Ухвала

від 04.02.2021 по справі 203/4651/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 203/4651/19

провадження № 61-686ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сосенки до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сосенки (далі - ОСББ Сосенки ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Позов мотивовано тим, що ОСББ Сосенки є юридичною особою, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного та загального майна житлового будинку

АДРЕСА_1 відповідно до Закону України

від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , а також Закону України від 14 травня 2015 року № 417-VІІІ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку . Позивач забезпечує утримання будинку та прибудинкової території та несе експлуатаційні витрати на вищезазначені цілі. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 вказаного будинку, свої обов`язки виконував неналежно, внаслідок чого за період з 01 квітня 2017 року по 01 грудня

2019 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 6 201 грн 22 коп.

У добровільному порядку відповідач борг погасити не бажав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього вказаної заборгованості.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня

2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року, позов ОСББ Сосенки до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь

ОСББ Сосенки заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 6 201 грн 22 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У січні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року , у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

У вказаній справі ціна позову становить 6 201 грн 22 коп. і станом

на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 100 = 227 000 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, належить до категорії малозначних.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сосенки до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

А. А. Калараш

Є. В. Петров