Рішення

від 20.11.2020 по справі 752/25635/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25635/17

Провадження № 2/752/579/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 листопада 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Рожок В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у приміщенні суду в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діяла представник ОСОБА_2 , до Секретаріату Кабінету Міністрів України, Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України про стягнення середньомісячного заробітку,

встановив:

06.12.2017 року ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діяла представник ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення середньомісячного заробітку до Секретаріату Кабінету Міністрів України, Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

11.12.2017 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Ладиченком С.В. постановлено ухвалу про самовідвід від розгляду справи.

21.12.2017 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П. постановлено ухвалу про самовідвід від розгляду справи.

12.01.2018 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі з призначенням справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

08.06.2018 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті.

В обґрунтування заявлених вимог представницею позивача, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, зазначено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.03.2016 року, позов задоволено частково. Скасовано наказ від 30.10.2014 року № 811-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора АП ГФД СКМ України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора АП ГФД СКМ України. Поновлено дію контракту від 28.01.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та АП ГФД СКМ України. Стягнуто з АП ГФД СКМ України на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 131 032, 50 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.10.2016 року зазначені судові рішення, залишено без змін.

Станом на день звернення до суду з цим позовом, рішення суду в частині поновлення позивача по посаді не виконано.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.05.2016 року задоволено клопотання боржника - Секретаріату Кабінету Міністрів про зупинення виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2016 року до закінчення касаційного провадження.

Вперше ОСОБА_1 було запрошено до Автопідприємства для ознайомлення з наказом про поновлення на роботі листом № 365 від 25.09.2017 року, який отриманий останнім 27.09.2017 року. Однак, ОСОБА_1 у зв`язку з запланованим від`їздом за межі м. Києва не зміг з`явитися на підприємство.

Таким чином, відповідач намагався ознайомити позивача з наказом № 433 від 21.06.2016 року лише наприкінці вересня 2017 року, зазначене свідчить про не допуск його до виконання своїх попередніх посадових обов`язків, що є обов`язковою складовою в процедурі поновлення на роботі.

З огляду на викладене вище, просила стягнути на користь ОСОБА_1 солідарно з відповідачів середньомісячний заробіток у розмірі 263 324, 1 грн.

13.03.2018 року до суду надійшов відзив відповідача Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідно до змісту якого останнє заперечує проти позову з тих підстав, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2016 року на Автопідприємство обов`язок поновити позивача на посаді не покладався, під час апеляційного перегляду справи зазначена обставина встановлена судом.

14.03.2018 року до суду надійшов відзив Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідно до змісту якого останні заперечують проти позову з тих підстав, що на виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2016 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.03.2016 року, Секретаріатом Кабінету Міністрів видано наказ від 21.06.2016 року Про поновлення на посаді ОСОБА_1 , яким передбачалося поновити його на посаді з 19.01.2016 року.

21.06.2016 року наказом Секретаріату № 434 у зв`язку із закінченням терміну дії контракту, на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України, ОСОБА_1 звільнено із займаної посади.

На виконання ухвал Голосіївського районного суду м. Києва від 20.06.2017 року та Апеляційного суду м. Києва від 19.09.2017 року, наказом Секретаріату Кабінету Міністрів від 10.11.2017 року внесено зміни до наказу Міністра Кабінету Міністрів від 21.06.2016 року № 433 Про поновлення на посаді ОСОБА_1 вважати ОСОБА_3 поновленим на посаді директора Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту від 30.10.2014 року .

Відповідно до п.п. 14, 15, 16 Положення про Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України, затвердженого наказом Міністра Кабінету Міністрів України № 7 від 19.01.2016 року, директор Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України вносить пропозиції Міністрові Кабінету Міністрів України про призначення по посаду та звільнення з посади директора Автопідприємства, укладає контракт з директором Автопідприємства. Поновлення ж на роботі не потребує внесення пропозицій директором Департаменту, здійснюється на підставі відповідних судових рішень наказом Секретаріату, що і було зроблено.

За інформацією, яка надавалась директором Автопідприємства, його представники неодноразово робили спроби викликати ОСОБА_1 для ознайомлення з зазначеними вище наказами. Однак, останній з`явився на Автопідприємство і ознайомився з наказами лише 22.01.2018 року, що свідчить про навмисне уникнення від ознайомлення з наказами.

Щодо стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку солідарно з Секретаріату Кабінету Міністрів України, Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України посилається на те, що відповідно до Положення про Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України, затвердженого наказом Міністра Кабінету Міністрів України № 7 від 19.01.2016 року, Господарсько-фінансовий департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах казначейської служби. Директор департаменту затверджує кошториси, структуру, штатний розпис, плани асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету, положення установ та організацій, що належать до сфери управління Департаменту.

Пунктом Положення про Автопідприємство, затвердженого наказом директора Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України № 39 від 23.05.2016 року, Автопідприємство є юридичною особою, має самостійний баланс і реєстраційні рахунки у відділенні казначейства, а також структуру, штатний розпис, кошторис, плани асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету. Таким чином, Автопідприємство є юридичною особою і самостійно несе відповідальність.

14.03.2018 року до суду надійшов відзив Секретаріату Кабінету Міністрів України, відповідно до змісту якого останні заперечують проти позову з тих підстав, що заявлені у позові вимоги до Секретаріату Кабінету Міністрів України не мають жодного відношення, оскільки відповідати за цими вимогами має Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, яке має статус юридичної особи.

19.03.2018 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, остання зазначила, що обставини про які йдеться у відзивах не спростовують заявлених позовних вимог.

Будучи присутньою у судовому з0асіданні, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про їх збільшення зх підстав викладених у ползовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів заперечували проти позову у повному обсязі, просили відмовити у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог .

Заслухавши думку представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.03.2016 року, позов задоволено частково. Скасовано наказ від 30.10.2014 року № 811-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора АП ГФД СКМ України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора АП ГФД СКМ України. Поновлено дію контракту від 28.01.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та АП ГФД СКМ України. Стягнуто з АП ГФД СКМ України на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 131 032, 50 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.10.2016 року зазначені судові рішення, залишено без змін.

Звертаючись до суду з позовом, представник позивача зазначає, що станом на день звернення до суду з цим позовом, рішення суду в частині поновлення позивача по посаді не виконано. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.05.2016 року задоволено клопотання боржника - Секретаріату Кабінету Міністрів про зупинення виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2016 року до закінчення касаційного провадження. Вперше ОСОБА_1 було запрошено до Автопідприємства для ознайомлення з наказом про поновлення на роботі листом № 365 від 25.09.2017 року, який отриманий останнім 27.09.2017 року. Однак, ОСОБА_1 у зв`язку з запланованим від`їздом за межі м. Києва не зміг з`явитися на підприємство. Таким чином, відповідач намагався ознайомити позивача з наказом № 433 від 21.06.2016 року лише наприкінці вересня 2017 року, зазначене свідчить про не допуск його до виконання своїх попередніх посадових обов`язків, що є обов`язковою складовою в процедурі поновлення на роботі.

Відповідачі заперечуючи проти позову зазначили, що Автопідприємство Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України неодноразово робило спроби викликати ОСОБА_1 для ознайомлення з зазначеними вище наказами. Однак, останній з`явився на Автопідприємство і ознайомився з наказами лише 22.01.2018 року, що свідчить про навмисне уникнення від ознайомлення з наказами.

Крім того, як видно зі змісту рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10.01.2019 року, яке набрало законної сили 13.06.2019 року судом відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Секретаріату Кабінету Міністрів України, Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, третя особа без самостійних вимог Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

За правилами ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Правила статті 236 КзпПУкраїни не позбавляють суд права вирішувати такий спір у порядку позовного провадження.

Судом встановлено, що за ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.05.2016 року задоволено клопотання боржника - Секретаріату Кабінету Міністрів про зупинення виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2016 року до закінчення касаційного провадження.

Судом касаційної інстанції завершено розгляд справи 05.10.2016 року шляхом постановлення ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, якою оскаржувані судові рішення, а саме рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03.03.2016 року, залишено без змін.

Відтак, суд приходить до висновку, що саме за період з 19.01.2016 року по 05.10.2016 року з Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, яке є належним відповідачем та має відповідати за заявленими вимогами, підлягає до стягнення сума середньомісячної заробітної плати у розмірі 94 419, 00 грн.

До зазначених висновків суд дійшов у зв`язку з тим, що саме за клопотанням, в тому числі й відповідача Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у зазначений період було зупинено виконання судового рішення.

З приводу позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середньомісячного заробітку з підстав невиконання рішення суду щодо його поновлення на роботі за період з 06.10.2016 року по 21.01.2018 року, з тих підстав, що з наказом про поновлення на роботі його було ознайомлено тільки 22 січня 2018 року, то суд не приймає зазначені обставини, як такі, що є підставою для задоволення заявленого позову у позному обсязі, оскільки зазначені позивачем причини щодо неможливосі його прибуття до відповідача 27 вересня 2017 року - запланований від`їзд за межі міста Києва та області, а також неповернення до міста Києва в запланований ним час 31 жовтня 2017 рокуне є поважними.

Крім того, 22 січня 2018 року позивач ознайомився не тільки з наказом секретаря Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 року №478-к про внесення змін до наказу від 21.06.2016 року №433-к про поновлення на посаді ОСОБА_1 , яким було змінено дату його поновленні на посаді директора Автопідприємства а й з наказом Міністра Кабінету Міністрів України №434-к від 21.06.2016 року про його звільнення з посади директора Автопідприємства у зв`язку з закінченням терміну дії контракту - 01.02.2016 року.

Судом також встановлено, що наказ Міністра Кабінету Міністрів України №434-к від 21.06.2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Автопідприємства у зв`язку з закінченням терміну дії контракту з 01.02.2016 року був оскаржений позивачем до суду. Однак, заявлені ОСОБА_1 до вирішення судом позовні вимоги про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу були залишені без задоволення, ухвалене з цього приводу 10.01.2019 року рішення суду набрало законної сили 13.06.2019 року.

Відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на користь держави підлягає грошова сума судового збору у розмірі 1 600, 00 грн., оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом.

На підставі викладеного, керуючись, КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 200, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діяла представник ОСОБА_2 , до Секретаріату Кабінету Міністрів України, Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України про стягнення середньомісячного заробітку, задовольнити частково.

Стягнути з Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (04053, м. Київ, вулиця Некрасівська, 7, код ЄДРПОУ 03538993) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середньомісячну заробітну плату в розмірі 94 419 (дев`яносто чотири тисячі чотириста дев`ятнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (04053, м. Київ, вулиця Некрасівська, 7, код ЄДРПОУ 03538993) на користь держави судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку в межах платежів за один місяць, а саме в розмірі 11 540 (одинадцять тисяч п`ятсот сорок) гривень 10 копійок ( 22 робочих дні) допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Суддя К.Г. Плахотнюк