Постанова

від 24.12.2020 по справі 910/10734/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/10734/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-В"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Мудрий С.М.)

від 23.10.2018

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Пономаренко Є.Ю.; судді: Руденко М.А., Дідиченко М.А.)

від 18.03.2019

у справі № 910/10734/18

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Девелопмент"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-В"

про визнання договорів купівлі-продажу майнових прав недійсними,

за участю представників учасників справи:

позивача - Довжик Д.В.,

відповідача - Клим В.І.,

третьої особи - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Девелопмент" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав укладених між ТОВ "Земельний Девелопмент" та ТОВ "Нафта-Поділля" (правонаступником якого є ТОВ "Поділля-В").

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані договори укладені директором ТОВ "Земельний Девелопмент" Вальчук О.І. з перевищенням повноважень, передбачених статутом товариства. Також, як на підстави недійсності вказаних договорів позивач вказував на їх удаваність та відсутність нотаріального посвідчення. Порушення своїх прав обґрунтовує тим, що оспорювані договори не відповідають інтересам позивача, як учасника статутного капіталу, оскільки реальна ринкова вартість нерухомості, яка є предметом оспорюваних договорів купівлі-продажу майнових прав становила 6 737 500,00 грн, що б і відповідало інтересам позивача як учасника статутного капіталу ТОВ "Земельний Девелопмент". Натомість фактична сума оспорюваних договорів склала лише 860 000,00 грн. Матеріально-правовою підставою визначено статті 92, 203, 215, 238, 241 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 у справі №910/10734/18 позов задоволено повністю. Суд визнав недійсними договори купівлі-продажу майнових прав, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний Девелопмент" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Поділля" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-В").

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 рішення залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:

- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Земельний Девелопмент" в особі директора Вальчук Олени Іллівни (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-Поділля" (покупець) (код ЄДРПОУ 32833437), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-В" (код ЄДРПОУ 32833437), укладено наступні договори купівлі-продажу майнових прав:

- №7/7 від 10.01.2017, відповідно до пункту 1.2 якого об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються, є об`єкт нежитлової нерухомості - магазин товарів повсякденного попиту, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 164.

Нерухомість (приміщення) знаходиться в дворі будинку в„–164, по вул. Київській , за №0510100000:01:004:0102.

Загальна площа приміщення, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №7/7 від 10.01.2017 складає - 43,3 м.кв.

Загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 30 000,00 грн (пункт 3.1 договору);

- №218 від 08.12.2016, відповідно до пункту 1.2 якого об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються, є об`єкт нежитлової нерухомості (приміщення №126 площею - 125,6 м.кв.), розташований в об`єкті капітального будівництва на 1-му поверсі за будівельною адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 164.

Загальна площа приміщення, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №218 від 08.12.2016 складає - 125,6 м.кв.

Загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 200 000,00 грн (пункт 3.1 договору);

- №215 від 08.12.2016, відповідно до пункту 1.2 якого об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються, є об`єкт нежитлової нерухомості (приміщення №121 площею - 163,7 м.кв.), розташований в об`єкті капітального будівництва на 1-му поверсі за будівельною адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 164.

Загальна площа приміщення, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №215 від 08.12.2016 складає - 163,7 м.кв.

Загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 300 000,00 грн (пункт 3.1 договору);

- №216 від 08.12.2016, відповідно до пункту 1.2 якого об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються, є об`єкт нежитлової нерухомості (приміщення №122 площею - 56,8 м.кв.), розташований в об`єкті капітального будівництва на 1-му поверсі за будівельною адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 164.

Загальна площа приміщення, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №216 від 08.12.2016 складає - 56,8 м.кв.

Загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 80 000,00 грн (пункт 3.1 договору);

- №217 від 08.12.2016, відповідно до п.1.2 якого об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються, є об`єкт нежитлової нерухомості (приміщення №125 площею - 149,6 м.кв.), розташований в об`єкті капітального будівництва на 1-му поверсі за будівельною адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 164.

Загальна площа приміщення, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №217 від 08.12.2016 складає - 149,6 м.кв.

Загальна вартість майнових прав, що передаються продавцем покупцеві за даним договором складає 250 000,00 грн. (пункт 3.1 договору);

- за кожним із зазначених договорів між сторонами були підписані акти прийому-передачі;

- акти зі сторони ТОВ "Земельний Девелопмент" щодо приміщення №0510100000:01:004:0102 в багатоквартирному житловому будинку по вул. Київська, 164 у м. Вінниця загальною площею 43,3 кв.м. підписаний 14.02.2017 виконавчим директором Мрих Людмилою Степанівною, а щодо приміщень №126 (загальною площею 125,6 кв.м.), № 121 (загальною площею - 163,7 кв.м.), №122 (загальною площею 56,8 кв.м.), № 125 (загальною площею 149,6 кв.м.) - підписані 13.12.2016 директором Вальчук Оленою Іллівною ;

- учасник юридичної особи ТОВ "Земельний Девелопмент" ОСОБА_1 , вважаючи свої права порушеними, просив суд визнати недійсними зазначені договори купівлі-продажу майнових прав.

2.4. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності позивачем обставин перевищення повноважень директором ТОВ "Земельний Девелопмент" Вальчук О.І. при укладенні оскаржуваних договорів, а також відсутності схвалення спірних правочинів. Крім того, судом враховано, що на момент укладення оспорюваних договорів Вальчук О.І. одночасно обіймала посади директора ТОВ "Земельний Девелопмент" та ТОВ "Нафта-Поділля", що підтверджується Витягами з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Оспорювані договори купівлі-продажу майнових прав є недійсними з підстав того, що Вальчук О.І. не була належним чином уповноваженою особою діяти від імені товариства, про що було відомо покупцеві.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019, ТОВ "Поділля-В" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-В":

- судом першої інстанції не було виконано обов`язок належного повідомлення сторони про дату та час судового засідання, що було проігноровано судом апеляційної інстанції;

- суд апеляційної інстанції мав би прийти до висновку, що фактично позивачем було схвалено оскаржувані договори купівлі-продажу майнових прав, оскільки доказів невиконання покупцем цієї умови договору або ж неприйняття оплати за оскаржуваними договорами позивачем, повернення коштів на розрахунковий рахунок покупця, що свідчило б про не схвалення та не прийняття до виконання означеного договору позивачем, матеріали справи не містять;

- незаконно судами не було взято до уваги платіжні доручення, якими підтверджується виконання оскаржуваних договорів.

3.3. Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №910/10734/18 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Поділля-В" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №911/2129/17.

3.4. Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2019 касаційне провадження поновлено та призначено до розгляду касаційну скаргу ТОВ "Поділля-В" у справі № 910/10734/18 на 19.12.2019.

3.5. Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №910/10734/18 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Поділля-В" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 до прийняття відповідного рішення палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №904/920/19.

3.6. Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2020 касаційне провадження поновлено та призначено до розгляду касаційну скаргу ТОВ "Поділля-В" у справі № 910/10734/18 на 17.12.2020.

3.7. У відзивах на касаційну скаргу та додаткових поясненнях ОСОБА_1 та ТОВ "Земельний Девелопмент" проти вимог, викладених у касаційній скарзі, заперечують та просять рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

3.8. До Верховного Суду від ТОВ "Поділля-В" надійшла заява про відмову від касаційної скарги за підписом директора ТОВ "Поділля-В" Вальчук О.І. В подальшому від ТОВ "Поділля-В" надійшла заява за підписом директора ТОВ "Поділля-В" Вальчук О.І. про залишення заяви про відмову від касаційної скарги без розгляду.

3.9. ОСОБА_1 та ТОВ "Земельний Девелопмент" подано клопотання про закриття касаційного провадження у зв`язку з поданням ТОВ "Поділля-В" заяви про відмову від касаційної скарги.

3.10. Відповідно до частин четвертої та шостої статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження. Суд касаційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 191 цього Кодексу.

З огляду на те, що ТОВ "Поділля-В" до розгляду його заяви про відмову від касаційної скарги подано заяву, в якій просив заяву про відмову від касаційної скарги вважати помилковою та не розглядати, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 298 Господарського процесуального кодексу України, для прийняття відмови від касаційної скарги ТОВ "Поділля-В".

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

4.2. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

4.3. За змістом частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

4.4. Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. (Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15).

4.5. Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 910/2062/18 виклав правову позицію про те, що згідно з положеннями статей 2, 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отож задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

4.6. Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога учасника ТОВ "Земельний Девелопмент" ОСОБА_1 до ТОВ "Земельний Девелопмент" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав, укладених між ТОВ "Земельний Девелопмент" та ТОВ "Нафта-Поділля" (правонаступником якого є ТОВ "Поділля-В").

4.7. Згідно із статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

4.8. Відповідно до статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

4.9. Проте суди попередніх інстанцій не встановлювали обставини порушення прав учасника ТОВ "Земельний Девелопмент" ОСОБА_1 укладенням спірних договорів купівлі-продажу майнових прав.

4.10. Крім того, як зазначалося вище предметом спору є визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав, укладених між ТОВ "Земельний Девелопмент" та ТОВ "Нафта-Поділля" (правонаступником якого є ТОВ "Поділля-В").

4.11. Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.08.2018 у справі №910/10734/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділля-В" залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

4.12. Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

4.13. Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

4.14. Статтею 47 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;

3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

4.15. У постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №922/2743/18 викладено правову позицію, відповідно до якої треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судового рішення у справі зазнають певних змін. Підставою участі у справі такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме - ймовірність виникнення в неї у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати поза межами цих правовідносин, в іншому разі така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб у принципі неможливий спір про право з протилежною стороною у відповідному судовому процесі. Якщо зазначений спір допускається, то ця особа обов`язково повинна мати процесуальний статус (становище) співвідповідача у справі, а не третьої особи.

4.16. Сторонами договору купівлі-продажу майнових прав є продавець - ТОВ "Земельний Девелопмент" та покупець - ТОВ "Нафта-Поділля" (правонаступник - ТОВ "Поділля-В"). Отже, особами, які беруть участь у справі про визнання недійсним правочину є, насамперед, сторони правочину.

Проте, звертаючись із позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав, ОСОБА_1 пред`явив позов лише до продавця (ТОВ "Земельний Девелопмент". Між тим, покупець ТОВ "Поділля-В" був залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. З огляду на зміст заявлених позовних вимог ТОВ "Поділля-В" мало бути відповідачем у справі поряд з ТОВ "Земельний Девелопмент" (співвідповідачем).

У постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №670/23/18, від 18.11.2020 у справі №318/1345/17 зроблено висновок, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

4.17. Відповідно до частин другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

4.18. Судові рішення у цій справі наведеним вимогам не відповідають, у зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції у даній справі підлягають скасуванню як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

6. Судові витрати

6.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. Частиною чотирнадцятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

6.3. Враховуючи, що в даному випадку справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-В" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/10734/18 скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко