Ухвала

від 24.12.2020 по справі 906/13/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 906/13/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Кібенко О. Р. - головуючого, Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Служби безпеки України (далі - СБУ)

на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.09.2020 (суддя Вельмакіна Т.М.)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 (головуючий суддя Миханюк М.В., судді: Коломис В.В., Дужич С.П.)

у справі за позовом СБУ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілітекс" (далі - ТОВ Мілітекс )

про стягнення 580 844,26 грн,

В С Т А Н О В И В

1. СБУ звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ Мілітекс про стягнення 580 844,26 грн штрафних санкцій.

2. 01.09.2020 Господарський суд Житомирської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020, яким позов задовольнив частково, стягнув з ТОВ Мілітекс на користь СБУ 116 254,55 грн пені, 174 167,58 грн штрафу, 8 712 грн витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовив, розстрочив виконання судового рішення до 01.03.2021 шляхом сплати ТОВ Мілітекс 290 422,13 грн таким чином: до 01.10.2020 - 48 403,69 грн; до 01.11.2020 - 48 403,69 грн; до 01.12.2020 - 48403,69 грн; до 01.01.2021 - 48 403,69 грн; до 01.02.2021 - 48 403,69 грн; до 01.03.2021 - 48 403,68 грн.

3. 07.12.2020 СБУ звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування цих судових рішень у частині відмовлених позовних вимог та ухвалення нового рішення про їх задоволення.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Кібенко О. Р. - головуючого, Кондратової І. Д., Стратієнко Л. В.

5. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

6. Згідно з частинами п`ятою, сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

7. Предметом спору у цій справі є стягнення 580 844,26 грн штрафних санкцій, що менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 (1 051 000 грн).

8. Необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що вказана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також має виняткове значення для СБУ.

9. Скаржник зазначає, що апеляційний суд, погодившись із висновками суду першої інстанції, виходив з того, що господарський суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки, а також посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.09.2020 у справі №904/4685/18. Разом з тим суд апеляційної інстанції не звернув увагу на інший правовий висновок Верховного Суду, згідно з яким обставини на підставі яких робиться висновок про можливість зменшення розміру неустойки, мають бути винятковими.

10. Скаржник звертає увагу на проблему неоднакового застосування судами статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, що не сприяє формуванню єдиної правозастосовної практики. Для вирішення цих прогалин вбачає за необхідне ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови, у якій будуть визначені критерії винятковості обставин, при наявності яких у суду з`являється право зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню.

11. Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже йдеться про дотримання судами основоположного принципу цивільного права - принципу свободи договору, а також принципу заборони суперечливої поведінки.

12. Водночас, право суду вирішувати питання про зменшення розміру неустойки, встановленої договором, закріплено законодавчо і суди не можуть перебирати на себе повноваження законодавчої влади і змінювати існуючу норму закону.

13. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

14. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

15. Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

16. Тобто, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду і суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

17. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

18. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що не дотримано умову допуску малозначної справи до касаційного оскарження, передбачену підпунктом а пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

19. Касаційна скарга не містить доводів щодо виняткового значення касаційної скарги для скаржника, тому колегія суддів вважає, що не дотримано умову допуску малозначної справи до касаційного оскарження, передбачену підпунктом в пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

20. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

21. З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою СБУ на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.09.2020 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 906/13/20, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Служби безпеки України на рішення Господарського суду Житомирської області від 01.09.2020 та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі № 906/13/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко