Ухвала

від 29.12.2020 по справі 372/808/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

29 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 372/808/19

провадження № 61-12814ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення особи права користування житловим приміщенням та усунення перешкод у здійсненні права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя ,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив усунути перешкоди у здійсненні права власності нерухомим майном шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 , зняти ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання.

Позов обгрунтований тим, що він є власником квартири АДРЕСА_2 . Разом з тим, в цій квартирі зареєстрована та проживає його колишня дружина, відповідач у справі, ОСОБА_1 , яка не бере участі в утриманні квартири, комунальні послуги не сплачує, вчиняє сварки Після розірвання шлюбу, відповідач з квартири добровільно виселятися відмовляється, чим створює перешкоди позивачу у користуванні своєю власністю, тому він звернувся до суду з позовом.

ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов, в якому просила визнати спільним майном подружжя двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 та гараж № НОМЕР_1 загальною площею 32 кв. м за адресою: Київська область, м. Обухів, гаражний кооператив Прип`ять ; визнати за нею право власності на 2/3 частини вказаного майна та визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частини цього майна.

Позов обгрунтований тим, що за час шлюбу із ОСОБА_2 сторони придбали спірне спільне майно: вищевказану квартиру та гараж, тому воно підлягає поділу між ними, оскільки набуте подружжям за час шлюбу, та належить їм на праві спільної сумісної власності. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що вони мають двох дітей, які залишаться проживати разом з нею, тому необхідно відступити від принципу рівності часток подружжя.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2020 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 . Вирішено питання про розподіл судовий витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що спірна квартира набута позивачем ОСОБА_2 за час шлюбу із ОСОБА_1 , позивач не спростував ту обставину, що вона є спільною сумісною власністю подружжя, придбана для всієї родини, не довів, що спірна квартира придбана лише за його особисті кошти. Про належність квартири сторонам на праві спільної сумісної власності свідчить відсутність судового рішення про визнання цієї квартири особистою приватною власністю ОСОБА_2 , а також відсутність позову про визнання квартири особистим майном. Відсутні докази на спростування презумпції спільності майна, набутого подружжям у шлюбі, тому суд дійшов висновку про відмову в первісному позові, а зустрічний позов задовольнив частково.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частини гаража, то суд першої інстанції зазначив, що вони не підлягають задоволенню у зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження наявності спірного майна сторін, відсутні правовстановлюючі документи на гараж, та відсутні відомості щодо того, хто сплачував пайові внески до кооперативу.

Постановою Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 04 березня 2020 року скасовано, постановлено нове судове рішення про відмову у первісному та зустрічному позовах.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірна квартира є особистою приватною власністю ОСОБА_2 , сторонами у справі визнаються обставини їх проживання у цій квартири разом з дітьми, проте доказів на підтвердження того, що відповідач чинить позивачу перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном матеріали справи не містять. Припинення шлюбу не є достатньою підставою для виселення відповідача та зняття її з реєстраційного обліку.

25 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 20 липня 2020 року.

ОСОБА_1 просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній рік.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України Про судовий збір та частини третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи те, що інформація щодо майнового стану ОСОБА_1 підтверджується наданими заявником документами, суд вважає за необхідне звільнити її від сплати судового збору.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Також, ОСОБА_1 зазначає, що суди неповно з`ясували обставини справи.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року витребувано матеріали цієї цивільної справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 , суд касаційної інстанції відкриває провадження без витребування матеріалів справи для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Відкрити касаційне провадження у справі.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 29 січня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко