Рішення

від 24.12.2020 по справі 189/1525/18

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1525/18

2/189/11/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2020 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом Приватного підприємства Агрофірма Дніпро-М до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства Скіф , третя особа: Державна реєстраційна служба Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно,-

встановив:

Позивач ТОВ Агрофірма Дніпро-М звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства Скіф , третя особа: Державна реєстраційна служба Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно. В обґрунтування позовних вимог позивач зіслався на те, що ОСОБА_1 згідно державного акту ЯЖ №832208 від 01 квітня 2009 року є власником земельної ділянки загальною площею 5,2431 га кадастровий номер 1224283400:01:101:0696. Так, 14 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ПП Агрофірма Агрофірма Дніпро-М був укладений договір оренди земельної ділянки, строком до 25 лютого 2025 року. Вказаний договір 16 лютого 2015 року Реєстраційною службою Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області був зареєстрований, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вчинено запис за номером № 8745558. Але у зв`язку з тим, що при виготовленні печатного тексту договору у кадастровому номері була зроблена помилка, він був зареєстрований із допущеною помилкою замість правильного кадастрового номеру 1224283400:01: 101 :0696 був внесений неправильний 1224283400:01:001:0696. Саме з моменту підписання договору сторони розпочали і до цього часу здійснюють реалізацію умов договору оренди землі. Позивач до теперішнього часу використовує земельну ділянку у власній діяльності та відповідно за користування землею протягом 2015 - 2017 років здійснював всі виплати та розрахунки передбачені умовами договору оренди землі.

У серпні 2018 року позивачу стало відомо, що незважаючи на наявність чинного договору оренди, без припинення його дії, ОСОБА_1 уклала з СФГ Скіф інший договір оренди цієї ж земельної ділянки. При цьому передача земельної ділянки не відбулася в натурі, оскільки вона продовжує використовуватися ПП Агрофірма Дніпро-М у власній діяльності.

В зв`язку з допущеною помилкою при реєстрації права оренди ПП Агрофірма Дніпро-М , згідно даних реєстраційної служби в оренді у ПП Агрофірма Дніпро-М перебуває земельна ділянка кадастровий номер 1224283400:01: 001 :0696, яка належить ОСОБА_2 , а земельна ділянка належна ОСОБА_1 кадастровий номер 1224283400:01:101:0696 перебувала без оренди, що стало підставою для Державної реєстрації спірного договору.

Позивач вважає, що договір оренди землі, укладений 16 червня 2018 року між ОСОБА_1 та СФГ Скіф необхідно визнати недійсним, відповідно до вимог ст.ст.203,215 ЦК України, оскільки на момент укладання цього договору, існував договір оренди, укладений 15.09.2014 року між ПП Агрофірма Дніпро-М та ОСОБА_1 , який не був розірваний та земельна ділянка не була витребувана з їх володіння. Крім того, позивач просить скасувати рішення № 41857657 від 02.07.2018 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстровий запис № 26855260.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3 обставини викладені в позові та позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить позов задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. В подальшому представником позивача було надано до суду заяву про розгляд справи в його відсутності та задоволення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, надав відзив на позовну заяву та суду пояснив, що ОСОБА_1 ніколи не укладала договір з ПП Агрофірма Дніпро-М та на прикладеній до позовної заяви копії договору її підпису немає, так як підпис зроблений іншою особою. Він вважає, що договір між ПП Агрофірма Дніпро-М та ОСОБА_1 зовсім не існує, так як відповідачка його не укладала. Нею був укладений договір оренди землі з СФГ Скіф . Однією із суттєвих умов договору оренди землі- є дані про земельну ділянку, а саме кадастровий номер. Відповідачці належить земельна ділянка загальною площею 5,2431 га, кадастровий номер 1224283400:01: 101 :0696, а позивач прикладає до позовної заяви договір який начеб - то підписаний ОСОБА_1 та кадастровий номер вказаний в ньому 1224283400:01: 001 :0696. Вважає, що це є суттєвою умовою договору оренди землі. Вважає, що цей договір взагалі не існує, так як відповідачка ніколи не укладала договір оренди землі з ПП Агрофірма Дніпро-М , а укладала з фізичною особою ОСОБА_5 і саме той договір вона підписувала. Коли сплив строк дії договору оренди, а на той час він укладався на три, чотири, п`ять років вона уклала договір оренди з СФГ Скіф та в 2018 році передала земельну ділянку. Просить в задоволенні позову відмовити. При подальшому розгляді справи представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача СФГ Скіф в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи в суді був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Державної реєстраційної служби Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Атаманюк І.Л. в судове засідання не з`явився, надав суду письмові пояснення посилаючись на те, що 25 червня 2018 року до Відділу державної реєстраційної служби Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області звернулося СФГ Скіф для реєстрації договору оренди землі, укладеного 16 червня 2018 року між ОСОБА_1 та СФГ Скіф на земельну ділянку загальною площею 5,2431 га, кадастровий номер 1224283400:01: 101 :0696. Перед проведенням реєстраційної дії щодо реєстрації речового права договору оренди земельної ділянки загальною площею 5,2431 га, кадастровий номер 1224283400:01: 101 :0696, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Скіф , державним реєстратором прав на нерухоме майно Відділу державної реєстрації райдержадміністрації здійснено пошук заяв у базі даних про реєстрацію заяв та запитів та було отримано відомості із Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 5,2431 га кадастровий номер 1224283400:01: 101 :0696. У вказаних відомостях було зазначено, що власником земельної ділянки являється ОСОБА_1 , а щодо будь-яких користувачів на зазначену земельну ділянку, інформація була відсутня. Тобто, речові права щодо права оренди на земельну ділянку площею 5,2431 га кадастровий номер 1224283400:01: 101 :0696 у державному земельному кадастрі не реєструвалися. Так, 02 липня 2018 року державним реєстратором було проведено реєстрацію речового права земельної ділянки площею 5,2431 га кадастровий номер 1224283400:01: 101 :0696 - реєстрацію договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Скіф , так як заборон на проведення реєстраційних дій не було. Наполягає, що в діях державного реєстратора відсутні будь-які порушення вимог чинного законодавства щодо проведення реєстрації речового права земельної ділянки площею 5,2431 га кадастровий номер 1224283400:01: 101 :0696 - реєстрації договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Скіф , так як державним реєстратором здійснено реєстрацію речового права на земельну ділянку площею 5,2431 га кадастровий номер 1224283400:01: 101 :0696, а не на земельну ділянку з кадастровим номером 1224283400:01: 001 :0696. Просить відмовити у задоволенні позову в частині позовних вимог щодо скасування рішення № 41857657 від 02.07.2018 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстровий запис № 26855260.

Суд, вислухавши учасників процесу, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до п.п. 1,3 частини 1 ст. 129 Конституції України , основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає право на суд , одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону .

У відповідності до п.3 ч.1 ст.3 ЦК України Загальними засадами цивільного законодавства є:- свобода договору .

Свобода договорів полягає у визнанні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватися від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

У відповідності до ст. 2 Закону України Про оренду землі Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.1 Закону України Про оренду землі - оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності .

Відповідно до ст.3 Закону України Про оренду землі - об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно зі ст.4. Закону України Про оренду землі - орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи .

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі - договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.14 Закону України Про оренду землі - договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №457/97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів №2,7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Так, 15 вересня 2014 року ОСОБА_1 уклала з ПП Агрофірма Дніпро-М договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,2431 га (кадастровий номер 1224283400:01:001:0696), яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області. Зазначений договір був зареєстрований Реєстраційною службою Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області 16.02.2015 року № 8745558. (а.с. 6-8,10).

Згідно заяви ОСОБА_1 на ім`я засновника ПП Агрофірма Дніпро-М ОСОБА_6 , відповідачка просить прийняти в оренду належну їй земельну ділянку (пай) згідно державного акту ЯЖ №832208 від 01 квітня 2009 року на праві приватної власності розміром 5,2431 га терміном на 10 років. (а.с.9).

Так, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 16 червня 2018 року ОСОБА_1 уклала з СФГ Скіф договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, предметом якого є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,2431 га (кадастровий номер 1224283400:01:101:0696), яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області. Зазначений договір був зареєстрований Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 25.06.2018 року № 26855260 (а.с. 11, 12-13).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як встановлено з матеріалів справи та наданих в судовому засіданні пояснень сторін, земельна ділянка площею 5,2431 га, кадастровий номер 1224283400-01- 101 -0696, належить відповідачці ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЖ номер 832208 від 01 квітня 2009 року, яка знаходиться на території Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, вказаний факт сторонами в судовому засіданні заперечено не було.

Однак, 15.09.2014 року при укладенні договору оренди вказаної земельної ділянки між ОСОБА_1 та ПП Агрофірма Дніпро-М було допущено технічну помилку в зазначенні кадастрового номеру земельної ділянки, а саме зазначено кадастровий номер 1224283400-01- 001 -0696, замість вірного 1224283400-01- 101 -0696, та з вказаною помилкою було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. На час розгляду справи вказаний договір оренди землі діє, його не було визнано недійсним та не скасовано його державну реєстрацію.

Враховуючи вказану помилку при державній реєстрації договору оренди земельної ділянки від 15.09.2014 року, державним реєстратором Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Чміль І.Б. було зареєстровано договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та СФГ Скіф від 16.06.2018 року, тобто тієї ж земельної ділянки, що відповідно до вищевказаного договору оренди від 15.09.2014 р. була передана ОСОБА_1 в оренду ПП Агрофірма Дніпро-М .

Частиною другою статті 9 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень зобов`язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 24 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Таким чином, подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід`ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Частиною 1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Судом встановлено факт існування одночасно двох правочинів щодо одного об`єкту договору, що суперечить законодавству України.

Однак, відповідачкою ОСОБА_1 та її представником заперечується факт укладення договору оренди земельної ділянки між Осмоловською та ПП Агрофірма Дніпро-М від 15.09.2014 року та заначено, що вказаний договір не містить її підпису (підпис зроблений іншою особою), тобто в неї не було волевиявлення на укладення цього договору.

В зв`язку з чим ухвалою суду від 06.11.2018 року на підставі вказаних тверджень, щодо відсутності підпису ОСОБА_1 у договорі та за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 було призначено по цивільній справі за позовом ПП Агрофірма Дніпро-М до ОСОБА_1 , СФГ Скіф , третя особа: Державна реєстраційна служба Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Чи виконаний підпис на договорі між ПП Агрофірма Дніпро-М та ОСОБА_1 від 15.09.2014 року ОСОБА_1 чи іншою особою. (а.с.57)

10.01.2019 року Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром направлено повідомлення №28/1.1/724 від 27.12.2018 року про неможливість проведення судової експертизи, оскільки експертові не було надано оригінал досліджуваного документу. (а.с.89)

Ухвалою суду від 16.01.2019 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 було витребувано з Державної реєстраційної служби Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, оригінал договору, який укладений між Приватним підприємством Агрофірма Дніпро - М та ОСОБА_1 від 15.09.2014 року, який було надано до суду та у зв`язку з чим ухвалою від 28.01.2019 року ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи повторно направлено до Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України - для проведення експертизи. (а.с.95-96, 103, 107).

14.02.2019 року до суду надійшло клопотання Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №3/1.1/68 від 07.02.2019 року про надання вільних зразків почерку та підписів ОСОБА_1 за 2013-2014 р.р. у оригіналах різних документів. (а.с.112). Вказане клопотання було направлено судом на адреси ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 (а.с. 114).

Зокрема, заявою представника відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 було повідомлено суд, що зразки почерку та підписів, вільний рукописний текст та усі документи які містять підпис ОСОБА_1 та які були в наявності, були раніше надані за вимогою експерта, інших документів немає. (а.с.115).

В зв`язку з чим, 28.03.2019 року Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром направлено повідомлення №3/1.1/68 від 07.03.2018 року про неможливість проведення судової експертизи, оскільки вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_1 надані в недостатній кількості (зразки за 2013-2014 р.р. не надані), що унеможливлює простежити стійкість ознак підписів та їх варіаційність. (а.с.119).

Підстави та порядок забезпечення доказів передбачені статтею 116 ЦПК України , відповідно до положень якої суд за заявою учасника справи має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (ч.1); способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів.

Вимоги до заяви про забезпечення доказів містяться в статті 117 ЦПК України .

Позов може бути забезпечено призначенням експертизи підпису, записів тощо на документах (письмових доказах).

Призначення експертизи судом врегульовано статтею 103 ЦПК України , положень якої суд має чітко дотримуватися.

Положеннями статті 107 ЦПК України врегульовано збирання матеріалів для проведення експертизи. Відповідно до положень даної норми процесуального права матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням; при призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи; експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи.

При призначенні експертизи суд має керуватися в тому числі й Законом України Про судову експертизу .

Предмет почеркознавчої експертизи складають факти та обставини, які експерти встановлюють на основі спеціальних знань у галузі судового почеркознавства, що структурно входять у криміналістичну техніку. Об`єктами судово-почеркознавчої експертизи є, зокрема, підписи вид рукопису, який відображає прізвище (ім`я, по батькові) особи у вигляді букв та (або) умовних писемних знаків та має призначення засвідчити особу.

У документі, на підставі якого проводиться судово-почеркознавча експертиза, крім необхідних реквізитів документа має бути визначений безпосередній об`єкт почеркознавчого дослідження, а саме: весь текст, фрагмент тексту, цифровий запис, підпис тощо. Враховуючи особливості дослідження підпису, слід зазначати прізвище особи, від імені якої він виконаний, його розміщення в документі (рядок, графа, попередні слова тощо), а також відомості про те, чи існує особа, від імені якої він виконаний, чи досліджуваний підпис виконаний від імені неіснуючої або невстановленої особи. Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, цифрових записів і підпису.

Вирішення питань, які ставляться перед експертом, можливе лише при правильно зібраному порівняльному матеріалі зразках почерку (підпису) передбачуваного виконавця. Для проведення досліджень експертові треба надати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка ідентифікується. Необхідною умовою наданих на експертизу зразків є їх достовірність, тобто безсумнівна належність рукописів (підписів) особі, зразками почерку якої вони слугують. До числа основних вимог, які необхідно виконувати при відібранні порівняльного матеріалу зразків, відносяться їх належна якість та достатня кількість.

Однак, відповідачкою ОСОБА_1 та її представником не було надано до суду порівняльний матеріал у достатній кількості, як то зразки підпису та почерку ОСОБА_1 , як того вимагає Закону України Про судову експертизу та які було запрошено безпосередньо клопотанням експерта.

Тобто, твердження представника відповідача про непідписання ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки від 15.09.2014 року, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 79 ЦПК України ).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України ).

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Ураховуючи предмет та підстави заявленого позову, твердження представника відповідача про те, що підпис у договорі оренди земельної ділянки виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою, з`ясування питання ідентифікації виконавця підпису у ньому при проведенні судової почеркознавчої експертизи має визначальне значення для встановлення обставин справи, та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Як вбачається з повідомлення про неможливість проведення судової експертизи №3/1.1/68 договору оренди земельної ділянки від 15.09.2014 року, а саме при вирішенні питання ким виконано підпис у вказаному договорі оренди, експерту не надані в достатній кількості зразки почерку та підпису ОСОБА_1 , що унеможливило простежити стійкість ознак підписів та їх варіаційність.

За такого, суд дійшов висновку, що відповідачкою та її представником не надано достатньо доказів для доказування того, що підпис в договорі оренди земельної ділянки від 15.09.2014 року виконано не ОСОБА_1 а іншою особою, тому вказані доводи є такими, що не заслуговують на увагу суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

На підставі ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами .

На підставі ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до приписів ст. ст. 125 , 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом ст.ст. 18 , 20 ЗУ Про оренду землі у редакції, чинній на час укладення договору, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Приписом ч. 5 ст. 116 ЗК України визначена неможливість користування земельною ділянкою без припинення права попереднього користування, в тому числі й орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

В силу ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець не має права вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Отже, існування укладеного раніше правочину стосовно того самого об`єкта нерухомого майна (земельної ділянки) в силу положень земельного законодавства виключає можливість укладення, а відтак і дійсність інших правочинів.

Установивши на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи, що спірний договір оренди земельної ділянки, який був укладений 16 червня 2018 року між ОСОБА_1 та СФГ Скіф суперечить вказаним нормам матеріального права, а тому є недійсним з моменту його вчинення, оскільки на час його укладення та на час реєстрації за СФГ Скіф права на оренду землі був чинним договір оренди спірної земельної ділянки від 15 вересня 2014 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ПП Агрофірма Дніпро-М .

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 16 червня 2018 року між ОСОБА_1 та СФГ Скіф зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний запис №26855260 - підлягають задоволенню, а в решті позовних вимог, а саме про скасування рішення №41857657 від 02.07.2018 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування в Державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстровий запис №26855260 слід відмовити через те, що діями державного реєстратора Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області станом на дату розгляду справи прав позивача порушено не було, оскільки позивач не звертався до цього державного реєстратора з вимогами про скасування державної реєстрації та відмови в цих діях не отримував, а відтак в цій частині вимоги позивача є передчасними, а права не є порушеними і не підлягають судовому захисту.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 1762,00 грн. пропорційно задоволених позовних вимог з кожного з відповідачів окремо.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 12, 13, 79-84, 89, 263, 264 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 204, 204, 207 ЦК України, ЗУ Про оренду землі суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства Агрофірма Дніпро-М до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства Скіф , третя особа: Державна реєстраційна служба Васильківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно - задовольнити частково.

Визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 16 червня 2018 року між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Скіф (ЄДРПОУ 21898790), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний запис №26855260 - недійсним.

Стягнути з ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства Скіф на користь Приватного підприємства Агрофірма Дніпро-М 881,00 грн. судового збору з кожного.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.12.2020 року.

Суддя: О.С. Степанова