Постанова

від 15.12.2020 по справі 914/2234/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р. Справа №914/2234/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олійник Н.

за участю представників сторін:

від позивача Дзецина А.І.-представник

від відповідача Молчанов П.В.-представник

розглядаючи апеляційну скаргу Громадської спілки «Українська ліга авторських і суміжних прав» б/н від 27.05.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/1788/20 від 11.06.2020),

на рішення Господарського суду Львівської області від 17 березня 2020 року (повний текст рішення складено 15.05.2020, м. Львів, суддя Матвіїв Р.І.)

у справі № 914/2234/19

порушеній за позовом

позивача: Громадської спілки «Українська ліга авторських і суміжних прав» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Залізна Шапка» , м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» , м. Київ,

про стягнення 250 380,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Залізна Шапка" про стягнення 250 380,00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач зобов`язаний до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Обов`язок відповідача щодо укладання договору із позивачем виник безпосередньо з норм Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , адже відповідач здійснював у своїй діяльності використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

В розумінні Статті 240 Угоди про Асоціацію з ЄС позивач вважається потерпілою стороною, а відповідач - порушником. Позивач недоотримав значні кошти (роялті) через ухилення відповідача від укладання з ним договору щодо використання об`єктів суміжних прав, як це передбачено Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав . Згідно з наведеною нормою, збитки можна встановити як паушальну суму, причому в розмірі не меншому за розмір фактично недоотриманих коштів. Заявляючи до стягнення 250 380,00 грн. позивач вказує, що паушальна сума, яку відповідач повинен сплатити позивачу, має складати 60 мінімальних місячних заробітних плат. У подальшому позивачем зазначено про помилку в розрахунку і застосування 50 мінімальних заробітних плат, що становить 208 650,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.03.2020 у справі №914/2234/19 за позовом Громадської спілки «Українська ліга авторських і суміжних прав» , м. Київ до ТОВ «Компанія Залізна Шапка» , м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державної організації «Українське агентство з авторських та суміжних прав» , м. Київ, про стягнення 208 650,00грн, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що Громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав не надала суду доказів передачі їй виробниками фонограм на законних підставах, виконання яких було зафіксоване долученими до позовної заяви актами. Дохід від використання об`єктів інтелектуальної власності не є доходом позивача, оскільки він є неприбутковою організацію, яка не має права здійснювати підприємницьку діяльність, його діяльність полягає, зокрема, в укладенні відповідних договорів в інтересах правовласників та у збиранні, розподіленні та виплаті доходів від прав цим правовласникам. Тобто, позивач не вважається суб`єктом спірних суміжних прав і звертатися до суду для захисту своїх як суб`єкта суміжних прав не має підстав. Відтак, недоведеність наявності у позивача повноважень на звернення до суду з даним позовом є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.

Громадською спілкою Українська ліга авторських і суміжних прав подано апеляційну скаргу б/н від 27.05.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/1788/20 від 11.06.2020) на рішення Господарського суду Львівської області від 17.03.2020 у справі № 914/2234/19, в якій скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області від 15.08.2019 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що приймаючи рішення судом не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що правовідносини відповідно до предмету і підстав позову складаються щодо встановленої законом обов`язкової поведінки для конкретно визначеної зобов`язаної сторони, в разі використання нею визначеного переліку об`єктів суміжних прав, які належать невизначеному переліку суб`єктів цих прав (адже стороною відповідача не заявлено, що він є носієм прав щодо конкретно визначених об`єктів суміжних прав і що ним використовувались саме такі конкретно визначені об`єкти).

Скаржник стверджує, що обов`язок відповідача укласти договір з акредитованою організацією колективного управління (позивачем) носив безальтернативний характер - щодо всієї території України і щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано позивача, у тому числі щодо тих правовласників, які не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав.

На думку скражника, неправомірна поведінка відповідача полягає у його бездіяльності щодо обов`язку укласти договір з акредитованою організацією колективного управління, а наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Скаржник вважає, що правовідносини відповідно до предмету і підстав позову складаються саме щодо встановленої законом обов`язкової поведінки для невизначеного кола осіб у разі використання невизначеного переліку об`єктів суміжних прав (адже стороною відповідача не заявлено, що він є носієм прав щодо конкретно визначених об`єктів суміжних прав, і що ним використовувались саме такі конкретно визначені об`єкти). Натомість, в оскаржуваному судовому рішенні висновки щодо підстав відмови у задоволенні позовних вимог обґрунтовані зовсім іншими правовідносинами, щодо зовсім інших об`єктів та суб`єктів цих правовідносин саме щодо суб`єктів майнових суміжних прав, що не заявлялось позивачем.

Обов`язок відповідача щодо укладання договору із позивачем виник безпосередньо з норм Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , адже відповідач здійснював у своїй діяльності використання об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

ТОВ «Компанія Залізна Шапка» у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до чинного законодавства та судової практики Верховного Суду, є обґрунтованими та мотивованими у відповідності до тих доказів, що містяться в матеріалах справи. Зокрема, відповідач зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження повноважень позивача на звернення до суду і інтересах правовласників, та як організація колективного управління, не має права стягнення паушальної суми на свою користь.

Відповідач погоджується із висновком суду першої інстанції, що недоведеність наявності у позивача повноважень на звернення до суду з даним позовом є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.

На думку відповідача у даній справі відсутні обов`язкові елементи цивільно-правової відповідальності, а також взаємний зв`язок, що є обов`язковим для настання такої відповідальності.

Громадською спілкою Українська ліга авторських і суміжних прав подано додаткові пояснення №1, №2, №3 до відповіді на відзив.

Щодо статусу скаржника як акредитованої організації колективного управління, скаржник зазначив, що подаючи позов від свого імені скаржник є належним позивачем відповідно до правил, які регулюються законом і відповідно до роз`яснення щодо застосування ціих правил. Саме з скаржником як акредитованою організацією колективного управління повинен був укласти договір користувач відповідно до ч.3 ст.20 "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" та саме позивачу як акредитованій організації колективного управління, користувач (відповідач) мав сплачувати кошти.

Щодо права скаржника звертатись до суду від власного імені і правомірності обраного способу захисту скаржник зазначив, що ним подано позов про відшкодування збитків, що стались в результаті порушення зобов`язання у сфері суміжних прав (порушення зобов`язання укласти договір з акредитованою організацією колективного управління).

Також, скаржник підкреслює, що спір стосується порядку використання суміжних прав. Судом першої інстанції не враховано, що позивач діє в одній із розширених сфер колективного управління-тобто у сфері управління в тому числі і тими правами, щодо яких не укладені договори із відповідними суб`єктами - ч.5 ст.12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" , а також не враховано акредитацію скаржника у цій сфері.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду, відповідно до п.9 ст.32 ГПК України, п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку із звільненням головуючого судді Данко Л.С. у відставку, проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у справі №914/2234/19.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 01.09.2020 змінено склад колегії суддів у справі №914/2234/19, розподілено колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Мирутенко О.Л., Орищин Г.В.

Розпорядженням керівника апарату суду, відповідно до ч.2 п.10 ст.32 ГПК України, п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.2.7.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у зв`язку із перебуванням судді Мирутенка О.Л. у відпустці, проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у справі №914/2234/19.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.09.2020 змінено склад колегії суддів у справі №914/2234/19, розподілено колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2020 колегією суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желік М.Б., Орищин Г.В. оголошено перерву в судовому засіданні до 27.10.2020 та призначено дане судове засідання провести в режимі відеоконференції за допомогою системи EASYCON за участю адвоката скаржника Молчанова О.П.

27.10.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Галушко Н.А. з 26.10.2020 по 06.11.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.11.2020 призначено судове засідання на 01.12.20 з розгляду апеляційної скарги Громадської спілки Українська ліга авторських і суміжних прав у режимі відеоконференції у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81 в залі судових засідань № 5 за допомогою системи EASYCON( https://vkz.court.gov.ua ).

Ухвалою суду від 01.12.2020 оголошено перерву в судовому засіданні в режимі відеоконференції до 03.12.2020.

Ухвалою суду від 03.12.2020 відкладено розгляд справи на 15.12.2020.

В судовому засіданні 15.12.2020 представники сторін виклали доводи та заперечення щодо вмог апеляційної скарги.

Третя особа в судове засідання не з`явилась.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь в судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає таке:

як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав є єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління в сфері діяльності, передбаченої положеннями п.3 абз.3 ч.5 ст.12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , що підтверджується витягом з Реєстру організацій колективного управління станом на 31.05.2019, наданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України разом із листом №2301-07/23003-07 від 03.06.2019..

02.08.2019 представником Громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав" Печерою Віктором Вікторовичем було здійснено фіксацію комерційного використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів в публічному закладі Залізна Шапка за адресою м. Львів, вул. Театральна, 23 , в якому здійснює господарську діяльність Відповідач, одинадцяти фонограм із виконанням музичних творів - об`єктів суміжних прав, перелічених у додатку № 2 до акту фіксації № 0102/0/19.

Фіксація здійснена за допомогою технічного засобу Sony handycam model no DCR-DVD 610e. Підстава використання об`єктів суміжних прав представником публічного закладу не заявлена. Як зазначено в додатку № 2, визначення зазначених деталей щодо фонограм та виконань здійснювалось безпосередньо на місці за допомогою програм - Sound Hound та/або Shazam, які знаходяться у вільному доступі. Ці дані додатково перевіряються методом порівняння зразків об`єктів суміжних прав записаних на відео-звукозаписі із тими самими музичними творами, розміщеними на сервісі YouTube на підставі стандартної (відкритої) ліцензії YouTube в мережі Інтернет.

28.08.2019 представником Громадської спілки "Українська ліга авторських і суміжних прав" Печерою Віктором Вікторовичем на вказаному об`єкті зафіксовано факт публічного виконання дев`яти фонограм та відповідно таку ж кількість зафіксованих у фонограмах виконань, що відображено в акті фіксації № 0302/08/19 та додатках № 1 та № 2 до нього. Фіксація здійснена за допомогою технічного засобу Sony handycam model no DCR-DVD 610e. Підстава використання об`єктів суміжних прав представником публічного закладу не заявлена. Як зазначено в додатку № 2, визначення зазначених деталей щодо фонограм та виконань здійснювалось безпосередньо на місці за допомогою програм - Sound Hound та/або Shazam, які знаходяться у вільному доступі.

Ці дані додатково перевіряються методом порівняння зразків об`єктів суміжних прав записаних на відео-звукозаписі із тими самими музичними творами, розміщеними на сервісі YouTube на підставі стандартної (відкритої) ліцензії YouTube в мережі Інтернет.

До позовної заяви долучено довіреність позивача від 06.06.2019, відповідно до якої Печера Віктор Вікторович уповноважений бути представником організації, зокрема з правом виявляти незаконне використання творів з репертуару Організації та здійснювати фіксацію і вживати заходи для усунення таких порушень.

Фіксація означених порушень була здійснена представником Позивача також за допомогою проведення відео- та звукозапису.

Позивачем також долучено фіскальні чеки із закладу бар Залізна шапка за адресою м. Львів, вул. Театральна, 23, від 02.08.2019 та від 28.08.2019 та квитанції про оплату.

13.08.2019 позивач звернувся до відповідача із пропозицією врегулювати питання використання фонограм та зафіксованих у них виконань у закладі відповідача шляхом отримання дозволу від Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", яка є єдиною в Україні акредитованою організацією колективного управління, діяльність якої стосується надання дозволів у сфері публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань, оскільки позивачем виявлено, що відповідачем використовуються фонограми та виконання музичних творів без дозволу Громадської спідки Українська ліга авторських та суміжних прав .

Проте, відповідач відповіді на вказаний лист не надав, договір з позивачем не уклав.

В обгрунтування своєї позиції, відповідач посилається на те, що 29.12.2017 між Державною організацією Українське агентство з авторських та суміжних прав , що здійснює колективне управління майновими правами суб`єктів авторського права відповідно до Закону України Про авторське право і суміжні права , та ТОВ Компанія Залізна Шапка укладено ліцензійний договір № БВ - 08/18, відповідно до якого ДО УААСП надає користувачеві на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів, які відносяться до репертуару ДО УААСП, на території закладу, який входить до мережі користувача, м. Львів, вул. Театральна, 23 ПАБ Залізна Шапка , а користувач зобов`язується за надане право виплачувати ДО УААСП авторську винагороду (роялті) відповідно до даного договору та Закону.

Також, відповідач зазначає, що 15.03.2019 Державною організацією Українське агентство з авторських та суміжних прав видано ТОВ Компанія Залізна Шапка ліцензію № 2806, що посвідчує наявність невиключної ліцензії на право публічного виконання музичних творів з репертуару ДО УААСП на території пабу Залізна шапка відповідно до ліцензійного договору від 29.12.2017. Термін дії ліцензії - один рік.

Однак, у поясненні №01/298 від 02.03.2020 (том ІІ а.с.1-2) Державна організація Українське агенство з авторських та суміжних прав (далі ДО УААСП ) повідомила суд, що відповідно до Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав розділені повноваження акредитованих організацій колективного управління в залежності від відповідної сфери правовідносин. Ці сфери перелічені у ст.12 вищезазначеного Закону. За кожною з таких сфер визначається одна організація колективного управління (ОКУ). У сфері суміжних прав, тобто прав на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, визначена ГС УЛАСП (позивач у справі). З огляду на те, що позовні вимоги стосуються питань правового регулювання публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань (об`єктів суміжних прав), взаємовідносини ДО УААСП та відповідача не відносяться до предмету позову.

Враховуючи факт відсутності укладеного між сторонами договору на використання фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів з акредитованою організацією колективного управління, Громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав звернулась до господарського суду з позовом до ТОВ Компанія Залізна Шапка про стягнення 208 650,00грн збитків (недоотриманої винагороди), розрахованих на основі тарифу, передбаченого Тарифами Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав , які розміщені на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що дорівнює 50 мінімальних місячних заробітних плат (з врахуванням виправленої помилки у розрахунку позивача).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 424 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ст. 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно зі ст. 8 Закону України Про авторське право та суміжні права об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме музичні твори з текстом і без тексту.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про авторське право та суміжні права до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Статтею 35 Закону України Про авторське право та суміжні права передбачено, що об`єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; фонограми, відеограми; передачі (програми) організацій мовлення.

Як вбачається з матеріалів справ та правомірно встановлено судом першої інстанціх, актами позивача від 02.08.2019 та 28.08.2019 зафіксовано комерційне використання об`єктів саме суміжних, а не авторських прав (фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів) способом публічного виконання і відповідачем не спростовано зазанченої обставини. Тобто спір стосується порядку використання саме суміжних прав, основні відмінності яких від авторських прав наведено вище з посиланням на Закон України Про авторське право та суміжні права .

Судова колегія зазначає, що відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав внесено відповідні зміни до Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Зокрема, відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 1 липня 2019 року.

Так, Закон України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав набрав чинності з 22.07.2018, тож, враховуючи, що правовідносини між учасниками даного спору виникли у серпні 2019 року, суд застосовує при вирішенні спору норми Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав організація колективного управління - громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав.

Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Користувач - будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" вимагають отримання згоди від суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції, зокрема укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління; здійснюють інші функції, визначені цим Законом та статутом.

Частиною 5 ст. 12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав визначено, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.

Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах: 1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; 2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції; 3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою; 4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції. Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.

За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління. У випадку існування зазначеного конфлікту інтересів, Комісія визначає за критеріями та в порядку, визначеними частинами 4-10 статті 15 цього закону, додаткову акредитовану організацію для цієї сфери з-поміж організацій, які здійснюють діяльність переважно в інтересах відповідної іншої категорії правовласників. Юридично-правовий статус додаткової акредитованої організації означає, що ця організація не має права самостійно здійснювати збір доходу від прав з користувачів у відповідній сфері, але водночас має повноваження вимагати та отримати з акредитованої організації частку доходу від прав в цій сфері, яка належить категорії правовласників, в інтересах яких діє додаткова акредитована організація, для подальшого розподілу та виплати такої частки правовласникам цієї категорії. Правовласники відповідної категорії мають право відкликати свої права з додаткової акредитованої організації відповідно до розширеного колективного управління.

Одна організація колективного управління може бути акредитована на здійснення розширеного колективного управління у декількох сферах щодо декількох категорій правовласників, за умови відсутності конфлікту інтересів між різними категоріями правовласників.

Статтею 17 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав встановлено, що установа є держателем та адміністратором і забезпечує ведення Реєстру організацій колективного управління, до якого постійно забезпечується вільний доступ. Технічне забезпечення функціонування реєстру здійснює Установа. На вимогу заявника Установа безоплатно надає витяг з Реєстру організацій колективного управління протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної заяви.

Як зазначалось вище, Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою

Враховуючи підтверджений належним чином статус позивача - єдиної в Україні акредитованої організації колективного управління в сфері діяльності передбаченої п.3 абз.3 ч.5 ст.12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , позивач управнений здійснювати функції розширеного колективного управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав у відношенні всіх правовласників не залежно від наявності договору між ними та позивачем.

Судова колегія зазначає, що в розглядуваному випадку охоплені розширеним колективним управлінням правовідносини між всіма правовласниками та позивачем засновані на законі та не потребують додаткового підтвердження договорами з тими, фонограми чиїх творів були використані відповідачем. Тобто у розумінні ст.421 Цивільного кодексу України , позивач є суб`єктом прав інтелектуальної власності як інша особа відповідно до закону.

У разі порушення таких прав, а саме - використання користувачами фонограм і зафіксованих у них виконань без укладання відповідного договору із акредитованою організацією колективного управління, якою у даному випадку є позивач, останній в силу приписів п. b) статті 240 Угоди про Асоціацію, має право на стягнення із користувача, яким є у даному разі відповідач, компенсації у вигляді паушальної суми, яка являє собою суму комісійних платежів, що обраховуються відповідно до Тарифів, затверджених позивачем з урахуванням вимог ч. 2 ст. 20 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , що є у даному разі, належним механізмом захисту охоронюваних законом прав та інтересів правовласників, в інтересах яких та від свого імені наділений правом виступати позивач, як акредитована організація колективного управління у відповідній сфері, в силу ч. 1 ст. 12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав .

Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права", укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав . Процедура оскарження у судовому порядку тимчасових тарифів чи затверджених тарифів, опублікованих Установою, не може бути підставою для ухиляння користувачів від укладення договору. У разі якщо договір між користувачем та організацією колективного управління укладено на основі тимчасового тарифу, він має бути переукладений (шляхом підписання нового договору або укладення сторонами додаткової угоди) після оприлюднення Установою затвердженого тарифу.

У разі укладення користувачем договору з акредитованою організацією колективного управління та виконання ним передбачених таким договором зобов`язань користувач звільняється від будь-яких інших претензій щодо даної категорії прав, виду об`єкта авторського права і (або) суміжних прав і способу його використання згідно зі сферою акредитації організації колективного управління, з якою він уклав договір, крім тих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, щодо яких на загальнодоступному веб-сайті даної організації колективного управління зазначено, що вони не охоплюються договором. У разі надходження таких претензій вони вирішуються організаціями колективного управління.

Разом із тим, з системного аналізу наведених вище приписів законодавства, слід дійти висновку, що винагорода за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань в інтересах їх виконавців та виробників, збирання якої забезпечує організація колективного управління в межах відповідної акредитації є за своєю правовою природою різновидом паушальної суми, тобто комісійними платежами (роялті), які на користь виконавців та виробників фонограм і зафіксованих у них виконань музичних творів зобов`язані сплатити особи, що здійснюють їх використання без наявності на те достатніх правових підстав та при цьому збирання такої паушальної суми у вигляді винагороди є одним із різновидів розширеного колективного управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав.

Водночас, у разі відсутності у особи, яка здійснює використання фонограм і зафіксованих у них виконань, відповідного договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав - організація колективного управління може визначити розмір винагороди відповідно до затверджених нею Тарифів, що є у розумінні частини 2 статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та статті 240 Угоди про асоціацію комісією (паушальною сумою), яку мав би сплатити користувач на користь виконавців та виробників фонограм і зафіксованих у них виконань у разі їх звернення із відповідною заявою про надання дозволу на використання фонограм. Тобто у разі волевиявлення про укладення договору, оскільки укласти такий договір користувач зобов`язаний в силу частини 3 статті 20 Закону №2415-VIII.

Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" затверджено Тарифи щодо сфери право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою , які також розміщені на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України http://me.gov.ua/.

Сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до примусового відшкодування збитків (недоотриманої винагороди на суму, що відповідає 50 мінімальним місячним заробітним платам) в сумі 208 650,00грн. що є паушальною сумою у розумінні приписів ст. 240 Угоди про Асоціацію та статті 22 Цивільного кодексу України, завданих внаслідок не укладення останнім договору з акредитованою організацією колективного управління (Позивачем) про використання фонограм та зафіксованих у них виконань, розрахованих на основі тарифу, передбаченого Тарифами Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав , розміщених на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, попри здійснюване Відповідачем використання таких фонограм в перебігу здійснення власної господарської діяльності.

Беручи до уваги правову природу розглядуваного спору, кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням положень Цивільного та Господарського кодексів України , що регулюють відшкодування збитків, а також приписів Цивільного кодексу України , що регулюють правовідносини з використання права інтелектуальної власності, та інших відповідних нормативно-правових актів, зокрема, спеціальних приписів Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав .

При цьому, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц (провадження №14-79цс18) кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст.614 Цивільного кодексу України ).

Факт використання відповідачем об`єктів інтелектуальної власності, зафіксований належними у розумінні п.6 ч.1 ст.12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав доказами, достовірність яких не оскаржена та Відповідачем не спростована, є достатнім обґрунтуванням для виникнення у останнього обов`язку в силу ч.3 ст.20 цього Закону укласти договір про надання дозволу на використання об`єктів авторських та (або) суміжних прав.

Ухилення від укладення означеного договору, враховуючи направлену 13.08.2019 позивачем пропозицію, за висновком судової колегії свідчить про порушення Відповідачем вимог Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав .

Не отримання позивачем відповідного доходу (винагороди) перебуває у наслідковому зв`язку з зазначеними вище порушеннями.

Розмір заявлених збитків в сумі 208 650,00грн. (дорівнює 50 мінімальних місячних заробітних плат), розрахований на підставі тарифу, передбаченого Тарифами Громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав , , підтверджується матеріалами справи.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що правовласниками фонограм та зафіксованих у них виконань спірних музичних творів, на підставі вказаних вище приписів законодавства відповідні права щодо збирання винагороди за використання фонограм та зафіксованих у них виконань спірних музичних творів були вилучені з управління позивача.

Розглядаючи дану справу по суті та надаючи оцінку наявним у справі доказам, судова колегія зазначає, що відповідачем не спростовано факту виконання ним у власній господарській діяльності спірних музичних творів.

Частина 1 ст. 73 ГПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому ч. 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 78 ГПК України).

За приписами ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Разом із тим, суд зауважує, що оцінка доказів, які стосуються спору на предмет їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності здійснюється судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і, при цьому, перелік доказів та засобів доказування не є вичерпним та обмежується лише необхідністю дотримання вимог закону при їх збиранні (ч. 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України), а також сформульованого Європейським Судом із прав людини принципу "рівності зброї", який знайшов своє відображення, зокрема, у постанові по справі "Рожков проти РФ" від 31.10.2013 та який передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.

Так, за змістом приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судова колегія, з урахуванням наведених законодавчих актів та на підставі дослідження фактичних обставин справи і поданих у ній доказів в їх сукупності, встановивши використання відповідачем спірних музичних творів у власній господарській діяльності без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди; врахувавши фактичні обставини порушення і виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на викладене вище в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 17.03.2020 у справі №914/2234/19 підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.277 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129 , 269 , 270 , 273 , 275 , 277 , 282-284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Громадської спілки «Українська ліга авторських і суміжних прав» б/н від 27.05.2020 (вх. № ЗАГС 01-05/1788/20 від 11.06.2020) задоволити.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 17.03.2020 у справі №914/2234/19 скасувати. Позовні вимоги задоволити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Залізна Шапка" (79008, м.Львів, вул. Театральна, б.23, ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 41678954) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група прим. 57, офіс 7; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 42502769) збитків у розмірі поушальної суми в розмірі 208 650,00 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 694,63 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, 3 129,75 грн за розгляд справи в суді першої інстанції.

Місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Желіка М.Б.

Суддя Орищин Г.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.12.2020.