Ухвала

від 29.12.2020 по справі 320/5933/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 320/5933/19

адміністративне провадження № К/9901/27625/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Великосолтанівської сільської ради

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року

у справі №320/5933/19

за позовом Великосолтанівської сільської ради

до Здорівської сільської ради

про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Здорівської сільської ради, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати відмову Здорівської сільської ради Васильківського району Київської області від 26 вересня 2019 року №341/02-12 про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміну) меж села Велика Солтанівка Великосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області.;

- зобов`язати Здорівську сільську раду розглянути на пленарному засіданні питання погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Велика Солтанівка Великосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Здорівської сільської ради задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

26 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №320/5933/19.

Ухвалою від 16 листопада 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу у зв`язку із її невідповідністю вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки в такій необґрунтовано наявність підстав касаційного оскарження згідно із ч. 4 ст. 328 КАС України.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржник надіслав клопотання про у усунення недоліків поданої касаційної скарги із уточненою касаційною скаргою.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Приписами ч. 4 ст. 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 353 цього Кодексу.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на правову позицію висловлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17, а саме на п. 86 постанови, у якому зазначено, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Посилання скаржника на правові позиції Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 є необґрунтованими, оскільки спірні правовідносини у справі №917/1739/17 стосуються стягнення збитків, завданих територіальній громаді та не є подібними до тих, що виникли у справі №320/5933/19, що унеможливлює використання висновків Верховного Суду в межах даних правовідносин.

Також слід зазначити, що Великосолтанівська сільська рада в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України.

Крім того, Суд вважає за необхідне зазначити, що посилання скаржника на загальнотеоретичні висновки Верховного Суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, станом на даний час вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України скаржником не виконані.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, касаційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню особі, яка її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги з огляду на невиконання скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, не є обмеженням доступу до суду, яке гарантоване п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України.

Також колегія суддів зазначає, що у межах розумного строку та при дотримані всіх вимог процесуального закону заявник має право на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, що забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 08 вересня 2020 року у справи №480/3156/19, від 09 вересня 2020 року у справі №640/21299/19 та від 21 вересня 2020 року у справі №320/1419/19.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Великосолтанівської сільської ради на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №320/5933/19 за позовом Великосолтанівської сільської ради до Здорівської сільської ради про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Надіслати учасникам справи копію ухвали про повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.В. Желєзний Я.О. Берназюк Н.В. Коваленко