Рішення

від 28.12.2020 по справі 910/16375/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2020Справа № 910/16375/20 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергоресурс"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 325 959,45 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергоресурс" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 325 959,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 15325/07 від 17.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16375/20, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.11.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

13.11.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 у задоволенні клопотання відповідача про здійснення розгляду справи у загальному позовному провадженні відмовлено.

23.11.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

07.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

14.12.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення.

14.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/16375/20 від 30.10.2020 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана представниками позивача та відповідача, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідроенергоресурс" (ВАД) укладено договір № 15325/07 (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідроенергоресурс" було укладено Додаткову угоду № 88/01 до договору від 17.07.2018 № 15325/07.

У п. 1 додаткової угоди № 88/01 від 30.06.2019 сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "Державне підприємство ''Енергоринок'' (далі - ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах" замінити на слова "державне підприємство ''Гарантований покупець'' (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця ".

Згідно з п. 2 додаткової угоди № 88/01 від 30.06.2019 сторони дійшли згоди статті 1-10 Договору замінити статтями 1-8 в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 88/01 від 30.06.2019, за цим Договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди № 88/01 від 30.06.2019, сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

У п. 2.2 договору в редакції додаткової угоди № 88/01 від 30.06.2019 визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом.

Відповідно до п. 2.3 договору в редакції додаткової угоди № 88/01 від 30.06.2019, виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

За приписами пунктів 2.4, 2.5 договору в редакції додаткової угоди № 88/01 від 30.06.2019, виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 88/01 від 30.06.2019).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 88/01 від 30.06.2019, розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Згідно з п. 10.1 Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Згідно з п. 8.3 Порядку фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

Згідно з п. 4.6. договору в редакції додаткової угоди № 88/01 від 30.06.2019, гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня й розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки 1 Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати.

31.03.2020 між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідроенергоресурс" було укладено додаткову угоду № 961/01/20 до договору від 17.07.2018 № 15325/07, у якій сторони дійшли згоди статті 1-7 Договору викласти в новій редакції.

За приписами пунктів 3.1, 3.3 договору в редакції додаткової угоди № 961/01/20 від 31.03.2020, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 4.6 договору в редакції додаткової угоди № 961/01/20 від 31.03.2020 гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

На виконання умов договору сторонами були підписані акти купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 року від 29.02.2020 на суму 725 665,44 грн, за березень 2020 року від 31.03.2020 на суму 924 240,19 грн, за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 616 808,32 грн, за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 621 428,84 грн, за червень 2020 року від 30.06.2020 на суму 673 713,04 грн, за липень 2020 року від 31.07.2020 на суму 383 034,60 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за період лютий 2020 року - липень 2020 року на дату звернення з позовом становить 2 686 957,99 грн з ПДВ, невиконання відповідачем своїх обов`язків за договором має системний характер. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за договором відповідачем, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 108 915,27 грн та штраф у розмірі 217 044,18 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, позивач зазначає, що позивачем не обґрунтовано дати виникнення зобов`язання та відповідно дати прострочення зобов`язання. Також відповідач вказує, що джерелом надходження коштів для продавців за зеленим тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК Укренерго послуг гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Обсяг виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем пов`язаний із виконанням спеціальних зобов`язань НЕК Укренерго як іншим учасником спірних правовідносин. Відповідач зазначає про відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання у зв`язку з невиконанням спеціальних обов`язків НЕК Укренерго . Крім того, за твердженнями відповідача, предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення неустойки за порушення грошових зобов`язань, порядок та спосіб виконання яких встановлений на законодавчому рівні.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2020 року - липні 2020 року позивач на виконання своїх зобов`язань за договором здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка прийнята останнім без заперечень та зауважень, на загальну суму 2 686 957,99 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 року від 29.02.2020 на суму 725 665,44 грн, за березень 2020 року від 31.03.2020 на суму 924 240,19 грн, за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 616 808,32 грн, за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 621 428,84 грн, за червень 2020 року від 30.06.2020 на суму 673 713,04 грн, за липень 2020 року від 31.07.2020 на суму 383 034,60 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом вже було встановлено, що за умовами укладеного сторонами договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників з "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом з урахуванням ПДВ.

Отже, 100 % оплати відпущеної електричної енергії здійснюється з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з правилами глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.03.2020 № 715 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні-лютому 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з ТОВ "Гідроенергоресурс" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у лютому до 24.03.2020 (включно).

Проте, остаточний розрахунок з позивачем із забезпечення йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії у сумі 725 665,44 грн за лютий 2020 року було проведено 15.05.2020.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 29.04.2020 № 902 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у березні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з ТОВ "Гідроенергоресурс" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у березні до 04.05.2020 (включно).

Проте, відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем за березень 2020 року на суму 431 402,78 грн у березні, червні та липні 2020 року. Залишок несплаченої заборгованості становить 492 837,41 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 27.05.2020 № 995 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з ТОВ "Гідроенергоресурс" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні до 29.05.2020 (включно).

Проте, відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем за квітень 2020 року на суму 29 713,56 грн у квітні 2020 року. Залишок несплаченої заборгованості становить 587 094,76 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 24.06.2020 № 1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з ТОВ "Гідроенергоресурс" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні до 26.06.2020 (включно).

Проте, відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем за травень 2020 року на суму 29 638,16 грн у травні 2020 року. Залишок несплаченої заборгованості становить 591 790,68 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 22.07.2020 № 1435 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з ТОВ "Гідроенергоресурс" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні до 24.07.2020 (включно).

Проте, відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем за червень 2020 року на суму 27 298,91 грн у червні 2020 року. Залишок несплаченої заборгованості становить 646 414,13 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 19.08.2020 № 1600 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з ТОВ "Гідроенергоресурс" остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні до 21.08.2020 (включно).

Проте, відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем за липень 2020 року на суму 14 226,30 грн у липні 2020 року. Залишок несплаченої заборгованості становить 368 808,30 грн. При цьому, суд зазначає, що позивач помилково вказує суму залишку в розмірі 368 821,01 грн.

Отже, з наведеного вище вбачається, що відповідач допустив прострочення договірних зобов`язань зі своєчасної та повної оплати електричної енергії, поставленої його позивачем у лютому - липні 2020 року. Здійснення відповідачем часткових оплат підтверджується платіжними дорученнями, долученими позивачем до матеріалів справи, а також актом звірки розрахунків станом на кінець дня 31.07.2020.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013).

Пунктом 4.6 договору передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.

На підставі вказаного положення договору у зв`язку з простроченням відповідача позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у загальному розмірі 108 915,27 грн та штраф у розмірі 217 044,18 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені та штрафу, суд зазначає, що позивачем помилково здійснено такі нарахування на суму заборгованості за липень 2020 року у розмірі 368 821,01 грн замість правильної суми 368 808,30 грн. Однак, розмір пені, розрахованої судом, виходячи з правильного розміру заборгованості, перевищує нарахований позивачем, тому суд приймає до уваги визначну позивачем суму пені. При цьому, за перерахунком суду, підлягає зменшенню розмір штрафу за прострочення оплати електричної енергії у липні 2020 року до 25 816,58 грн. В решті здійснені позивачем розрахунки є арифметично правильними, відповідають умовам договору та положенням закону.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 108 915,27 грн, а про стягнення штрафу - частковому задоволенню на суму 217 043,29 грн.

При цьому, заперечення від подача проти позову суд розглянув та відхилив, з огляду на таке.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не обґрунтовано дати виникнення зобов`язання та відповідно дати прострочення зобов`язання, не підтверджено факт настання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до п. 10.4 Порядку, не підтверджено дати отримання підписаних актів купівлі-продажу електричної енергії відповідачем, суд зазначає про їх помилковість та невідповідність дійсності, з огляду на встановлені судом обставини на підставі належних та допустимих доказів несвоєчасного та неповного виконання відповідачем зобов`язань. Відповідач, в свою чергу, доказів належного здійснення оплати поставленої енергії до суду не надав.

Пунктом 10.4 Порядку визначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії.

Суд звертає увагу, що спірні акти відповідачем підписані, що підтверджується матеріалами справа, тоді як дата виникнення зобов`язань відповідача обліковується з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а тому строк оплати відповідачем 100 % відпущеної електричної енергії настав.

Крім того, суд вважає безпідставними заперечення відповідача стосовно того, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання.

Суд зазначає, що укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.

Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом" отриманої у лютому-липні 2020 року.

Суд зазначає, що відповідач не довів належними доказами відсутність своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання в розумінні ст. 614 ЦК України.

Суд також визнає неспроможними твердження відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем встановлено на законодавчому рівні та повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Отже, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Державного підприємства "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором.

Також відповідач вказує, що джерелом надходження коштів для продавців за зеленим тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК Укренерго послуг гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Обсяг виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем пов`язаний із виконанням спеціальних зобов`язань НЕК Укренерго як іншим учасником спірних правовідносин. Відповідач зазначає про відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання у зв`язку з невиконанням спеціальних обов`язків НЕК Укренерго . Крім того, за твердженнями відповідача, предметом даного спору є вимоги позивача, порядок та спосіб виконання яких встановлений на законодавчому рівні.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до правової позиції, наведеної у постановах Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Отже, враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що позивач підтвердив більш вірогідними доказами обставини прострочення відповідача за договором № 15325/07 від 17.07.2018, аніж їх спростував відповідач.

Отже, враховуючи обставини даної справи та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку зі сплати на користь позивача 108 915,27 грн пені та 217 043,29 грн штрафу.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на правову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергоресурс" (вул. Васильківська, буд. 1, м. Київ, 03040, ідентифікаційний код 37413997) пеню у розмірі 108 915,27 грн, штраф у розмірі 217 043,29 грн та судовий збір у розмірі 4 889,38 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28.12.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко