Постанова

від 17.12.2020 по справі 506/468/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/695/20

Номер справи місцевого суду: 506/468/19

Головуючий у першій інстанції Чеботаренко О.Л.

Доповідач Ващенко Л. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2020 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого - судді Ващенко Л.Г.

суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участі секретаря - Чепрас А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 11 листопада 2019 року про забезпечення позову (одноособово суддя Чеботаренко O.Л.) у цивільній справі за позовом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Федосіївська сільська рада Окнянського району Одеської області про стягнення штрафних санкцій,

ІІ . ОПИСОВА ЧАСТИНА

11.09.2019 року Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (далі- Держгеокадастр) звернулось із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Федосіївська сільська рада Окнянського району Одеської області (далі-Сільрада) про стягнення штрафних санкцій за договором оренди в розмірі 425 400 гривень.

Ухвалою Красноокнянського районного суду Одеської області від 11.11.2019 року задоволено заяву Держгеокадастру про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий №5123184900:01:001:0285, що розташована на території Сільради і належить ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 не погодився із ухвалою суду від 11.11.2019 року і подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 зазначає:

Судом накладено арешт на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, кадастровий №5123184900: 01:001:0285, що розташована на території Сільради, вартість якої, відповідно до технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 64 508,24 гривень.

Суд зазначив, що так як вартість земельної ділянки, на яку заявник просить накласти арешт, не перевищує розмір заявлених позовних вимог (стягнення штрафних санкцій за договором оренди землі у розмірі 425 5400 грн.), суд вважає, що запропоновані заявником заходи забезпечення позову не порушують вимоги ч.3 ст.150 ЦПК України щодо співмірності .

Однак жодних доказів ухилення відповідача від сплати штрафних санкцій не надано на підтвердження доводів щодо ухилення від сплати штрафних санкцій.

На адресу суду направлено клопотання про необхідність зупинення провадження по справі оскільки до Окружного адміністративного суду Одеської області подана позовна заява щодо оскарження вимог Держгеокадастру до ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та такими що порушують права позивача.

Враховуючи те, що дії Держгеокадастру оспорюються позивачем, ухвала про забезпечення позову є передчасною.

ОСОБА_1 є ФОП, вчасно сплачує податки , відносно нього не існує заборгованості, як відносно приватних осіб, так і відносно державних органів тощо. Основним видом діяльності відповідача є діяльність, пов`язана із сільськогосподарським виробництвом. Тому накладення арешту фактично зменшить його можливості стосовно володіння та користування майном, унеможливлення взяття на себе кредитних, лізингових та інших видів зобов`язань, що фактично ставить під загрозу його успішну господарську діяльність, можливість отримання прибутку. Відсутність можливості отримання прибутку ставить під сумнів можливість гіпотетичної оплати штрафу.

Пленум Верховного Суду України у Постанові від 22.12.2006 року №9 звертає увагу судів на те, що за змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Заява позивача про забезпечення позову не містить жодних обґрунтувань щодо відсутності гарантій виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 Постанови, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Не враховані роз`яснення, викладені в п. 4 Постанови про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вимоги позивача носять безпідставний характер.

При встановленні відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати існуючому праву власності фізичної особи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Обмеження можливостей законного власника користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Накладання арешту обмежить відповідача у можливості розпоряджатись власним майном на тривалий період, що однозначно завдасть шкоди його інтересам.

Жодних причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та будь-яких сумнівів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити не можливим виконання рішення суду, у позивача не було.

У відзиві на скаргу представник Держгеокадастру зазначає:

Рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 17.12.2019 у справі №506/468/19 за позовом Держгеокадастру до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Сільради про стягнення штрафних санкцій, позовну заяву задоволено в повному обсязі, а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Сільради штрафні санкції за договором оренди землі від 12.11.2018 № 310 у розмірі 425 400 грн, а також судові витрати.

Головне управління вважає, що зазначене рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, відповідає засадам цивільного судочинства, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Аргументація апелянта про невідповідність висновків суду є безпідставною, ним не доведено в чому саме полягає незаконність або необґрунтованість та неповнота встановлених судом обставин, що суперечить ст. 356 ЦПК України.

Наявність у фізичної особи статусу суб`єкта господарювання не означає, що усі правовідносини за її участю є господарськими. В даному випадку зобов`язання за договором оренди землі від 12.11.2018 №310 виникли у фізичної особи ОСОБА_1 і внаслідок невиконання фізичною особою ОСОБА_1 вказаних зобов`язань Головне управління звернулося із позовом до суду, водночас, оскаржуване рішення стосується прав і обов`язків ОСОБА_1 , як фізичної особи.

З апеляційною скаргою до суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , однак зазначена особа не приймала участі у суді першої інстанції.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву представника Держгеокадастру про забезпечення позову виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду, заходи забезпечення позову є співмірними із позовними вимогами (а.с.11,12).

Колегія суддів не погоджуються з висновками суду з таких підстав.

Суд, за заявою учасника справи має право вжити, передбачених ст. 150 ЦПК України, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ст. 149 ч.ч.1,2 ЦПК України).

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст. 150 ч.ч.1,3 ЦПК України).

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається наступне.

У вересні 2019 року в суді виник спір за позовом Держгеокадастру до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій за договором оренди землі в розмірі 425 400 гривень (а.с.27-29).

Представник Держгеокадастру 08.11.2019 року подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий №5123184900: 01:01:0285, що розташована на території Сільради і належить відповідачу ОСОБА_1 (а.с.2-7).

Заява представника Держгеокадастру про забезпечення позову зазначає: предметом позову є стягнення штрафних санкцій у розмірі 425 400 гривень; оскільки заявлена до стягнення сума є значною, в діях відповідача вбачається умисне ухилення від сплати вказаної суми, що ставить під загрозу отримання коштів третьою особою, існує ризик ухилення від сплати заборгованості відповідачем, у випадку прийняття судом рішення на користь Головного управління; згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 64 508,24 гривень (а.с.3,4).

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні, у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

У зв`язку із наведеним, доводи відповідача у скарзі про відсутність доказів ухилення відповідача від сплати штрафних санкцій, а також, що вимоги позивача є безпідставними, до уваги не приймаються.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів усіх осіб.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Предметом позову у справі є стягнення штрафних санкцій у розмірі 425 400 гривень. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 64 508,24 гривень (а.с.3,4).

Позовні вимоги Держгеокадстру щодо стягнення штрафних санкцій обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі № 310 від 12.11.2018 року (а.с.2-4,36-39).

Із позовної заяви і договору оренди землі вбачається, що спірна земельна ділянка з 12.11.2018 року перебуває в оренді /строковому платному користуванні/, де орендодавцем є Держгеокадастр. Невиконання відповідачем, як орендарем, умов договору оренди від 12.11.2018 року, за ствердженнями позивача, спричиняє позивачу збитки, що на підставі п.4.7, 12.3 договору є підставою для стягнення штрафу у розмірі 425 000 гривень (а.с.28,29,36 зворот, 39).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Зі змісту договору оренди землі №310 від 12.11.2018 року вбачається, що орендодавець /Держгеокадастр/ надає, а орендар / ОСОБА_1 / приймає у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий №5123184900:01:001:0285 строком на 7 років (п.1.1,3.1 договору, а.с.36).

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.37).

З Розділу 11 договору оренди (а.с.38 зворот, 39) вбачається, що у разі невиконання орендарем п.п.4.7,12.3 договору оренди, дія договору не припиняється.

Зважаючи на зміст договору оренди, права та обов`язки сторін договору, умови використання земельної ділянки і умови її повернення, підстави зміни умов договору та припинення його дії, беручи до уваги, що земельна ділянка перебуває у строковому платному користуванні, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами відповідача у тій частині, що оскільки земельні ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва перебуває у строковому платному користуванні, накладення арешту на земельну ділянку вплине на виконання умов договору оренди землі, зважаючи на умови використання та повернення земельної ділянки.

У разі накладення арешту на земельну ділянку, відповідач, як орендар земельної ділянки, буде обмежений у праві володіння та користування спірною земельною ділянкою.

Разом з тим, за умовами договору оренди (п.8.2.1 договору оренди, а.с.37 зворот), орендодавець (Держгеокадастр, позивач у справі), зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватись земельною ділянкою за цільовим призначенням та здійснювати на ній господарську діяльність.

Обмеження можливостей відповідача, ставить під загрозу його господарську діяльність, для цілей якого спірна земельна ділянка передана відповідачу у строкове платне користування строком на 7 років.

Враховуючи співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів та наслідків, які настануть для відповідача у разі накладення арешту на земельну ділянку, що перебуває в оренді, колегія суддів дійшла висновку про неспівмірність заходів забезпечення позову, які просить застосувати позивач, позовним вимогам.

Доводи представника Держгеокадастру у відзиві на скаргу стосовно того, що відповідач ОСОБА_1 у справі виступає не як ФОП, а є фізичною особо, - прийняті до уваги.

Згідно договору оренди землі від 12.11.2018 №310, зов`язання за договором виникли у фізичної особи ОСОБА_1 і внаслідок невиконання фізичною особою ОСОБА_1 вказаних зобов`язань. Держгеокадастр звернувся із позовом до ОСОБА_1 , як фізичної особи, а не як до ФОП.

Зважаючи на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 376 ч.1 п.п.1-4 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про забезпечення позову, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми процесуального права - ст. 150 ч.3 ЦПК України в частині співмірності заходів забезпечення позову , скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення.

СУДОВІ ВИТРАТИ

З огляду на те, що предметом розгляду є ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову, судові витрати підлягають відшкодуванню за результатами розгляду справи по суті.

ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Красноокнянського районного суду Одеської області від 11 листопада 2019 року про забезпечення позову - скасувати.

Відмовити представнику Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у задоволенні заяви від 08.11.2019 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий №5123184900:01:001:0285.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови суду складено 28.12.2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко

Є.С. Сєвєрова

Л.М. Вадовська