Рішення

від 15.12.2020 по справі 906/400/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/400/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Григор`єв Р.І., ордер серія АІ №1023453 від 14.04.2020,

від відповідача: Черних І.В., засновник (був присутнім в судовому засіданні 01.12.2020),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (м.Олевськ, Житомирська область)

до Приватного підприємства "СІТ" (м.Олевськ, Житомирська область)

про стягнення 85964,95грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.12.2020 до 15.12.2020.

Дочірнє підприємство "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "СІТ" про стягнення 85964,95грн, з яких: 82485,11грн основного боргу, 2478,70грн пені, 1001,14грн 3% річних, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 25.05.2020.

В підготовчому засіданні оголошувалась перерва з 25.05.2020 до 01.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.06.2020 відкладено підготовче засідання на 19.06.2020. Ухвалою від 19.06.2020 продовжено підготовче провадження та відкладено розгляд справи на 25.08.2020, а ухвалою від 25.08.2020 відкладено розгляду справи на 15.09.2020

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.09.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/400/20 до судового розгляду по суті на 13.10.2020.

При розгляді справи по суті ухвалою суду від 13.10.2020 було відкладено розгляд справи по суті на 06.11.2020, а ухвалою від 06.11.2020 відкладено розгляд справи по суті на 01.12.2020.

В судовому засіданні 01.12.2020 було оголошено перерву до 15.12.2020.

Представник позивача в судових засідання при розгляді справи по суті позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (т.1, а.с. 1-13), з урахуванням письмових пояснень від 16.10.2020 (т.2, а.с.69-70) та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.12.2020 проти позову заперечив, просив у позові відмовити посилаючись, зокрема, на те, що наявні в матеріалах справи ТТН не підтверджені підписом відповідальної особи та не скріплені печаткою відповідача.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 15.12.2020 не направив, відзиву на позов не подав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином - під розписку від 01.12.2020 (т.2, а.с.83). В заяві від 12.10.2020 представник відповідача підтвердив отримання товару на загальну суму 111422,57грн за видатковими накладними у період з 25.09.2019 по 06.11.2019 та проведення оплати на суму 79422,43грн; сальдо розрахунків 32000,14грн. А також вказав, що інших поставок товару позивачем відповідачу не здійснювалося, а податкові накладні зареєстровані відповідачем помилково та мають бути відкориговані.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2019 між Дочірнім підприємством "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (продавець/позивач) та Приватним підприємством "СІТ" (покупець/відповідач) було укладено договір купівлі-продажу продукції №115 (далі - договір) (а.с.28-30, 210-212).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1.1 договору, продавець зобов`язується доставити по ціні 40,00 грн. за 1 м3 у франко-двір "покупця" та передати у власність деревину дров`яну промислового використання, а "покупець" зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору, право власності на деревину дров`яну промислового використання переходить до покупця з моменту фактичної передачі йому продукції продавцем, та підписанням уповноваженими представниками сторін відповідних супровідних документів.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору сторони погодили, що одиниця виміру кількості продукції: куб.метр. Загальна кількість продукції: 658м3 (шістсот п`ятдесят вісім куб. метрів).

Ціна, кількість товару який поставляється, вказується в протоколі погодження оптової ціни на продукцію та товарно-транспортній накладній (пункт 5.1 договору).

Згідно з пунктом 7.4 договору, відпуск лісоматеріалів круглих проводиться з франко-нижнього, проміжного складів.

Продукція вивозиться "покупцем" самовивозом (пункт 7.5 договору).

Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що датою передачі продукції продавцем та прийому її покупцем, тобто датою поставки вважається відмітка покупця в товарно-транспортній накладній або дата вказана на штемпелі на залізничній накладній станції призначення.

Відповідно до пункту 10.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання взаємних зобов`язань. Термін дії договору - 31 грудня 2019 року, якщо із сторін вимагає розірвання даного договору.

До договору купівлі-продажу продукції №115 від 24.09.2019 сторонами укладено протокол погодження оптової ціни на продукцію та ряд Додатків.

Так, у протоколі погодження вільної оптової ціни на продукцію сторони дійшли згоди, що за поставку деревини дров`яної промислового використання оптова ціна становить 420,00грн за 1м3 з ПДВ, горбиль хвойний - 250,00грн за 1м3 з ПДВ (а.с.31, 213).

В подальшому, 29.10.2019 до договору купівлі-продажу продукції №115 від 24.09.2019 сторони підписали додаток №1, відповідно до умов якого сторони погодили пункт 1.1 викласти в наступній редакції: продавець зобов`язується продати та доставити деревину дров`яну промислового використання, а покупець прийняти та оплатити за договірною ціною: деревина дров`яна промислового використання 1.1 (2 м) d. 5 і б. 1 а група (дуб, береза, граб) по ціні з ПДВ за 1 м3 - 609,00грн; деревина дров`яна промислового використання 1.1 (2 м) d. 5 і б. 2 а група (сосна, вільха) по ціні з ПДВ за 1 м3 - 380,00грн; горбиль хвойний по ціні з ПДВ за 1 м3 - 210,00грн (а.с.32, 214).

18.11.2019 до договору купівлі-продажу продукції №115 від 24.09.2019 сторони підписали додаток №2, відповідно до умов якого сторони погодили пункт 1.1 викласти в наступній редакції: продавець зобов`язується продати та доставити у франко-двір покупця по ціні 40грн за куб.м. деревину дров`яну промислового використання, а покупець - прийняти та оплатити за договірною ціною: деревину дров`яна промислового використання 1.1 (2 м) d. 5 і б. 1 а група (дуб, береза, граб) по ціні з ПДВ за 1 м3 - 649,00грн; деревину дров`яну промислового використання 1.1 (2 м) d. 5 і б. 2 а група (сосна, вільха) по ціні з ПДВ за 1 м3 - 420,00грн; деревину дров`яну промислового використання 1.1 (2 м) d. 5 і б. 3 а група (осика) по ціні з ПДВ за 1 м3 - 409,00грн; горбиль хвойний по ціні з ПДВ за 1 м3 - 250,00грн (а.с.33, 215).

Договір, протокол та додатки до нього підписані представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

Позивач посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу продукції №115 від 24.09.2019 в частині оплати товару та просить стягнути з відповідача 82485,11грн основного боргу, 2478,70грн пені, 1001,14грн 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань по проведенню розрахунків.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу продукції №115 від 24.09.2019 та відповідно до додатків №1-2 від 29.10.2019 та від 18.11.2019 до договору, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 161907,54грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними: №019090 від 25.09.2019 на суму 10632,38грн, №019201 від 25.09.2019 на суму 15061,54грн, № 019228 від 01.10.2019 на суму 7178,01грн, №019230 від 01.10.2019 на суму 7528,00грн, №019233 від 01.10.2019 на суму 7508,59грн, №019366 від 04.10.2019 на суму 7741,44грн, № 019367 від 04.10.2019 на суму 4080,38грн, №019373 від 07.10.2019 на суму 3784,70грн, №019350 від 07.10.2019 на суму 10507,39грн, №019498 від 25.10.2019 на суму 10771,87грн, №019622 від 29.10.2019 на суму 3601,38грн, №019623 від 29.10.2019 на суму 3601,38грн, №019692 від 31.10.2019 на суму 7617,71грн, №019751 від 06.11.2019 на суму 3677,18грн, №019723 від 06.11.2019 на суму 1921,92грн, №019790 від 06.11.2019 на суму 2291,52грн, №019792 від 07.11.2019 на суму 3583,10грн, №019800 від 11.11.2019 на суму 1561,18грн, №019801 від 12.11.2019 на суму 1655,81грн, №019740 від 12.11.2019 на суму 7594,36грн, №019809 від 13.11.2019 на суму 1833,22грн, №019843 від 14.11.2019 на суму 2034,27грн, №019849 від 18.11.2019 на суму 2046,53грн, №019854 від 19.11.2019 на суму 1951,49грн, №019856 від 20.11.2019 на суму 2591,42грн, №019857 від 20.11.2019 на суму 3034,81грн, №019967 від 21.11.2019 на суму 4021,25грн, №019979 від 21.11.2019 на суму 2010,62грн, №019980 від 21.11.2019 на суму 2764,19грн, №019981 від 21.11.2019 на суму 3122,36грн, №019982 від 22.11.2019 на суму 2010,62грн, №019995 від 27.11.2019 на суму 1986,94грн, №019996 від 27.11.2019 на суму 1842,79грн, №019997 від 27.11.2019 на суму 2956,80грн, №020050 від 29.11.2019 на суму 2010,62грн, №020054 від 02.12.2019 на суму 3789,77грн (т.1, а.с.35-38, 42-45, 49-50, 54-55, 59-60, 64-65, 69-70, 74-75, 79-82, 86-87, 91-92, 96-99, 103-104, 108-109, 113-114, 118-119, 123-124, 128-129, 133-134, 138-139, 143-146, 150-153, 157-160, 164-165, 169-174, 178-179, 183-184).

Подані позивачем до матеріалів справи товарно-транспортні накладні не містять підпису та печатки вантажоодержувача (відповідача).

Отримання відповідачем товару позивач підтверджує також зареєстрованими ним податковими накладними, копії яких долучено до справи та відображенням цих накладених у податковому обліку відповідача.

За даними позивача, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, на суму 79422,43грн, непогашеною залишилась заборгованість відповідача в сумі 82485,11грн.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача у заяві від 12.10.2020 про поставлену продукцію та стан розрахунків вказав, що у відповідності до договору продавець поставив покупцю товар, а покупець прийняв цей товар на загальну суму 111422,57грн згідно товарно-транспортних накладних: №19090 від 25.09.2019 на суму 10632,38грн, №19201 від 25.09.2019 на суму 15061,54грн, №19350 від 07.10.2019 на суму 10507,39грн, №19498 від 25.10.2019 на суму 10771,87грн, №19692 від 31.10.2019 на суму 7617,71грн, №19228 від 01.10.2019 на суму 7178,01грн, №19230 від 01.10.2019 на суму 7528,00грн, №19233 від 01.10.2019 на суму 7508,59грн, №19366 від 04.10.2019 на суму 7741,44грн, №19367 від 04.10.2019 на суму 4080,38грн, №19373 від 07.10.2019 на суму 3784,70грн, №19622 від 29.10.2019 на суму 3601,38грн, №19623 від 29.10.2019 на суму 3601,38грн, №19740 від 12.11.2019 на суму 7594,36грн, №19723 від 06.11.2019 на суму 1921,92грн, №19790 від 06.11.2019 на суму 2291,52грн (т.2, а.с.52-62). Зазначив, що інших поставок товару за даним договором крім наведених, покупцем не здійснювалось.

Отже, згідно матеріалів справи, відповідач визнає поставку за частиною товарно-транспортних накладних на суму 111422,57грн, за якими позивачем заявлено позовні вимоги в даній справі. Посилаючись на здійсненну проплату в сумі 79422,43грн, визнає наявність заборгованості в сум 32000,14грн. Решту заборгованості заперечує.

При цьому, судом враховується, що частина поданих позивачем товарно-транспортних накладних по яких заявлені позовні вимоги і які не містять підпису відповідача, відповідачем визнаються (№19090, №19201 від 25.09.2019, №19350 від 07.10.2019, №19498 від 25.10.2019, №19692 від 31.10.2019, №19228, №19230, №19233 від 01.10.2019, №19366, №19367 від 04.10.2019, №19373 від 07.10.2019, №19622, №19623 від 29.10.2019, №19740 від 12.11.2019, №19723, №19790 від 06.11.2019) та подані ним до суду з підписами представника відповідача які засвідчені печаткою товариства (т.2, а.с.52-62).

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи належних документів, які б підтверджували поставку йому позивачем товару на суму 50484,97грн, що є підставою для відмови від позову, з наступних підстав.

Наявність чи відсутність окремих документів та помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

З метою вирішення питання щодо реальності відповідних господарських операцій з поставки товару за спірними товарно-транспортними накладними та його прийняття відповідачем, судом було досліджено, в тому числі податкову звітність позивача та відповідача.

Позивачем подано до матеріалів справи зареєстровані ним податкові накладні: №1020 від 25.09.2019, №1067 від 01.10.2019, №1066 від 01.10.2019, №1067 від 01.10.2019, №1098 від 04.10.2019, №1071 від 04.10.2019, №1073 від 07.10.2019, №1159 від 07.10.2019, №1172 від 25.10.2019, №1257 від 29.10.2019, №1180 від 31.10.2019, №1301 від 06.11.2019, №1335 від 06.11.2019, №1340 від 07.11.2019, №1345 від 11.11.2019, №1348 від 12.11.2019, №1289 від 12.11.2019, №1351 від 13.11.2019, №1353 від 14.11.2019, №1440 від 18.11.2019, №1443 від 19.11.2019, №1446 від 20.11.2019, №1425 від 21.11.2019, №1448 від 21.11.2019, №1451 від 22.11.2019, №1457 від 27.11.2019, №1461 від 29.11.2019, №1560 від 02.12.2019 (т.1, а.с.39-41, 46-48, 51-53,56-58, 61-63, 66-68, 71-73, 76-78, 83-85, 88-90, 93-95, 100-102, 105-107, 110-112, 115-117, 120-122, 125-127, 130-132, 135-137, 140-142, 147-149, 154-156, 161-163, 166-168, 175-177, 180-182, 185-187).

На виконання вимог ухвали суду від 19.06.2020, Головне управління ДПС у Житомирській області супровідним листом за №1032/06-30-08-05 від 04.08.2020 надіслало до суду засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками 5, поданих Приватним підприємством "СІТ" до податкового органу, які стосуються взаємовідносин з ДП "Олевський лісгосп АПК" (т.2, а.с.17-25).

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 25.08.2020, Головне управління ДПС у Житомирській області супровідним листом за №1217/06-30-05-05 від 14.09.2020 надіслало до суду засвідчену копію податкової декларації з податку на додану вартість з додатком 5 за листопад 2019 року, подану Приватним підприємством "СІТ" до податкового органу, яка стосується взаємовідносин з ДП "Олевський лісгосп АПК" (т.2, а.с.40-41).

З податкових декларацій з податку на додану вартість за додатками 5, поданих Приватним підприємством "СІТ" до податкового органу вбачається, що відповідачем було відображено у податковій звітності (додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість) розділі 2, податковий кредит операцій з придбання з податком на додану вартість, зокрема по постачальнику (індивідуальний податковий номер 54184806179): за вересень обсяг постачання (без податку на додану вартість) 21411,60грн, сума податку (основна ставка) 4282,32грн (т.2, а.с.24-25), що загалом становить 25693,92грн (загальна сума товару поставленого у вересні 2019 року); за жовтень обсяг постачання (без податку на додану вартість) 61600,71грн, сума податку (основна ставка) 12320,14грн (т.2, а.с.20-21), що загалом становить 73920,85грн (загальна сума товару поставленого у жовтні 2019 року); за листопад обсяг постачання (без податку на додану вартість) 48752,51грн, сума податку (основна ставка) 9750,49грн (т.2, а.с.41), що загалом становить 58503,00грн (загальна сума товару поставленого у листопад 2019 року); за грудень обсяг постачання (без податку на додану вартість) 3186,01грн, сума податку (основна ставка) 637,20грн (т.2, а.с.23), що загалом становить 3789,77грн (загальна сума товару поставленого у грудні 2019 року).

Відображена у податковій звітності відповідача сума оприбуткованого товару (161907,54грн) відповідає сумі вартості товару зазначеного у товарно-транспортних накладних згідно наведеного вище переліку за якими заявлено позовні вимоги.

Отже, судом встановлено, що як позивачем так і відповідачем у податковій звітності відображено господарські операції за усіма товарно-транспортними накладними за якими позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості.

Оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі господарський суд враховує положення Податкового кодексу України та фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на дату здійснення спірних поставок товару, об`єктом оподаткування є, зокрема операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Статтею 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

Усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг. Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб (печаток) платника податку здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 20 Порядку заповнення податкової накладної).

Згідно до статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 Податкового Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Тобто, самостійне занесення особою, як покупцем товару, суми податку за товарно-транспортними накладними до податкового кредиту в порядку статті 198 Податкового кодексу України, здійснюється за наслідками завершення такою особою операції з придбання товарів, та є за свою суттю підтвердженням його прийняття.

Таким чином, вищенаведені докази у своїй сукупності підтверджують факт поставки позивачем товару - деревини дров`яної промислового використання, передачу вказаного товару відповідачу, внаслідок чого у відповідача як покупця, виник обов`язок щодо оплати одержаного товару. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач мав претензії чи заперечення до кількості чи якості поставленого позивачем товару.

Отже, з наявних в матеріалах справи документів вбачається відображення відповідачем у період з вересня - грудень 2019 в податковій звітності обсягів постачання та сум податку на додану вартість товару отриманого від позивача за товарно-транспортними накладними: №019090 від 25.09.2019, №019201 від 25.09.2019, №019228 від 01.10.2019, №019230 від 01.10.2019, №019233 від 01.10.2019, №019366 від 04.10.2019, № 019367 від 04.10.2019, №019373 від 07.10.2019, №019350 від 07.10.2019, №019498 від 25.10.2019, №019622 від 29.10.2019, №019623 від 29.10.2019, №019692 від 31.10.2019, №019751 від 06.11.2019, №019723 від 06.11.2019, №019790 від 06.11.2019, №019792 від 07.11.2019, №019800 від 11.11.2019, №019801 від 12.11.2019, №019740 від 12.11.2019, №019809 від 13.11.2019, №019843 від 14.11.2019, №019849 від 18.11.2019, №019854 від 19.11.2019, №019856 від 20.11.2019, №019857 від 20.11.2019, №019967 від 21.11.2019, №019979 від 21.11.2019, №019980 від 21.11.2019, №019981 від 21.11.2019, №019982 від 22.11.2019, №019995 від 27.11.2019, №019996 від 27.11.2019, №019997 від 27.11.2019, №020050 від 29.11.2019, №020054 від 02.12.2019, що в свою чергу свідчить про наявність у такої особи товарно-транспортних накладних на відповідні поставки та є підтвердженням прийняття Приватним підприємством "СІТ" товару та визнання завершення господарської операції в розумінні статті 198 Податкового кодексу України.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Умовами п.6.1 договору сторонами визначено порядок оплати продукції: оплата проводиться на умовах 100% попередньої оплати за кожну заявлену партію продукції по банківським реквізитам продавця вказаним у договорі.

Відповідно до пункту 6.2 договору, датою оплати являється дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Позивач зазначає, що здійснив продаж товару на загальну суму 161907,54грн без отримання від відповідача попередньої оплати. Тобто, такими діями сторони фактично змінили умови договору в частині продажу товару на умовах попередньої оплати, погодженої у договорі купівлі-продажу продукції №115 від 24.09.2019.

Як передбачено ч.ч.1,2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, після прийняття товару у відповідача виникло зобов`язання по оплаті за отриманий товар.

Проте, відповідач зобов`язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у повному обсязі не виконав.

З наданих позивачем документів вбачається, що до звернення позивача з позовом у даній справі, відповідачем частково проведено оплату за отриманий товар на загальну суму 79422,43грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №2822 від 27.09.2019 на суму 25693,92грн, №2853 від 11.10.2019 на суму 30000,00грн, №2858 від 24.10.2019 на суму 18328,51грн, №2875 від 31.10.2019 на суму 5400,00грн (т.1, а.с.188-190, т.2, а.с.71).

Отже, враховуючи здійснену позивачем поставку товару на загальну суму 161907,54грн, а також здійснену відповідачем проплату на суму 79422,43грн, неоплаченим станом на час звернення з позовом у даній справі, залишився товар на суму 82485,11грн, отриманий відповідачем на виконання умов договору купівлі-продажу продукції №115 від 24.09.2019.

Таким чином, станом час звернення з позовом до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 82485,11грн.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

На час розгляду справи, відповідач зобов`язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у встановлений строк не виконав, у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 82485,11грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 82485,11грн основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач в позовній заяві, позивач просить стягнути з відповідача 2478,70грн пені та 1001,14грн 3% річних.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних, господарський суд враховує таке.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами пункту 9.1 договору, при несвоєчасній оплаті за продукцію, поставлену на даних умовах, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі 0,05% від суми за кожен день прострочення оплати.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, відповідачу нарахована пеня в загальній сумі 2478,70грн (розрахунок т.1, а.с.17-22).

Перевіривши проведені позивачем нарахування заявленої до стягнення з відповідача суми пені, господарський суд встановив, що вказані нарахування проведено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства і умов договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 2478,70грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідачу нараховано 3% річних в сумі 1001,14грн (розрахунок т.1, а.с.23-27).

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон" розрахунок нарахувань 3% річних за товарно-транспортними накладними, суд вважає, що правомірним є нарахування 3% річних в загальній сумі 1001,10грн.

Отже, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1001,10грн. В частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 0,04грн (1001,14грн - 1001,10грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 82485,11грн основного боргу, 2478,70грн пені та 1001,10грн 3% річних є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні позову в частині стягнення 0,04грн 3% річних суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СІТ" (11001, Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, бульвар Воїнів Афганців, буд. 17; ідентифікаційний код 32417672) на користь Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11002, Житомирська область, Олевський р-н, м.Олевськ, вул. Олевської Республіки, буд. 114; ідентифікаційний код 05418483):

- 82485,11грн основного боргу,

- 2478,70грн пені,

- 1001,10грн 3% річних,

- 2101,99грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 24.12.20

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2 - позивачу (рек. з пов.),

3 - відповідачу: 11002, Житомирська область, м.Олевськ, вул.Київська, 58 (рек. з пов.),

- представнику позивача - адвокату Григор`єву Р.І. на електронну адресу: Grigoriev.rostislav@gmail.com

- на електронну адресу відповідача: kinyelo1975@gmail.com