Рішення

від 15.12.2020 по справі 910/7075/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2020Справа № 910/7075/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши господарську справу

За позовом Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Гвіздівці" (60225, Чернівецька область, Сокирянський район, с.Гвіздівці, код ЄДРПОУ 32218274)

до Чернівецької обласної державної адміністрації (58000, м.Чернівці, вул.Грушевська 1, код ЄДРПОУ 00022680)

про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки

Представники сторін:

Від позивача: не з`явились

Від відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Гвіздівці" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.02.2007 в поданій позивачем редакції.

Позов аргументовано тим, що позивач в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 12.02.2007 звернувся до відповідача з клопотанням про переукладення договору, додавши всі необхідні документи, проте отримав листом від 24.07.2017 необґрунтовану відмову в продовженні дії договору з причин несвоєчасного звернення. Зазначаючи, що оскільки після закінчення строку дії договору оренди землі, він продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою за цільовим призначенням, належно виконувати свої обов`язки орендаря, на звернення від 09.04.2020 із проектом додаткової угоди про поновлення договору відповідач вмотивованих заперечень не надав, позивач просить визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 12.02.2007 у запропонованій ним редакції на підставі ч. 6 ст. 33 Закону.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.05.2020 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 07.07.2020.

19.06.2020 відповідач засобами поштового зв`язку подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував зазначаючи про недотримання відповідачем порядку звернення про поновлення договору: до листа позивача від 08.02.2017 про намір поновити договір проект додаткової угоди надано не було; факт продовження користування орендованою земельною ділянкою саме позивачем та належне виконання своїх зобов`язань по договору не доведено; обставини правовідносин сторін були предметом розгляду у господарських справах № 926/2218/18, № 910/16979/19 за позовом Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Гвіздівці" до Чернівецької обласної державної адміністрації, рішеннями у яких у задоволенні позовів про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.02.2007 відмовлено повністю. Крім того, учасник справи зауважив, що правила надання водних об`єктів в оренду змінено з 01.07.2013 у зв`язку із набранням чинності Закону України Про аквакультуру , яким також внесено зміни до Водного кодексу України, тому укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк у запропонованій редакції, враховуючи зміни до законодавства, є неможливим. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

01.07.2020 відповідач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та про відкладення розгляду справи у зв`язку із відпусткою уповноваженого представника.

07.07.2020 позивач на доводи відповідача подав до суду відповідь на відзив, відповідно до якої стверджує про належне виконання обов`язків орендаря, у т.ч. щодо сплати орендної плати після закінчення дії договору та виготовлення нормативної грошової оцінки землі, та наполягає на тому, що факт користування об`єктом оренди (ставком) після закінчення дії договору підтверджується укладенням правочинів та вчиненням відповідних дій щодо оплати щебеню, який був використаний для укріплення дамби ставка та під`їзду до нього, використанням послуг фронтального навантажувача та забезпеченням охороною ділянки; вирок Кельменецького районного суду від 27.09.2019 про самовільне зайняття ОСОБА_1 цієї ж земельної ділянки, вважає неналежними доказами у даній справі, та таким, що не спростовує використання об`єкта оренди Дочірнім сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Гвіздівці".

Також позивач подав до суду клопотання про проведення підготовчого засідання за відсутності представника позивача та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

07.07.2020 представники сторін у підготовче засідання не з`явились, суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 04.08.2020.

04.08.2020 відбулось підготовче засідання, за результатами якого суд закрив підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 08.09.2020.

31.08.2020 та 04.09.2020 засобами електронного та засобами поштового зв`язку від представника відповідача надійшли клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

08.09.2020 відбулось судове засідання, розглянувши клопотання відповідача, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 22.09.2020.

16.09.2020 та 18.09.2020 засобами електронного та засобами поштового зв`язку від представника відповідача надійшли клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

21.09.2020 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з неможливістю представника бути присутнім у судовому засіданні.

22.09.2020 представники сторін у судове засідання не з`явились, суд ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 06.10.2020.

06.10.2020 відбулось судове засідання, у якому суд заслухав пояснення сторін щодо обставин справи та дослідив докази, наявні у матеріалах справи, після завершення з`ясування обставин справи та дослідження доказів, судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 03.11.2020.

22.10.2020 засобами поштового зв`язку від представника позивача надійшов письмовий виступ у судових дебатах, 02.11.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судових дебатів за відсутності представника та письмова промова представника відповідача.

Судове засідання 03.11.2020 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.12.2020, враховуючи повернення судді Ярмак О.М. з лікарняного, призначив справу до розгляду у судовому засіданні із викликом сторін, на 15.12.2020.

06.12.2020, 11.12.2020 позивач подав до суду доповнення до виступу у судових дебатах та клопотання про проведення судових дебатів 15.12.2020 без його участі.

14.12.2020 відповідач подав клопотання про проведення судових дебатів та завершення розгляду справи без участі уповноваженого представника.

У судове засідання 15.12.2020 учасники справи не з`явились, враховуючи подані клопотання та надані докази, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті спору за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.02.2007 між Дочірнім сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Гвіздівці" (орендар) та Сокирянською районною державною адміністрацією (орендодавець) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (ставок) для рибогосподарських потреб , яка знаходиться в адмінмежах Олексіївської сільської ради.

Відповідно до п.п. 2-5 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 54,8973 гектари, у тому числі: 41,1299 га водного дзеркала 13,7674 га - сінокоси. На земельній ділянці об`єкти інфраструктури відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з___. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 358 661,40 гривень.

Згідно з п. 15 договору, земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб.

Цільове призначення земельної ділянки: для іншого сільського господарського призначення (п.16 договору).

Відповідно до п. 8 договору, договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 36 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору, спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно з п.37 договору, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

У п.43 договору визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до акта прийому-передачі земельної ділянки від 27.02.2007 Сокирянська районна державна адміністрація передала земельну ділянку загальною площею 54,8973 га ДСП "Агрофірма Гвіздівці".

Договір оренди зареєстрований у Чернівецькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" про що у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок №000970 вчинено запис за номером 040781800001 від 12 березня 2007.

08.02.2017 позивач звернувся до Чернівецької обласної державної адміністрації з клопотанням про переукладення договору оренди водного об`єкта, розташованого за адресою: Сокирянський район, с. Гвіздівці, земельна ділянка площею 54,8973 га, кадастровий номер 7324080500:04:001:0300, до якої додано:

-копію паспорта на водний об`єкти виготовлений та погоджений в Державному агентстві водних ресурсів України 12.10.2016;

-копію договору оренди землі б.н. від 12.01.2007 року;

-кадастровий план земельної ділянки;

-договір на проведення нормативної грошової оцінки. Це клопотання було отримано відповідачем 08.02.2017, що підтверджується відміткою на клопотанні.

У відповідь на вказане клопотання Чернівецька обласна державна адміністрація листом № 01.29-48/575-1 від 24.07.2017 повідомила, що відповідно до протоколу обласної комісії з питань реалізації обласною державною адміністрацією повноважень у галузі земельних відносин від 11 липня 2017 року № 6 вирішено: відмовити у продовженні терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 54,8973 га, цільове призначення (10.07) - для рибогосподарських потреб, у зв`язку із несвоєчасним зверненням до орендодавця.

08.04.2020 позивач звернувся до Чернівецької обласної державної адміністрації із заявою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, в якій зазначив, що договір оренди від 12.02.2007 припинив свою дію 12.03.2017, в свою чергу орендар продовжує користуватись земельною ділянкою, що є предметом договору та сплачує відповідні орендні платежі, протягом місяця від орендаря не було отримано листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору, тому вказаний договір оренди є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах на підставі ч. 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", та просив підписати додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.02.2017, додану у додатках до цієї заяви.

Листом № 01.35-48/2525 від 08.05.2020 Чернівецька обласна державна адміністрація у відповідь на пропозицію підписання додаткової угоди зазначила, що дана земельна ділянка є предметом спору у справі № 910/16979/19, до моменту перегляду у апеляційній інстанції рішення у якій, повноваження обласної державної адміністрації у вирішенні зазначеного питання обмежені.

Звертаючись до суду із позовом, позивач стверджує, що оскільки орендар надав відмову у поновленні договору зі спливом встановленого законом місячного строку, і не висловив вмотивованих заперечень проти укладення додаткової угоди про поновлення договору, а орендар продовжив користуватись земельною ділянкою після закінчення дії договору за цільовим призначенням та належно виконувати свої обов`язки орендаря, договір оренди землі від 12.02.2007 вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах. У зв`язку з вищезазначеним на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.02.2007р., укладеного між Сокирянською районною державною адміністрацією Чернівецької області та Дочірним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма Гвіздівці", зареєстрованого у Чернівецькій регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за записом №040781800001 від 12 березня 2007р у запропонованій ним редакції.

Надавши правову оцінку доводам обох сторін, наявним у справі доказам, дослідивши обставини справи щодо дотримання орендарем процедури поновлення договору на новий строк та норми чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі", на яку посилається позивач, має назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1 цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2 статті 33 Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону).

Частиною 6 статті 33 Закону встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8 статті 33 Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9 статті 33 Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 10 статті 33 Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами 1 - 5, так і для підстави, передбаченої частиною 6 цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною 2 статті 33 Закону) повідомити про це орендодавця та надіслати проєкт додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проєкту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проєкт додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1 - 5 статті 33 Закону).

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина 6 статті 33 Закону).

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню у орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону. І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц, від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18).

У постановах від 22.09.2020, які є останніми, прийнятими за подібних правовідносин, зі справи № 313/350/16-ц та зі справи № 159/5756/18, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проєкту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

За умовами пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено на 10 років, враховуючи те, що договір було зареєстровано 12.03.2007, строк дії договору оренди закінчився 12.03.2017.

В обґрунтування заявлених вимог та на підтвердження належного виконання своїх обов`язків та продовження користування земельною ділянкою за цільовим призначенням позивач посилається на те, що він продовжує сплачувати орендну плату, на підставі договору поставки від 02.03.2016 ним було придбано у ФОП Гричанюка В.В. мальок коропа на загальну суму 80 000,00 грн, який був запущений у ставок, що орендується за договором оренди від 12.02.2007; також придбано за договором поставки № 4 від 30.05.2017 у ТОВ АПК Буковина щебеню на суму 125 000,00 грн, який був використаний для укріплення дамби ставка та під`їзду до нього; отримано послуги фронтального навантажувача по укріпленню дамби ставка згідно договору надання послуг № 5 від 10.05.2017, укладеного із ТОВ АПК Буковина ; забезпечено об`єкт оренди послугами охорони, що засвідчено наказами про прийняття охоронців на роботу та виплатою їм заробітної плати.

Водночас, вказані докази не є достеменними доказами про те, що ДСП "Агрофірма Гвіздівці" належно виконує свої обов`язки за договором оренди; та продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою.

Судом встановлено, що позивач двічі вже звертався до відповідача із позовом про поновлення договору оренди земельної ділянки від 12.02.2007:

- у справі № 926/2218/18 за позовом Дочірнього підприємства "Агрофірма Гвіздівці" до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання договору оренди укладеним, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2019, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

- у справі № 910/16979/19 за позовом Дочірнього підприємства "Агрофірма Гвіздівці" до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 12.02.2007 року на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди від 12.02.2007, рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2020, яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено.

У постанові Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 надано оцінку доказам, на які посилається позивач, та зазначено, що в матеріалах справи міститься лист Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області з якого вбачається, що 25.02.2019 останнім в ході проведення перевірки було встановлено, що гр. ОСОБА_1 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку із кадастровим номером - 7324080500:04:001:0300 площею - 54,8973 га, із земель водного фонду державної власності в адміністративних межах Олексіївської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області. Самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом ремонту гідротехнічної споруди (дамби), наповнення ставу водою, запущення малька риби та ведення рибогосподарської діяльності.

Таким чином встановлено, що твердження ДСП "Агрофірма Гвіздівці" до Чернівецької обласної державної адміністрації про належне користування предметом договору оренди після закінчення дії договору спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, Вироком Кельменецького районного суду Чернівецької області від 27.09.2019 у справі № 722/418/19, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину - самовільного зайняття земельної ділянки, встановлено, що у жовтні 2017 року без рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу у власність або у користування земельної ділянки, усвідомлюючи відсутність законних підстав, діючи умисно, з корисливих мотивів ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку водного фонду, площею 54,8973 га, кадастровий номер 7324080500:04:001:03000, яка розташована біля с.Новоолексіївка Сокирянського району Чернівецької області, ОСОБА_1 провів ремонт греблі, заповнив ставок водою, зарибнив ставок мальком риби, проводив годування риби та охороняв ставок.

Пояснення директора ДСП "Агрофірма Гвіздівці" Гангала С.Б. щодо обставини самовільного зайняття третьою особою після закінчення договору оренди у березні 2017, земельної ділянки, що була предметом договору оренди від 12.02.2007, а не ДСП "Агрофірма Гвіздівці", а також виконання всіх вищевказаних робіт не позивачем, викладені у протоколі допиту свідків від 05.03.2019 у вказаній кримінальній справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Враховуючи вищевикладене, за відсутності надання позивачем інших доказів на підтвердження своїх доводів, суд зазначає про недоведеність позивачем факту використання об`єкта оренди після закінчення договору оренди та належного виконання своїх обов`язків орендаря.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що позивач належно та у повному обсязі здійснено виконання обов`язку сплати орендної плати у встановленому порядку та розмірі.

З пояснень обох сторін вбачається, що розмір орендної плати, визначеної у договорі оренди від 12.02.2007 підлягає зміні в залежності від нормативної грошової оцінки землі, водночас позивач не заперечує, що виготовлена на його замовлення після закінчення договору технічна документація про нормативну грошову оцінку не затверджена.

Крім того, судом встановлено, що позивачем не дотримано процедури звернення до орендодавця та виконання установленого алгоритму дій відповідно.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

Норми Закону України "Про оренду землі" не передбачають обов`язкового надання орендарем інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, окрім проекту додаткової угоди.

Як вже зазначалось судом, позивач свій намір щодо продовження договірних відносин по договору оренди від 12.02.2007 висловив листом від 08.02.2017 до Чернівецької обласної державної адміністрації з клопотанням про переукладення договору оренди водного об`єкта, розташованого за адресою: Сокирянський район, с. Гвіздівці, земельна ділянка площею 54,8973 га, кадастровий номер 7324080500:04:001:0300, до якого додано: копію паспорта на водний об`єкти виготовлений та погоджений в Державному агентстві водних ресурсів України 12.10.2016; копію договору оренди землі б.н. від 12.01.2007 року; кадастровий план земельної ділянки; договір на проведення нормативної грошової оцінки.

Однак, доказів надсилання позивачем орендодавцеві у строки, встановлені частиною 2 статті 33 Закону, повідомлення про свій намір поновити Договір разом з проєктом додаткової угоди суду не надано.

Позивачем під час розгляду справи не заперечувалось, що проект додаткової угоди до клопотання від 08.02.2017, не було додано, відсутність додаткової угоди зафіксовано у переліку документів, вказаних у цьому клопотанні.

Суд звертає увагу, що додаткову угоду про поновлення договору оренди від 12.02.2007 на той самий строк та на тих самих умов, що є предметом розгляду у даній справі № 910/7075/20, позивачем було надано на розгляд відповідачу лише заявою від 08.04.2020, тобто більше ніж через три роки після спливу як строку звернення позивачем із клопотанням про поновлення договору, до якого мав бути поданий відповідний проект додаткової угоди, так і строку закінчення договору.

При цьому, твердження позивача про ненадання вмотивованої відмови відповідача на надану заявою від 08.04.2020 додаткову угоду не має суттєвого значення, оскільки не звільняє позивача від обов`язку дотримання законодавчо визначеного алгоритму дій відповідного звернення до орендодавця із повідомленням про намір продовжити договір в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та у строки, визначені у п.8 договору, а саме з проектом додаткової угоди, яка мала бути додана до листа-повідомлення орендаря за 30 днів до закінчення терміну дії договору, що останнім не дотримано.

Таким чином, за встановлених судом обставин недоведеності належного виконання позивачем своїх обов`язків, як орендаря, факту продовження користуватись земельною ділянкою та звернення позивачем до відповідача без проекту додаткової угоди у визначений строк, належить визнати, що позивачем не дотримано умов для поновлення договору оренди землі від 12.02.2007 на новий строк, які давали б підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу частини 6 статті 33 Закону та реалізовувати захист своїх прав відповідно до ч. 8,9 Закону (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) шляхом звернення до суду із позовом про визнання додаткової угоди укладеною.

Також суд зазначає, у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк.

Як вже було зазначено вище, предметом договору оренди від 12.02.2007 є земельна ділянка (ставок), що включає водне дзеркало, та була надана у користування надана для рибогосподарських потреб.

З 01.07.2013 набрав чинності Закон України "Про аквакультуру", відповідно до прикінцевих положень якого статтю 51 Водного кодексу України викладено у новій редакції.

Вказаний закон змінив існуючий підхід до процедури надання водних об`єктів в користування на умовах оренди.

Так, у відповідності до наведеної норми, у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Типова форма договору оренди водних об`єктів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Умови використання водних об`єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об`єктів визначаються у договорі оренди.

Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Сплата орендної плати за водний об`єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об`єктом.

У договорі оренди водного об`єкта визначаються зобов`язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об`єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.

Користування водними об`єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

Надання частин рибогосподарських водних об`єктів, рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України в користування для цілей аквакультури регулюються Законом України "Про аквакультуру".

Статтею 1 Закону України "Про аквакультуру" визначено, що аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про аквакультуру" визначені особливості умов здійснення аквакультури та надання рибогосподарського водного об`єкта (його частини), рибогосподарської технологічної водойми, акваторії (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, а також акваторії (водного простору) виключної (морської) економічної зони України в користування на умовах оренди для цілей аквакультури.

Постановою Кабінету Міністрів України № 420 від 29.05.2013 затверджено Типовий договір оренди водних об`єктів, умови якого передбачають передачу у строкове платне користування об`єкта оренди, яким є вода (водний простір) водного об`єкта та земельна ділянка під водним об`єктом.

Разом з тим запропонований позивачем проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 12.02.2007 не відповідає умовам типового договору оренди водних об`єктів.

Абзацом другим частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України закріплено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В такий спосіб, дотримання порядку укладення договору оренди земель водного фонду визначених Земельним та Водними кодексами України, а також Законом України Про аквакультуру для учасників є обов`язковим та не може бути нівельовано шляхом застосування процедур поновлення договору оренди визначених Законом України Про оренду землі . Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 16.01.2020 у справі 910/3467/19.

За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені судом обставини, з урахуванням особливостей статусу та правового режиму об`єкту оренди, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Гвіздівці" до Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, у повному обсязі.

За приписами статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Дата підписання рішення 28.12.2020.

Суддя О.М.Ярмак