Постанова

від 28.12.2020 по справі 203/4651/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8445/20 Справа № 203/4651/19 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СОСЕНКИ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2020 року

та додаткове рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 липня 2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є юридичною особою, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного та загального майна житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України від 29.11.2001 №2866-ІІІ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон №2866-ІІІ), а також Закону України від 14.05.2015 №417-VІІІ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (далі - Закон №417-VІІІ). Позивач забезпечує утримання будинку та прибудинкової території та несе експлуатаційні витрати на вищезазначені цілі. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 вказаного будинку, свої обов`язки виконує неналежно, внаслідок чого за період від 01.04.2017 по 01.12.2019 за ним утворилася заборгованість у сумі 6 201,22 грн. У добровільному порядку відповідач борг погасити не бажає, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього вказаної заборгованості (том 1 а.с. 2 - 8).

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2020 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СОСЕНКИ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку СОСЕНКИ заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 6 201,22 грн., компенсацію судових витрат у сумі 1 921,00 грн., разом - 8 122,22 грн.(том 2 а.с. 11-12).

Додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «СОСЕНКИ» компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 600 грн. (том 2 а.с. 52).

В апеляційній скарзі на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2020 року ОСОБА_1 посилаючись на незаконність, необгрунтованість та недоведеність обставин справи, просить оскаржуване рішення суду скасувати і повністю закрити провадження у справі (том 2 а.с. 54-63).

В апеляційній скарзі на додаткове рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 23 липня 2020 року ОСОБА_1 посилаючись на незаконність і необгрунтованість додаткового рішення суду, порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати повністю і закрити провадження у справі. Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9600 грн. покласти на голову правління ОСББ «Сосенки» Уманець А.М. як на особу, яка подала позовну заяву (том 2 а.с. 9298).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом 1 інстанції встановлено, що відповідач на підставі договору дарування від 11.10.2013 є власником квартири АДРЕСА_3 (том 1 а.с. 18).

Позивач є юридичною особою, не має на меті одержання прибутку, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного та загального майна житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону №2866-ІІІ, а також Закону №417-VІІІ (том 1 а.с. 9 - 15).

Відповідач неналежно виконує обов`язки з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, і за ним за період від 01.04.2017 по 01.12.2019 утворилась заборгованість у сумі 6 201,22 грн. (том 1 а.с. 32).

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив з того, що відповідач як власник квартири в будинку, в якому позивач забезпечує його утримання та прибудинкової території та несе експлуатаційні витрати на вищезазначені цілі, неналежно виконував обов`язки з виконання рішень зборів співвласників, а саме своєчасної сплати за спожиті житлово-комунальні послуги, дотримання вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, а відтак суд 1 інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються від 24.06.2004 №1875-ІV Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон №1875-ІV).

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

- комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

- послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

- послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

- послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щомісячна оплата житлово-комунальних послуг також передбачена Законом України від 02.06.2005 №2633-ІV Про теплопостачання , Законом України від 10.01.2002 №2918-ІІІ Про питну воду та питне водопостачання , Законом України від 13.04.2017 №2019-VIII Про ринок електричної енергії та чинним на час виникнення спірних правовідносин Законом України від 16.10.1997 №575/97-ВР Про електроенергетику .

Відповідно до статті 151 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно зі статтями 319, 322 ЦК власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» Співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на підставі договору дарування від 11.10.2013 є власником квартири АДРЕСА_3 (том 1 а.с. 18).

14 травня 2016 року були проведені установчі збори ОСББ «Сосновий гай» ( ОСББ «Сосенки» ), які затверджені протоколом установчих зборів, на яких було затверджено сплату внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1,78 грн. кв.м. (том 1 а.с. 19-20).

Загальними зборами ОСББ Сосенки» , які відбулись 21 червня 2018 року та оформлені протоколом, було затверджено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3,90 грн. за кв.м. (том 1 а.с. 21-25).

09.07.2019 року ОСОБА_1 було направлено претензію про сплату заборгованості (том 1 а.с. 30,31).

З особового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що за період з 01.04.2017 по 01.12.2019 у нього утворилась заборгованість у сумі 6 201,22 грн.(том 1 а.с. 32).

Таким чином, враховуючи викладене та системно проаналізувавши норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості.

Доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, оскільки зводяться до цитування норм чинного законодавства та їх трактування на власний розсуд та висновків суду 1 інстанції належними та допустимими доказами не спростовують.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу оскарження додаткового рішення рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року то вони заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Так, ухвалюючи додаткове рішення та стягуючи з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9600 грн., суд 1 інстанції виходив з того, що такі витрати є підтвердженими, проте колегія суддів погодитись з такими висновками не може.

У відповідності до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, поряд з іншими належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Однак, в порушення вище викладеного позивачем не надано доказів, а саме квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою баку, про оплати витрат на правничу допомогу у розмір 9600 грн., а самі по собі акти прийому-передачі виконаних робіт не свідчать про оплату послуг адвоката.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року скасувати та у задоволенні заяви про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України , апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2020 року - залишити без змін .

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року - задовольнити.

Додаткове рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2020 року - скасувати.

У задоволенні заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку .

Судді: