Ухвала

від 29.12.2020 по справі 671/308/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

29 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 671/308/20

провадження № 61-16392ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 15 червня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов обгрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її рідний брат ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_6 .

Після смерті батька відкрилася спадщина на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

Її батько ОСОБА_4 залишив заповіт від 31 жовтня 2011 року, яким заповів усе своє майно в рівних долях їй та її брату ОСОБА_5 .

Позивач часто хворіла, доступу до документів не мала, а тому і не знала про цей заповіт.

29 січня 2020 року державний нотаріус Волочиської державної нотаріальної контори відмовив їй в оформленні спадщини у зв`язку з пропуском строку для її прийняття.

Відповідачі є дочками її брата ОСОБА_5 , який прийняв та оформив спадщину після смерті батька.

Вважала, що з поважних причин пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, оскільки не знала про існування заповіту батька на її користь.

Просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті її батька ОСОБА_4 .

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 15 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, в позові відмовлено.

Відмовивши в позові, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем причини пропуску строку для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини (наявність хвороб та періодичне лікування позивача, її необізнаність про існування заповіту батька на її користь) не є поважними причинами пропуску цього строку, тому відсутні підстави для визначення додаткового строку.

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 15 червня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року .

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що апеляційний суд не застосував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати з Волочиського районного суду Хмельницької області цивільну справу № 671/308/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 29 січня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко