Ухвала

від 23.12.2020 по справі 752/26223/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/5799/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер № 752/26223/19 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні за № 12019100000000601 від 05.06.2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської місцевої прокуратури ОСОБА_9 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні за № 12019100000000601,яке було вилучено під час обшуку 24.09.2020 року, за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , а саме: розірвані частини паперу з друкованим текстом; копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду справа №640/13796/19 від 19 жовтня 2019 року; копію ухвали №640/15192/19 від 24 жовтня 2019 року Окружного адміністративного суду міста Києва; мобільний телефон марки «Apple iPhone SE», IMEI НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Apple iPhone 11» з невстановленим IMEI, з сім-картою з номером НОМЕР_2 ; ноутбук марки «Lenovo ThinkPad» з наліпкою «TYPE 3444-80G» серійний номер: PV-OZ2613/09; на нерухоме майно, а саме: земельні ділянки, кадастрові номери 3223181501:01:037:0050 0.06, площа (га); 3223181501:01:037:0051, 0.06, площа (га); 3223181501:01:037:0016, площа (га): 0.1964, 3223181501:01:037:0041, площа (га): 0.1505, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку б-н, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальна площа (кв.м.) 116.1, житлова площа (кв.м.) 33.5, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;. на рухоме майно: транспортний засіб марки «AUDI», модель «S8», номер кузова: НОМЕР_3 , д.н.з. НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки «КНОТТ», модель «91Н», номер кузова: НОМЕР_5 000BTB89038, д.н.з. НОМЕР_6 ; транспортний засіб марки «AUDI», модель «RS4», номер кузова: НОМЕР_7 , д.н.з. НОМЕР_8 ; транспортний засіб марки «LEXUS», модель «LX 570», номер кузова: НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 .

Слідчий суддя керуючись вимогами ст. 170 КПК України та врахувавши наведені у клопотанні слідчого правові підстави для накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, наявність пред`явленої ОСОБА_7 підозри, дійшов висновку про його задоволення з метою забезпечення збереження речових та забезпечення конфіскації, як виду покарання.

Адвокат ОСОБА_6 не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв`язку з її необґрунтованістю, та постановити нову, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування.

На думку апелянта, вилучене під час обшуку майно не відповідає ознакам речового доказу, є особистою власністю ОСОБА_7 , яке він використовував виключно в особистих цілях, тому на ньому не могли зберегтись сліди злочину або міститись відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Адвокат зазначає, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, пред`явлена ОСОБА_7 є необґрунтованою, а зазначені в ній обставини не відповідають дійсності. Також під час вилучення майна, слідчим було допущено грубе порушення вимог ст.168 КПК України, а саме вилучено ноутбук та мобільні телефони підозрюваного, натомість не зроблено копіювання інформації, яка на них міститься.

Апелянт також додає те, що характер поведінки ОСОБА_7 після проведення обшуку та вручення повідомлення про підозру, наявність стійких соціальних зв`язків та бездоганної репутації свідчить про відсутність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження вказаного у клопотання майна. Крім того, клопотання про арешт майна безпідставно було розглянуте слідчим суддею без повідомлення власника майна та адвоката.

В судове засідання апеляційної інстанції прокурор не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте причину неявки суду не повідомив. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за його відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та належне обґрунтування необхідності арешту.

З матеріалів справи вбачається, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12019100000000601 від 05.06.2019 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206 КК України. В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування з метою забезпечення збереження речових доказів та з метою забезпечення конфіскації, як виду покарання, цілком слушно звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, оскільки останнєвідповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, зокрема, яке було вилучено під час обшуку з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання вони можуть містити інформацію про об`єкт досудового розслідування.

Крім того матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні, з огляду і на те, що органами досудового розслідування зібрані вагомі докази, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.206 КК України, за які може бути призначено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження і забезпечення можливої конфіскації майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, посилання апелянта на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_7 , не може прийматися до уваги.

Що стосується доводів апелянта про те, що при проведенні обшуку органами досудового розслідування були порушені вимоги ст. 168 КПК України то колегія суддів не бере до уваги з огляду на те, що норми закону не забороняють вилучення електронних інформаційних систем або їх частин коли їх надання разом з інформацією, яка на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Не заслуговують на увагу колегії суддів і доводи адвоката про те, що слідчий суддя розглянув клопотання про арешт майна без участі власника майна та його представників, оскільки вони спростовуються вимогами ч.1 ст. 172 КПК України, за якими неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

З урахуванням викладеного, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170- 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської місцевої прокуратури ОСОБА_9 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні за № 12019100000000601 від 05.06.2019 року, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.206 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4