Постанова

від 28.12.2020 по справі 332/1749/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 28.12.2020 Справа № 332/1749/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 332/1749/19 Головуючий у 1 інстанції: Марченко Н.В.

№ 22-ц/807/3228/20 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Полякова О.З.

Онищенко Е.А.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2020 року у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Дніпроспецсталь -1 до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства Страхова Група ТАС про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ

В травні 2019 року Обслуговуючий кооператив Садівниче товариство Дніпроспецсталь -1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ПрАТ Страхова Група ТАС про відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 14.12.2017 р., приблизно о 21:00 годині, відповідач 1 ОСОБА_1 керуючи вантажним транспортним засобом Volvo FN 12 державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом бортовим SCNMITZ S01 д.н.з НОМЕР_2 по вулиці Калібровій, біля будинку N29 на мосту над ж/д шляхом в м. Запоріжжя, не обравши безпечної швидкості, скоїв наїзд на перешкоду, а саме відбійник, після чого вантаж з напівпричепу, а саме бухти кабелю, випали на проїзджу частину та колію пошкодивши кабель високої напруги, який знаходиться на балансі Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Дніпроспецсталь-1 .

Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11.01.2018 року (справа №332/3831/17), відповідача1 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, ч.1 ст. 139 КУпАП, накладено адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн.

Знеструмлення кооперативу шляхом пошкодження кабелю стверджується листом №55/13- 3314 від 06.04.2018 р., листом №55/12-3546 від 28.02.2019 р., який надійшов з ПАТ Запоріжжяобленерго , а також листом з Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району №0129/01-25 від 21.02.2019 р. Завдана матеріальна шкода в розмірі 14 809,10 грн., підтверджується: накладною №13053 від 19.12.2017 р., рахунок на оплату по замовленню №17999 від 18.12.2017 р., платіжним дорученням №484 від 18.12.2017 р., у відповідності до яких позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю ТБ Енергоальянс , вказані кошти. Цивільно-правова відповідальність винуватця ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Volvo FN 12 д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПАТ Страхова Група ТАС , (ОСЦПВВНТЗ поліс АГ №8750057), про що свідчить отримана інформація з веб-сайту Централізована база даних МТСБУ.

04.01.2019 року на юридичну адресу відповідача N92 ПАТ Страхова Група ТАС , направлено заяву про страхове відшкодування. У зв`язку із неповідомленням про прийняте рішення, на вказану електронну скриньку, 22.02.2019 року повторно направлено заяву. У зв`язку із ненадходженням відповіді, 02.05.2019 року направлено скаргу. Відповідь про розгляд вказаних звернень, та прийняте рішення щодо страхового відшкодування, а ні на електронну скриньку, а ні на поштову адресу не надходило.

Посилаючись на вищезазначене просив суд, стягнути солідарно з ОСОБА_1 , та Приватного акціонерного товариства Страхова Група ТАС на користь Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Дніпроспецсталь-1 , завдану матеріальну шкоду в розмірі - 14 809 (чотирнадцять тисяч вісімсот дев`ять) грн., 10 коп.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Дніпроспецсталь-1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 14809 грн. 10 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу Садівниче товариство Дніпроспецсталь-1 понесені судові витрати в сумі 1921,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач скористався своїм право на подачу відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві зазначав, що суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення. З цих підстав просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення зазначеним вимогам відповідає.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вину ОСОБА_1 у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди встановлено постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2018 року у адміністративній справі № 332/3831/17 провадження № 3/332/48/18 з якої вбачається, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 139 КУпАП, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення. Дана постанова набрала чинності 23.01.2018 року (а.с.11)

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПАТ Страхова Група ТАС на підставі полісу АГ № 8750057 (а.с.55 зв.)

Розмір завданої матеріальної шкоди Обслуговуючому кооперативу Садівниче товариство Дніпроспецсталь-1 підтверджується накладною №13053 від 18.12.2017 року; платіжним дорученням №484 від 18.12.2017 року (а.с.17,18).

За приписами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з п. 1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання деліктної відповідальності відповідно до ст.1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки необхідні для всіх випадків відшкодування шкоди. Шкода полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, а майнова шкода - у зменшенні майнової сфери потерпілого, що, своєю чергою, тягне за собою негативні майнові наслідки для правопорушника.

За приписами ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є транспортні засоби. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування» , цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , застрахована АТ СГ ТАС згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ 8750057 від 12.12.2017(а.с.55 зв.)

04 січня 2019 року позивач подав до ПрАТ Страхова група ТАС заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.66)

Оскільки позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ Страхова група ТАС після закінчення річного строку для звернення до страховика, останній 01 березня 2019 року повідомив позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.125).

Тобто в даному випадку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що щодо стягнення матеріальної шкоди з особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди , відповідальність якої була застрахована, в межах деліктних зобов`язань, в зв`язку з відсутністю обов`язку страховика відшкодувати завдані збитки.

Розглядаючи спір, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, належність, допустимість, достовірність кожного наданого сторонами доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, в тому числі й тих, на які посилається апелянт, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює та дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.

Апелянтом не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують установлених у справі фактичних обставин та висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині судового рішення, а зводяться до незгоди скаржника з висновками районного суду стосовно установлених обставин справи, а також містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2020 рокупо цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2020 р.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: О.З. Поляков

Е.А. Онищенко