Ухвала

від 10.12.2020 по справі 907/748/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"10" грудня 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/748/19

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Лазар С.Л.

у відкритому судовому засіданні розглянувши скаргу Ужгородської міської ради на дії державного виконавця Керечанин Б.С. Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (орган ДВС) щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 21.05.2020р. (постанова від 07.10.2020) у даній справі

за позовом Ужгородської міської ради, м. Ужгород (міська рада, позивач)

за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Ужгород", м. Ужгород (КП Водоканал, третя особа)

до дочірнього підприємства СІ ПІ ЕМ Білдінг Юкрейн , м. Ужгород (ДП СІ ПІ ЕМ Білдінг Юкрейн)

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.05.20 у даній справі, яке набрало законної сили 07.08.20 зобов`язано дочірнє підприємство «СІ ПІ ЕМ БІЛДІНГ ЮКРЕЙН» , м. Ужгород, код ЄДРПОУ 33331696 передати у комунальну власність територіальної громади м. Ужгород (Ужгородська міська рада, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 33868924) за актом приймання-передачі позамайданчикову каналізаційну мережу d=500 мм від існуючого к/колодязя підвідного колектора КНС-1 у районі вул. Радіщева по Слов`янській набережній до місця підключення внутрішньомайданчикових мереж, загальною довжиною - 426 м/п.

На виконання зазначеного рішення суду 18.08.20 видано наказ зі строком пред`явлення до виконання до 08.08. 2023 року.

Наказ з 26.08.2020р. відповідно до постанови державного виконавця Ужгородського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Керечанин Б.С. про відкриття виконавчого провадження ВП № 62887913 перебував на виконанні зазначеного органу ДВС до 07.10.2020р., коли органом ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

23.10.2020р. до суду надійшла скарга міської ради, яка вважає постанову про закінчення виконавчого провадження необгрунтованою і такою, що прийнята з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим просить ви знати таку незаконною та скасувати.

Приписами розділу VI ГПК України врегульовано питання судового контролю за виконанням судових рішень. Так, ст.ст. 339, 340, 342 ГПК України передбачено що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права; скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції; скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

27.10.2020р. ухвалою суду скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні призначеному на 12.11.2020р., органу ДВС запропоновано надати суду обґрунтовані письмові пояснення по суті скарги.

Ухвалою суду від 25.11.20 розгляд справив було відкладено на 10.12.20.

Учасники провадження, зокрема, орган ДВС повідомлені про судовий розгляд справи, участі представників не забезпечили.

Представник скаржника письмовою заявою просить розглянути скаргу без участі представника, наполягаючи на задоволенні скарги.

Орган ДВС не надав на пропозицію суду письмових пояснень по суті скарги.

Суд, розглядаючи дану скаргу, виходить з наступного.

За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень, зокрема, судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Виконавче провадження згідно ст. 2 Закону здійснюється з дотриманням засад верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено матеріалами справи, на виконанні органу ДВС перебувало виконавче провадження № 62887913 з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 18.08.2020р. у даній справі, згідно якого зобов`язано дочірнє підприємство СІ ПІ ЕМ БІЛДІНГ ЮКРЕЙН передати у комунальну власність територіальної громади м. Ужгород позамайданчикову каналізаційну мережу d=500 мм від існуючого к/колодязя підвідного колектора КНС-1 у районі вул. Радіщева по Слов`янській набережній до місця підключення внутрішньомайданчикових мереж, загальною довжиною - 426 м/п.

07.10.20 органом ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч.1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження (Закон)з посиланням на те, що боржником рішення суду не виконано, хоча до нього були застосовані штрафні санкції та направлено до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Відповідно до приписів п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону, з посиланням на які спірне виконавче провадження було закінчено, виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Ст. 63 Закону встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення

Так, відповідно до наведеної статті за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону (10 робочих днів), перевіряє виконання рішення боржником (ч. 1).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2).

Частиною 3 даної статті встановлено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником; у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом; у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Орган ДВС в оскаржуваній постанові не обґрунтував висновок про неможливість виконання рішення суду про передачу каналізаційної мережі до комунальної власності без участі боржника як підставу закінчення виконавчого провадження. З матеріалів справи не вбачається, яким чином відсутність боржника

при проведенні виконавчих дій щодо примусового виконання судового рішення у цій

справі впливає на неможливість виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до правової позиції наведеної у п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 29 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» суд за результатами розгляду скарги виносить ухвалу, в якій або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу ДВС незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За наведених фактичних обставин справи суд констатує, що орган ДВС прийняв оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, не вживши всіх передбачених Законом заходів примусового виконання рішення, не забезпечивши в повному обсязі неупереджене, ефективне та своєчасне вчинення виконавчих дій, внаслідок чого виконання рішення суду, яке набрало законної сили, протиправно поставлено в залежність від волевиявлення боржника.

Отже, оскаржувана постанова не може вважатися законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню судом.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 339-343, 345 Господарського процесуального кодексу України, Законом України Про виконавче провадження господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задоволити скаргу Ужгородської міської ради на дії державного виконавця Керечанин Б.С. Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (орган ДВС) щодо закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 21.05.2020р. (постанова від 07.10.2020) у даній справі.

2. Скасувати постанову від 07.10.20 державного виконавця Ужгородського МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Керечанин Б.С. про закриття виконавчого провадження ВП № 62887913.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом строку, передбаченого ст. 256 ГПК України. Повний текст ухвали складено 24.12.20

Суддя Ушак І.Г