Ухвала

від 29.12.2020 по справі 404/8938/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

29 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 404/8938/15-ц

провадження № 61-16212ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Горпиненко Сергієм Миколайовичем, на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кіровоградської міської ради, Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Новицька Ірина Олександрівна, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними свідоцтва та договору дарування,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними свідоцтва та договору дарування.

Позов обгрунтований тим, що вона є співвласникомбагатоповерхового будинку і власником квартири за АДРЕСА_1 .

20 січня 2011 року приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Новицька І.О. посвідчив договір дарування нежилого приміщення, за яким дарувальник ОСОБА_3 передав безоплатно у власність ОСОБА_2 нежиле приміщення загальною площею 271,0 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_2 . Це нежиле приміщення добудоване ОСОБА_3 до магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований в цьому багатоповерховому житловому будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 році ОСОБА_3 померла. Про існування такого договору позивачу стало відомо у лютому 2014 року. Вважає, що договір дарування потрібно визнати недійсним, оскільки на момент його укладення, дарувальник не мав права розпоряджатись цим майном, зокрема вона не мала права укладати договір дарування. Факт протиправного зайняття та утримання земельної ділянки підтверджується листами Державної архітектурно-будівельної інспекції на її скарги та заяви, в яких зазначається, що під час проведення перевірки, виявлено порушення закону у сфері містобудування, ОСОБА_3 неодноразово притягнута до адміністративної відповідальності за такі порушення, а тому не мала права на набуття права власності на збудоване нежитлове приміщення.

Рішення Кіровоградської міської ради від 26 вересня 2006 року № 112, від 28 грудня 2007 року № 405 визнані незаконними та такими, що прийняті без врахування всіх обставин щодо статусу земельної ділянки, яка передана в оренду, зокрема, факту, що на цій земельній ділянці розташований житловий багатоповерховий будинок, без згоди співвласників допоміжних приміщень будинку.

Вважає, що ОСОБА_3 здійснила незаконне самочинне будівництво, а Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради у порушення вимог закону узаконив спірне приміщення добудови, тому всі наступні дії, які були вчинені Кіровоградською міською радою, мають бути визнані незаконними та скасовані.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2020 року, яке залишено без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 24 вересня 2020 року, в позові відмовлено.

Суд першої інстанції, ухваливши рішення про відмову в позові, виходив з того, що договір дарування нежилого приміщення загальною площею 271,00 кв. м, що знаходиться у АДРЕСА_2 , який посвідчено 20 січня 2011 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Новицькою І. О., та зареєстрований у реєстрі за № 51, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , не порушує права позивача, оскільки не встановлює і не змінює правовідносини із права власності на спірне приміщення.

Звернувшись до суду з позовом про визнання договору недійсним, скасування свідоцтва про право власності та рішень Кіровоградської міської ради позивач не надав відомостей, які вимоги правочину не були дотримані під час його укладення, і які дійсні підстави недійсності вона доводить. Не надано також доказів, які свідчили б про перебування земельної ділянки під будинком на балансі комунального підприємства та відсутні докази, які б свідчили про створення юридичної особи - об`єднання співвласників житлового будинку та державної реєстрації за цією особою відповідного права на землю. Не надала доказів того, що порушено її права самочинним будівництвом, як позивач стверджує у позові, оскільки проведена нею за її заявою експертиза надала висновок про порушення добудови загалом до житлового будинку, та не зазначила причинно-наслідковий зв`язок встановлених порушень та нанесення шкоди позивачці, як власниці квартири у цьому будинку.

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горпиненко С. М., звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 24 вересня 2020 року.

Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.

Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували правові висновки, викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 145/797/15-ц (провадження № 14-608цс18)

Крім цього, заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не з`ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, ухвалив рішення з недодержанням норм матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389, пунктом 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, для відкриття провадження.

Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В:

Відкрити касаційне провадження у справі.

Витребувати з Кіровоградського районного суду м. Кіровограда матеріали цивільної справи № 404/8938/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кіровоградської міської ради, Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Новицька Ірина Олександрівна, про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсними свідоцтва та договору дарування.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 29 січня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко