Рішення

від 24.12.2020 по справі 640/11149/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року м. Київ № 640/11149/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙНДШЕР доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень представники сторін позивача - Шевченко А.В., Козак О.С.; відповідача - Кунда А.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю МАЙНДШЕР (далі - позивач або ТОВ МАЙНДШЕР або товариство) подано на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва позов до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві або контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2020:

- № 00001460502, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 3 022 795 грн., а саме за податковим зобов`язанням 2 418 236 грн., за штрафними санкціями 604 559 грн.;

- № 00001450502, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств 2 720 516 грн., а саме за податковим зобов`язанням 2 176 413 грн., за штрафними санкціями 544 103 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/11149/20, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 16.07.2020.

Вказаного дня судом оголошено перерву, справу призначено до розгляду на 06.08.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.10.2020.

Призначеного дня, а також 05.11.2020 зважаючи на перебування головуючого судді Пащенка К.С. на лікарняному, розгляд справи відкладено на 19.11.2020.

У судовому засіданні 19.11.2020 представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили задовольнити позов, за викладених у ньому підстав.

Мотивуючи позовні вимоги позивач наводить твердження про те, що документальна планова виїзна перевірка Товариства проведена Контролюючим органом упереджено, без взяття до уваги наданих під час перевірки документів та доказів, при складанні акту перевіряючими допущено неповне з`ясування обставин взаємовідносин ТОВ МАЙНДШЕР з контрагентами, податковим органом не перевірено фактичне виконання укладених договорів, які носять реальний характер, що повністю підтверджено наданими первинними документами, які в свою чергу повністю відповідають вимогам законодавства, а тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню у судовому порядку.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач звертає увагу на відсутність первинного постачання послуг, невідповідність придбаного обсягу рекламних послуг та реалізованого, наявність в ланцюгу формування податкових зобов`язань суб`єктів господарювання, діяльність яких не спрямована на реальний рух активів. Зазначає, що перевіркою не підтверджено господарські операції на адресу ТОВ МАЙНДШЕР від ТОВ С.К.С за відповідний період, що, на його думку, свідчить про те, що за реалізацією послуг оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій, в свою чергу послуги придбані позивачем у прямого постачальника послуг ТОВ Панторія Плюс , наслідком чого є отримання ТОВ МАЙНДШЕР необґрунтованої податокової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ та мінімізації податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої контролюючим органом складено акт від 16.01.2020 № 19/26-15-05-02-02/35372210.

Згідно висновків акта, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV, пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 176 413 грн., в тому числі за 2018 рік у сумі 2 176 413 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 185.1 статті 185, пунктів 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 418 236 грн., в тому числі за червень 2018 року на суму 461 816 грн., за липень 2018 року на суму 218 864 грн., серпень 2018 року на суму 76 408 грн., за вересень 2018 року на суму 323 722 грн., серпень 2018 року на суму 76 408 грн., за вересень 2018 року на суму 323 722 грн., за жовтень 2018 року на суму 303 552 грн., за листопад 2018 року на суму 276 831 грн., за грудень 2018 року на суму 757 043 грн.

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.02.2020:

- № 00001460502, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 3 022 795 грн., а саме за податковим зобов`язанням 2 418 236 грн., за штрафними санкціями 604 559 грн.;

- № 00001450502, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств 2 720 516 грн., а саме за податковим зобов`язанням 2 176 413 грн., за штрафними санкціями 544 103 грн.

За результатами оскарження в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення від 13.02.2020 № 00001460502 та № 00001450502 рішенням Державної податкової служби України від 16.04.2020 № 1356/16/99-00-08-05-01-06 залишено без змін.

Незгода з податковим повідомленням-рішенням суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (нижче - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом ІІІ ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності зі статтею 198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України, згідно з положеннями якої:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

В силу вимог частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, встановлені обов`язкові реквізити для первинних документів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем в періоді, що перевірявся, податку на прибуток на загальну суму 2 176 413 грн. та податку на додану вартість на загальну суму 2 418 236 грн. за результатами господарських операцій із ТОВ С.К.С та ТОВ Панторія Плюс .

Зокрема, між позивачем (за договором - замовник) та ТОВ С.К.С (за договором - агентство) укладений договір від 21.05.2018 № 21052018 про надання послуг в галузі реклами, відповідно до умов якого агентство здійснює рекламне й інформаційне обслуговування замовника на умовах, передбачених Договором. Агентство надає замовнику послуги і роботи в галузі реклами (креативні, дизайнерські, консультаційні, медіа, інформаційні й інші) на підставі доручень замовника, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити ці роботи і послуги. Строки, вартість, і інші істотні умови надання послуг і виконання робіт обумовлюються сторонами в додатках до Договору, які є його невід`ємними частинами. При виконанні завдань замовника агентство зобов`язується: надавати рекомендації стосовно часу проведення кампанії, вибору виду рекламних носіїв (ЗМІ, інші носії) і регіональності проведення рекламної кампанії; виготовити, адаптувати і підготувати до розміщення в ЗМІ рекламно-інформаційні матеріали (за умови замовлення даних послуг замовником). Інформувати замовника про невідповідність наданих рекламно-інформаційних матеріалів вимогам законодавства України і/або іншої держави, на території якої планується проведення рекламної кампанії і погодити заходи з усунення невідповідностей; надавати замовникові інформацію, передавати рекламно-інформаційні й інші матеріали, майно, відомості і т.п., що є результатом виконання агентством доручень замовника в рамках Договору; розміщувати в ЗМІ рекламно-інформаційні матеріали на погоджених із замовником умовах. Агентство має право відступити від погоджених умов, якщо це необхідно в інтересах замовника, а агентство не мало змоги попередньо повідомити замовника або не одержало своєчасної відповіді на свій запит; надавти замовникові на його запит інформацію про хід проведення рекламної кампанії, а також оперативно погоджувати з замовником дії, що проводяться в інтересах замовника, аьо інформувати замовника про розпочаті дії; аналізувати проведені рекламні кампанії і надавати відповідні звіти в погоджені з замовником терміни; направити замовникові після закінчення рекламної кампаніх акт прийому-передачі послуг/робіт та звіт про проведену рекламну кампанію (на телебаченні - ефірні довідки, зовнішня реклама - фотозвіти тощо за погодженням із замовником); при розміщенні рекламно-інформацінйих матеріалів замовника на об`єктах зовнішньої реклами, здійснювати іхнє технічне обслуговування і підтримувати розміщені на них рекламно-інформаційні матеріали у стані функціональної придатності протягом всього періоду рекламної кампанії; у випадку часткового або повного псування рекламно-інформаційних матеріалів замовника на об`єктах зовнішньої реклами усувати виявлені недоліки не пізніше 72 годин з моменту їхнього самостійного виявлення або одержання письмового повідомлення замовника про виявлені недоліки.

Додатками № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 від 31.05.2018, № 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20 від 27.06.2018, № 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 від 26.07.2018, № 30, 32, 31, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43 від 28.08.2018, № 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54 від 24.09.2018, № 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 від 25.10.2018, № 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71 від 26.11.2018 до Договору визначено вартість послуг з розміщення рекламних матеріалів в ефірі телевізійних каналів за червень-грудень 2018 року.

Факт проведення господарських операцій із розміщення рекламних матеріалів Ibuprom , Kotex , Биосон , Red Bull , Watsons , Huggies , Миропласт , АТБ-маркет , Бифрен , Nokia , Deep Relief , Tefal , Turbiotic , Fervex , Пімафуцин , Оптилакт , Селянське в упаковці Тетра Пак , Rowenta , Фаворит Плюс в ефірі телеканалів М1, М2 за вказаним договором підтверджується актами надання послуг від 30.06.2018 № 1102956, № 1102958, № 1102963, № 1102961, № 1102964, № 1102957, № 1102960, № 1102959, № 1102962, № 1102965, № 1102955, № 1104267, від 31.07.2018 № 1104268, № 1104271, № 1104273, № 1104272, № 1104266, № 1104270, № 1104269, від 31.08.2018 № 1105433, № 1105429, № 1105432, № 1105431, № 1105435, № 1105434, № 1105427, № 1105428, № 1105430, від 30.09.2018 № 1106330, № 1106331, № 1106332, № 1106333, № 1106334, № 1106335, № 1106336, № 1106337, № 1106338, № 1106339, № 1106340, № 1106341, № 1106342, № 1106343, від 31.10.2018 № 1200348, № 1200366, № 1200367, № 1200349, № 1200368, № 1200350, № 1200369, № 1200351, № 1200370, № 1200352, № 1200371, № 1200353, № 1200372, № 1200354, № 1200373, № 1200355, № 1200374, № 1200356, № 1200375, № 1200357, № 1200376, № 1200358, від 30.11.2018 № 1200679, № 1200671, № 1200675, № 1200674, № 1200672, № 1200673, № 1200676, № 1200677, № 1200678, від 31.12.2018 № 1201240, № 1201233, № 1201237, № 1201236, № 1201234, № 1201235, № 1201238, № 1201239 та детальними виписками по рахунку.

На виконання вимог ПК України ТОВ С.К.С складено податкові накладні від 30.06.2018 № 1102956, № 1102958, № 1102963, № 1102961, № 1102964, № 1102957, № 1102960, № 1102959, № 1102962, № 1102965, № 1102955, від 31.07.2018 № 1104267, № 1104268, № 1104271, № 1104273, № 1104272, № 1104265, № 1104266, № 1104270, № 1104269, від 31.08.2018 № 1105433, № 1105429, № 1105432, № 1105431, № 1105435, № 1105434, № 1105427, № 1105428, № 1105430, від 30.09.2018 № 1106330, № 1106331, № 1106332, № 1106333, № 1106334, № 1106335, № 1106336, № 1106337, № 1106338, № 1106339, № 1106340, № 1106341, № 1106342, № 1106343, від 31.10.2018 № 1200348, № 1200366, № 1200367, № 1200349, № 1200368, № 1200350, № 1200369, № 1200351, № 1200370, № 1200352, № 1200371, № 1200353, № 1200372, № 1200354, № 1200373, № 1200355, № 1200374, № 1200356, № 1200375, № 1200357, № 1200376, № 1200358, від 30.11.2018 № 1200679, № 1200671, № 1200675, № 1200674, № 1200672, № 1200673, № 1200676, № 1200677, № 1200678, від 31.12.2018 № 1201240, № 1201233, № 1201237, № 1201236, № 1201234, № 1201235, № 1201238, № 1201239, реєстрація яких в ЄРПН не заперечується відповідачем.

Окрім того, між позивачем (за договором - замовник) та ТОВ Панторія Плюс (за договором - виконавець) укладений договір від 29.12.2017 № ПП-213, відповідно до умов якого виконавець на замовлення замовника зобов`язується надати послуги з розміщення рекламних матеріалів в ефірі телеканалу, а замовник зобов`язується прийняти й оплатити надані послуги. Строк розміщення виконавцем рекламних матеріалів, назва телеканалу, на якому здійснюється розміщення рекламних матеріалів, сума вартості послуг, а також вид, назва рекламних матеріалів узгоджується сторонами в додатках до Договору.

Додатками № 24 від 30.05.2018, № 26 від 01.06.2018, № 39 від 29.12.2017, № 41 від 01.07.2018, № 43 від 01.08.2018, № 44 від 01.09.2018, № 45 від 01.10.2018, № 46 від 01.11.2018, № 47 від 01.12.2018 до Договору визначено вартість послуг за червень-грудень 2018 року.

Факт проведення господарських операцій щодо надання послуг з розміщення рекламних матеріалів ТМ Магне-В6, Но-Шпа, Есенціале, HUAWEI, Магне-В6 Stress, Ентерожерміна, Лазолван, Фестал за вказаним договором підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг від 30.06.2018 № ПП-513, № ПП-505, від 31.07.2018 № ПП-602, № ПП-560, № ПП-750 від 31.08.2018, № ПП-825 від 30.09.2018, № ПП-947 від 31.10.2018, № ПП-1092 від 30.11.2018, № ПП-1191 від 31.12.2018.

Виконавцем були виставлені рахунки на оплату від 01.06.2018 № ПП-783, від 30.06.2018 № ПП-862, від 30.05.2018 № ПП-704, від 01.07.2018 № ПП-916, від 19.06.2018 № ПП-800, від 31.07.2018 № ПП-955, від 01.08.2018 № ПП-1040, від 01.09.2018 № ПП-1211, від 01.10.2018 № ПП-1370, від 01.11.2018 № ПП-1514, від 01.12.2018 № ПП-1683, позивачем сплачено вартість наданих послуг, про що свідчать детальні виписки по рахунку, з урахуванням листа від 27.11.2018 № 29 про повернення залишку грошових коштів.

На виконання вимог ПК України ТОВ Панторія Плюс складено податкові накладні від 30.06.2018 № 130, 131, від 31.07.2018 № 107, 108, від 31.08.2018 № 137, від 30.09.2018 № 142, від 17.09.2018 № 19, від 22.10.2018 № 14, від 30.11.2018 № 158, від 22.11.2018 № 23, від 17.12.2018 № 23, від 31.12.2018 № 176, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 28.11.2018 № 58 до податкової накладної 22.10.2018 № 14реєстрація яких в ЄРПН не заперечується відповідачем.

При цьому, судом враховано правосуб`єктність сторін на час проведення спірних господарських операцій, зокрема, контрагенти позивача ТОВ С.К.С та ТОВ Панторія Плюс були належними учасниками господарських правовідносин та були платниками ПДВ.

Сукупність наведених вище документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт надання позивачу послуг його контрагентами - ТОВ С.К.С , ТОВ Панторія Плюс та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

При цьому, виходячи з характеру спірних операцій, їх проведення відповідає звичайній господарській діяльності позивача.

Зокрема, основним видом економічної діяльності позивача є рекламні агентства (код КВЕД 73.11).

Відповідачем, в цьому контексті, не надано належних та допустимих доказів які б спростовували виконання спірних операцій.

Судом відхиляються посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо контрагентів позивача по ланцюгу постачання, оскільки остання не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Контролюючий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 14.05.2019 у справі № 813/1341/16.

Також, суд критично ставиться до посилань відповідача на …ряд ухвал… , які стосуються ТОВ С.К.С та його контрагентів за статтями 205, 212 Кримінального кодексу України, за відсутності в Єдиному реєстрі судових рішень вироків суду відносно ТОВ С.К.С за фіктивне підприємництво та/або ухилення від сплати податків, а господарські договори, укладені з таким контрагентом позивача на час розгляду справи не визнані в установленому порядку недійсними.

Натомість, судом встановлено, що результати господарських операцій із ТОВ С.К.С та ТОВ Панторія Плюс в подальшому використовувались при наданні послуг згідно договорів від 10.08.2018 № 10082018, від 16.04.2014 № 16/01-014, від 01.01.2017 № 01/01/2017, від 18.12.2015 № 30/2015-М, від 30.12.2015 № 30/12/15-М, від 20.04.2017 № 20-04-17, від 14.03.2016 № 01/03/2016, від 22.12.2017 № 02-2018-М, укладених між позивачем та ТОВ М`ясна фабрика Фаворит Плюс , Дельта Медікел Промоушнз АГ, ТОВ Ред Булл Україна , ТОВ ДЦ Україна , ТОВзІІ Кімберлі-Кларк Україна , ТОВ Міропласт , ТОВ АТБ-маркет , ТОВ Фарма Старт , що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податковими накладними.

Окрім того, факт розміщення в ефірі телеканалів М1 та М2 рекламних матеріалів в період з 01.04.2017 по 30.09.2019 на замовлення ТОВ Панторія Плюс визнається ТОВ Телеодин , про що свідчить зміст відповіді, наданої на запити ГУ ДПС у м. Києві від 16.12.2019 № 64752/10/26-15-05-02-02 та № 64788/10/26-15-05-02-02.

З огляду на викладене, вбачається висновок про те, що позивачем було доведено суду реальність здійснення господарських операцій із ТОВ С.К.С та ТОВ Панторія Плюс .

Водночас, доводи контролюючого органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Таким чином, висновки ГУ ДПС у м. Києві, викладені в акті перевірки, вбачаються безпідставними, а податкові повідомлення-рішення від 13.02.2020 № 00001460502 та № 00001450502 - протиправними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 21020,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В частині вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 48 000,00 грн., суд керується наступними мотивами.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, поміж іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвокату за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ст. 13 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Частиною другою ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини при розгляді справ Баришевський проти України від 26.02.2015, Двойних проти України від 12.10.2006, Меріт проти України від 30.03.2004 зазначав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За результатами аналізу наведених положень КАС України та Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , суд доходить висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із матеріалів справи слідує, що 27.01.2020 між Адвокатським об`єднанням Всеукраїнське адвокатське об`єднання (виконавець, Адвокатське об`єднання) та ТОВ Майндшер (замовник, Клієнт) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги адвоката, згідно із п.п. 1, 2 якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання щодо надання правничої (правової) допомоги Клієнту, з наступних питань та у таких обсягах: надання правничої (правової) допомоги при оскарженні податкових повідомлень-рішень, які винесені за результатом складення Акту Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Майндшер код 35372210 від 16.01.2020 № 19/26-15-05-02-02/35372210, у тому числі здійснювати представництво законних прав та інтересів Клієнта, тобто бути його представником. В межах обсягу наданої правничої (правової) допомоги, зазначеного у п. (1) цього Договору, Клієнт доручає Адвокатському об`єднанню та уповноважує Адвокатське об`єднання бути його представником у Окружному адміністративному суду міста Києва, Шостому апеляційному адміністративному суді та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду з усіма необхідними для цього повноваженнями, які надано законом позивачеві.

Цього ж дня між Адвокатським об`єднанням Всеукраїнське адвокатське об`єднання та ТОВ Майндшер укладено додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої надання правничої (правової) допомоги Клієнту у вигляді вивчення змісту Акту перевірки від 16.01.2020 № 19/96-15-05-02-02/35372210, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, наданні консультацій з питань податкового законодавства, підготовки та поданні первинної скарги на податкові повідомлення-рішення, що винесені на підставі Акту, підготовки та подачі позовної заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва, підготовки пояснень на заперечення на позовну заяву, участі представника в судових засіданнях в Окружному адміністративному суді м. Києва.

В рамках договірного співробітництва з вказаним правочином Адвокатським об`єднанням Всеукраїнське адвокатське об`єднання надано Клієнту такі послуги:

- попереднє вивчення матеріалів, формування позиції та консультування клієнта - 4 години;

- підготовка заперечень на акт № 19/96-15-05-02-02/35372210 - 3 години;

- підготовка скарги на податкові повідомлення рішення від 13.02.2020 - 2 години;

- підготовка позовної заяви - 7 годин;

- формування та скасування первинної документації для подання до суду - 6 годин;

- участь у судовому засіданні 16.07.2020 - 1,5 години;

- участь у судовому засіданні 06.08.2020 - 1 година;

- участь у судовому засіданні 01.10.2020 - 1 година;

- явка 05.11.2020 представника Адвокатського об`єднання Всеукраїнське адвокатське об`єднання в судове засідання в приміщенні Окружного адміністративного суді м. Києва - 1 година;

- участь у судовому засіданні 19.11.2020 - 1 година;

- підготовка та подання до суду додаткових пояснень від 08.12.2020 - 1 година.

Факт приймання-передачі послуг підтверджується актом наданих послуг № 1 від 15.12.2020.

На виконання умов договору адвокат виставив позивачу рахунок-фактуру № 3 від 27.01.2020 на загальну суму 48 000,00 грн., а позивач оплатив вказаних рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 170 від 27.01.2020.

В свою чергу відповідачем подані заперечення щодо витрат позивача на правову допомогу, у яких контролюючий орган акцентує, що витрати на послуги адвоката мають бути фактичними та обґрунтованими.

З огляду на відмічене, суд зазначає, що за умовами договору від 27.01.2020 клієнт зобов`язаний надати Адвокатському об`єднанню всю відому йому інформацію та відомості, а також оригінали документів та матеріалів, до який має доступ Клієнт (в результаті чого складається акт прийому-передачі документів).

За п. 5 вказаного правочину, надання правової допомоги Клієнту за цією угодою може здійснюватися на оплатній основі шляхом виплати гонорару на рахунок Адвокатського об`єднання. У цьому разі розмір оплати правничої допомоги визначається в окремому додатку.

З огляду на наведені положення договору, необхідним є отримання виконавцем від клієнта відповідного пакету документів.

Зважаючи на наведене, суд примічає про відсутність в матеріалах справи складеного між клієнтом та виконавцем акту прийому-передачі документів.

Відповідно, непідтвердженими, на думку суду, є обставини щодо надання адвокатським об`єднанням послуг клієнту з: попереднього вивчення матеріалів, формування позиції та консультування клієнта; підготовки заперечень на акт № 19/96-15-05-02-02/35372210; підготовки скарги на податкові повідомлення рішення від 13.02.2020; формування та скасування первинної документації для подання до суду.

В наведеному аспекті суд також акцентує, що позов підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю Майндшер Шерстюком В.В., що не доводить факту написання позовної заяви конкретно адвокатом Козаком О.С.

Окремо суд відмічає, що умовами договору не передбачено визначення вартості години роботи адвокатського об`єднання.

Відповідно не визначення у договорі фіксованого розміру гонорару адвоката у взаємозв`язку із вартістю години роботи адвоката не вказує про об`єктивність визначення вартості послуг та кількості потрачених годин роботи адвоката, що зазначені у акті від 15.12.2020 в цілому.

За цих обставин суд вважає недоведеними вимоги позивача щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙНДШЕР - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.02.2020 № 00001460502, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 3 022 795 грн., а саме за податковим зобов`язанням 2 418 236 грн., за штрафними санкціями 604 559 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.02.2020 № 00001450502, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств 2 720 516 грн., а саме за податковим зобов`язанням 2 176 413 грн., за штрафними санкціями 544 103 грн.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МАЙНДШЕР (01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16, код ЄДРПОУ 35372210), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ТОВ МАЙНДШЕР витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко