Ухвала

від 23.12.2020 по справі 631/774/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 631/774/19

провадження № 61-18951ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року в справі за клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю, виділення частки із майна, поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об`єктом спільної сумісної власності, виділення частки із майна та поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, виділ частки із майна та поділ майна подружжя.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про поділ майна подружжя.

У вересні 2020 року представником позивача ОСОБА_3 -

ОСОБА_4 подано до суду клопотання про забезпечення позову, в якій вона просила: накласти арешт на автомобіль марки FORD TRANZIT ,

2003 року випуску; накласти заборону на експлуатацію даного транспортного засобу; визначити постійне місце знаходження транспортного засобу за місцем фактичного проживання відповідача по справі.

Ухвалою Нововодолазького районного суду міста Харкова від 18 серпня

2020 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 -

ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено відчуження в будь-який спосіб транспортного засобу автомобіля марки FORD TRANZIT , 2003 року випуску, вантажопасажирський - С, шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний

№ НОМЕР_2 , дата реєстрації 12 березня 2008 року (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане ВРЕР № 13 ГУМВС України 12 квітня 2008 року).

В іншій частині клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання про заборону на експлуатацію транспортного засобу та визначення постійного місця знаходження транспортного засобу, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 оскаржила її в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року (з урахуванням ухвали цього ж суду від 27 листопада 2020 року про виправлення описки) апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково.

Ухвалу Нововодолазького районного суду Харківської області від 18 серпня 2020 року змінено в частині відмови у задоволенні клопотання про заборону на експлуатацію транспортного засобу.

Заборонено вчиняти певні дії, а саме користуватись та керувати транспортним засобом FORD TRANZIT , 2003 року випуску, вантажопасажирський - С, шасі № НОМЕР_1 ,реєстраційний

№ НОМЕР_2 , дата реєстрації 12 березня 2008 року (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , видане ВРЕР № 13 ГУМВС України 12 квітня 2008 року), зареєстрований за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 будь якій особі.

В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

16 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду

від 17 листопада 2020 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставами касаційного оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права .

Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк, з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України.

Оскільки викладені в касаційної скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Нововодолазького районного суду міста Харкова справу

№ 631/774/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю, виділення частки із майна, поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання об`єктом спільної сумісної власності, виділення частки із майна та поділ майна подружжя.

Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз`яснити їх право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун