Постанова

від 22.12.2020 по справі 295/10641/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/10641/19 Головуючий у 1-й інст. Шалота К.В.

Категорія 76 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,

за участю секретаря Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/10641/19 за позовом ОСОБА_1 до Житомирської філії Київського інституту бізнесу та технологій, Київського інституту бізнесу та технологій про стягнення середнього заробітку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на додаткове рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Шалоти К.В.,

ВСТАНОВИВ :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів на свою користь компенсацію за порушення строків виплати середнього заробітку за період з 13 червня 2013 року по 15 червня 2014 року у розмірі 38694 грн.; 150311 грн. 48 коп. втраченого заробітку через вимушений прогул, пов`язаний із порушенням строків видачі трудової книжки за період з 15 червня 2014 року по 28 вересня 2018 року, а також 16370 грн. 56 коп. середнього заробітку у зв`язку з невиконанням рішення суду протягом періоду з 1 жовтня 2018 року по 15 березня 2019 року.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 7 липня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2020 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь Приватного вищого навчального закладу Київський інститут бізнесу та технологій понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 12600 грн.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення.

На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд не врахував положення ч.3 ст.141 ЦПК України та залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи та звільняється від сплати судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання щодо відшкодування судових витрат суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять належні докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком.

Так, матеріали справи свідчать, що 28 серпня 2019 року між відповідачем та адвокатом Грішиним Є.О. укладений договір про надання правничої допомоги. Відповідно до даної угоди вартість послуг адвоката визначена у розмірі 12600 грн. Така ж сума судових витрат була зазначена адвокатом й у відзиві на позовну заяву.

Долучена до матеріалів справи копія платіжного доручення №452 від 2 вересня 2019 року містить інформацію про сплачу відповідачем адвокату Грішину Є.О. 12600 грн. в якості оплати за надані послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги.

Разом з тим, суду першої інстанції не надано доказів щодо переліку та обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом робіт, їх вартості. Договір про надання правничої допомоги також не містить детального обсягу робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та їх вартість.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, адвокатом Грішиним Є.О. надано до суду апеляційної інстанції додатки до договору про надання правничої допомоги, укладеного між ним та Приватним вищим навчальним закладом Київський інститут бізнесу та технологій , а саме: перелік послуг, наданих ним відповідачеві на підставі договору про надання правничої допомоги, а також акт приймання-передачі послуг. Вказані документи містять детальний опис наданих адвокатом послуг та інформацію щодо витраченого ним часу на надання правничої допомоги й вартості адвокатських послуг.

Однак, такі документи не були надані суду першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Матеріали справи не містять доказів наявності зазначених вище виняткових обставин, які об`єктивно перешкоджали відповідачеві та його представнику надати суду додатки до договору про надання правничої допомоги. За таких обставин, дослідження таких доказів на стадії апеляційного провадження не узгоджується з вимогами цивільного процесуального законодавства.

Оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції не було надано детального розрахунку вартості наданих адвокатом послуг, висновок суду про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 12600 грн. є необгрунтованим.

Враховуючи вищезазначене, додаткове рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 259 , 268 , 367 ,368, 374 , 376 , 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , задовольнити.

Скасувати додаткове рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2020 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь Приватного вищого навчального закладу Київський інститут бізнесу та технологій витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12600 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 28 грудня 2020 року