Постанова

від 23.12.2020 по справі 580/3410/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/3410/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.,

секретаря Ткаченка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Інтер-15 до Відділа архітектури, містобудування та кадастра Уманської міської ради про зобов`язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Відділа архітектури, містобудування та кадастра Уманської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Інтер-15 (далі - позивач, ОСББ Інтер-15 ) звернулось у суд з позовом до відділа архітектури, містобудування та кадастра Уманської міської ради (далі - відповідач, відділ архітектури Уманської міськради) про зобов`язання надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об`єкт Реконструкція житлового будинку з надбудовою третього та мансардного поверху за адресою вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 15, м. Умань, Черкаська область .

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року позов задоволено частково. Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09 жовтня 2019 року про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вищенаведений об`єкт .

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення місцевим судом обставин у справі та порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що видати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки можливо тільки за умови затвердження детального плану території, який на момент звернення позивача був відсутній. Акцентує увагу, що попередньо надані позивачу містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки були скасовані рішенням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області саме з підстав відсутності при їх видачі затвердженого детального плану території.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що скасування попередніх містобудівних умов не перешкоджає отриманню нових. Також, відповідачем не зазначено підстав для відмови у наданні містобудівних умов, які передбачені положеннями Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що 01 листопада 2016 року житловий будинок за адресою: вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 15 в Умані, переданий на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Інтер-15 .

Рішенням Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 15 травня 2017 року №874 скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 12 січня 2017 року №370 стосовно об`єкта Реконструкція житлового будинку з надбудовою третього та мансардного поверху за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рішення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області від 26 травня 2017 року №26 скасовано дію рішення відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 14 лютого 2017 року ЧК №082170451643 на об`єкт будівництва.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі №823/1741/17 зазначене рішення визнано протиправним та скасовано.

09 жовтня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об`єкт Реконструкція житлового будинку з надбудовою третього та мансардного поверху за адресою: вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 15, м. Умань, Черкаської області .

Листом від 21 жовтня 2019 відповідач відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, посилаючись на відсутність затвердженої містобудівної документації за вказаною адресою (плану зонування або детального плану території).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСББ Інтер-15 звернулось з позовом до суду.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність плана зонування території та детального плана території м. Умань, які прийняті на основі генерального плана населеного пункта, не може свідчити про невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Здійснюючи перегляд рішення місцевого суду, колегія суддів керується положеннями частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №3038-VI).

Відповідно до частин 1 та 5 статті 26 цього забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з частиною 1 статті 29 Закону України №3038-VI основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови та завдання на проектування.

За приписами пункта 8 частини 1 статті 1 Закону України № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №809/721/18, від 10 жовтня 2019 року у справі №260/1499/18, від 20 лютого 2020 року у справі №813/52/13-а.

За змістом частин 2, 3 статті 29 Закону України №3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника.

Наведеним законодавчим приписам кореспондує частина 4 статті 33 Закону України №3038-VI, якою встановлено, що розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.

Підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а також для їх скасування встановлюють частини 4, 8 статті 29 Закону України №3038-VI.

Зокрема, підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (далі - Порядок №109).

Відповідно до пункта 2.1 цього Порядка містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділа, у порядку, встановленому Законом України №3038-VI.

Згідно п. 2.2 Порядка №109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

Пунктом 2.4 Порядка № 109 закріплено, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження видаються за заявою суб`єкта містобудування та доданих до неї документів, перелік яких встановлений пунктом 2.2 Порядка № 109. При цьому підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є невідповідність намірів забудови, тобто, якщо запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17 та від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно визначення, закріпленого у частині 1 статті 17 Закону України №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частинами 1 та 2 статті 18 цього Закону передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Частиною 3 цієї правової норми закріплено, що на підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України №3038-VI детальний план території визначає, зокрема, принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Відтак, наміри забудови містобудівній документації на місцевому рівні, під час прийняття рішення про надання або відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, уповноважений орган визначає, виходячи саме із генерального плану. При цьому, така підстава відмови у наданні містобудівних умов та обмежень як відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного генерального плану, є неправомірною.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №803/1231/17, від 11 липня 2019 року у справі №369/9003/16-а, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а, від 24 лютого 2020 року у справі №569/4122/16-а.

Суд також враховує, що підготовка і подання на затвердження відповідної ради містобудівної документації (в тому числі детального плану території) відноситься до компетенції виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, у зв`язку з чим позивач не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді неможливості реалізувати своє право власності на земельну ділянку, включаючи її забудову, від неналежного виконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків щодо розроблення та затвердження детального плану території.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що відмова відповідача у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень через відсутність розробленого та затвердженого детального плана території є протиправною, а оскільки інших законних підстав для відмови, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відділа архітектури, містобудування та кадастра Уманської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2019 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Я.М. Собків