Ухвала

від 07.12.2020 по справі 757/53803/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53803/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року справі Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.

при секретарі судових засідань - Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Києві у залі судових засідань клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кінах Я.В. про зобов`язання позивача доплатити судовий збір у цивільній справі 757/53803/19-ц за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про скасування рішення та витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді 08.10.2019, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

10.10.2019 ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху.

13.11.2019 позивачем були виправлені недоліки.

12.12.2019 ухвалою суду було забезпечено позовні вимоги.

30.03.2020 ухвалою суду було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та залучено у якості співвідповідача ОСОБА_1 .

Так, в рамках справи представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Кінах Я.В. подано заяву про зобов`язання позивача доплатити судовий збір, в якій остання зазначила, що в ході ознайомлення в матеріалами справи, було виявлено заяву одного із відповідачів ОСОБА_4 , про зобов`язання позивача сплатити в повному розмірі судовий збір за майнову вимогу, якою останній просив зобов`язати позивача ОСОБА_2 доплатити судовий в розмірі 4809,19 грн. пропорційно дійсної вартості майна згідно звіту про оцінку вартості, складеного відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні (звіт від 07.12.2019 р. ТОВ СВ ПРОДАКШН (ідентифікаційний код 35669800, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 898/18 від 19.11.2019 р), згідно якого оціночна вартість квартири АДРЕСА_1 , становить 1 819 728 грн. (один мільйон вісімсот дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень), та подати суду квитанцію про сплату судового збору для доказу виправлення недоліків позовної заяви.

Так, адвокат посилається, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір установлено ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

1 % від дійсної вартості вказаної квартири в двомісячному часовому інтервалі відносно дати звернення з позовом, становить 18 197,28 грн. Станом на 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн., відповідно 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 9605 грн. - які повинні були бути сплачені позивачем за вимогу про витребування майна при поданні позовної заяви.

В той же час, позивачем за таку вимогу сплачено лише 4 795, 81 грн., тому позивачу слід доплатити ще 4809,19 грн. судового збору.

Таким чином, адвокат просить суд, у відповідності до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України зобов`язати позивача ОСОБА_2 на даній стадії розгляду справи доплатити судовий в розмірі 4809,19 грн. пропорційно дійсної вартості майна згідно звіту про оцінку вартості, та подати суду квитанцію про сплату судового збору для доказу виправлення недоліків позовної заяви.

Окрім цього, просить виправити недоліки позовної заяви шляхом засвідчення копій документів, доданих до позовної заяви, відповідно до вимог пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів", який затверджений Наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, шляхом проставляння відмітки зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Так, в судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи, подану заяву представника відповідача, прийшов до висновку про вирішення питання за відсутності учасників процесу, з метою швидкого розгляду справи.

Згідно з ст. 4 Закону України Про судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч.2 ст.6 цього Закону у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Так, вбачається, що позивач при подачі позовної заяви встановила ціну позову у розмірі 479 580 грн., як з матеріалів справи вбачається у відповідності до договору іпотеки від 10.07.2013 року, в якому було оцінено розмір вартості квартири.

Разом з цим, позивач звернулась до суду з позовною заявою 08.10.2019 року, сплативши судовий збір за майнову вимогу 4 795,81 грн., та за немайнову 768,40 грн., тому з врахуванням даних обставин, суд прийшов до висновку, що позивачу необхідно доплатити судовий збір, з врахуванням оцінки майна,яка міститься в матеріалах справи або ж з врахуванням своєї оцінки, яку долучить до матеріалів справи на обґрунтування доплаченого судового збору.

Таким чином, позивачу слід доплатити суму судового збору, за реквізитами зазначеними на сайті Печерського районного суду м. Києва та надати суду документ, що підтверджує її сплату, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту а п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободнеобхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом b п. 3 ст. 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland )). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v. Russia )).

Так, у відповідності ч. 11 ст. 187 ЦПК України, зазначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Щодо іншої вимоги, суд звертає увагу, що при дослідженні матеріалів справи на позивача покладено обов`язок в надані оригіналів документів на які вона посилається у позовній заяві, з метою їх перевірки судом та дослідженні.

Окрім цього, щодо поданого клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кінах Я.В. про розгляд справи спочатку у відповідності до вимог ч. 4 ст. 51 ЦПК України, суд звертає увагу відповідача, що справа перебуває у підготовчому судовому засіданні, тому відповідач не позбавлений права подати всі необхідні документи до закінчення підготовчого судового засідання у відповідності до законодаства, тому дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки станом на день розгляду є неактуальним.

З врахуванням зазначеного, на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про скасування рішення та витребування майна - залишити без руху, надавши позивачу пятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.Г. Ільєва