Рішення

від 23.12.2020 по справі 520/5147/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2020 р. № 520/5147/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді-Шляхової О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: Міністерство внутрішніх справ України про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним звільнення дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м. Люботин) Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 /М-131385/з 22.04.2019 у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (скорочення штатів та скасувати наказ про його звільнення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 19.04.2019 №81 о/с;

- поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м. Люботин) Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Головне управління Національної поліції у Харківській області запропонувати ОСОБА_1 посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, що затверджена Міністерством внутрішніх справ України, та, враховуючи бажання ОСОБА_1 проходити службу в органах поліції, на виконання вимог п. 9, п. 12, п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського в органах поліції, а саме: ГУ МВС України в Харківській області шляхом видання наказу про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у зв`язку з переходом у встановленому порядку на службу до органів Національної поліції на запропоновану та погоджену посаду, а ГУ НП в Харківській області шляхом видання наказу про призначення ОСОБА_1 на конкретну посаду поліцейського в органах Національної поліції;

- визнати дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (ЄДРПОУ - 08592313), Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області (ЄДРПОУ - 08675950) щодо невиплати грошового забезпечення за час перебування в трудових відносинах незаконними;

- стягнути з Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області (ЄДРПОУ - 08675950) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 22 квітня 2019 року по 27 травня 2019 року в розмірі 13589,40 грн., але не менше суми на дату ухвалення остаточного рішення суду;

- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (ЄДРПОУ - 08592313), Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області (ЄДРПОУ - 08675950) на користь ОСОБА_1 150228 грн. відшкодування моральної шкоди;

- допустити виконання судового рішення до негайного виконання про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за весь період відповідно до ч. 2 ст. 371 КАС України.

Постановою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року по справі №520/5147/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог - скасовано і ухвалено в цій частині нову постанову. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Міністерство внутрішніх справ України, про визнання незаконним звільнення, скасування наказу, поновлення на посаді, визнання дій незаконними і зобов`язання вчинити дії, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу і моральної шкоди - задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 19 квітня 2019 року №81 о/с про звільнення ОСОБА_1 з 22 квітня 2019 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (місто Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області з 23 квітня 2019 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області запропонувати ОСОБА_1 посади поліцейського на виконання вимог пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VІІІ. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області (ЄДРПОУ: 40108599; 61002, місто Харків, вулиця Жон Мироносиць, 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 : АДРЕСА_1 ) 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн моральної шкоди.

Адміністративну справу №520/5147/19 у частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції - Харківського окружного адміністративного суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що наказом ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській від 11.02.2019 №79 о/с на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 у справі №520/8684/18 ОСОБА_1 поновлено на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м, Люботин) Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області без встановлення йому ані розміру посадового окладу, ані інших доплат чи надбавок, з урахуванням його посади та вислуги. З постанови КМУ Постанови КМУ від 11.10.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної Поліції" встановлено посадовий оклад для дільничного офіцера поліції 2500 грн (посадовий оклад дільничного інспектора міліції до 06.11.2015 був 650 грн). Отже, при реорганізації органів міліції в поліцію відбулася зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадового окладу, що дає підстави для застосування абз. 6 п. 2 та абз. 7п. 2 Порядку №100. Позивач зазначив, що враховуючи, що період з 22.04.2019 по 01.12.2020 є вимушеним прогулом, невиплачене грошове забезпечення підлягає розрахунку виходячи з середньої заробітної плати установленого підвищеного посадового окладу для аналогічної посади - дільничного офіцера поліції з урахуванням встановлених йому виплат після підвищення посадових окладів, передбачених згідно з умовами оплати праці (оклад за спеціальне звання, вислуга років тощо). 03 жовтня 2018 року позивач направив запит до ГУ НП в Харківській області стосовно середньої заробітної плати дільничного офіцера поліції з вислугою років понад 15 років 9 місяців за червень - липень 2018 року по Харківській області, проте відповіді не отримав. У зв`язку із неотриманням відомостей щодо грошового забезпечення дільничного офіцера поліції, позивач звернувся до Головного управління статистики у Харківській області. Так, відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області № 06-52/590-19 від 07.05.2019 середня заробітна плата за лютий 2019 року становила 11766 гри., за березень 2019 року склала 12942 грн. Отже, відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №100, позивачу до виплати підлягає 248933.1 грн за 403 днів вимушеного прогулу.

Позивачем надано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, Харківський районний відділ (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надав пояснення, в яких зазначив, що з 06.11.2015 Харківський районний відділ (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області перебуває в стані припинення своєї діяльності. У зв`язку із станом припинення та втратою чинності нормативних актів, якими були врегульовані правовідносини з працівниками міліції, а саме Закону України "Про міліцію" та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2007 № 499, грошове забезпечення після поновлення ОСОБА_1 не нараховувалось та не виплачувалось. Посада на яку призначають ОСОБА_1 відсутня. Наказ на призначення ОСОБА_1 без визначення посадового окладу. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу є наказ про зарахування на штатну посаду та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо. Харківський районний відділ (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області ніяких фінансово - господарчих операцій не проводить, оскільки всі рахунки в Управлінні Державної казначейської служби України у Харківському районі Харківської області закриті. Ліквідаційний баланс здано. До Головного управління ДФС у Харківській області подано лист від 16.10.2020 № 93/16278, щодо надання довідок за формою 30-ОПП та 11-ЄСВ для кінцевого етапу проведення ліквідаційних заходів. У зв`язку із чим, просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову. Відповідач, Харківський районний відділ (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області просив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідачі, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головне управління Національної поліції в Харківській області своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористались. Жодних клопотань чи заяв суду не надавали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Третя особа, Міністерство внутрішніх справ України своїм процесуальним правом на подання пояснень з приводу заявленого позову не скористався.

Суд, на підставі ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач згідно наказу відповідача-1 від 23 грудня 2014 року №601 о/с на підставі медичної довідки з 23 грудня 2014 року до 27 листопада 2015 року перебував у відпустці по догляду за дитиною.

Наказом ГУ МВС України в Харківській області від 5 листопада 2015 року №594 о/с відповідно до пункту 64 "г" Положення №114 позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас через скорочення штатів з 6 листопада 2015 року.

Не погоджуючись з вищевказаним наказом про звільнення позивач звернувся до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі №820/11676/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Харківського районного відділу з обслуговування Харківського району та м. Люботин Головного управління МВС України в Харківській області, треті особи - Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Національної поліції в Харківській області про поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 05 листопад 2015 року №594 о/с. Поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м. Люботин) Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області. Звернути до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (м. Люботин) Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року апеляційні скарги ГУ МВС України в Харківській області, МВС України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у справі №820/11676/15 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позову про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. В цій частині прийнято нову постанову про стягнення з ГУ МВС України в Харківській області на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 2364,57 грн. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 31 липня 2019 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року залишено без змін.

Головою ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року наказом від 7 червня 2016 року №15 о/с поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (місто Люботин) Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області з 6 листопада 2015 року, що підтверджується записом в послужному списку позивача.

У подальшому, листом ГУ МВС України в Харківській області №4008/119/12/01-2018 від 14 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що Закон України "Про міліцію" та наказ МВС України від 31 жовтня 2007 року №499 втратили чинність, тому відсутні нормативні акти щодо регулювання службової діяльності позивача і нарахування йому грошового забезпечення. Крім того, зазначено, що функціональні обов`язки ОСОБА_1 , його робоче, місце та графік роботи не можуть існувати у ліквідованому органі. Відтак відсутність посад, які заміщуються особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у ліквідованому ГУ МВС України, унеможливлює подальше виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків на службі в органах внутрішніх справ.

У зв`язку з цим позивача попереджено про подальше звільнення через скорочення штатів і запропоновано йому вирішити питання звільнення за підставою - звільнення з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "з" у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші органи через проходження ОСОБА_1 конкурсу на заміщення вакантних посад поліцейських у будь-якому регіоні України.

26 червня 2018 року позивач звернувся з заявою до Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області, в якій просив: розглянути рапорт від 22 жовтня 2015 року про можливість розгляду ОСОБА_1 як кандидата на посаду поліцейського відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та рапорт від 13 липня 2016 року про бажання проходити службу в поліції, отриманий ГУ МВС України в Харківській області 14 липня 2016 року; повторно розглянути по суті заяви позивача від 13 липня 2016 року та від 28 листопада 2016 року; враховуючи бажання ОСОБА_1 проходити службу в органах поліції, запропонувати відповідну посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, що затверджена МВС України; на виконання вимог пунктів 9, 12, 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-УІІІ видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського в органах поліції; виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 7 червня 2016 року до фактичного працевлаштування, а також виконати обов`язок щодо сплати податків і обов`язкових платежів із заробітної плати.

25 липня 2018 року позивачем отримано відповідь від ГУ МВС в Харківській області, в якій позивача повідомлено, що ГУ НП в Харківській області оголошено конкурс на заміщення вакантних посад у підрозділах ГУ НП в Харківській області, а після повної ліквідації ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_1 буде звільнено через скорочення штатів.

Також, 27 липня 2018 року ГУ МВС в Харківській області листом повідомило позивача про те, що органи Національної поліції України не є правонаступниками органів міліції.

Крім того, позивача проінформовано, що його рапорт від 22 жовтня 2015 року стосовно зарахування до Національної поліції містив інформаційний характер, а звернення позивача від 13 липня і 28 листопада 2016 року не мають підстав для їх розгляду. Також зазначено, що підстав для нарахування грошового забезпечення немає та повідомлено про подальше скорочення у разі повної ліквідації ГУ МВСУ в Харківській області.

Голова Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області 17 серпня 2018 року повідомив позивача листом про те, що 17 серпня 2018 року згідно витягу із наказу відповідача-1 №73 о/с ОСОБА_1 звільнено згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпП України та відповідно до пункту 64 "г" (через скорочення штатів) Положення №114.

Позивач, не погоджуючись з підставами та процедурою його звільнення, знову звернувся до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі №520/8684/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано наказ ГУ МВС України в Харківській області від 17 серпня 2018 року №73 о/с про звільнення. Зобов`язано відповідача-1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 від 22 жовтня 2015 року з прийняттям відповідного рішення. Поновлено позивача на посаді дільничного інспектора міліції СДІМ відділу міліції (місто Люботин) Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області. Стягнуто з ГУ МВС України в Харківській області (в особі Ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 17 серпня 2018 року до 23 січня 2019 року. Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення і стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24 вересня 2019 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року в частині стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (в особі Ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 17 серпня 2018 року до 23 січня 2019 року скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року залишено без змін.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року позивача поновлено на посаді з 17 серпня 2018 року згідно наказу №79 о/с від 11 лютого 2019 року.

Листом від 12 лютого 2019 року відповідач-1 повідомив ОСОБА_1 , що вирішення питання стосовно проходження служби в ГУ НП в Харківській області відповідно до пунктів 9, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" здійснювалося у проміжок часу з 6 серпня до 6 листопада 2015 року, а тому станом на день формування цього листа неможливо вирішити питання щодо проходження служби позивачем відповідно до вказаних норм. У зв`язку з викладеним, після повної ліквідації ГУ МВС України в Харківській області ОСОБА_1 буде звільнено через скорочення штатів відповідно до статті 49-2 КЗпП України та Положення №114.

Листом від 25 березня 2019 року позивачу запропоновано прибути до ліквідаційної комісії у найкоротший термін для вирішення питання трудових відносин та ознайомлення з вакансіями наданими центром зайнятості, про що повідомити ліквідаційну комісію до 8 квітня 2019 року. Зазначений лист отримано позивачем 1 квітня 2019 року.

Листом від 22 квітня 2019 року позивача поінформовано, що наказом від 19 квітня 2019 року №81 о/с позивач звільнений з органів внутрішніх справ з 22 квітня 2019 року .

За змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 5-1 Кодексу законів про працю України визначено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

В силу положень абзацу першого пункту 24 Положення №114 у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

Згідно зі статтею 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

До того ж статтею 235 КЗпП України закріплено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - "Порядок №100").

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно з абзацами 7, 8 пункту 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

У разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Отже, з аналізу змісту пункту 10 Порядку № 100 слідує, що зазначена норма передбачає коригування заробітної плати у зв`язку з підвищенням саме посадового окладу (тарифної ставки).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2020 року у справі № 540/953/19.

Окрім цього, при визначенні розміру втраченого заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню, суд враховує роз`яснення, викладені в пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів", та пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці".

Визначаючи період вимушеного прогулу та день поновлення позивача на посаді суд зауважує, що першим днем вимушеного прогулу є день, наступний за днем звільнення, а саме: 23.04.2019.

Судом з пояснень позивача встановлено, що останній 03 жовтня 2018 року направляв запит до ГУ НП в Харківській області стосовно середньої заробітної плати дільничного офіцера поліції з вислугою років понад 15 років 9 місяців за червень - липень 2018 року по Харківській області, проте відповіді не отримав.

Відповідачем, Харківським районним відділом (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надано до суду довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за останні 2 календарні місяці перед звільненням, відповідно до якої нарахування та виплата заробітної плати позивачу за лютий 2019 та березень 2019 не здійснювались.

У зв`язку із неотриманням відомостей щодо грошового забезпечення дільничного офіцера поліції, позивач звернувся до Головного управління статистики у Харківській області.

Так, судом з наявної в матеріалах справи довідки Головного управління статистики у Харківській області №06-52/590-19 від 07.05.2019 встановлено, що середня заробітна плата працівників за видом економічної діяльності "Державне управління й оборона; обов`язкове соціальне страхування" за лютий 2019 року становила 11766 грн., за березень 2019 року склала 12942 грн.

На виконання пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України №100, судом здійснено розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу наступним чином.

Так, судом встановлено, що кількість днів вимушеного прогулу становить 250 (з 23.04.2019 (наступний день після звільнення) по 22.04.2020 (згідно вимог абз. 1 п. 24 Положення №114). .

Середньоденна заробітна плата позивача становить 617,70 грн (12354 грн - середньомісячна заробітна плата за два місяці, що передує події, з якою пов`язана відповідна виплата*2/40 (лютий 2019 року - 20 робочих дні, березень 2019 року - 20 робочих дні).

Таким чином, суд доходить висновку, що грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу становить: 617,70 грн * 250 (днів) = 154425,00 (сто п`ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять п`ять гривень 00 коп.) грн.

Таким чином, у відповідності до вимог діючого законодавства України, суд доходить висновку про доцільність часткового задоволення позовних вимог, та стягнення з Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Дніпропетровська, буд. 211, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, код ЄДРПОУ 08675950) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 23.04.2019 по 22.04.2020 в розмірі 154425,00 (сто п`ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять п`ять гривень 00 коп.) грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи, що доказів виплати позивачу грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 23.04.2019 по 22.04.2020 відповідачем, Харківським районним відділом (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області до матеріалів справи не надано, вказана частина позовних вимог є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області грошового забезпечення ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 23.04.2020 по 01.12.2020, суд зазначає, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки приписами пункту 24 Положення №114 визначено, що грошове забезпечення за час вимушеного прогулу підлягає виплаті, але не більш як за один рік, що також кореспондується із нормами ст. 235 КЗпП України.

Відповідно до ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002), Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Дніпропетровська, буд. 211, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472), Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002), третя особа: Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольца, буд. 10, м. Київ, 01024) про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Стягнути з Харківського районного відділу (з обслуговування Харківського району та міста Люботин) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Дніпропетровська, буд. 211, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, код ЄДРПОУ 08675950) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 23.04.2019 по 22.04.2020 в розмірі 154425,00 (сто п`ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять п`ять гривень 00 коп.) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Звернути рішення суду в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми за один місяць до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Суддя О.М. Шляхова