Рішення

від 14.12.2020 по справі 460/3694/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2020 року м. Рівне №460/3694/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

28.11.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії виходячи суми боргу, що становить 71144,29 грн. за період з 01.01.2016 по 12.11.2019 виплати донарахованої частини пенсії та про зобов`язання здійснити розрахунок, нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії виходячи з суми боргу, що становить 71144,29 грн. за період з 01.01.2016 по 12.11.2019 виплати донарахованої частини пенсії, яка визначається відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку із порушенням термінів їх виплати він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою пенсії. Позивач просив нарахувати компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в розмірі 71144,29 грн., однак, відповідач відмовився нарахувати та виплатити вказану компенсацію, що підтверджується листом від 20.11.2019. За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 03.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 11.12.2019 провадження у справі було зупинено, а ухвалою від 25.11.2020 - поновлено.

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що 28.03.2018 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016. Сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 виплачена у квітні 2018 року. Відтермінована сума пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 склала 70952,01 грн. Виплата відтермінованої суми за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 проводиться у розмірі 50% (1478,17 грн.), а з 01.01.2020 у розмірі 100% (2956,36 грн.). На виконання рішення Рівненського міського суду від 29.11.2017 по справі № 569/12378/17 проведено перерахунок пенсії позивача. Різниця між основним розміром пенсії та розміром пенсії, що перераховано за рішенням суду становить 8,36 грн. Заборгованість в сумі 41,80 грн., що виникла за період з 01.01.2018 по 31.05.2018 була виплачена у червні 2018 року. Нарахована за рішенням суду сума 192,28 грн. за період з 01.02.2016 по 31.12.2017 буде виплачена відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» . Відповідач зазначає, що оскільки Кабінетом Міністрів України встановлено порядок виплати перерахованих пенсій та виплати пенсій за рішеннями суду, то відсутні підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати. З огляду на викладене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

З урахуванням частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву і відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 05.11.2015 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .

28.03.2018 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області № 5/45Г від 19.03.2018.

Сума доплати по перерахунку пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103) за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 виплачена у квітні 2018 року.

Відтермінована сума пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 склала 70952,01 грн. Виплата відтермінованої суми за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 проводиться у розмірі 50% (1478,17 грн.), а з 01.01.2020 у розмірі 100% (2956,36 грн.) відповідно до Постанови №103.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 29.11.2017 у справі №569/12378/17, яка набрала законної сили 08.05.2018, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №5/84 від 12 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Рівненській області, з 01 січня 2016 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №5/84 від 12 травня 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої ліквідаційною комісією УМВС України в Рівненській області, з 01 січня 2016 року, відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей №900 від 23.12.2015 року, ст.63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб №2262-ХІІ від 09.04.1992 року, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції , №947 від 18.11.2015 року Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року .

На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою щодо проведення розрахунку і виплати компенсації за втрату частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 12.11.2019.

Листом від 20.11.2019 відповідач повідомив позивачу, що на виконання рішення суду розмір його пенсії перераховано з врахуванням довідки від 12.05.2017 №5/84. Борг по перерахунку за період в 01.01.2018 по 31.05.2018 із сумі 41,80 грн. виплачено в червні 2018 року шляхом зарахуванням на рахунок позивача в Ощадбанку. Сума боргу по перерахунку за період до дати набрання судовим рішення законної сили з 01.02.2016 по 31.12.2017 (192,28 грн.) на даний час не виплачена. Виплату буде здійснено відповідно до Порядку погашення заборговане пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649. Доплата за період з 01.02.2016 по 31.12.2017 в сумі 70952,01 грн. проводиться відповідно до п. 3 Постанови №103, а саме: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця у розмірі 50 відсотків різниці між розміром підвищеної пенсії та розміром отриманої пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, що складає 1478,17 грн.; з 1 січня 2020 року - щомісяця у розмірі 100 відсотків різниці між розміром підвищеної пенсії та розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми (по 30.06.2021) - 2956,33 грн. Виплата пенсії проводиться з дотриманням вимог законодавства. Враховуючи те, що нарахування та виплата пенсії, обчисленої за рішенням суду, проводиться без порушення термінів та умов виплати, визначених законодавством, підстав для нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходу в зв`язку з порушенням термінів їх виплати немає.

Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статті 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10. 2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.

Частиною першою статті 2 Закону №2050-ІІІ, визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

А статтею 3 Закону № 2050-ІІІ, передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень Закону №2050-ІІІ та окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває на попередньо нараховані, але не виплачені у місячний строк суми.

Відповідно до цього, нарахуванню підлягає компенсація з місяця, наступного після проведення донарахування і по місяць, що передує місяцю виплати.

Судом встановлено, що виплата перерахованої пенсії позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 71144,29грн. (70952,01грн. + 192,28грн.) здійснюється у відповідності до пункту 3 Порядку №103 (в редакції чинній на момент проведення перерахунку пенсії), зокрема, сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Здійснення виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у відповідності до пункту 3 Порядку №103 (в редакції чинній на момент проведення перерахунку пенсії) позивачем у встановленому порядку не оскаржено.

Враховуючи, що донарахована позивачу за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 пенсія в розмірі 71144,29 грн. не виплачена в повному обсязі, тому що її виплата здійснюється частинами у відповідності до Порядку №103, то підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по 12.11.2019 наразі відсутні, тим більше що зазначена сума не була нарахована 01.01.2016 і не була виплачена 12.11.2019. Крім того, в силу вимог статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює захист порушених прав, а не прав, які можуть бути порушені у майбутньому.

Таким чином, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Підстави для стягнення на користь позивача судових витрат відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вулиця Короленка, 7, місто Рівне, 33028; код ЄДРПОУ 21084076) - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 14 грудня 2020 року.

Суддя Н.В. Друзенко