Постанова

від 22.12.2020 по справі 918/862/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2020 року Справа № 918/862/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Бондаренко С.М. (директор), Панчелюга К.М. (адвокат);

відповідача: Марчук Ю.К. (директор), Троянчук Д.М. (адвокат)

третьої особи: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Катрін" на рішення господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2020 року у справі №918/862/19 (повний текст складено 30 вересня 2020 року, суддя Бережнюк В.В.)

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Груп Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Катрін"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

про відшкодування вартості недопоставленого товару у розмірі 487110,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2020 року у справі №918/862/19 частково задоволено позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Груп Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Катрін", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про відшкодування вартості недопоставленого товару у розмірі 487110,39 грн. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "КАТРІН" (33025, м. Рівне, вул. Шпудейко, буд.22, код ЄДРПОУ 37614010) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ГРУП УКРАЇНА" (02095, м. Київ, вул.Княжий Затон, буд. 9А, оф. 369, код ЄДРПОУ 41121359) - 279 757 (двісті сімдесят дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн. 24 коп. - відшкодування вартості втраченого вантажу у міжнародному перевезенні, 4 196 (чотири тисячі сто дев`яносто шість) грн. 36 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору, 4 307 (чотири тисячі триста сім) грн. 25 коп. відшкодування витрат на оплату правничої допомоги. Відмовлено Позивачу у задоволенні решти позовних вимог.

Вказане рішення мотивоване тим, що матеріалами підтверджено, що відповідачем порушено умови Договору №56/19 та має місце втрата частини вантажу під час його перевезення у міжнародному сполученні, так як вантажоодержувачу було доставлено вантаж із недостачею. Тому відповідач зобов`язаний нести відповідальність як перевізник згідно умов договору №56/19 від 16 квітня 2019 року організації автомобільних перевезень в міжнародному сполученні, та положень статті 924 Цивільного кодексу України, статті 314 Господарського кодексу України та статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність". Оскільки не доведено умислу перевізника у події, що сталася, з огляду на статтю 23 Конвенції перевізник зобов`язаний компенсувати часткову втрату вантажу та слід застосувати обмеження щодо розміру відшкодування, яке не може перевищувати 8,33 розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2020 року у справі №918/862/19 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що суд першої інстанції встановив відсутність вини відповідача у завданні збитків для позивача, проте стверджує, що перевізник зобов`язаний компенсувати часткову втрату вантажу, яка не може перевищувати 8,33 розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони. Суд першої інстанції підтвердив ту обставину, що втрата частини вантажу відбулася внаслідок його крадіжки та за відсутності вини у цьому відповідача та відсутності навмисного правопорушення, у зв`язку із чим, в позові слід було відмовити повністю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 листопада 2020 року у справі №918/862/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Катрін" на рішення господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2020 року у справі №918/862/19 та призначено дату судового засідання на 17 листопада 2020 року.

Від позивача - Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Груп Україна" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

У зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Савченка Г.І. судове засідання у справі №918/862/19 17 листопада 2020 року об 10:30 не відбулося.

Ухвалою від 23 листопад 2020 року розгляд апеляційної скарги призначено на 08 грудня 2020 року об 11:00 год.

В судовому засіданні 08 грудня 2020 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 22 грудня 2020 року об 12:00 год.

Безпосередньо в судових засіданнях 08 грудня 2020 року та 22 грудня 2020 року, представники відповідача та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватного акціонерного товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 травня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас Груп Україна" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карма Діджітал ЛТД" (Клієнт) укладено Договір № 1505/2-17 про транспортне експедирування.

Відповідно до розділу 2 Договору Клієнт доручає, а Експедитор бере на себе зобов`язання за плату та за рахунок Клієнта надати Клієнту транспортно-експедиційне обслуговування, а також інші послуги, пов`язані з перевезенням вантажів у міжнародному сполученні й територією України всіма видами транспорту за заявками, погодженим сторонами.

Заявки, що погоджені сторонами, регулюють взаємовідносини сторін щодо кожного окремого доручення Клієнта. У заявках можуть відображатися також інші істотні умови договору транспортного експедирування, які не були обумовлені сторонами в момент підписання цього договору. Заявки є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно вказаного Договору ТзОВ "Карма Діджітал ЛТД" замовило у ТзОВ "Атлас Груп Україна" організацію перевезення товару із м. Тіель, Нідерланди до м. Києва, Україна.

16 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕК "КАТРІН" (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас Груп Україна" (Експедитор) було укладено Договір № 56/19 організації автомобільних перевезень в міжнародному сполученні.

Згідно умов цього Договору Експедитор доручає, а Перевізник надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України та по території іноземних держав згідно заявок Замовника. Заявка є невід`ємною частиною даного Договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики; найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача; пункти відправлення та призначення вантажу; маршрут перевезення; державні номери транспортного засобу; прізвище, ім`я, по-батькові та інші особисті дані водія транспортного засобу; вимоги щодо технічного та санітарного стану транспортного засобу; особливі вказівки Замовника; дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання доручення; вартість перевезення (сума доручення); інші умови перевезення .

Відносини Сторін за цим Договором регулюються положеннями: - при виконанні міжнародних перевезень - Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПГ), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (АDR), Статуту автомобільного транспорту УРСР (в частині, що не суперечить чинному законодавству України), іншими нормативно-правовими актами; -при виконанні перевезень з пунктом завантаження та розвантаження на території України - Статуту автомобільного транспорту УРСР (в частині, що не суперечить чинному законодавству України), Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, Цивільного кодексу України, іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до розділу 6 Договору "Відповідальність сторін" Перевізник несе матеріальну відповідальність за всі діяння третіх осіб, залучених ним для виконання Заявок Замовника, в тому числі водіїв, експедиторів та інших осіб згідно інвойсної вартості вантажу. Перевізник несе матеріальну відповідальність за повну або часткову нестачу/втрату вантажу або його пошкодження/псування, що трапилося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та його здачею належному вантажоодержувачу відповідно до чинного законодавства України згідно інвойсної вартості вантажу. У випадку втрати/нестачі/пошкодження/псування (підмочки, деформації, розриву) одиниць завантаження, Перевізник компенсує Експедитору повну інвойсну вартість продукції в пошкодженій/зіпсованій одиниці завантаження.

За умовами пункту 4.1. Договору №56/19 в обов`язки Експедитора входить оформити письмову заявку на перевезення вантажу з зазначенням: найменування Вантажовідправника, адреси завантаження, дати та часу подачі транспортного засобу, найменування Вантажоодержувача, адреси розвантаження; назви та характеристики вантажу, його об`єм, габарити, вагу (кількість); суми доручення та інших умов перевезення.

16 квітня 2019 року відповідач одержав від Позивача Заявку № 61 на перевезення вантажу у міжнародному сполученні № 61 за маршрутом з м. Тіель, Нідерланди до м. Київ, Україна /т.1, а.с. 27/.

Згідно заявки назва вантажу, вага та об`єм вказано таке: Volume : 21 uspl, Weights: 6-7 тон.

У пункті 2 Заявки обумовлено, що Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу протягом усього рейсу, та зобов`язується відшкодувати Замовнику суму втраченого чи пошкодженого товару по цінах, вказаних в товарних документах.

На виконання умов Договору та заявки 17 квітня 2019 року Перевізник (ТзОВ "ТЕК "КАТРІН") завантажив у Нідерландах, м. Тіель, вантаж кількістю 21 палету, вагою 5455 кілограмів, що підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) HAR_1045179 та інвойсами, зокрема, №10149795, №10149764, №10149765, №10149766, №10149768, №10149769, №10149770, №10149771, №10149772, №10149773, №10149784, №10149785, №10149786, №10149787 та доставив вказаний товар на митну територію України /т.1, а.с. 28-48/.

До матеріалів справи приєднано копії згаданих міжнародної ТТН та інвойсів із офіційним перекладом з англійської мови на українську.

У Міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) HAR_1045179 вказано відомості про вантаж: HIFI EQUIPMENT, що у перекладі - HIFI обладнання, 5455 кг, 21 палета. При цьому у графі "особливі відмітки" зазначено: UN3481 Road/Sea Lithium Lon Batteries "not restricted as per АDR/IMDG SP 188". Що у перекладі: UN3481 літієво-іонні батареї не заборонені для дорожнього/морського перевезення згідно з правилами АDR/IMDG SP 188. Таким чином, до перевезення було прийнято акустичне обладнання, яке містило у собі також літієво-іонні батареї.

У інвойсах зазначається, який саме товар перевозився, його кількість, вартість, країна походження, митні коди тощо. Зокрема, згідно інвойсів найменування товару: навушники з мікрофоном, портативні колонки, мультимедійна акустика, саундбари, автоакустика.

23 квітня 2019 року під час вивантаження та передачі товару отримувачу ТОВ "Карма Діджітал ЛТД", була виявлена невідповідність кількості палет, замість 21 палети було передано 18 палет, що підтверджується відміткою у графі 24 Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) HAR_1045179.

У матеріалах справи міститься заява від 28 грудня 2019 року, засвідчена приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Сивоглаз С.С. Остання подана водієм, який здійснював дане перевезення вантажу, ОСОБА_1 . У заяві зазначає, що згідно заявки перевезення вантажу 17 квітня 2019 року був завантажений за адресою NL-4004 LХ ТІЕL Нідерланди. Отримавши необхідні: документи, а саме : СМR № НАR 1045179, Ракіng list, інвойси, експортну декларацію Т1, пломбування вантажу не проводилось, послідував на кордон п.п. Ягодин і перетнув кордон 22 квітня 2019 року. Оформившись на кордоні, послідував на заправку БРСМ Волинська область, Любомльський район, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, 40, де заправив авто 500л. пального. В 20:50 22.04.19 змінив тахокарту і послідував згідно п.п. UA100000/2019/825823 за адресою м. Київ вул. Масонського 20. По дорозі до Києва змушений був зробити перерву в керуванні відповідно до режиму роботи водія, які виконують міжнародні перевезення, зупинився на паузу біля поста поліції траси Ягодин-Київ, м. Коростень в 01.10 год. Простоявши норматив відпочинку 45-50 хвилин, вирушив далі до митниці м. Київ, куди прибув 23.04.19 року о 04.20 год. До прибуття на митницю без нагляду транспортний засіб не залишав. Прибувши на митницю змушений був залишити автомобіль без нагляду для зняття з митного обліку та подачі документів брокеру для розмитнення о 09.00 год. На митниці огляд вантажу митниками не проводився.

Після розмитнення, отримавши дозвільні документи в 17.10, поїхав на розвантаження в с. Чайки. Де поставивши транспортний засіб під рампу в 18.10 для розвантаження, відкривши двері напівпричепа побачив відсутність товару на піддонах. Зрозумів, що є недостача товару, тому відразу зробив телефонний дзвінок до себе на фірму, щоб попередити страхову компанію про недостачу товару, а також відразу викликав поліцію, про що були складені відповідні документи.

За період руху з митного переходу до місця вивантаження було ним зроблено дві зупинки які вказав, більше зупинок ніде не було зроблено, що підтверджено тахокартами.

З пояснень водія Відповідача ОСОБА_1 втрата вартості товару відбулася в період з 17 квітня 2019 року по 23 квітня 2019 року в кількості трьох піддонів. Вказане підтверджується Протоколом від 23 квітня 2019 року про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується /а.с. 49-50). Так, відносно обставин зникнення частини вантажу у протоколі зафіксовано, що водій заявляє наступне: невідома особа у невстановленому місці в період часу з 17 квітня 2019 року по 23 квітня 2019 року вчинила крадіжку трьох піддонів із технікою акустичної системи та навушниками марки "Харман та Джібіен".

У матеріалах справи наявний Акт № KD 220419 прийому товару на відповідальне зберігання від 24 квітня 2019 року, виконавець ТОВ "Денка Лоджистикс", замовник Карма Диджитал ЛТД, у якому зафіксовано, що фактично прийнятий товар в кількості 6392 одиниці був доставлений та прийнятий на 18 палетах, згідно акту вивантаження від 24 квітня 2019 року, Акт підписаний представниками виконавця, замовника та водієм "ТЕК "Катрін" Корякіним І.Г. /а.с. 51-52/.

Таким чином із документів вбачається, що до перевезення отримано 7258 одиниць товару вагою 5455 кг на 21 палеті. Під час вивантаження вантажоодержувач одержав товару фактично 6392 одиниці вагою 4537 кг на 18 палетах.

Відтак, нестача товару склала 866 одиниць вагою 918 кг на 3 палетах.

Позивач здійснив власні обрахунки вартості недопоставленого товару. Так, загальна вартість недопоставленого товару склала 21 842,3 дол. США (без врахування мита та ПДВ), що підтверджується рахунками (інвойсами) на вантаж №10149795, №10149764, №10149765, №10149766, №10149768, №10149769, №10149770, №10149771, №10149772, №10149773, №10149784, №10149785, №10149786, №10149787, актом про недостачу товару №KD 220419 від 24 квітня 2019 року, довідкою про вартість товару.

У подальшому Позивач звернувся до Відповідача із претензією №1 від 14 травня 2019 року із вимогою щодо оплати вартості не поставленого товару на загальну суму 781 543,10 грн. /а.с. 54-55/.

У відповідь на претензію, яка датована 20 травня 2019 року, ТОВ "ТЕК "Катрін" повідомило, що задоволення претензії відбудеться після розгляду питання щодо відшкодування страхового випадку ПрАТ СК "Перша", до якої звернувся Відповідач із заявою про виплату страхового відшкодування вартості втраченого товару.

Згідно листа №780/с від 27 травня 2019 року ПрАТ СК "Перша", який адресований ТОВ "ТЕК "Катрін" страхова компанія прийняла рішення відмовити у виплаті ТОВ "ТЕК "Катрін" страхового відшкодування за заявленою подією, оскільки він перевозив вантаж, який не передбачався в заяві на страхування, та подія яка сталася у процесі зникнення частини вантажу не є страховим випадком у розумінні Стандартних умов Договору страхування /т.2, а.с. 98/.

У подальшому частина викраденого товару була повернута. А саме, 03 червня 2019 року слідчим СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області Демченко О.В. було передано на відповідальне зберігання частину викраденого товару загальною вартістю 151 103,45 грн., кількість повернутих одиниць обладнання 205, вага брутто 73,80 кг.

У зв`язку з даною обставиною, 29 серпня 2019 року позивач повторно звернувся до Відповідача із претензією №1 (оновленою) із вимогою щодо оплати вартості недопоставленого товару на загальну суму 630 439,65 грн. /т.1, а.с. 56-57/.

Таким чином, Позивач звернувся із даним позовом та просив стягнути з Відповідача 630439,65 грн. відшкодування вартості недопоставленого товару (781 543,10 грн. загальна вартість недопоставленого товару за обрахунками позивача мінус 151 103,45 грн. вартість повернутого товару поліцією).

ТОВ "Атлас Груп Україна" звернувся до ПрАТ СК "ПЗУ Україна" відносно оформлення страхового випадку у зв`язку зі зникненням частини вантажу під час перевезення, який був застрахований. Згідно страхового акту №190426.02 від 19 вересня 2019 року розмір страхового відшкодування склав 293 274,63 грн. /т.2, а.с.70-71/. Вказана сума була виплачена Позивачу, що підтвердили учасники справи.

У процесі розгляду справи у суді у зв`язку з виплатою ПрАТ СК "ПЗУ Україна" Позивачу страхового відшкодування 293 274,63 грн., ТОВ "Атлас Груп Україна" подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої остаточні вимоги про стягнення з ТОВ "ТЕК "Катрін" складають: 487 110,39 грн. (780 358,02 грн. загальна вартість недопоставленого товару по інвойсах за обрахунками позивача /т.2, а.с. 132/ мінус 293 247,63 грн. страхового відшкодування.

Саме таку суму 487 110,39 грн. у якості відшкодування вартості втраченого вантажу остаточно просить Позивач стягнути з Відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні правовідносини сторін виникли з приводу виконання договору перевезення вантажів, зокрема обов`язку перевізника забезпечити збереження вантажу під час його доставки.

Відповідно до частини першої статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до частини першої, другої статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

За наведеними вище визначенням сторонами договору перевезення вантажу є перевізник, відправник (вантажовідправник) і одержувач (вантажоодержувач), а зміст такого договору становить певна сукупність прав та обов`язків сторін, які є істотною умовою цього договору.

Так, до основних обов`язків перевізника слід віднести обов`язки:

а) доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі;

б) надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором, за умови їх придатності для перевезення цього вантажу;

в) забезпечити цілісність і схоронність прийнятого для перевезення вантажу;

г) своєчасно доставити вантаж до пункту призначення та видати його одержувачеві.

Таким чином, істотною умовою договору є умова про предмет, яким є послуги щодо доставки ввірених перевізникові матеріальних цінностей (вантажу) до пункту призначення. До таких послуг відносять не лише саме переміщення вантажу, а й інші дії, зокрема, збереження, видача вантажу одержувачеві, завантаження та вивантаження тощо.

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Письмова форма договору транспортного експедирування передбачена статтею 930 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (частина перша статті 314 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною третьою статті 314 Господарського кодексу України у разі втрати вантажу перевізник відповідає перед замовником в розмірі вартості втраченого вантажу

Частиною 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Отже, матеріалами справи підтверджений факт недопоставки вантажу, ввіреного перевізникові ТОВ "ТЕК "Катрін".

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" передбачено, що засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

Доказів наявності відповідного документу, виданого компетентним органом, який би підтверджував наявність форс-мажорних обставин, що сталися під час вчинення даного перевезення вантажу - відповідачем суду не надано.

Відтак, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що відповідачем допущено порушення умов Договору №56/19 від 16 квітня 2019 року організації автомобільних перевезень в міжнародному сполученні, які стосуються збереження вантажу з моменту прийняття до перевезення та до видачі одержувачеві, та втрачено частину вантажу при його перевезенні.

В даному спорі перевезення вантажу здійснювалося в міжнародному сполученні (Нідерланди -Україна), тому до даних правовідносин також повинні бути застосовані норми Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женева (далі - Конвенція).

Статтею 3 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено, що перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов`язки, як за власні дії і недогляди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

За змістом статті 23 Конвенції якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі біржового котирування чи, за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи, за відсутності біржового котирування або поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару такого ж роду і якості. Однак розмір відшкодування не може перевищувати 8,33 розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто.

При цьому, згідно з частиною 7 статті 23 Конвенції розрахунковою одиницею, зазначеною в цій Конвенції, є одиниця спеціальних прав запозичення, визначена Міжнародним валютним фондом. Сума, зазначена в пункті 3 цієї статті, перераховується в національну валюту держави, суд якої розглядає відповідну справу, на підставі вартості цієї валюти станом на дату винесення рішення чи на дату, погоджену Сторонами.

При здійсненні розрахунку розміру позовних вимог Позивач виходив із вартості втраченого вантажу, вказаної в інвойсах, та відмінусував суму коштів, виплачену у якості страхового відшкодування.

Згідно частин 1, 2 статті 29 Конвенції перевізник не має права посилатися на положення цього розділу, які виключають чи обмежують його відповідальність або які переносять тягар доказу, якщо збиток був викликаний його навмисним правопорушенням або таким неналежним виконанням обов`язків з його боку, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення. Те ж саме стосується і тих випадків, коли навмисне правопорушення або неналежне виконання обов`язків вчинено агентом чи службовцем перевізника або будь-якою іншою особою, до послуг якої перевізник звертається для виконання перевезення, під час виконання такими агентами, службовцями чи іншими особами покладених на них обов`язків. Більш того, у такому випадку такі агенти, службовці або інші особи не можуть посилатися відносно своєї особистої відповідальності на положення цього розділу, на які містяться посилання в пункті 1.

Позивач вважав, що викрадення вантажу сталося внаслідок неналежного виконанням обов`язків з боку водія перевізника ОСОБА_1 , тому керувався частинами 1, 2 статті 29 Конвенції та просив не застосовувати положення Конвенції, що обмежують відповідальність перевізника щодо розміру відшкодування, який не може перевищувати 8,33 розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто.

Однак, станом на момент розгляду апеляційної скарги позивач погодився з висновком місцевого суду про обмеження відповідальності перевізника на підставі Конвенції.

У даному випадку не доведена вина водія перевізника у крадіжці частини вантажу, оскільки станом на час розгляду господарської справи №918/862/19 відкрито кримінальне провадження СВ Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області по факту викрадення частини вантажу, розслідування триває та винні особи на разі не встановлені.

Та обставина, що ПрАТ СК "Перша" відмовила у виплаті ТОВ "ТЕК "Катрін" страхового відшкодування за заявленою подією, не доводить вини водія ОСОБА_1 у крадіжці частини вантажу. Лист №780/с від 27 травня 2019 року ПрАТ СК "Перша" не може вважатися документом, який встановлює особу винного у події, що сталася.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що відповідачем порушено умови Договору №56/19 та має місце втрата частини вантажу під час його перевезення у міжнародному сполученні, так як вантажоодержувачу було доставлено вантаж із недостачею. Тому Відповідач зобов`язаний нести відповідальність перед Позивачем за втрату частини вантажу, як особа, яка взяла на себе таку відповідальність як перевізник згідно умов Договору №56/19 від 16 квітня 2019 року організації автомобільних перевезень в міжнародному сполученні, та положень статті 924 Цивільного кодексу України, статті 314 Господарського кодексу України, статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

В рамках Договору №56/19 взаємна відповідальність сторін регулюється, зокрема, положеннями Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів від 1956 року, норми якої мають пріоритет над нормами, передбаченими законодавством України.

Відповідно до Протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 1956 року, зазначено, що стаття 23 Конвенції змінюється таким чином, що сума СПЗ (8,33 розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто) перераховується в національну валюту держави на підставі вартості цієї валюти станом на дату винесення рішення чи дату погоджену сторонами.

Таким чином, оскільки не доведено умислу перевізника у події, що сталася, з огляду на статтю 23 Конвенції перевізник зобов`язаний компенсувати часткову втрату вантажу та слід застосувати обмеження щодо розміру відшкодування, яке не може перевищувати 8,33 розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто. Розрахунковою одиницею є одиниця спеціальних прав запозичення, визначена Міжнародним валютним фондом. Сума перераховується в національну валюту держави, суд якої розглядає відповідну справу, на підставі вартості цієї валюти станом на дату винесення рішення чи на дату, погоджену Сторонами.

Станом на 23 вересня 2020 року одна розрахункова одиниця (SDR, спеціальні права запозичення МВФ) за курсом Національного банку України становить - 39,7824 грн. Відтак, 8,33 SDR становить 331,3874 грн. З наданих учасниками справи документів можливо встановити, що вага втраченого у процесі перевезення вантажу - 918 кг.

Поряд з тим, береться до уваги, що у подальшому частина викраденого вантажу була повернута відділом поліції, кількість повернутих одиниць обладнання 205, вага брутто 73,80 кг.

У зв`язку з даною обставиною, перевізник зобов`язаний компенсувати часткову втрату вантажу вагою 844,20 кг. (918 кг. втраченого у процесі перевезення вантажу мінус 73,80 кг. повернутого поліцією вантажу). 844,20 кг. х 331,3874 грн. = 279 757,24 грн. (8,33 розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто).

Враховуючи місцевий суд прийшов до правильного висновку, що із відповідача належить до стягнення на користь позивача - 279 757,24 грн. відшкодування вартості недопоставленого вантажу.

Безпідставними є посилання апелянта на загальні положення про цивільну відповідальність та помилковість висновків місцевого господарського суду про встановлення факту відсутності вини відповідача, оскільки відповідальність перевізників передбачена спеціальними положеннями законодавства, згідно яких діє принцип презумпції вини перевізника. ТОВ "ТЕК "Катрін" не доведено, що втрата, нестача або пошкодження вантажу сталися не з його вини, відтак перевізник несе відповідальність за втрачену частину вантажу в розмірах зазначених вище.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК "Катрін" на рішення господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2020 року у справі №918/862/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 23 вересня 2020 року у справі №918/862/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/862/19 повернути до господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "23" грудня 2020 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.