Рішення

від 28.12.2020 по справі 906/400/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/400/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву представника Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" щодо вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (м.Олевськ, Житомирська область)

до Приватного підприємства "СІТ" (м.Олевськ, Житомирська область)

про стягнення 85964,95грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "СІТ" про стягнення 85964,95грн, з яких: 82485,11грн основного боргу, 2478,70грн пені, 1001,14грн 3% річних, а також судових витрат.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.12.2020 у справі №906/400/20 позов Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради задоволено частково та стягнуто з Приватного підприємства "СІТ" на користь Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради 82485,11грн основного боргу, 2478,70грн пені, 1001,10грн 3% річних, 2101,99грн витрат по сплаті судового збору.

Водночас, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.12.2020 призначено судове засідання для розгляду заяви представника Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" щодо вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, за приписами ст.244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Відповідно до положень ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

23.12.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла заява від 18.12.2020 щодо ухвалення додаткового рішення з доданими документами, а саме: актом приймання-передачі наданих послуг від 18.12.2020, платіжними дорученнями №1542 від 18.12.2020, №1544 від 18.12.2020, рекомендації щодо застосування ставок адвокатського гонорару та докази надіслання відповідачу вказаних документів.

Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- представником позивача зроблено заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів;

- докази понесення витрат пов`язаних із розглядом справи позивачем подані в межах строку (з урахуванням вихідних днів), встановленого ухвалою суду - 21.12.2020.

Про час та місце розгляду заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу сторони повідомлялись належним чином (т.2, а.с.101-102).

Враховуючи, що неявка представників сторін в судове засідання 28.12.2020 не перешкоджає розгляду заяви позивача щодо вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, розгляд заяви здійснюється за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 18.12.2020 та дослідивши надані позивачем в її обґрунтування докази, господарський суд приймає до уваги вищенаведене та таке.

Частина 1 статті 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Так, у матеріалах справи містяться свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КС №5997/10 від 24.03.2017 та ордер на надання правничої (правової) допомоги №1023453 від 14.04.2020, видані Григор`єву Ростиславу Ігоревичу (т.1, а.с.195, 199).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2020 між Дочірнім підприємством "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (замовник) та фізичною особою-підприємцем Григор`євим Ростиславом Ігоровичем (виконавець) було укладено договір про правове обслуговування №3 (т.1, а.с.192-194).

Згідно з пунктом 1.1 договору, предметом договору є юридично-консультаційне обслуговування діяльності замовника, а саме в досудовому (претензійному) та судовому порядку стягнення заборгованості зокрема, з Приватного підприємства "СІТ" за договором №115 від 24.09.2019р.

Відповідно до пункту 4.1 договору, щомісячно виконавець направляє замовнику акт прийому-передачі наданих послуг. Замовник розглядає Акт протягом 5 (п`яти) календарних днів, після чого підписує його, чим приймає надані послуги, або направляє виконавцю мотивовану відмову в прийнятті наданих послуг.

За умовами пункту 5.1 договору, вартість послуг становить 2500 (дві тисячі п`ятсот гривень) за кожну наступну послуги:

- складання та подання позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, заперечень до відповіді на відзив, заперечень до відповіді;

- складання та подання апеляційної скарги, заперечень до апеляційної скарги;

- складання та подання касаційної скарги, заперечень до касаційної скарги;

- участь в одному судовому засіданні, яке відбулось.

За складання та направлення претензії боржнику вартість послуги становить 500 (п`ятсот) гривень.

Послуги, надані виконавцем, відповідно до п.2.1 цього договору, замовник оплачує на підставі виставленого рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі послуг або спливу строку, встановленого п. 4.1. даного договору (пункт 5.3 договору).

Відповідно до пункту 9.5 договору, договір вступає в силу з 21 лютого 2020 року та діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Вказаний договір підписаний уповноваженими особами.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, останній надав також до матеріалів справи акт приймання-передачі наданих послуг від 18.12.2020, платіжні доручення: №1542 від 18.12.2020 на суму 15000,00грн, №1544 від 18.12.2020 на суму 2500,00грн (т.2, а.с.110-112).

Для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу, так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В акті прийманні-передачі наданих послуг від 18.12.2020 міститься детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом, а саме: складання позовної заяви та направлення її до суду та стороні по справі засобами поштового зв`язку - 2500,00грн; участь у судових засіданнях 25.05.2020, 01.06.2020, 19.06.2020, 25.08.2020, 13.10.2020, 15.12.2020 - 15000,00грн; ухвалення рішення в частині стягнення з ПП "СІТ" суми боргу на користь довірителя в розмірі 10% від суми стягнення - 8248,51грн (т.2, а.с.110). У вказаних актах наданих послуг адвокат та довіритель погодили, що позивач претензій та зауважень щодо наданих послуг не має.

Частина 4 ст.126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката за договором про надання правової допомоги необхідним є як факт їх надання позивачу так і те, що зміст наданих послуг є необхідним для розгляду справи у господарському суді.

Факт понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17500,00грн підтверджується платіжними дорученнями: №1542 від 18.12.2020 на суму 15000,00грн, №1544 від 18.12.2020 на суму 2500,00грн (т.2, а.с.100-103).

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Підписуючи акт приймання-передачі наданих послуг від 18.12.2020 уповноваженими сторонами, сторони дійшли згоди, що виконавцем надано, а відповідно клієнтом прийнято послуги у визначеній сторонами ціновій категорії.

Відтак, оскільки в даному випадку виконавець з клієнтом дійшли взаємної домовленості щодо визначених в акті приймання-передачі наданих послуг від 18.12.2020 видів послуг та відповідно погодили вартість складання позовної заяви та участь адвоката в судових засіданнях при вирішенні спору на загальну суму 17500,00грн, крім того, враховуючи, що надання зазначених послуг не суперечить положенням Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", то за таких обставин суд вважає, що надані в цій частині послуги документально підтверджені, є співмірними із складністю справи, а також часом витраченим на надання таких послуг та відповідно їх обсягом.

Відповідач заперечень стосовно заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу не подавав, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявив.

З огляду на наведене, вимога відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17500,00грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заявлених позивачем вимог стосовно про стягнення 8248,51грн винагороди "гонорару успіху", судом враховується наступне.

За умовами пункту 5.2 договору, по досягненню результату, а саме набрання законної сили судового рішення про стягнення заборгованості та/або погашення заборгованості боржниками, вказаними в п.1.1 договору самостійно після відкриття провадження у судовій справі та/або укладення мирової угоди після відкриття провадження у справі та при надходженні коштів на рахунок замовника, замовник передає виконавцю винагороду, а саме 10% від суми, яку замовник отримає від боржників. У випадку погашення заборгованості боржниками після надіслання претензії та без відкриття судового провадження, замовник передає виконавцю винагороду, а саме 5% від суми яку замовник отримає від такого боржника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц) (п. 5.40 постанови ВП ВС від 15.10.2019 в справі № 904/4507/18).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55) (п. 5.42 постанови ВП ВС від 15.10.2019 в справі № 904/4507/18).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Оскільки зобов`язання щодо винагороди "гонорару успіху" виникли лише між адвокатом та клієнтом і, у даному, судом не встановлено обставин щодо необхідності цих виплат в сумі 8248,51грн, то у суду відсутні підстави для відшкодування позивачу таких витрат шляхом їх стягнення з відповідача. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8248,51грн (винагорода) з відповідача.

Отже, з відповідача підлягають стягненню витрати позивача в рахунок відшкодування витрат на оплату правничої допомоги в сумі 17500,00грн. Витрати на оплату послуг адвоката в частині стягнення 8248,51грн витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8248,51грн (винагорода) господарським судом покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" про ухвалення додаткового рішення від 18.12.2020 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СІТ" (11001, Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, бульвар Воїнів Афганців, буд. 17; ідентифікаційний код 32417672) на користь Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11002, Житомирська область, Олевський р-н, м.Олевськ, вул. Олевської Республіки, буд. 114; ідентифікаційний код 05418483): 17500,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В частині стягнення з Приватного підприємства "СІТ" (11001, Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, бульвар Воїнів Афганців, буд. 17; ідентифікаційний код 32417672) на користь Дочірнього підприємства "Олевський лісгосп АПК" "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11002, Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, вул. Олевської Республіки, буд. 114; ідентифікаційний код 05418483) витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8248,51грн відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішення суду законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повне додаткове рішення складено: 30.12.20

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2 - позивачу (рек. з пов.),

3 - відповідачу: 11002, Житомирська область, м.Олевськ, вул.Київська, 58 (рек. з пов.),

- представнику позивача - адвокату Григор`єву Р.І. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1

- на електронну адресу відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2