КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АП ЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
23.03.10 р. № 19/170-09
Київський міжобласний а пеляційний господарський су д у складі колегії:
головуючого судді: Фаловської І.М. (допо відач по справі),
суддів:
Разіної Т. І
Чорногуза М. Г.
розглянувши матеріал и апеляційної скарги фізично ї особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського с уду Київської області від 03.12.20 09 року,
у справі № 19/170-0 9 (суддя Карпечкін Т.П.),
за позовом товариства з обмеженою відпо відальністю «Ватес», м. Черні гів,
до фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_3,
м. Бровари,
про стягнен ня 1 023 847,58 грн.,-
при секретарі судовог о засідання - Матвієвськ ій Г.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Рябінін Д.Д. - представник за дов. № 685 від 29.12.2009 р.;
від відповідача: ОСОБ А_5 - представник за дов. № 2512 від 08.12.2009 р.;
За результатами розгляд у апеляційної скарги Київськ ий міжобласний апеляційний г осподарський суд
В С Т А Н О В И В:
У червні 2009 року товари ство з обмеженою відповідаль ністю «Ватес»(далі - позивач , ТОВ «Ватес») звернулось до го сподарського суду Київської області з позовом до фізично ї особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач) про стягне ння 1023847,58 грн., з яких 998008,73 грн. - ос новного боргу, 22967,87 грн. - пені, 2870,98 грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних в имог позивач посилається на неналежне виконання відпові дачем умов договору поставки товару від 01.01.2008 року №2/2.
Рішенням господарського с уду Київської області від 03.12.20 09 року у справі № 19/170-09 (далі по тексту - оскаржуване ріш ення) позов задоволено повні стю. Стягнуто з фізичної особ и - підприємця ОСОБА_3 на ко ристь ТОВ «Ватес»998008,73 грн. - бор гу, 22967,87 грн. - пені, 2870,98 грн. - 3% річни х.
Не погоджуючись із вищевка заним рішенням господарсько го суду Київської області, фі зична особа - підприємець О СОБА_3 звернулась до Київсь кого міжобласного апеляційн ого господарського суду з ап еляційною скаргою, в якій про сить скасувати рішення госпо дарського суду Київської обл асті від 03.12.2009 року у справі № 19/170 -09.
В обґрунтування вимог, викл адених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, щ о при винесенні оскаржуваног о рішення місцевий господарс ький суд не з' ясував обстав ини, що мають значення для спр ави та неправильно застосува в норми матеріального права та процесуального права.
Ухвалою Київського міжобл асного апеляційного господа рського суду від 22.01.2010 р. апеляц ійна скарга відповідача була прийнята до провадження і пр изначена до розгляду у відкр итому судовому засіданні за участю представників сторін .
Сторони у справі про час та місце засідання суду належни м чином були повідомлені.
Позивач, згідно ст. 96 ГПК Укра їни, надав відзив на апеляцій ну скаргу, у якому проти довод ів апеляційної скарги запере чує, вважає їх частково безпі дставними, непідтвердженими та такими, що суперечать обст авинам справи.
В судовому засіданні 23.03.2009 р. п редставник позивача зазначи в, що доводи апелянта, викладе ні в апеляційній скарзі, част ково є необґрунтованими і бе зпідставними, а тому просить скаргу відповідача частково залишити без задоволення.
Представник відповідача п овністю підтримав вимоги апе ляційної скарги, вважає їх об ґрунтованими та такими, що пі длягають задоволенню.
Крім цього, в судовому засід анні було розглянуто клопота ння позивача про вжиття захо дів забезпечення позову шлях ом накладення арешту на грош ові кошти, які є на рахунках ві дповідача та накладення ареш ту на нерухоме майно, що належ ить відповідачу на праві при ватної власності та знаходит ься за адресою: АДРЕСА_1.
Однак, колегією суддів дане клопотання було залишено бе з задоволення, оскільки оста ннє не обґрунтовано належним и доказами, що майно може зник нути або невжиття таких захо дів може утруднити виконання рішення. Також безпідставно ю є вимога про накладення аре шту на нерухоме майно відпов ідача, що належить йому на пра ві приватної власності, оскі льки даний спір про стягненн я коштів за невиконання грош ового зобов' язання будь-яки м чином не пов'язаний з нерухо мим майном відповідача.
Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення упо вноважених представників ст орін, обговоривши доводи апе ляційної скарги, перевіривши застосування судом першої і нстанції норм процесуальног о та матеріального права, кол егія суддів Київського міжоб ласного апеляційного господ арського суду дійшла до висн овку, що апеляційна скарга фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_3 на рішення господарсь кого суду Київської області від 03.12.2009 року підлягає задовол енню частково, а рішення місц евого господарського суду не обхідно змінити, виходячи з н аступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв' яз аний доводами апеляційної ск арги (подання) і перевіряє зак онність та обґрунтованість р ішення місцевого господарсь кого суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 1 29 Конституції України та ст. 33 Г ПК України, кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог та запере чень.
Згідно ст. 99 ГПК України апел яційний господарський суд, п ереглядаючи рішення в апеляц ійному порядку, користується правами, наданими суду першо ї інстанції.
А як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказ ами у справі є будь-які фактич ні дані, на підставі яких гос подарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між Т ОВ «Ватес»(за договором - пост ачальник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (за до говором - покупець) 01.01.2008 року бу ло укладено договір поставки № 2/2 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник з обов'язується передати у вла сність покупця, а покупець зо бов'язується прийняти та опл атити товар, а саме продукти х арчування, безалкогольні нап ої, тютюнові вироби (усе в асор тименті) згідно накладних та на умовах даного Договору. Пр ийняття товару покупцем підт верджує його згоду з вказани м в накладних асортиментом (н айменуванням), кількістю та ц іною (п. 2.3. договору).
Як вбачається зі змісту укл аденого між сторонами догово ру, за своєю природою він є дог овором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільно го кодексу України за догово ром поставки продавець (пост ачальник), який здійснює підп риємницьку діяльність, зобов 'язується передати у встанов лений строк (строки) товар у вл асність покупця для використ ання його в підприємницькій діяльності, а покупець зобов 'язується прийняти товар і сп латити за нього певну грошов у суму.
Згідно п. 4.1. Договору покупец ь зобов'язується оплачувати товар постачальнику не пізні ше 30 календарних днів із дати одержання кожної партії това ру шляхом простого банківськ ого переказу на розрахункови й рахунок постачальника або готівкою до каси останнього. Партією товару є товар, перед ача якого від постачальника покупцю оформлена однією нак ладною.
Позивач зазначив, що на вико нання умов Договору він за ви датковими накладними у кільк ості 39 шт., копії яких залучені до матеріалів справи, за пері од з 05.07.2008 року по 10.08.2008 року постав ив відповідачеві товар на за гальну вартість 1 009 124,32 грн.
Апеляційним судом встанов лено, що за одержаний товар ві дповідач розрахувався частк ово на суму 11 115,59 грн., в зв' язку з чим за останнім утворився б орг в розмірі 998 008,73 грн.
Відповідно до статі 692 Цивіл ьного кодексу України, покуп ець зобов'язаний оплатити то вар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчи х документів на нього, якщо до говором або актами цивільног о законодавства не встановле ний інший строк оплати товар у. Покупець зобов'язаний спла тити продавцеві повну ціну п ереданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господ арського кодексу України суб 'єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов'язання належн им чином відповідно до закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зоб ов'язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання гос подарських договорів застос овуються відповідні положен ня Цивільного кодексу Україн и з урахуванням особливостей , передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільно го кодексу України зобов'яза ння має виконуватися належни м чином відповідно до умов до говору та вимог цього Кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповід но до звичаїв ділової оборот у або інших вимог, що звичайно ставляться.
Господарським судом Київс ької області в оскаржуваному рішенні було повністю задов олено вимогу позивача про ст ягнення з відповідача 998 008,73 грн . основної заборгованості.
Однак, колегія суддів частк ово погоджується з таким вис новком місцевого господарсь кого суду, оскільки матеріал и справи містять платіжне до ручення № 317 від 30.04.2009 року на сум у 7000,00 грн., яку було внесено відп овідачем на рахунок позивача за тютюнові вироби згідно на кладної від 06.07.2008 року, з чим пог оджується сам позивач.
Враховуючи наведене вище, к олегія суддів апеляційної ін станції зазначає, що відпові дачем до винесення оскаржува ного рішення не надано до міс цевого господарського суду б удь-яких доказів сплати кошт ів у розмірі 991 008,73 грн. на корист ь позивача. Таким чином, апеля ційний господарський суд вва жає, що вимога про стягнення 99 8 008,73 грн. заборгованості підля гає задоволенню частково в р озмірі 991 008,73 грн. (998 008,73 грн.- 7000,00 грн. ), а рішення в цій частині необ хідно змінити.
При цьому, слід зазначити, щ о відповідачем до суду апеля ційної інстанції було подано платіжні доручення № 920 від 21.12.2 009 року на суму 47 966,82 грн. та № 910 від 18.12.2009 року на суму 22860,00 грн., які св ідчать про часткове погашенн я заборгованості відповідач ем перед позивачем. Однак, кол егія суддів зазначені платіж ні доручення не приймає до ув аги, оскільки останні було сп лачено після прийняття оскар жуваного рішення. Проте, коле гія суддів зазначає, що сплат а таких коштів може враховув атись при виконанні судового рішення.
Крім цього, в зв' язку з пор ушенням відповідачем строкі в оплати за поставлений това р, позивачем було заявлено ви могу про стягнення з відпові дача 22967,87 грн. пені, нарахованої за період з 01.04.2009 року по 05.05.2009 рок у.
Пунктом 6.2. договору передба чено, що за кожен день простро чення оплати товару покупець , окрім відшкодування збиткі в, зобов'язується сплатити по стачальнику пеню у розмірі п одвійної облікової ставки НБ У, що діяла в період простроче ння, розрахованої за кожен де нь прострочення, починаючи з моменту виникнення простроч еної заборгованості і до мом енту її повного погашення.
Як вбачається із п. 3 статті 61 1 ЦК України у разі порушення з обов'язання настають правові наслідки, встановлені догов ором або законом, зокрема спл ата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК Україн и неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, я кі боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пене ю є неустойка, що обчислюєтьс я у відсотках від суми несвоє часно виконаного грошового з обов'язання за кожен день про строчення виконання.
Колегія суддів перевіривш и розрахунок пені, нарахован ої позивачем зазначає, що оск ільки задоволена сума основн ої заборгованості складає 991 008,73 грн., то стягненню підлягає пеня у зменшених розмірах, а с аме за період з 01.04.2009 року по 05.05.2009 року пеня складає 22 289,15 грн. Слі д зазначити, що такий розмір п ені наведено відповідачем в поданому до апеляційного суд у контррозрахунку, з яким поз ивач погодився.
Крім того, оскільки відпові дачем протягом строку дії До говору було порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за по ставлений товар, позивач про сить суд стягнути з відповід ача 3% річних в розмірі 2 870,98 грн. з а період з 01.04.2009 року по 05.05.2009 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України боржник, я кий прострочив виконання гро шового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахув анням встановленого індексу інфляції за весь час простро чення, а також три проценти рі чних від простроченої суми, я кщо інший розмір процентів н е встановлений договором або законом.
На думку колегії суддів Киї вського міжобласного апеляц ійного господарського суду, в зв' язку із зменшенням сум и основної заборгованості зм еншенню підлягають і 3% річних . Таким чином, розмір 3% річних з а період з 01.04.2009 року по 05.05.2009 року з суми боргу 991 008,73 грн. складає 27 86,07 грн. Такий розмір 3% річних та кож наведено відповідачем в поданому до апеляційного суд у контррозрахунку, з яким поз ивач погодився.
Отже, колегія суддів не пого джується з висновком місцево го господарського суду про с тягнення з відповідача на ко ристь позивача 22967,87 грн. - пені та 2870,98 грн. - 3% річних за період з 01.04.2009 року по 05.05.2009 року з суми 998008, 73 грн. та вважає, що рішення в ці й частині підлягає зміні.
Крім цього, слід також зазна чити, що відповідач в апеляці йній скарзі, як на підставу дл я скасування оскаржуваного р ішення, посилається на те, що м ісцевим господарським судом було неправомірно стягнуто одночасно 3% річних та пеню, ос кільки Договором передбачен о сплату неустойки за невико нання грошових зобов' язань у розмірі подвійної обліков ої ставки НБУ.
Однак, колегія суддів відхи ляє такі твердження відповід ача, оскільки, за своєю правов ою природою 3% річних не являют ься неустойкою, а є окремим ви дом способу захисту цивільни х прав та платою за користува ння коштами, що не були своєча сно сплачені боржником, тому норми чинного законодавства не забороняють одночасне ст ягнення пені та 3% річних.
Також в апеляційній скарзі відповідач посилається на п орушення з боку місцевого го сподарського суду норм проце суального права, а саме на те, що судом не було відкладено 03. 12.2009 року розгляд справи, у зв' язку з клопотанням відповіда ча про відкладення.
Однак, колегія суддів відхи ляє такі твердження відповід ача та вважає їх необґрунтов аними і безпідставними, оскі льки, як вбачається з матеріа лів справи, розгляд даної спр ави неодноразово відкладавс я (17.08.2009 року, 07.09.2009 року, 26.10.2009 року та 16.11.2009 року) у зв' язку з нез' яв ленням у судові засідання пр едставника відповідача. Відп овідач про час та місце розгл яду справи належним чином бу в повідомлений (а.с. 108, 113), тому ко легія суддів приходить до ви сновку, що останній не був поз бавлений можливості прийнят и участь у справі та надати св ої заперечення. В свою чергу, з боку місцевого господарсько го суду порушень процесуальн ого права не вбачається, оскі льки послідуючі відкладення даної справи призвели б до на вмисного затягування виріше ння спору між сторонами.
Отже, доводи скаржника з при воду скасування оскаржувано го рішення в зв' язку з поруш енням норм процесуального пр ава, викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колег ією суддів апеляційної інста нції до уваги та відхиляютьс я як безпідставні, оскільки є необґрунтованими та не підт верджуються а ні матеріалам и справи, а ні чинним законода вством.
Приймаючи до уваги вищевик ладене, колегія суддів апеля ційного господарського суду дійшла висновку, що апеляцій на скарга фізичної особи-під приємця ОСОБА_3 підлягає з адоволенню частково, а рішен ня господарського суду Київс ької області від 03.12.2009 року у сп раві № 19/170-09 має бути змінено в ч астині розміру основного бор гу, пені та 3% річних, що підляга є до стягнення.
Керуючись ст. 99, ст. 101, ст. 102, п. 4 ст . 103, п. 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, апе ляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну ска ргу фізичної особи-підприємц я ОСОБА_3 на рішення госпо дарського суду Київської обл асті від 03.12.2009 року у справі № 19/170 -09 задовольнити частково.
2. Рішення господар ського суду Київської област і від 03.12.2009 року у справі № 19/170-09 зм інити.
Викласти резолютивну част ину рішення в наступній реда кції:
«1. Позов задовольнити частк ово.
2. Стягнути з фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕ Р_1) на користь товариства з о бмеженою відповідальністю « Ватес»(14037, м. Чернігів, пр. Миру, 310-А; код 14234440) 991008 (дев'ятсот дев'яно сто одну тисячу вісім) грн. 73 ко п. - боргу, 22289 (двадцять дві тисяч і двісті вісімдесят дев' ять ) грн. 15 коп. - пені, 2786 (дві тисячі с імсот вісімдесят шість) грн. 07 коп. - 3% річних, 10160 (десять тисяч с то шістдесят) грн. 84 коп. - держа вного мита та 297 (двісті дев' я носто сім) грн. 68 коп. - витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу. Ви дати наказ.
3. В решті позовних вимог від мовити.».
3. Стягнути з фі зичної особи - підприємця О СОБА_3 (АДРЕСА_2, ідент. ном ер НОМЕР_1) на користь това риства з обмеженою відповіда льністю «Ватес»(14037, м. Чернігів , пр. Миру, 310-А, код 14234440) - 5080 (п' ять тисяч вісімдесят) грн. 42 коп. де ржавного мита за розгляд апе ляційної скарги. Видати нака з.
4. Доручити господа рському суду Київської облас ті видати відповідні накази.
5. Матеріали справи № 19/170-09 повернути до місцевого г осподарського суду.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Разіна Т. І
Чорногуз М. Г.
Дата відправки
Суд | Київський міжобласний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2010 |
Оприлюднено | 11.10.2010 |
Номер документу | 9382964 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Фаловська І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні