Ухвала

від 28.12.2020 по справі 826/15869/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 грудня 2020 року

Київ

справа №826/15869/16

адміністративне провадження №К/9901/66910/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/15869/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури України, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним наказу, визнання протиправним конкурсного відбору та скасування його результатів,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою від 04 грудня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бевзенка В.М. (суддя-доповідач), Данилевич Н.А., Шарапи В.М. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/15869/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури України, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконним наказу, визнання протиправним конкурсного відбору та скасування його результатів.

07 травня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 06 травня 2020 року № 748/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 16 квітня 2020 року № 5), визначено новий склад суду: Шишов О.О. (суддя-доповідач), Дашутін І.В., Яковенко М.М.

23 вересня 2020 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 22 вересня 2020 року № 1785/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шишова О.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 12), визначено новий склад суду: Соколов В.М. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Зазначене є підставою для прийняття справи до провадження та її подальшого розгляду.

За правилами частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: з`ясовує склад учасників справи; вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просила здійснювати розгляд за справи за її участю.

Відповідач - Міністерство культури України у відзиві на касаційну скаргу просив розглядати справу за участю його представника.

Відповідно до частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Разом із тим, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд ураховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру проваджень у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право керуватися міркуваннями ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 826/15869/16 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).

Як убачається з матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні з повідомленням усіх учасників справи, тобто відбувся її публічний розгляд.

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суддя-доповідач дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Керуючись статтями 241, 248, 340, 345 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Підготовчі дії по справі закінчити.

Справу № 826/15869/16 призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами без повідомлення та виклику сторін з 29 грудня 2020 року в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.М. Соколов,

Суддя Верховного Суду