріалів справи, вищевказані докази подано в межах розгляду справи по суті, за збігом встановленого судом строку для вчинення процесуальних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч.2 ст. 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Звертаючись до суду шляхом подання додаткових доказів, відповідач 1 та третя особа не вказують обставин неможливості подати відповідні докази у підготовчому провадженні, як і не вказують поважності причин пропуску встановленого судом строку для вчинення процесуальних дій та не клопочуть про його поновлення чи продовження. Більше того, доказів направлення позивачу поданих до суду документів заявниками не надано, що позбавило позивача можливості завчасно ознайомитися із такими доказами та висловити власну правову позицію щодо них.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви представника відповідача 1 (вих. №б/н від 19.11.2020) та пояснень представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" (вих. №04/09 від 04.09.2020).

На визначену дату та час у судове засідання 14.12.2020 з`явилися усі учасники справи, за винятком відповідача 2. Останній про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином ухвалою суду, яка направлена рекомендованою поштовою кореспонденцією. При цьому ряд адресованих ОСОБА_4 ухвал у даній справі повернуто на адресу суду із відмітками відділення АТ "Укрпошта" - "адресат відмовився" або "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).

Окремо слід зазначити, що адреси реєстрації відповідачів - фізичних осіб у даній справі, в т.ч. ОСОБА_4 , підтверджено інформацією у відповідь на запити суду в порядку ч.6 ст.176 ГПК України.

Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі №902/1138/19 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача 2 про судове провадження у даній справі.

Разом з тим відзиву відповідача 2 на позовну заяву до суду не надійшло .

Представник позивача та позивач заявлений позов підтримали у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

В обґрунтування підстав заявленого позову ОСОБА_2 вказує, що вона є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" з моменту його створення.

Співучасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" із часткою 60% статутного капіталу, що складала 9240 грн був ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому з матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" позивачу стало відомо про відчуження 14.11.2018 ОСОБА_7 частки у статутному капіталі товариства ОСОБА_3 за 9240 грн, який не був учасником товариства.

Таким чином, позивач вважає, що при відчуженні частки ОСОБА_7 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" порушено переважне право позивача як учасника товариства на придбання частки іншого учасника товариства.

Враховуючи викладене, позивач звернулася із позовною вимогою до ОСОБА_3 про переведення на неї прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд".

Разом з тим позаяк під час розгляду справи відбулося подальше відчуження частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" ОСОБА_4 позивачем підтримано позовні вимоги: 1) про переведення на ОСОБА_2 прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" за договором купівлі-продажу від 14.11.2018, укладеним між ОСОБА_7 як продавцем і відповідачем - ОСОБА_3 як покупцем; 2) про витребування з володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд", яка складає 60%, що становить 9240 грн.

Суть заперечень відповідача 1 ( ОСОБА_3 ) зводиться до того, що оскільки на момент звернення позивача до суду стороною Договору купівлі-продажу від 14.11.2018 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" (яка складає 60%, що становить 9240 грн) є померла особа - ОСОБА_7 , тому відповідна позовна вимога про переведення на позивача прав та обов`язків покупця за таким договором не підлягає задоволенню. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач 1 заявляє про застосування строку позовної давності у даній справі, оскільки позивач могла довідатися про порушення свого права з 15.11.2018, тобто з моменту оприлюднення відомостей про осіб та частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" на порталі електронних сервісів Міністерства юстиції України, тому строк в межах якого позивач могла звернутися за захистом свого цивільного права або інтересу сплинув.

Відповідно до пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" , вказана третя особа теж підтримує викладені відповідачем 1 обставини, зокрема, щодо застосування наслідків пропущення строку позовної давності на звернення ОСОБА_2 із відповідними вимогами в судовому порядку.

З`ясувавши позицію учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.

Відповідно до п.1 Установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" від 30.11.2001, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Д.Ю. 30.11.2001 та зареєстрованого в реєстрі за №4513 (Установчий договір), та п.1.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" (Товариство), зареєстрованого Реєстраційною палатою Вінницької міської ради (наказ 3779-Р від 11.12.2001, реєстр. №24901446100020887)(Статут) останнє створено за погодженням між громадянами України: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (учасники) на основі їх загальної часткової власності.

Пунктом 3 Установчого договору та п. 5.3. Статуту визначено, що Товариство має Статутний фонд у розмірі 15400 гривень.

Учасники володіють такими частками:

- ОСОБА_7 - 9240 грн, що дорівнює 60% Статутного фонду,

- ОСОБА_5 - 2079 грн, що дорівнює 13,5% Статуного фонду,

- ОСОБА_6 - 2002 грн, що дорівнює 13% Статутного фонду,

- ОСОБА_2 - 2079 грн, що дорівнює 13,5% Статутного фонду.

З матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" слідує, що за Актом приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства до Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" від 14.11.2018 (Договір) в порядку та на умовах, визначених у Договорі, ОСОБА_7 (Продавець) передав у власність Покупця ( ОСОБА_3 ), а Покупець прийняв у свою власність частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" (код ЄДРПОУ 31743183), що складає 9240 гривень. Договірна ціна (вартість) частки, визначена відповідно до п.2.1. Договору, на дату підписання акту становить 9240 гривень.

Справжність підписів на вказаному Акті приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства засвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Майструк В.І. 14.11.2018, зареєстровано в реєстрі за №1449,1450.

Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" від 14.11.2018 у матеріалах реєстраційної справи відсутній.

Копію такого Договору надано відповідачем 1 до матеріалів справи 05.11.2020 разом із копією розписки ОСОБА_7 від 14.11.2018 про отримання останнім коштів від ОСОБА_3 за відступлення частки.

15.11.2018 на підставі Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" від 14.11.2018 проведено державну реєстрацію змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до вказаних змін у складі учасників Товариства зазначено: ОСОБА_6 (розмір внеску до статутного капіталу - 2002 грн); ОСОБА_5 (розмір внеску до статутного капіталу - 2079 грн); ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного капіталу - 2079 грн); ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного капіталу - 9240 грн).

27.12.2018 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відчужено свої частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" на користь ОСОБА_2 на підставі відповідного договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі частки.

28.12.2018 позивачем подано відповідний пакет документів для проведення реєстраційних дій щодо зміни відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд". Так, 29.12.2018 зазначені зміни внесено до ЄДРЮОФОП, відтак частка ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства склала 6160 грн.

Згодом, після подання позову у даній справі ОСОБА_3 відчужено свою частку у статутному капіталі Товариства (розмір внеску до статутного капіталу - 9240 грн) ОСОБА_4 на підставі Акту приймання-передачі частки за Договором дарування від 31.01.2020. Відповідні зміни внесено до ЄДРЮОФОП 05.02.2020.

За твердженням позивача 26.12.2019, після отримання у Департаменті адміністративних послуг Вінницької міської ради паперових носіїв копій документів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд", їй стало відомо про відчуження 14.11.2018 ОСОБА_7 частки у статутному капіталі Товариства за 9240 гривень ОСОБА_3 , який не є учасником Товариства. При цьому ОСОБА_2 вважає, що укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Договір купівлі-продажу частки від 14.11.2019 порушує її переважне право як учасника Товариства на придбання частки ОСОБА_7 та таке право підлягає відновленню шляхом переведення на позивача прав покупця за Договором купівлі-продажу частки від 14.11.2019 та шляхом витребування відповідної частки від ОСОБА_4 , якому було відчужено таку частку в подальшому.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача, суд виходив із такого.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.

Частинами 1 та 2 ст.362 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Відповідно до частини четвертої статті 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 909/337/19 викладено висновок, що позов про переведення прав та обов`язків , що відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України) або ж зміна господарських правовідносин (абзац одинадцятий частини другої статті 20 Господарського кодексу України), застосовується для захисту переважних прав третіх осіб щодо прав на майно, яким так чи інакше розпоряджається власник (частина четверта статті 362, абзац третій частини першої статті 822 Цивільного кодексу України, частина п`ята статті 7 Закону України "Про акціонерні товариства", частина п`ята статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" тощо). Такий позов найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також найпростішим шляхом забезпечує відновлення та реалізацію відповідного переважного права.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників є Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набув чинності 17.06.2018.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що з дати набуття чинності цим Законом визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Як слідує з матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд", зміни до Статуту Товариства у зв`язку з набуттям чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" внесені не були. Тобто, на час відчуження частки у статутному капіталі ОСОБА_3 діяв Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд", затверджений протоколом зборів учасників Товариства №1 від 30.11.2001.

Положеннями п. 5.6. вказаного Статуту, які відповідають п. 9 Установчого договору, передбачено, що учасник Товариства може з дозволу інших Учасників поступитися своєю часткою (частиною частки) одному або декільком Учасникам Товариства або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання частки (частини частки) Учасника, що поступається нею, пропорційно їх часткам у Статутному Фонді. Передача частки (частини частки) Учасником третім особам можлива тільки після повного внесення ним частки та із дозволу Зборів Учасників. При передачі частки (частини частки) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав і обов`язків, належних Учаснику. Частка Учасника після повного внесення ним внеску може бути придбана самим Товариством. В цьому випадку Товариство зобов`язане передати його іншим Учасникам або третім особам до кінця поточного календарного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму в Зборах Учасників проводиться без обліку придбаного Товариством внеску по фактичній кількості Учасників, що залишились.

Водночас, як зазначалося судом, станом на 14.11.2018 був чинний Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", положення якого в частині порядку продажу частки учасника ТОВ, а саме в частині форми і строку повідомлення, чітко визначені, на відміну від положень Статуту. Так, відповідно до ч.1, 3 ст.20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

Таким чином, з огляду на п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та ту обставину, що Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" не було приведено у відповідність із положеннями вказаного Закону, до спірних правовідносин в частині порядку продажу частки учасника у статутному капіталі ТОВ застосуванню підлягають саме положення вказаного Закону. Тобто, в даному випадку за приписами зазначеного Закону позивач наряду із іншими учасниками Товариства на той час ( ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ) мав бути письмово поінформований про відчуження своєї частки ОСОБА_7 і протягом 30 днів міг надати згоду на її придбання.

Проте, матеріали господарської справи таких доказів повідомлення не містять.

З системного аналізу наведених приписів законодавства у спорах щодо переведення прав і обов`язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ з підстав порушення переважного права співвласника вбачається, що визначальним є встановлення факту обізнаності учасників ТОВ про продаж своє частки одним із інших учасників, а також з`ясування їх волевиявлення з цього приводу (бажання чи не бажання придбати цю частку).

Тобто, на думку суду, мета конструкції правової норми ст.20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" спрямована на захист переважного права учасника товариства шляхом обов`язкового дотримання вимог щодо інформування учасника про продаж частки та з`ясування бажання щодо придбання такого майна.

За вказаних обставин, оскільки відчуження частки ОСОБА_7 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяпромжитлобуд" відбулося без повідомлення інших учасників Товариства, тому переважне право, зокрема, ОСОБА_2 як учасника Товариства, на придбання такої частки є порушеним.

З урахуванням відповідних заперечень відповідача 1 та третьої особи, окремо слід зазначити, що обставина смерті ОСОБА_7 не позбавляє права позивача звернутися із позовною вимогою про переведення прав та обов`язків покупця до особи, якій таку частку було відчужено.

Що стосується оцінки поданого відповідачем 1 договору про купівлю-продаж частки у статутному капіталі та розписки про отримання коштів, суд зазначає таке.

Даний договір та розписка в силу наявності змістовних розбіжностей щодо пунктів посилання на ціну та порядок оформлення відступлення проданої частки оцінюються судом критично та до уваги не беруться. Так, акт приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (а.с.181, т.1) в силу вимог п. ґ) ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а не договір є обов`язковим документом для реєстрації відчуження прав.

Таким чином, саме з Акту вбачається чітке визначення вартості (ціни) частки. Натомість у п. 2.1 Договору йде мова про відступлення про порядок оформлення відступлення частки, а не про ціну (вартість) частки.

Разом з тим, розглянувши викладену у відзиві на позовну заяву відповідача 1 заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 та п. 3 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу).

Відповідно до ч.5 ст.29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.

Таким чином, до позовних вимог у даній господарській справі застосовується спеціальний строк позовної давності у один рік.

Частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до пункту 2.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Аналогічний висновок, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем у спорі до того відповідача, який заявляє про застосування позовної давності викладено у п.66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Позивач не зверталася до суду з заявою, де вказано на поважні причини пропуску позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як підтверджується відомостями з ЄДРЮОФОП, зміни до складу учасників Товариства, відповідно до яких ОСОБА_3 заволодів часткою у статутному капіталі, що становить 9240 грн, внесено до Реєстру 15.11.2018 .

Відповідно до ч.5 ст. 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

За приписами ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" результати надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, у тому числі виписки (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних), підлягають обов`язковому безоплатному оприлюдненню на порталі електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру .

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата (ч.1 ст. 10 та ч.1 ст.11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Отже, позивач об`єктивно могла дізнатися про належність ОСОБА_3 частки у статутному капіталі Товариства, що становить 9240 грн, відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОП.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, перебіг строку позовної давності по вимозі переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі розпочався 16.11.2018 та закінчився 16.11.2019. При цьому позивач звернулася з даним позовом до суду 27.12.2020 відповідно до штемпеля вхідної документації суду (позов подано нарочно через канцелярію суду), тобто після спливу одного року.

З огляду на викладене, заява відповідача 1 про застосування строків позовної даності підлягає задоволенню, що свою чергу є підставою для відмови в задоволенні позовної вимоги про переведення прав прав та обов`язків покупця, враховуючи встановлену судом наявність порушеного права позивача у даному спорі.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог щодо переведення прав прав та обов`язків покупця за Договором, відтак відсутні підстави для витребування відповідної частки у статутному капіталі з володіння ОСОБА_4 , що має наслідком відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Слід звернути увагу, що при прийнятті рішення суд також керувався таким.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що законним є рішення, ухвалене господарським судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно із ч.4 ст.4 ГПК України суд, зокрема, застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як визначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України", яке 10.05.2011 року набрало статусу остаточного, одним із критеріїв обґрунтованості судового рішення є те, щоб продемонструвати сторонами, що вони почуті.

В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998).

З огляду на те, що судом детально досліджено усі наявні у справі матеріали, розглянуто та заслухано доводи усіх учасників процесу та не залишено поза увагою жодний їхній аргумент, у суду наявні правові підстави вважати прийняте рішення законним та обґрунтованим, з огляду на що у сторін не повинно виникнути сумнівів, що вони почуті.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає завданням господарського судочинства, що цілком узгоджується із положеннями ст.2 та ч. 3 ст.236 ГПК України.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви відповідно до ст.129 ГПК України залишаються за позивачем.

Окрім того, у зв`язку із відмовою в позові за приписами п.3 ч.4 Глави VIII. "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" грошові кошти в сумі 9240 грн, що внесені на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області, підлягають поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишити за позивачем.

3. Повернути ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) платіж в сумі 9240 грн, сплачений на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018; код ЄДРПОУ 02844558) відповідно до квитанції №0.0.1567972437.1 від 27.12.2019.

4. Засвідчений гербовою печаткою суду примірник даного рішення суду є підставою для повернення ОСОБА_2 коштів у встановленому цим рішенням розмірі.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (після набрання рішенням законної сили позивачу направити додатковий примірник рішення скріплений гербовою печаткою суду разом з оригіналом квитанції №0.0.1567972437.1 від 27.12.2019, копію якої долучити до справи).

Повне рішення складено 24 грудня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - АДРЕСА_1 ;

3 - відповідачу 1 ( ОСОБА_3 ) - АДРЕСА_2 ;

4 - відповідачу 2 ( ОСОБА_4 ) - АДРЕСА_3 ;

5 - третій особі (ТОВ "Вінницяпромжитлобуд") - вул. Чехова, буд.6, м. Вінниця, 21034.